
Доля цього нескореного повстанця мало відома в Україні. Хоч у шістдесятих роках минулого століття ім’я Юрія Михайлецького нагнало великого страху не лише на село Рукомиш Бучацького району, всю Тернопільську область, а й наробило шуму у самій Москві. Бо місцеві енкаведисти прогледіли повстанця, що сидів у них під носом цілих двадцять літ!
Криївка у скеляхСвято-Онуфріївський скельний монастир у Рукомиші добре відомий у релігійному світі. У його печерах жили монахи ще від XIII століття! Пізніше у цих скелях знаходили прихисток прості люди в часи воєн і лихоліть. Він став притулком і для українського повстанця Юрія Михайлецького — на цілих двадцять літ…

Йшла Друга світова війна. Михайла мобілізували до лав радянської армії. Він потрапив у бій під Бродами, відомий як «бродівський котел». Й звідти, за списками загиблих, не вийшов. Та доля пораненому бійцю, який мав прострелені ноги, усміхнулася. Він прийшов до тями після того, як з поля бою вже вивезли поранених. І застогнав. Цей його стогін хтось почув.
З поля бою його таємно відвезли у прикарпатський Космач. Там хлопця вилікували, він пройшов вишкіл УПА й отримав надважливе завдання, яке мав виконати у Бережанах. Після цього був зобов’язаний себе умертвити. Та накласти на себе руки хлопець не зміг і повернувся у рідний Рукомиш, де жила молодша сестра з малими дітьми.
Інформація про появу мерця швидко облетіла село. На Михайлецького прийшов подивитися «участковий». Зачувши, що недобрим пахне, Юрій чкурнув з хати. Вирішив трохи пересидіти у монаших печерах. Та вони стали йому домівкою на цілих двадцять літ (з 1947-го по 1967 р.) — криївкою у скелях.
«Бандера, вилазь!»Він спускався до сестри помитися та перевдягнутися, коли було дуже холодно, трохи погрітися, бо ж багаття розпалити в печері не міг — дим би відразу його виказав. Сестра тихцем приносила йому до скельного монастиря їсти. Багато хто в селі здогадувався, що монаші келії не пустують, дехто на власні очі бачив Юрія, коли той гостював у сестри. Та таємницю їхньої родини зберігали, розуміючи, що від радянської влади пощади не буде. Може, й ще не один рік, десятиліття Михайлецький там би прожив. Якби не один юда.
Був кінець жовтня, з полів саме звозили цукрові буряки. Раптом до печер почали звозити з Рукомиша і навколишніх сіл колгоспників. Зібрали біля підніжжя чи не всіх школярів. Знищення упівця, на що вже й не сподівалися кагебісти у Союзі в той час, мало стати показовим.
«Бандера, вилазь!» — крикнув хтось після того, як у печери полетіли димові шашки. Навколо закурився дим. А за мить кагебісти побачили… вогонь. Це Михайлецький палав як смолоскип. У спогадах селян збереглася розповідь «верхушок» з району, що чоловік обгорнув голову куфайкою і, обливши її нафтою, підпалив. Страшна смерть. Хоча офіційного підтвердження того, що Михайлецький таки вчинив самогубство, немає.
Цей бій вважають останнім зі збройної боротьби повстанців проти окупантів. Та дуже швидко кагебісти відмовилися від оприлюднення статусу загиблого. Офіційно оголосили, що згорів… безхатько. Тим часом за те, що двадцять років під носом переховувався бандерівець, полетіли енкаведистські голови — спільний Бучацький та Монастириський відділ НКВС було повністю розформовано.
Обгоріле тіло кинули просто небаПочувши про страшну смерть Юри, сестра кинулася до хати. За мить винесла речі, що могли про нього нагадувати, й підпалила. Дотла згоріло все. Через страх опинитися в Сибіру не залишила навіть крихітного фото повстанця.
Обгоріле тіло Михайлецького енкаведисти кинули просто неба. Три дні біля нього чатували, вистежуючи, чи ще хто не вийде з глибокого підпілля. Та так нікого й не дочекалися. Вибравши момент, сестра серед ночі на плечах знесла тіло брата і поховала.
Кажуть, донощик, який виказав підпільника УПА, помирав у страшних муках. Навіть стелю люди мусили розбирати, бо віддати Богу душу не міг.
Коли настала Незалежність, воскресло ім’я Юрія Михайлецького. А все завдяки тамтешньому священику Михайлові Суканцю. Він став по крупинках збирати інформацію про повстанця. Та, на жаль, сестра Юрія навіть перед смертю не зважилася розповісти про брата правду, забрала її зі собою у могилу.

Нині на місці трагічної загибелі патріота височіє пам’ятник палаючому повстанцю. Його поставлено коштом колишнього президента Віктора Ющенка, проект втілили за сприяння відомого львівського музейника Бориса Возницького. Він нагадує кожному, хто приїжджає у Рукомиш, ціну здобуття Україною незалежності.
Аби вшанувати пам’ять героя, слід спершу піднятися сходами, що ведуть до статуї Богородиці, яка стоїть у вирубаному в скелі гроті. Далі вузькою крутою стежкою, що тулиться до скелі, пробиратися наверх. Вклонитися фігурам «Жінок-мироносиць», минути символічний вівтар… І відкриється образ чоловіка у розстебнутому пальті та кирзових чоботах. А над ним — хрест. Поруч вбито у стелю позолочений залізничний костиль із табличкою: «Смертю „Палаючого Упівця“ в 1967 р. тут героїчно загинув Юрій Михайлецький». Вічна йому пам’ять
https://wz.lviv.ua/far-and-near/379164-dvadtsiat-lit-u-pidpilli

Таня Адамс
Про надзвичайний стан.
Нашей величайшей БубочЬке, а
скорее всего тем, кто этой стрёмной куклой управляет, очевидно стала мешать
Верховна Рада.
Как говорил Винни-Пух - это «жжж» неспроста!
Если за одну неделю дважды поднимается вопрос, как бы эту самую Раду
стреножить, значит шось пробзделось в Датськом королевстве.
Сначала БубочЬка хочет закончик о
передаче полномочий ВР кому-то ещё, теперь оно хочет надзвичайний стан без
согласия на то ВР.
Зеленский постепенно теряет монобольшинство, потому что даже в этой
альтернативно одарённой фракции нашлись депутаты, которые боятся голосовать всю
эту "законотворчість". И даже за роскошную профессионалку Венедиктову
проголосовало только 224 слуги (минус 30 депутангов).
В общем, в королевстве шото очевидно плохо пахнет и Бубочька начал прощупывать
ОПЗЖ на предмет коалиции. Чтоб уже первое, второе и компот.
Тут идет уже избитая фраза «А я
говорила, что они таки будут вместе!», потому что антиукраинская фракция Слуг
вполне гармонично сочетается с рыгами, которых курирует Путинский кум.
Сидим, внимательно наблюдаем, как демократия четким шагом звиздует нафуй и
бубнит «так вам и надо, идиотам!»
А сейчас я вам коротенько набросаю все прелести надзвичайного стану (НЕ ситуации!), который так срочна нужен БубочЬке, патамушта ВИРУС!
Закон про режим НП предусматривает:
- особый режим въезда-выезда,
ограничения движения транспорта и его осмотр ( КПВВ, пробки, мародёрство,
взятки и «позакрывали пиздаки!»);
- усиление охраны на улицах и на объектах жизнеобеспечения;
- ЗАПРЕТ МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ и забастовок в том числе;
- ПРИНУДИТЕЛЬНОЕ ОТЧУЖДЕНИЕ ИМУЩЕСТВА ФИЗИЧЕСКИХ И ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ;
- временная или БЕСПОВОРОТНАЯ эвакуация людей из «опасных» мест (надеюсь, что
не в товарных вагонах за Урал);
- «квартирная повинность» ( это когда орков заселили в общаги универа, а
студентам велели нахуй сходить);
- стройки новых объектов и реконструкции старых запрещены, строители могут
сходить следом за студентами;
- ВВЕДЕНИЕ ОСОБОГО ПОРЯДКА (карточек) разделения продуктов питания и предметов
первой необходимости;
- мобилизация и использование ресурсов предприятий, не зависимо от форм
собственности;
- изменения режима работы предприятий и их переориентация на то, что скажут;
- «целевая мобилизация» (это если Авакову не хватит псов);
- комендантский час;
- залучення на добровольной (ржунимагу!) основе трудоспособного населения и их
транспорта для выполнения определённых работ;
- проверка документов у граждан, а в необходимых случаях (ржунимагу снова!) –
проведение ЛИЧНОГО ОСМОТРА;
- запрет на изготовление и распространение информационных материалов,
ДЕСТАБИЛИЗИРУЮЩИХ ситуацию (ну т.е. любых);
- регулирование работы цивильных теле- и радиоцентров (позакрывали пиздаки!);
- ОСОБЫЕ ПРАВИЛА пользования связью и интернетом (позакрывали пиздаки! Теперь
уже совсем!)
Ну и там много ещё интересного, я
просто больше не могу читать это всё. Плющит не по-детски. Потому что под
эгидой борьбы с вирусом, нам впердолят антиутопию Оруэлла в полный рост. А
братья с севера помогут добить то, что выживет.
Причем на фоне продолжающихся разговоров об отмене Верховной Рады, я подозреваю,
что сопротивляться этому пи…децу будет некому.
А еще ЗАВТРА будут нам впихивать ОРДЛО.
Хуже не будет, да? Помните?
Я вот помню. И никому из вас не прощу того апреля, когда вы убили Украину,
продавшись даже не за кило гречки, как продавались раньше, а за обещания.

Володимир Омелян
Це все мине.
Ми подолаємо хворобу.
Перейдемо чергову економічну кризу.
Переможемо у війні.
Нарешті замість виживання займемося розвитком.
Як це зробити - знає кожен з нас.
Головне - щоб не заважали.
Так, це все буде після Зеленського.
А от самому Володимиру Олександровичу я би щиро радив звернути увагу на відкриття САП кримінального провадження через можливу службову недбалість екс-прем’єра Гончарука у боротьбі з коронавірусом.
Не хочеться про погане, але через
тиждень після Вашого дострокового звільнення з посади правохоронні органи
зареєструють низку кримінальних проваджень, зокрема, щодо:
- незаконного захоплення влади шляхом зумисного обману виборців і завдяки
незаконному фінансуванню виборчої компанії з боку кримінальних угруповань, в
т.ч. з-за кордону
- призначення з метою отримання персональної вигоди керівників державних
підприємств
- порушення законодавства України при призначенні керівництва Уряду і втручання
в роботу інших гілок влади
- державна зрада і завдання значної шкоди інтересам України на користь РФ
- покривання корупції власних підлеглих
- спричинення каліцтва і смертей багатьох людей через Вашу бездіяльність чи
зумисні дії
- доведення до дефолту держави в іноземних інтересах та інтересах наближених до
Вас осіб
- самоусунення від виконання владних повноважень
- делегування владних повноважень представникам бізнесу і бездіяльність на
посаді
І ще низка інших.
Мушу Вас засмутити. Ці справи
будуть відкриті на підставі заяв Ваших колишніх фанатів, їх будуть розслідувати
«100% Ваші люди», які наступного дня публічно відречуться від Вас. Негативні
вироки проти Вас виноситимуть Ваші «ручні» суди.
І звинувачувати Ви нікого, окрім себе, Ви не зможете. Бо обираючи між чесними
фахівцями і «вірними» ідіотами - Ви обрали останніх. Хоча, будемо відверті, Ви
не вагалися в цьому виборі.
І остання сумна звістка.
Повернутися в 95 квартал Ви не зможете навіть у наступному житті (це якщо
вірити в реінкарнацію).
Люди Вас будуть ненавидіти за зраджені величезні надії, бардак і руїну, яку Ви
залишили по собі...

Mason Lemberg
Усушка и утруска (c) або ХРОНІКИ
КЛОУНСЬКОГО ПІ...ДЄЦА
20 березня Зе: "І ще хочу
сказати, що в найближчі 48 годин очікуємо прибуття в Україну з Китаю:
- 10 млн високоточних лабораторних тестів, які будуть розподілені по всіх
куточках України;
- 10 апаратів штучної вентиляції легень;
- 1 млн масок, які надійдуть в українські аптеки;
- 100 тис. масок підвищеного захисту для лікарів і
працівників поліції;
- 400 тис. експрес-тестів;
- 10 тис. літрів дезінфекційної рідини.
22 березня: В Україну з Китаю
прибули 250 000 експрес-тестів на коронавірус.
(Довідково: експрес-тести виявляють хворобу на 5+ день і не дуже точно. Тести
ПЦР більш точні, але дорожчі.)
23 березня: Центр Общественного Здоровья получил из Китая 50 тыс. тест-систем ПЦР и 150 тыс. экспресс-тестов на коронавирус
23 березня: В центрі громадського здоров'я спростували інформацію про 50 тис. тест-систем ПЦР. Насправді їх 521.

Прокуратура відкрила справу через приховування клінікою Eurolab випадків зараження коронавірусом.


Это Ярослав Погорелый, глава Госрезерва.
Друг Зеленского, человек Коломойского.
Это он продал Радуцкому маски с фильтрами и респираторы из Госрезерва.
Власть лжёт нам, что проданные маски были не из Госрезерва. Это легко проверить. Пусть покажут нам запасы масок в Госрезерве. Их нет!!!

Коронавірус для Зеленського - це те саме, що Чорнобиль для КПСС. Ніхто не був готовий, ніхто не хотів говорити правду.

Пахне небо весною.
Зорі крутять спіраль.
Лютня ріже струною
тиші чистий кришталь.
Тягне з річки морозом.
Поспіх мирно дріма.
Десь на світі є сльози,
але тут їх нема.
Тут – натхнення і звуки,
і гармоній колаж,
Не чекайте, розлуко,
я нарешті не Ваш.
Вам тепер не збороти
дивовижну струну.
Ви ці чуєте ноти?
Я уже в них тону.
Картина Ніколя Турньє

Після того, як походили по Вилковому ніжками, час пересідати на човен. Хоча насправді практично все у місті можна обійти по суші, без погляду із води уявлення було б неповним. Ну й у всякі цікаві місця можна доплисти зрештою.
1. Стартуємо із Очаківського гирла цілою флотилією. Мені пощастило потрапити в останній човен, із якого найзручніше її знімати.

[ Читати і дивитись далі ]
