Ракета Falcon 9 з вантажним кораблем Cygnus стартувала з космодрому на мисі Канаверал у Флориді 4 серпня об 11:02 за місцевим часом (17:02 за Києвом) після одноденної затримки через негоду. Приблизно через 8 хвилин після запуску перший ступінь ракети повернувся до мису Канаверал. А трохи менше ніж через 15 хвилин після зльоту Cygnus відстикувався від верхнього ступеня Falcon 9 та вийшов на низьку навколоземну орбіту.

До теми Космічна вантажівка Cygnus пристикувалася до МКС: дорогою корабель мав проблеми з двигуном

Однак невдовзі після цього у корабля виникли проблеми – маневри було перервано через низький тиск у двигунах, а до цього Cygnus пропустив заплановане запалювання двигуна. Після цього корабель двічі вдало запустив двигуни і 6 серпня дістався МКС.

Корабель доставив на станцію 3720 кілограмів припасів та наукового спорядження. На борту – такі експериментальні стенди:

• Rotifer-B2 – вивчатиме вплив космічних польотів на відновлення ДНК у коловерток виду Adineta vaga;
• MVP Cell-07 – досліджуватиме, як біодрукована або сконструйована тканина печінки поводиться в умовах мікрогравітації.

Також місія доправила до МКС два крихітних супутники – кубсати. За планами S.S. Richard "Dick" Scobee залишиться пристикованим до МКС до січня 2025 року, а далі – впаде в атмосферу Землі та згорить у ній.

Cygnus – це безпілотний вантажний корабель, що доставляє припаси та обладнання на Міжнародну космічну станцію, а на зворотньому шляху вивозить сміття. Його оператор – Northrop Grumman Space Systems, приватна американська аерокосмічна та оборонна компанія. Корабель названо на честь сузір'я Лебедя.

Космічний корабель, розроблений Orbital Sciences Corp і Thales Alenia Space, складається зі сріблястого приплюснутого циліндра завдовжки 5 метрів, який працює від двох сонячних панелей-"крил". Раніше Cygnus запускали на ракеті Antares зі стартового майданчика NASA. За даними Європейського космічного агентства, корабель використовує GPS і зоряні трекери, щоб в автономному режимі наблизитися до МКС, перш ніж його захопить роборука Canadarm2, якою керують астронавти на МКС.

Після стикування з МКС члени екіпажу станції відкривають люк Cygnus і витягують обладнання з корабля. Протягом 30-денної місії Cygnus заповнюють сміттям, а потім знову закривають і від'єднують від станції. За даними NASA, Cygnus може вмістити кілька тонн сміття. Після відстикування корабель згорає в атмосфері Землі над незаселеними районами Тихого океану.

Читайте також Що буде, коли легендарна МКС зійде з орбіти і якими будуть космічні станції майбутнього

Розробка Cygnus почалася в 2008 році, коли NASA уклало з Orbital Sciences Corp., приватною аерокосмічною компанією зі штату Вірджинія, контракт на 1,9 мільярда доларів у рамках Програми комерційних орбітальних транспортних послуг агентства. Космічний корабель був розроблений для доставки матеріалу на МКС після припинення програми космічних човників NASA, яка офіційно завершилася в 2011 році.

Orbital запустила свій перший космічний корабель Cygnus у 2013 році з льотної бази NASA Воллопс у Вірджинії на ракеті Antares, також побудованій Orbital. 29 вересня того ж року корабель здійснив свій перший рейс. У 2018 році Northrop Grumman придбала Orbital за 7,8 мільярда доларів, ставши власником як Cygnus, так і його ракети-носія Antares.

Питання логістики до МКС регулює багатостороння угода країн-партнерів, укладена 29 січня 1998 року, а також двосторонні імплементуючі меморандуми про порозуміння між NASA та окремими космічними відомствами країн-партнерів по МКС. Серед країн такі:

• США;
• росія;
• Канада;
• Японія;
• Європейське космічне агентство, яке представляє інтереси урядів Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції , Швейцарії та Великої Британії.

Згідно з документами, які є базовими для заснування МКС, цивільного призначення та її експлуатації, питанням логістики для забезпечення функціонування станції приділена особлива увага, наголосив у коментарі 24 Каналу експерт з космічних питань Андрій Колесник.

В обох типів документів – загальному та конкретному – присутня окрема стаття 12, що надає права доступу країн-партнерів по МКС до станції з використанням власних існуючих та майбутніх відповідних державних або приватних транспортних систем, якщо вони здатні технічно взаємодіяти зі станцією. Але саме використання транспортних сервісів має відбуватися не хаотично, а відповідно до процедур інтегрованого планування транспортних потоків, координацію яких покладено на NASA,
– пояснює Колесник.

США повернули собі незалежний доступ до МКС – у вантажному напрямі у 2012 році та у пілотованому напрямі у 2020 році, каже експерт. Після цього NASA та Роскосмос відправляють до станції по два вантажних та по два пілотованих кораблі щороку. Це безпілотні Dragon та Cygnus по черзі від США та "Прогрес" від росії та пілотовані Dragon від США та "Союз" від росії.

До теми Спецоперація проти СРСР і колонія на Місяці: як людство освоює супутник понад пів століття

З російської сторони офіційно заявлено, що вони закінчують експлуатацію власного сегменту на МКС у 2028 році. Отже, з того моменту, вся логістика, пов'язана з функціонуванням станції, відбуватиметься вже без залучення російських космічних транспортних засобів,

– зазначає Андрій Колесник.

У західного світу і росії навряд буде спільне космічне майбутнє. Особливо через те, що після майбутнього зведення МКС з орбіти США планують розвивати приватні космічні станції і російському авторитаризму там не знайдеться місця. Не потребуватиме російських послуг і Китай, що має окрему космічну програму та власну орбітальну станцію "Тяньгун".

Джерело https://24tv.ua/tech/rosiya-kosmosi-koli-ssha-vikinut-yiyi-orbiti-shho-vidomo-pro_n2613859

23 липня 2024 року, стався найпотужніший у поточному циклі активності нашої зірки спалах на Сонці. Він був класу X14 і майже вдвічі перевершив за силою травневий спалах класу X8.7, після якого полярні сяйва спостерігали далеко на півдні нашої країни і в багатьох інших регіонах. На щастя, найпотужніший за багато років спалах стався на зворотному боці Сонця, що вберегло нас від наслідків.

Спалах 23 липня супроводжувався вражаючим корональним викидом маси з Сонця. Це хмара плазми — заряджених частинок, які здатні викликати збої в роботі радіозв’язку на Землі та в роботі супутників аж до їхнього повного пошкодження і навіть сходження з орбіти через розширення атмосфери Землі під впливом сонячного вітру. Оскільки спалах стався на зворотному боці Сонця, «постріл» КВМ пішов у порожній простір.

«Відповідно до класифікації GOES — це був найбільший спалах на сьогодні, — розповів Семюел Крукер (Samuel Krucker), провідний співробітник спектрометра і телескопа для отримання рентгенівських знімків (STIX) на SolO. — Інші великі спалахи, які ми виявили, сталися 20 травня 2024 року (X12) і 17 липня 2023 року (X10). Усі вони сталися зі зворотного боку Сонця».

Якби гігантська пляма, що породила спалах, на Сонці дивилася в бік Землі, а це лише питання синхронізації за часом обертання зірки, то нас вразила б геомагнітна буря потужніша за травневу. Полярні сяйва було видно далеко на півдні. З іншого боку, могла постраждати енергетична та інша інфраструктура планети, у чому індустріальної цивілізації мало хорошого.

Під впливом сонячного обурення магнітне поле Землі починає рухатися, що викликає наведення постійних струмів у протяжних металевих конструкціях — рейках, трубопроводах, лініях електропередач. Це створює критичне навантаження на електронне та електричне обладнання з ризиком аварій.

Рентгенівський космічний телескоп "Чандра" відзначає 25-ту річницю роботи у космосі.

На честь цього ювілею NASA опублікувало 25 нових космічних фотографій, які зробив апарат, пише Popular Science.

Рентгенівський космічний телескоп "Чандра" розпочав свою подорож 23 липня 1999 року. Орбітальний телескоп, названий на честь астрофізика Субрахманяна Чандрасехара, доставили на борту шатла "Колумбія".

"23 липня 1999 року шатл "Колумбія" здійснив свій 26-й політ у космос, щоб доставити найважчий вантаж – рентгенівську обсерваторію "Чандра".

Екіпаж STS-93 складався з командира Ейлін Коллінз, першої жінки, яка керувала космічним кораблем, пілота Джеффрі шбі, а також спеціалістів Французького космічного агентства (CNES) Кетрін Коулман, Стівена Хоулі та Мішеля Тоньїні. У перший день місії вони розгорнули найпотужніший рентгенівський телескоп", – пригадали у NASA.

Хоч спочатку планувалося, що "Чандра" працюватиме лише 5 років, телескоп провів у космосі 25 років. Передаючи корисні наукові дані, він став важливим джерелом для астрономічних досліджень. І ось кілька його робіт!

Джерело  https://life.pravda.com.ua/society/nasa-pokazali-25-divovizhnih-fotografiy-kosmosu-yaki-zrobiv-teleskop-chandra-302845/?