Люди проходять крізь наше серце.Хтось обережно відчиняє дверцята.Іноді стрімко тікають на нервах. Дехто запалює свіже багаття.Хтось у нас в серці гостює роками.Інші лишають цілунок на згадку.Є і такі, що подібні цунамі. Дехто несе пожиттєво в нас варту.Зараз, в часи невимовної туги, холоду, люті, сталевої зброї, всі загорожі на серці відсутні, бо оселились тут люди-герої. Серце вистрибує, змінює розмір,щоб охопити шалені події.Часом буває сумним і серйозним, часом – як вперше відверто радіє...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Ховаєш поглядсвій за шклом..чи зоромоглядаєш річку..єпитання- у твоїхочахі рух - напруженнийі скутийТака -розгубленнаі забагатокраскизаклично і граційнождеш...[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Чому таквигіднотобі не мати душуі не вийматисерцядо сердецьнавстріч ?Чому коликазати мушу -глухе те Серце і не чує Слів .. [Приєднана картинка]

Кохання як метелик - якщо не засвітиш Світло серця - Кохання не прилетить до тебе. Якщо ж вогонь буде відкритим - метелик згорить.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Ти сказала колись: не люблю я уживані речі, В них назавжди лишається частка чиєїсь душі. І от саме в ту мить, коли спогади ляжуть на плечі, Люди часто жалкують про те, що ці речі чужі. І я, раптом, подумав: а що ж нам робити з серцями? Бо серця пам‘ятають усіх, хто заходив до них. Хтось грязюки наніс, мов на килим брудними ногами. Ну а хтось з теплотою в тім серці навічно застиг. Ми пускаємо в серце людей, почуття і тривоги. Відчиняємо двері усім, хто постукав...

Читати далі...

Сніг ,сніжно як на душі-так зимно коли Самотність крає Душу У серці - лиш сама Зима..[Приєднана картинка]

Серце блакитного кита така величезне, що через його артерії може проплисти людина.[Приєднана картинка]