хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Ваше тіло, це цілий космос...

Звичайна людина не може відчувати всі процеси, які відбуваються в її тілі. Однак клітини імунітету кожну хвилину ведуть боротьбу з вірусами, серце справно качає кров, а в мозку утворюються нові нейронні зв’язки. Завдяки винаходу потужних електронних мікроскопів вчені змогли відкрити найпотаємніші таємниці нашого тіла. І тепер ви теж про них дізнаєтеся.

У статті уважно вивчені роботи фотографів і дослідників, які займаються макро- і мікрофільмуванням. Ці знімки дозволяють поглянути на наш організм з несподіваного ракурсу.

1.Вірус свинячого грипу атакує клітину людини

2. Руйнування зубної емалі при 1200-кратному збільшенні 

[ Читати далі ]

Завтра сотворю шедевр

А стоит ли напрягаться?
Кто-то читает "умные мысли"?

Или все превращается в "барахолку" и не стОит напрягаться и выдавливать из себя нечто?......

Разговоры...

  • 24.09.20, 20:29
Разговоры...Странная это всё таки вещь.Можно обменяться тысячами слов и...не сказать главного.А можно молча смотреть в глаза и...поведать обо всем.druzhba

Потім буде все...

А потім буде…

Потім буде все,

Чого хотілось

Літом голосистим,

Покриються туманами шосе,

І стане світ

Палаючо-барвистим.

І те, що віком

В прірву не змело,

Покинути ніколи не посміє.

І буде чай,

І споминів тепло.

І будеш ти.

І затишок.

І мрія.

 

Лисичанська імперська агенція новин починає роботу

  • 24.09.20, 19:46


На ютьюб-каналі в студії "УкропінгТV" буде нова рубрика - Лисичанська імперська агенція новин "Хулєнам-Хулєвам", яка висвітлюватиме найактуальніші події у Всесвітній Лисичанській імперії.

Веснянки

  • 24.09.20, 19:29

Озлоблена потвора підкралася зі спини, тому добряче мене налякала. Вона з глухим гарчанням вчепилася в пляшку з водою у моїй руці із явним наміром забрати її собі. Але вода тут на вагу золота, тому я так просто її не відпустив, а почав видирати з пащі, попутно завдаючи тварюці ударів по голові. Зрештою вона здалася і відступила – звичайна куца псина з випуклими на худих боках ребрах, із гниючими очима й пошматованим лівим вухом. Пляшка була вся потрощена і в слині, тому нічого не залишалося, як кинути псині її заслужену здобич і йти далі так.

Я роззирнувся по сторонам.

Світ загублених речей виглядав так само, як і всі віки, що я бачив його раніше. Над землею гасав лихий посушливий вітер, здіймаючи куряву зоряного пилу та щедро обсипаючи ним перехожих. Тож всі вони однаково намагалися прикрити лиця, не збавляючи проте ходу й діловито роззираючись на всі боки. Такі різні ззовні, вони ставали однаковими у цій своїй монотонній згорбленій ході, і виглядали хворими. Той цілий прикрий світ здавався геть хворим та невиліковним.

Треба було йти далі, хоча останні сили я розгубив кілька років тому. Щодня прикриватися від зоряного пилу, ухилятись від літаючих риб, що можуть ненароком знести голову своїми кістяними крилами-плавцями, і обходити загублені речі. Вони ліниво перекочувались у цій вічній піщаній бурі, деякі перебігали з місця на місце на тоненьких волохатих ніжках, ховаючись від своїх колишніх господарів у кущах, що кишіли червою та павуками. Але зрештою вони не мали значення, як і всі ці худі постаті навколо. Адже шукав я в тому світі тільки тебе.

[ * * * ]

на аэроплане

  • 24.09.20, 19:19
привиделось въелось засело в крови
попался значит иди лови
особых цепей молекулы
по знаку в карманы и весь алфавит
иди прозябай в осенней любви
раз больше податься некуда

корнями в почву и дальше в глубь
чужих территорий в закрытый клуб
потерянных поколений
в гнездовье ночи глотая мглу
и стрелки сближаясь оставят углу
дышать на пару делений

не ровно время не ровен час
отступит голос дрогнет предаст
и следом петух загорланит
в зрачках будто каменных городах
что всё начиналось - взлетала звезда
на небо на аэроплане