Жінки йдуть від чоловіків, яких колись кохали до нестями…

Для них це нестерпно боляче, але вони це роблять.

Вони збираються з силами, змушуючи своє серце битися рівно, без надриву. Беруть за руку своїх дітей і йдуть…

Мабуть, це найбільше не подобається чоловікам у жінках.
У цьому вони бачать підступність.
Через це вони ненавидять тих, чиї душі колись давно їм належали.

Для чоловіків не існує строку давності.

Якщо чоловікові належить жіноча душа, значить, вона належить йому вічно.

Як може його власність кудись піти?

Жінки йдуть із найрізноманітніших причин, і в 99 випадках зі ста вони мають рацію.

Але є одна причина, яка об’єднує мільйони, ні, мільярди жінок по всій планеті.

І ця причина — відсутність чоловіка поруч.

Звучить абсурдно, але це факт!

Відсутність чоловіка у більшості випадків присутня, як не дивно, у його наявності.

Він знаходиться поруч із нею, снідає та вечеряє з нею за одним столом, займається сексом по четвергах, регулярно забирає з дитячого садка дітей, проводить після роботи свій вільний час біля телевізора, на спортивному каналі, у трьох кроках від неї, але в цей час його немає поруч.

Розумієте?

Жінка не може бути подобою запорошеного дивана, який одного разу придбали у власність і тепер можуть об нього регулярно спотикатися цілу вічність, сприймаючи як належне.

Жінка ніколи не змириться з такою долею.

Як належне чоловік може сприймати себе, але не жінку, яку він обрав.
Кожна жінка хоче, щоб її сприймали як «Свято, яке завжди з тобою».

Так Хемінгуей описував Париж, але, утім, це описання може прекрасно пасувати і жінкам.

Жінка — не чоловіча власність, і їхні душі нестримні, як вітер.

Сьогодні душа належить йому, а завтра нікому.
Інакше кажучи, жіночі душі належать тим, хто їх потребує.

Тим, кому по-справжньому цікава їхня сутність.

Ні, не тіло, а сутність!
Можна день за днем пізнавати тіло, так і не дійшовши до сутності…

А можна навпаки — спершу пізнати сутність, а потім тіло.
Так правильніше, але так трапляється дуже рідко!

Жінку потрібно заслужити щодня.

Одного разу в молодості завоювати жінку і все подальше життя спочивати на лаврах — ось чого хоче більшість чоловіків.

Але так не буває у жіночому світі.

Це одна з головних причин, чому жінки одного дня мовчки залишають своїх чоловіків…

@ з мережі

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

Любов – це те, що не зникає!

Що підіймає й живить нас!..

Вона що сил тебе гукає

Та дозволяє мати шанс

На цій обмеженій планеті

Під небом вічно-віковим

Зустрітись наново на злеті,

Ти здогадаєшся, це – ВІН!..

                   14.12.2024©СвітЛа 

Не прикасайся, не смотри и не снимай предохранитель.
Ты, даже в полдень--моя тень, не ангел мой, а всеж хранитель.
И я стараюсь не смотреть, все заливает месяц полный.
Сошлися клином жизнь и смерть, смешались круто мир и войны.

Сто раз пробитое сердечко все так же верит в чудеса.
В блэкаутах горит, как свечка и отражается в глазах.
И даже рядом я дрожу, нет, не боюсь, не ужасаюсь,
Но я смотрю в твои глаза и прикасаюсь......прикасаюсь....

Если ваш муж не приносит денег, и вы колотитесь одна зарабатывать на всех - у вас нет мужчины. У вас коммунальный сосед, таскающий еду из вашего холодильника.

Если ваш сожитель зарабатывает ровно на себя, а вы колотитесь сами, чтобы прокормиться - у вас нет мужчины. У вас в доме даром гостит знакомый.

Если вам срочно и отчаянно нужны деньги, а ваш бойфренд бодро отвечает, что у всех бывают трудные времена и все наладится - у вас нет мужчины. У вас приятель, и даже не очень близкий.

Если у вас сердечный приступ, а ваш любовник по телефону командует "срочно беги к врачу" - у вас нет мужчины. У вас теплый и участливый интернетный френд.

Если вы плачете, а ваш любимый советует не париться из-за ерунды и не накручивать сама себя - у вас нет мужчины. По степени близости это приблизительно таксист.

Если человек имеет мужскую анатомию и даже время от времени ее в вас засовывает - это не называется "у вас есть мужчина".

Определить, есть ли у вас мужчина, очень легко.
Если он у вас есть, вам не плохо и не страшно.

из группы БОРЩ без BREADa
Малка Лоренц

Давно не жру по ночам, даже если в ресторане Новый год как то больше танцуется и пьется чем едится). Хотя вокруг народ жует и почти не выхродит из за стола. А шо у вас?
Кстати шуба для меня аццкое месиво, не ем, не готовлю такое. Наверное потому что люблю качественную селедку.

"Чем дешевле шампанское, тем выше его зенитные свойства. Советское полусухое не оставляет люстре шансов. Осколки сыплются в салат, придавая блюду эстетическую и смысловую завершённость. Именно на этот случай во всех новогодних домах салатов больше чем люстр.

Мы договорились обойтись лёгкими закусками. Семья отдельно объяснила мне смысл. Лёгкие закуски это не просто "супа не будет", а именно сельдерей и его друзья. Меня отправили в магазин, а там гуляния. Народ берёт Трою и строит Вавилон. Я тоже заразился психически, проплыл пару кругов. Дома взвесил покупки, оказалось 26 килограммов. Ночное угощение на четверых.

Семья спросила, как же так произошло? Мы же экономим и худеем одновременно! Сложно объяснить. В мясном отделе была пробка. Мне вручили чужой окорок, по ошибке. В молочном кричали, кто-то рожал. Полез узнать пол младенца, схватился рукой за сыр и блинчики. Фиолетовую курицу купил из-за фигуры как у Натальи Водяновой. Видимо, детство у них проходило одинаково. Куры, кстати, дальние друзья сельдерея. Мандарины взял чисто на рефлексе. Остальной объём – компоненты четырёх салатов апокалипсиса. Оливье, шуба, греческий, мимоза. Бросать вызов обществу, пропуская что-то из этого священного списка, я не готов.

Новогодний жор – старинная русская невротическая традиция. Итог веков рискованного земледелия. Глагол "угощать" к нам неприменим. У нас гостей шпигуют, фаршируют, шприцуют под давлением. Если визитёр вдруг лопнет, его лишь спросят, отчего это он перестал есть. И традиционно обидятся.

Ещё одна традиция для мнительных – подарки. В гостях у условной Маши легко получить шампунь с надписью "от Вовы". Не надо обижаться на Машу. Полезных подарков за пять евро нет в природе, а бесполезные уже некуда складывать. Надпись лишь предохраняет шампунь от возвращения к Вове. Маша добрая растяпа, забыла стереть пометку. Маленький Иисус тоже бы не обиделся, найдя на ладане и смирне сигнатуру "от Сани" или "от Марины Сергевны".

Всего традиций сотни. Мешать в шампанском жжёную бумагу. Пить кофе, пока реклама. Ругать телевизор до четырёх утра. Смотреть как кот крадёт гирлянду, душит её, потом на ней же женится как и положено мужчине. Дети кота поддерживают, а Марина Сергеевна краснеет.

Ложась спать, мы верим в наступление чудес. Мы заслужили их в очередях, у плиты, в холодных троллейбусах. Они нам награда за любовь к негодяям, застрелившим нашу люстру."

Автор Слава Сэ ( Вячеслав Солдатенко)©