хочу сюди!
 

Marina

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-50 років

Замітки з міткою «українська мова»

Лінгвофріки як нове підґрунтя російських ідеологічних маніпуляці

Є такі люди - лінгвофріки. На перший погляд вони нешкідливі: усього лише вірять, що Росіяни - найдревніший нарід на Землі, а російська мова - прамова людства. І нічого б страшного, якби останнім часом їхні ідеї не почали набувати широкої популярності (в тому числі й в Україні) і не стали лягати в основу неофашиських і відверто екстреміських ідеологій.

Основна ідея лінгвофріцтва – на основі дослідження мови знайти і передати непосвяченим сакральні істині, сховані у словах російської мови. А також - знання про первинність російської мови і російської цивілізації на планеті Земля.

Один з найкрасномовніших прикладів того, як це працює: береться слово "этруски" (племена, культура яких лягла в основу римської) – розбивається на "эт" і "русски", після чого робиться сенсаційне розкриття втраченої ("официальная история умалчивает") істини, що етруски – это ж русские. І саме русская цивілізація лягла в основу римської.

Або береться англійське слово girl (дівчина). Методом заглядання у найпоширеніший в інтернеті словник англмови робиться висновок, що "у себя на родине слово происхождения не имеет". Потім ще деякий час розмірковують, шукають російські слова, які звучать подібно. І - бінго: "В древнерусском было замечательное слово, которым называли юных особ – ГоРЛица"! Загадку походження і запозичення girl з російської розгадано.

Можливі й значно складніші побудови: М. Задорнов в одній зі своїх проповідей доводить, що англійське business походить від російського "без носа".

  Попри очевидний для будь-кого з гуманітарною освітою ідіотизм таких умовиводів, є певна категорія людей, які в це вірять. Згадаймо доброго доктора Геббельса: "щоб завоювати любов народних мас, кажіть їм найбезглуздіші і найгрубіші речі". І піпл, давлячи приховане відчуття власної неповноцінності і гарячково шукаючи підтверджень власної унікальності, хаває.

Лінгвофріки дуже люблять усі слова, в яких трапляється словосполучення РА, типу РАдость. Єгипетський бог РА пішов від якогось РАссєйського, і РА, яке трапляється в деяких словах – вказівка на відголосок цього знання. Слово "сРАть" з такої точки зору значить "бути з богом РА". 

Особливо старається фрікодоктор Російської Академії наук Чудінов: сей дослідник відкрив і "науково довів", що китайська мова пішла від російської. І начхати, що "китайської мови" не існує, а в Китаї спілкуються купою діалектів, часто незрозумілих мешканцям віддалених провінцій.

Останнє відкриття Чудінова зовсім чудернацьке – "русский язык был тем самым единым языком, о котором в Библии писали, что был один язык до построения Вавилонской башни". Інше наукове світило доводить, що Адам і Єва розмовляли... ну, ви вже зрозуміли, якою мовою. 

Головні принципи лінгвофріцтва

Ось кілька головних принципів лінгвофріцького методу дешифровки іншомовних і російських слів, давніх написів, віднайдення "прихованого" смислу топонімів та інших мовних ігор:

- голосні не мають значення, при пошуку суті слова їх можна (за бажанням інтерпретатора) брати або не брати до уваги, чи довільно змінювати на подібні;

- написання важливіше, ніж звучання – лінгвофріки вважають, що багато слів виникло через те, що хтось колись неправильно прочитав російські слова;

- обернене прочитання: у словах інших мов, особливо тих, що читаються справа наліво, можна знайти зворотне прочитання російських слів;

- повне ігнорування морфології. А навіщо вона взагалі потрібна?..

Розбираючи слова згідно цієї з цією методою, дійсно доходиш до дивних висновків. Будь-яке слово будь-якої мови- звісно, за наявності фантазії - можна прослідкувати до його російських витоків. 

Наприклад, "славянин" позначує насправді того, хто "славить ян і інь". І лінгвофрікам байдуже, що концепції інь та ян зявилися як мінімум за два тисячоліття (а скоріш за все – значно давніше) до виокремлення російської мови. 

Або "самурай" значить "сам у рай": сам, значить, у рай вирушає, коли робить харакірі. 

"Нация" значить "наш он". А "еврей" – не інакше як викревлене "арий". Це, звісно ж, не може не приводити до висновку (прихованого, звісно ж, істориками і урядами), що російсько-арійська цивілізація - найпервинніша. А битва на Курукшетрі 5000 років тому, яка описується в індійській Махабхараті – це насправді розповідь про битву характерників у Волго-Обському басейні. І це, без сумнівів, стає зрозумілим, якщо "порівняти" звучання деяких топонімів Махабхарати з сучасними російськими. 

Вчені-лінгвісти донедавна на переймалися спростуванням "трудів" лінгвофріків. Мабуть, з тієї ж причини, що лікарі не спростовують тексти "знімателів пристріту". А даремно. 

Перегляди записів популяризаторів лінгвофріцтва на Ютюбі сягають десятків і сотень тисяч. А лінгвофріцька література штампується в Росії шаленими тиражами, і досягла сукупної кількості вже в кілька сотень тисяч примірників.

Лінгвофріків почали помічати після того, як в їхні ряди навернувся відомий сатирик Задорнов, а саєнтолог Стріжак зняв в прямому смислі "культові"для значної частини росіян, що з’їхали з глузду, фільми "Игры Богов". Сюжети з доведеннями факту, що русский язык – самый древний на земле, і саме росіяни збудували єгипетські піраміди, на ура публікують видання типу Комсомолки і показують російські провінційні телеканали. 

Особливо багато лінгвофріків у Москві, Сибіру та їхній цитаделі -- місті Омськ, який лінгвофріки іменують Асгардъ, всіляко намагаючись наголосити твердий знак вкінці. Однак, останнім часом лінгвофріцтво поширилося не лише в Росії , а й серед схильної до всіляких "езотерик-з-Ютюба" російськомовної молоді в Україні. Характерно, що, на відміну від російського, українське лінгвофріцтво (найвідоміше своїми теоріями про те, що завойовник Аттіла – це українець Гатило) давно сумирно померло, і лише зрідка згадується хіба вже зовсім юними й дурними свободівцями.

Збентежені від такого наступу лінгвісти вже не могли гордо ігнорувати цю ахінею (прикметно: один з політичних тлумачів і популяризаторів лінгворфріцтва зветься А.Хінєвич), і схаменулися. Адже люди на масово вірять у подібні нісенітниці. А потім ці нісенітниці лягають в основу політичних і псевдорелігійних ідеологій. 

І розгубилися доблесні учоні мужі. І не знали, що робити. Дивитися їх на Ютюбі ніхто не хоче. Та й справді: кому цікаво слухати людину, яка знає пару десятків мов і може проводити між ними паралелі. Адже це довго й нудно, і треба напружуватися, щоб розібратися у якихось "коренях", "суфіксах", "префіксах"... Муть, коротше.

Наука втрачає авторитет на всіх фронтах. Однак "наука наук", лінгвістика, в силу своєї складності, ніби трималася осторонь і не піддавалася атакам дилетантизму. Тепер виникла загроза й для "цитаделі", яка, здавалося, могла, навіть не помічаючи, витримати будь-який удар шарлатанства. Вченим є над чим замислитися. Тим більше, що деякі лінгвофріки мають цілком справжні дипломи кандидатів і докторів фіз-мат наук.

Біда саме в тому, що ці мовні ігри в слова не лише наповнюють гонорарами кишені проповідників лінгвофріцтва (типу Задорнова). Вони ще й беруться на озброєння націонал-шовіністами типу Трьохлєбова і Хінєвича, які отримують десятину зі своєї пастви (ці поважні панове примудрилися створити релігію на основі лінгвофріцтва).

Лінгвофріцтво і політика

Російська влада ставиться до лінгвофріцтва поблажливо: з одного боку, не підіймає його до якихось висот і визнання (лінгвофріцтво і його логічні наслідки суперечать русскому православію). З іншого ж, усіляко заохочує його на народному рівні. Малоосвіченому населенню політичні наслідки лінгвофріцтва типу "истоки всей европейской цивилизации - в России, которая на нашей планете была первой и мощной державой с развитой культурой, наукой, промышленностью" допомагають вірити в обраність і месіанство. А значить - і правлячий режим.

З іншого боку, путінізм, схоже, вирішив використовувати лінгвофріцтво й інакше. На сьогодні одна з найважливіших функцій лінгвофріків в ідеологічній системі ФСБ РФ – створення популярно-доступного псевдонаукового матеріалу для використання у нових міфологічних системах, типу російського неофашизму і неоязичництва, навязування цієї ахінеї молоді. 

Лінгвофріцтво і псевдорелігійні системи, які беруть його за основу своїх ідеологій, перетворилися на проект ФСБ. Остання готує альтернативну ідеологію для охоплення тих, хто розчарувався в русском православії. 

Усе це стало зрозуміло після показового судового процесу проти згаданого гуру лінгвофріцтва і неоязичництва А.Хінєвича. Гуру "прокатали" за статтею "екстремізм і розпалення міжнаціональної ненависті", чим він дійсно займався. Прокатали, однак, дуже мяко, і невдовзі після вироку Хінєвича без зайвого шуму відпустили. Таким чином, гуру отримав погони "мученика" - після чого його авторитет і паства значно зросли.

 Лінгвофріки як нове підґрунтя російських ідеологічних маніпуляцій 

У боротьбі за права української мови

Для тех кто интересуется историей освободительного движения Украины. 1900-1907 годы

Научная монография из которой лично я узнал довольно много интересного. Например, что украинский язык был признан самостоятельным славянским языком еще царской Российской академией наук, несмотря на Валуевский и Эмский циркуляры. Как украинские крестьяне возмущались идеей создания школ на украинском языке: "что наши дети на всю жизнь останутся холопами!". Фрагменты из аналитических записок царской жандармерии про украинское движение.

http://sd.net.ua/2012/03/20/u-borotbi-za-prava-ukrayinskoyi-movi-1900-1907r.html

Лютневий сніг весною пахне

       

Слово «лютий» означає «злий», «жорстокий». Закріпилася ця назва за останнім місяцем зими, мабуть, тому, що лютневі морози бувають дуже сильними.

          У  лютому все вище піднімається сонечко. У лісі з південного боку дерев починає танути сніг, а з північного він лежить незайманий. Так буває тільки в лютому. Ось чому його ще називають «бокогрій».

Весна вже не за горами, але зима не хоче здаватися, вона лякає морозами, хуртовинами. Тому лютий називають ще «сніжнем», «крутнем», «зимобором».

          З лютим пов’язані передбачення погоди на майбутні весну та літо. Особливо це стосується 15 лютого (Стрітення). Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай, відлига – пізню весну. Найвідоміші є такі народні примовки: «Якщо наСтрітення півень води нап’ється, то господар біди набереться», «Як півень нап’ється  води з калюжі, то жди ще стужі».

Як ви, очевидно, знаєте, раз на чотири роки цей місяць довшає на один день. Такий рік називають високосним, а в лютому замість 28 стає 29 днів. Це зумовлено календарними потребами, бо протягом трьох років набігають «зайві» 24 години.

            З цього приводу існує цікава легенда. Якось святі Миколай та Касян, ідучи дорогою, вздріли бабусю, що загрузла в болоті. Святий Миколай запропонував своєму попутникові разом допомогти жінці. Але Касян відказав, що він одягнений у святкове вбрання. Довелося Миколаєві самому вирятовувати бабусю.

          Йдучи далі, вони зустріли Бога. Він поцікавився, чому так забруднився святий Миколай. Той розповів про випадок. Тоді Ісус сказав Касянові:

   За те, що ти порушив Божу обітницю – допомагати людям у біді, - тебе, Касяне, будуть згадувати раз на чотири роки, а Миколая святкуватимуть двічі на рік!

         Так воно і є. якщо Касяна відзначають лише у високосні роки, то святого Миколая – двічі на рік: весною та взимку. Дехто із старших людей 29 остерігаються до обіду виходити на вулицю – «бо на кого Касян кине оком, тому буде зле». Всі попередні роки він нібито спить, а на високосний розплющує очі, насилаючи на людей хвороби, на тварин – мор, спричиняє повені, засуху, пошесті та інші біди.

         У  народній уяві Касян постає старим дідуганом з довгою бородою, злими очима й непривітним обличчям. Тому  й кажуть на розлючену людину: «Чого ти Касяном дивишся?»

Бажаю Вам зустрічати тільки  усміхнені обличчя!

Щиро вдячна за візит!

Словник галицького діалекту

«Енциклопедія Драматики»


Словник галицького діалекту
Людині,
що народилась та живе у Львові, стає дивно, коли хтось з українців не
розуміє такі звичні для львів’ян слова – “кобіта”, “пательня”, “мешти”
чи “канапка”.


А вся справа в тому, що Західна Україна довгий
час жила окремо від решти України, під владою то Австро-Угорщини, то
Польщі, звідки і влилось у нашу мову стільки гарних слів :-)

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол

Дедьо - тато
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – срака  *Гепа (на Вінничині)

Жовнір, жовнєж – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп   *( на Вінничині - Зюп з фляками  - суп из потрошков)

Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Керунок – напрям
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому - шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега жін.
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Кріс - рушниця
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня

Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)   Колись зустрів у Києві бігборда  зі світлиною хлопчика і і підписом  " З Днем народження Льоха ")

Мандибурка – картопля
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі, взуття



А це - вже Закарпаття, м.Мукачеве. Помітний вплив сусідньої Угорщини
А це - вже Закарпаття, м.Мукачеве. Помітний вплив сусідньої Угорщини
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграбаПательня – сковорідка

Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Портки – штани
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба

Склєп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – спідні штани, кальсони
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище


Табака – піхва
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – їздовий, "водій" возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціп’я - курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях(Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

Слово

 



Жорстоке слово б'є кинджалом,

А неповажне коле жалом.

Сміття та бруд – брехливе слово,

Смердить - гнила  лайлива мова.





Думки – не пил і не полова;

Змістовне, вчасне, мудре, влучне -

Вслід слово лине, чисте й звучне.

Співаймо хором рідну мову!..






24.01.2012





© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11201250210

Українізація чи все ж таки русифікація?

Проблема мови в нашій державі часто змушує задуматися над тим, до чого ми йдемо, до Українізації чи до Русифікації? Хтось говорить українською вдома, російською з друзями (з характерним Оканням і ГЕканням), хтось просто думає що він говорить українською, у когось анкета Вконтакті російською. Продовжувати?? Думаю ви і самі знаєте про цю проблему. Це звичайно добре, що ми - Українці навчилися розмовляти російською (чим не можуть похизуватися Росіяни що до української), проте, все ж таки, не приємно чути, коли проходиш повз звичайну українську школу і чуєш фірмові російські слова і вирази (наприклад: "отнюдь" і т. п.)
Та це ще нічого. Не осуджую тих, хто говорить російською, це право кожного, хоч португальською говори, людина яка є-така і залишається. Найбільш важко сприймати відбірний суржик, постійне закінчення слів на "ть" (робить, співать, приймать, коли правильно: робитИ, співатИ, прийматИ, і т.п.), постійне вживання російських слів українськими літерами, якщо так можна висловитися (прівєт, найшов, цвєти, любов, коли правильно: привіт, знайшов, квіти, кохання.). І вже нікуди не подітися від вже просто врісших корінням в українську мову російських слів (сахар, ладонь, зонтик, обувь, коли правильно: цукор, долоня, парасолька, взуття).
Я вважаю це найбільшою культурною проблемою України. Колись до мене в гості приїзджали родичи з Росії, і мій дядько, все життя проживший у Ростові-на-Дону сказав золоті слова, побачивши підготовку до дня незалежності України на майдані "Знаєте, Україна зберегла себе, вона зберегла свої традиції, те, що було нажито віками, у нас, в Росії, такого немає, воно кудись зникло". Тож просто хочу сказати одне, чому ж, якщо нам вдалося зберегти традиції, пронести їх через такий великий проміжок часу і захоплювати цим весь світ, нам не вдається зберегти свою мову? Бережіть її, що б скоро слова "тато", "мрія" і "родина" не були занесені до списку архаїзмів.
(прошу пробачення за можливо присутні орфографічні помилки, просто не мав часу перевірити.)
(Стаття не є натяком на всі форми дискримінації, расизму і націоналізму.)

Все у ваших Вустах!
Спеціально для вас, mr. Tinki

Новый украинский на ТВ

"Хмародряп" новое слово только что произнесено ведущей новостей на канале СИТИ. Вот так. А я наивная думала, что хмарочос

Козел отпущения - Цап -відбувайло -а это слово из сегоднишней серии  Пуаро!-)))

Левша -шульга оказывается

Моя коллекция пополняется ))Ранее в ней были (и реальные, и придуманные)

Гинеколог - пихвозаглядач;

Акушерка - пупорізка;

Анестезиолог - заморювач; реанимация- відморювання ; Парашютисты - падалки;

лифт - межповерховий дрототяг;

штопор - коркотяг; Зажигалка - спалахуйка; Бабочка - залупівка; Подсчитай - пiдрахуй; Лифт - міжповерховий дротохід; Кощей бессмертный - чахлик невмирущий; Сексуальный маньяк - пісюнковий злодій; Зеркало - пикогляд; Киндер-сюрприз - яйко-сподівайко; Соковыжималка - сіковичовичувалка; Коробка передач - скринька перепихунців; Баскетбол - кошиківка; Фотография - світлина; Перпендикуляр - стирчак; Зашелестеть, зашуметь - шиширхнути; Кошелек - пулярес; Полуседой - шпаковатий; Телефонная трубка - слухавка; Пылесос - смоктопил; порохотяг, пилесмок; Шприц - штрикалка;

велосипед - самопер;

зонт - розчипірка; отвертка - викрутка; собака-ищейка - цуцик-нишпорка; презерватив - гумовий нацюцюрник;

и т.д.

З Днем української писемності та мови!



Ссылку в тему не желаете?

Ладно, обойдемся в этот раз smile

Про польську мову

Найчастіше я чую розмови про подібність слов'янських мов. З моєї точки зору вони настільки подібні, наскільки й відмінні між собою. До глибокого аналізу вдатися не маю жодної можливості, розглядаючи лексику, морфологію, синтаксис та ін., тому це питання залишаю для фахівців і пропоную до розгляду власні спостереження на тему подібності/відмінності української та польської мов. Для чого я взагалі це пишу? Якщо б не було чогось подібного в цих мовах, то не писав би. А якщо так подумати, то за більше ніж 1000 років окремого розвитку ці мови все ж таки зберегли якісь схожі речі між собою. От це і вражає і є причиною написання цієї замітки. Тож почну з такого виразу польською мовою - "Oni czekali rok" (Оні чекалі рок) - "Вони чекали рік" практично ідентично звучить українською, хоча коли цей вираз вимовляють поляки - то зовсім не ідентично. Далі слово "mozliwosci" (можлівошьчі) - можливості - відмінність ну максимум у двох звуках, але й наголос змінюється на передостанній і є сталим у польській мові. "Juz nie podlega" (юж нє подлєга) - вже не підлягає. "Bawi sie" (бавічь шє) - бавитися. Roznica (ружніца) - різниця, opracowanie (опрацованє) - опрацювання і багато, багато інших слів та виразів. Проте існує вагомий контраргумент, коли в польській мові існує величезна кількість слів з латинської мови, таких як sukses, akceptacja, rekrutacja, legitymacja, decyzja, та ін. Це зрозуміло - вплив католицизму. Також це можна прослідкувати за іменами, які змінилися у Польщі після прийняття християнства. Мешко, Болеслав, Семомисл, Тчибор, Добрава, Семовит - суто слов'янські імена, які поступово зникли після 11 століття. З іншої сторони в польській мові існує багато власних слів, таких як samochod (автомобіль), elektrownia (електростанція) та інші. Звичайно, поверхнево, мови подібні, але все-таки глибинні основи дуже різні. Ми користуємося вже створеними мовами, і на їхній процес творення впливали такі чинники як клімат, їжа, умови життя, міжнародні стосунки їхніх творців. І на скільки всі ці умови відрізнялися у поляків та українців за більше, ніж 1000 років окремого життя, настільки ж відрізняються й їхні мови. Про це давно вже писав Хайдегер. Тож у висновку потрібно сказати, що по-перше мова може похвалитися особливостями, а вже потім потрібно шукати аналогії з іншими кровними мовами.    

Контрольна з української


Цей буклет вразив! Довго шукала в українському словнику слово "копилка" - так і не знайшла, але знайшла слово "скарбничка". Частіше треба в словник заглядати, щоб не було такої ганьби.
Інші фото дивіться тут