Московія вдалася до простої маніпуляції з назвою... Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?..

Коли проблеми неможливо розв’язати, їх вирішують перейменуваннями. З 1 березня зіпсованої «перевертнями в погонах», насильством і продажністю міліції в Росії не існує – там віднині поліція.

Хоча, якщо табуретку назвати собакою – чи виросте від того в неї хвіст?

Російські філологічні вправи були б кумедні, якби не стосувалися України.

Повністю статтю читати :
http://www.unian.net/ukr/news/news-426552.html

http://www.youtube.com/watch?v=kXeI5eWRL9M

Дивись тут http://www.youtube.com/watch?v=wzLxAlYFKbY&feature=player_embedded#at=160

Blood On The World's Hands
      Кров на руках світових володарів

Sometimes it makes me wonder,
      Часом мене це дивує,
sometimes it makes me question
      іноді викликає ряд питань,
Sometimes it makes me saddened,
      часом це мене засмучує,
always it makes me angry
      та завжди це мене обурює!
But when you can see it happening,
      Але коли ви бачите, що це трапляється,
the madness that's all around you
      це безумство, що навколо вас,
Nobody seems to worry,
      ніхто, здається, не тужить з цього приводу,
the world seems so powerless to act
      і світ, здається, безсилий щось вдіяти...

It's out of control,
      Це поза контролем...
blood on the world's hands
      Кров на руках світових володарів!
Each day a new toll
      По комусь дзвонить дзвін щодня!

Another assassination,
      Чергове політичне вбивство,
the same day a new creation
      і того ж дня новий ставленик.
What are they coming into,
      Хто ті, що прийшли до влади?
security of a world that brings
      Що за система світової безпеки, яка приносить
One day another killing,
      що не день, то нове вбивство,
somewhere there's someone starving
      чи десь чиєсь напівголодне існування,
Another a savage raping,
      чи чергове варварське насильство?
meanwhile there's someone laughing at us
      А тим часом хтось насміхається з нас...

It's out of control,
      Це поза всяким контролем -
blood on the world's hands
      Кров на руках правителів!
Each day it goes on
      Це триває день у день!

Blood on the world's hands x8
      Кров на руках світових правителів х8

Brutality and aggression,
      Жорстокість і агресія!
tomorrow another lesson
      Завтра комусь треба наклепати по шиї -
Expecting another air raid,
      чекаємо чергового авіанальоту,
praying for a cease fire
      закликаємо до припинення вогню...
They say things are getting better,
      Вони кажуть, що справи повернули на краще,
no need to be complacent
      та нема підстав для задоволення -
There's chaos across the border,
      знов заворушка на кордоні,
and one day it could be happening to us
      і колись це може статися з нами!

It's out of control,
      Це поза контролем -
blood on the world's hands
      кров на руках правителів!
It's our epitaph
      Це наш некролог...
It's out of control,
      Це поза контролем.
someone should know
      Кожен має знати,
Blood on the world's hands
      кров на руках правителів!
Someone should
       Кожен повинен... (((((

             Виступ Л.Лукяненка в столиці України на Софіївській площі у день

              відзначення свята Соборності  22 січня 2011 року.

                

                    Шановні громадяни України!

 

        Вітаю Вас із святом Соборності!

Я належу до покоління тих синів української нації, які боролися проти російської комуністичної імперії за українську національну свободу. Ми не шкодували ні своєї свободи ні власного життя, бо Україну любили всією  душею і підпорядковували себе ідеї боротьби. Ми вивели Україну з-під влади Москви і переможно завершили кількасотрічну боротьбу наших героїчних попередників.

 

Проголошенням незалежности наше покоління виконало свою історичну місію. Далі завдання ваше – молодшого покоління - наводити лад в українському національному домі. І ви, як не прикро це говорити, не справляєтеся з цим завданням. З одного боку ви розумні і активні політики і нібито любите Україну, а з другого - ви найбільше любите себе. Боретеся не за справедливість, духовне і економічне відродження України, а за високі посади у владі. Кожен з вас мріє за будь-яку ціну піднестеся над іншим, випхати того першого. Ви всі свої сили напружуєте для поборювання таких же патріотів України, а разом опускаєте Україну все нижче й нижче. 

       Не берете ви приклад зі своїх попередників.

       На свято Соборності ви не запросили до слова нікого з політвязнів. Немає у вашому списку ні Олеся Шевченка, ні Василя Овсієнка, ні Миколи Горбаля, ні Богдана Гориня, Василя Лісового і ще небагатьох живих, які поки що не переступили поріг до іншого світу. Ви самі штовхаєтеся один перед одним за першість виступити і показати себе перед багатотисячним зібранням народу і, виступивши, тут же сходити зі сцени і покидаєте майдан, кудись поспішаючи. Людей, що приїхали з різних куточків України і хотіли почути відповідь на питання: що будемо робити далі, залишаєте без відповіді.

Розказуєте про любов до України і свого народу. Може і любите. Але найбільше любите себе. Коли б ви любили менше себе, то в боротьбі авторитетів відступили б на друге місце і сприяли б спільній перемозі. Ви не дбаєте про спільну перемогу. Ви дбаєте про найвище висунення своєї особи.  Україна йде на дно. Ви своїми ногами штовхаєте її ще глибше, аби підстибнути вище за ближнього патріота.

 

Не ваше покоління побудує справедливу і незалежну Україну, бо ви не готові йти на жертви задля України. І мені гірко, бо смертями і безмежними муками  щирі сини України добилися проголошення незалежності держави, а ви неспроможні вгамувати владолюбство та зменшити жадобу слави і тим сприяєте ворогам руйнувати Україну. Ви навіть у День Соборності неспроможні разом відсвяткувати єдність.

Опамятайтеся!

Якщо кожен з вас задля обєднання патріотичних сил не відступить на друге місце, то вельми скоро доведеться стати перед судом духовних батьків української нації за руйнацію України.

І не викрутитеся! І не виправдаєте себе жодним лукавством!

Бо чорна руїна України не прийме ваших виправдань!

Почуйте це зараз від мене!

 

Ваш Левко Лукяненко

22 січня 2011 року

Ukraiskie MSW: Dojdzie do rozlewu krwi (ostatnia aktualizacja 14-01-2011 11:45 ) 

У часі запланових на 22 січня ( 2011 року - перекладач) демонстрацій української опозиції в Києві може дійти до пролиття крові, - повідомив міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов.

[ Читати далі ]

 Знову як це вже було в Європейській історії демократично вибрана влада зрозумівши перемогу на виборах як перемогу своєї ідеології, починає брутально користуватись своїм правом переможця. Йде тотальна наруга українських святинь. Не оминула лиха доля і нашу історичну Пам"ять.  Все що було напрацьовано в напрямку організації збереження і наукового осмислення новітньої трагічної історії України комусь дуже було потрібно понівечити і викинути на смітник. Наші читачі люди розумні, самі здогадаються на якому злодієві горить шапка.

В Інституті національної пам'яті почала працювати ліквідаційна комісія. 15 лютого 2011 року у працівників установи останній робочий день.  Нагадаю - наступ на Інститут йшов поступово. Нова влада на наважувалася робити рішучі кроки не знаючи як на це прореагує українська спільнота.  Спільнота виявилась пасивною. Наміри влади стали зрозумілими коли спочатку наче на сміх призначили директором Інституту комуніста.  Далі маємо те, що й мусило бути.....

Читайте, люди добрі:

" Ліквідація установи відбувається згідно з указом президента В.Януковича від 9 грудня 2010 року за № 1085/2010. Щоправда, вже в наступному указі № 1086/2010 президент зобов'язує Кабінет Міністрів створити Український інститут національної пам'яті, як науково-дослідну бюджетну установу при Кабінеті Міністрів України.

В Кабміні створили ліквідаційну комісію на чолі з першим заступником голови інституту Володимиром Кривошеєю, а також - комісію, якій доручили зайнятися створенням нового інституту.

До останньої ввійшли міністр юстиції Лавринович, міністр освіти Табачник, міністр фінансів Ярошенко і нинішній голова інституту Валерій Солдатенко.

Також, на виконання указу президента, у Кабміні підготували проект постанови про створення Інституту національної пам'яті як науково-дослідного інституту. Вона має бути подана на розгляд уряду до 20 грудня 2010 року і в ній, зокрема передбачається:

- заснувати науково-дослідний інститут національної пам'яті;

- доручити міністерству освіти в двомісячний термін, розробити статут нової установи, її організаційну структуру, штатний розпис та граничні обсяги фінансування.

Поки що цю інформацію цю не оприлюднюють, відтак всі процеси відбуваються за зачиненими дверима, повідомляє видання, стверджуючи, що керівництво новим УІНП не довірять Валерію Солдатенку.

Основна причина - старість. В квітні 2011 р. Солдатенку виповнюється 65 років - граничний вік перебування на державній службі. Тому ім'я керівника, який займатиметься науково-дослідним "забезпеченням" формування політики національної пам'яті - під питанням.

Особливо не пощастило третьому заступнику Валерія Солдатенка - Дмитру Вєдєнєєву, якого призначили на посаду в листопаді 2010 року, вважає видання. Саме тоді розроблялася адміністративна реформа - і людям, які приймали таке рішення було добре відомо, що Вєдєнєєву вдасться попрацювати всього лиш місяць-два. Він пішов на цю посаду, покинувши престижне крісло завідувача кафедри історії національних спецслужб Національної академії СБУ."

http://joff.ucoz.ru/news/nastup_na_pam_39_jat_ukrajini/2011-01-11-169