хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Я закончила.

  • 13.01.21, 20:15
А я вот так могу!!!



а вы?

crazy

Нарід, на…уя ви собі тарифи підвищили?



Дід Микола:
В цивілізованому світі люди намагаються обирати очільниками тих, хто здатен ефективно керувати державою.
А в Україні обирають за вміння кривлятися, ухилятися від мобілізації під час війни, відпочивати і записувати відосіки.

Дмитрий Чекалкин

В.о. начальника Офісу великих платників податків ДФС призначено Сергія Лебедка, затриманого на місці злочину під час одержання хабаря в 66 млн гривень і звільненого в 2017 році.

У цю історію просто неможливо повірити, але це Україна.

Українські президент і прем’єр почали цей рік з руйнування власного енергоринку. Всупереч загальній позиції ЄС щодо санкцій проти режиму в Білорусі і РФ почали закуповувати в цих країнах енергоносії.

Ітог "перемир'я" - двоє загиблих за два дні, а єрмак поїхав узгоджувати нові "точки розведення"

крок_за_кроком:
ось так виглядає мир Нелоха - щодня по загиблому, а у відповідь ми ноти протесту в ОБСЄ строчимо. фу... мразота.

Дмитрий:
Количество тестов на Ковид снизилось на 40%. Пропорционально снизилась заболеваемость. Ловкость рук и никакого мошенничества!

Производитель вакцины Модерна, цена 18$, действует один год, эффективность 97%.
Синовак, закупленный Зеленскам, через прокладку Богатыревой по 18$, имеет эффективность 50%. Продолжительность действия не известна. Это успех!




Herman Aksom:
Генерала Назарова, який не зрадив батьківщину, не перейшов на сторону ворога, не відсиджувався в тилу і пішов захищати Україну - у в'язницю за халатність. А Зеленський, який втік від повісток і відсидівся в Москві в 14-му - в президенти. Абсолютно хвора, суїцидна країна

Pavlo Nuss:
Информация об "отдыхе Порошенко на яхте" оказалась российским фейком, который не побрезговали распространить и так называемые украинские так называемые СМИ.

Джордж Орвелл:
Чому Україна входить в 30-ку рейтингу паспортів, але не входить в 40 країн, що почали вакцинацію?
Відповідь очевидна - тому що в 30-ку паспортів потрапили завдяки Пороху, а вакцинація проходить при владі Зеленського.

Ващенко Віталій:
При Порохові вже б почалась вакцинація. Безкоштова. На що мудрий та вдячний нарід казав би, звісно:
- А до чого тут Сивий? Це Європа надає ліки і контролює, щоб Порох не вкрав. Наріду дає, не Пороху!
Тисячу разів вже таке казав про Томос, Армію, безвіз.

Дід Микола:
Інколи мені здається, що над Україною проводять якийсь експеримент.
От призначили Головою Виконавчого комітету реформ організатора т.зв. "безтрусого Міхомайдану" і згодом в країні люди не можуть купити труси.
Збіг?

Чи от нарід обере собі очільником "шістку" найбільшого злодія, а потім щиро дивується звідки в бюджеті така гігантська "чорна діра"?
Чи чому прибуткові Держпідприємства раптово стали збитковими?
Чи чому аж настільки зростають тарифи?
Кажу, інопланетяни експерементують!




Олег Горопацкий 

Двома словами КОманда ЗЕЛенського! Спочатку обирають на царювання злодійнуватого кремлівського цапа, а потім дороги перекривають, а причинно-наслідкових зв‘язків так і не бачать. ЙОЛОПторате, маєш собою пишатись!

Віталій Портников:
Нові санкції - сигнал Зеленському та Коломойському.
Зеленський повинен повернутися у своє телевізійне кабаре, продовжити невдало жартувати. І від того, наскільки він відреагує на сигнали, залежить, чи буде Зеленський жартувати в концертному залі чи у залі суду.

Схвалення американським Міністерством фінансівнових санкцій протии українських громадян та інформаційних ресурсів, що їх вважають причетними до втручання у американські вибори – це серйозний сигнал як чинному президенту Володимиру Зеленському, так і його партнеру і колишньому роботодавцю Ігорю Коломойському.
Головний зміст цього сигналу – поява у санкційному списку народного депутата від правлячої партії «Слуга народу». І не просто від правлячої партії, а від тієї її частини, яку зазвичай пов'язують з Коломойським.

І справа, звичайно ж, не у особистості Олександра Дубинського. Справа саме у людях, які стоять за колишнім журналістом. І у тому, що американська політична система ще до інавгурації нового очільника держави починає перебудовуватися у бік відмови від толерантного ставлення до дій, які завдають шкоди як національній безпеці самих Сполучених Штатів, так і дружніх США держав. І якщо Україна хоче залишатися такою дружньою державою, її влада повинна зрозуміти сенс американських сигналів.

А сенс їх дуже простий, якщо перевести їх з дипломатичної мови на зрозумілу об'єктам сигналізування. Коломойський повинен відмовитися від будь-якого втручання у політичне життя України і не перешкоджати транзиту влади на користь професійного, компетентного, не популістського управління країною. Те ж сааме потрібно від Зеленського: не чіплятися за владу, сприяти створенню компетентного уряду і проведенню нових виборів, які покликані очистити від популістів спочатку парламент країни, а потім, зрозуміло ж, і резиденцію президента. Коломойський повинен повернутися до бізнесу і зайнятися захистом своєї репутації у розслідуваннях, а потім і у судових процесах. І результат цих процесів буде залежати від того, наскільки правильно Коломойський відреагує на сигнали цивілізованого світу.

А Зеленський повинен повернутися у своє телевізійне кабаре, продовжити невдало жартувати. І від того, наскільки він відреагує на сигнали, залежить, чи буде Зеленський жартувати в концертному залі чи у залі суду.

Чи розуміють це об'єкти сигналізування? Коломойський - розуміє, але йому все одно, він діє у логіці Трампа, після його самозадоволення - хоч потоп. Зеленський - не розуміє, але це і не є важливим, президент України все одно не має здатності ухвалювати обдумані рішення. А це означає, щосигнали не спрацюють, криза буде посилюватися і транзит влади в Україні виявиться куди більш жорстким і насиченим, ніж у разі розуміння фігурантами сенсу сигналів і парадигми свого правильного реагування на них.




Alex Noinets:
А у мене питання
Припустимо, що голова Київської організації партії влади, народний депутат України, журналіст, одна з ключових осіб у фракції монобільшості ВНІЗАПНО втручається у вибори в США, та ще й робить це на боці Російської Федерації, як агент РФ.

Припустимо, що у нас в країні існує якийсь орган державного силового контролю, з якоюсь розвідкою, агентурою, уповноважений вести якісь заходи стосовно діяльності іноземних агентів на території України. Конкретніше, враховуючи війну з РФ - заходи з виявлення агентів саме РФ.

Питання.

1.  Що це за орган?
2. Чому ми дізнаємося про те, що Дубінський - агент РФ не від цього органу?
3. Баканов там не уху єл, альо?

Свічка

С 1 февраля Молдова начнет вакцинацию вакциной Pfizer, которая будет бесплатной для всего населения страны.

Стрєлок Воз борн ту Хєлл

Нарід який сам, без бариг, підняв одів-накормив армію, здобув безвіз, волєю своєю всенародною отримав незалежну церкву  , вам вопрос. На…уя ви собі тарифи підвищили?



 

Мишине військо

У війська мишиного

Слави немало,

І служать там майже

Самі генерали.

Була б невідомою

Армія та,

Якби не труди

Рядового Кота.


мал. Рини Зенюк



Заокеанська цьоця

  • 13.01.21, 19:24
Метушня навколо американської демократії нагадує мені галицьке весілля кінця 90-х. Коли умовна Марічка з села Лівобережні Саранчуки виходила заміж за умовного Іванка з села Хронічні Кобиловолоки.
І то була подія такої історичної ваги, що весілля мало бути відгуляне на велику ногу і широку губу. Але проблема в тому, що грошей на нього не було ні в Марічки, ні в Іванка, через що обидві родини гірко тужили, що вимушені родичатися зі злиднями і ніхто не наважувався першим продати бабину хату.
Вихід із ситуації підказала сама баба Марічки, яка на дух не переносила невістки, а саму Марічку вважала такою ж нездаллю, як і її мамуня. А тому треба було все зробити, аби її спихнути з рук і вчепити на шию Іванкові, поки він ще живе в режимі "повилазило". Бо раптом хлопчині розвидниться, то пиши "пропало".
З такої нагоди баба вишкандибала зі склерозу і нагадалась, що є в неї, щитай, що племінниця - донька її двоюрідного брата по лінії його третьої жінки, яка перед тим була замужем за Міськом, що його п`яного коні переїхали на фермі й вона осталася сама з дитиною. Ну, як сама? Міська поховали, то одразу після поминок Василь, той, що перед тим жив з кимось некрасивим, залишився в неї ночувати на півроку і втопився в річці. А вона потім жила в Новоставі з Юзьком, що вмер дорогою до медпункту, бо закусював три рази грибами, придурок. Ну, а віку доживати стала та жінка вже з бабиним двоюрідним братом, поховала його по-людськи і більше не жила ні з ким, бо її спаралізувало.
Але не про то мова. А про то, шо вони з братом бабиним - родина. А, отже, і цьоця тої жінки, що живе в Австралії - теж родина. Плюс - вона ще й донька крайового провідника ОУН(М)Тихого, який родом з Лівобережних Саранчуків.
Отаке розказала баба, зачинила за нащадками двері на два замки і клямку, в сінях коло дверей припнула пса і вмиротворено занурилась назад у глибокий склероз.
А родина тим часом увімкнула режим активного пошуку, знайшла в бабиного двоюрідного брати конверти з Австралії, полаялась із ним за те, що зберіг не всі ще й марки поздирав та на трюмо поприклеював - їх можна було продати дорого.
Листа попросили написати вчительку англійської. В ньому цьоці нагадали, що вона - донька крайового провідника ОУН(М), негідна пам`яті свого героїчного батька, бо досі не приїхала на його символічну могилу, насипану насередині села. То, може, би приїхала бодай на весілля Марічки та заодне і на могилі поприбирала, бо родині ніколи буде восени: треба городи зібрати і відгуляти весілля. В кінці написали номер телефону сільради, щоб цьоця дала знати як бути в цій непростій ситуації.
Перед відправкою лист пролежав у церкві на престолі серед записок "За здоров`я", потім священник його освятив і на Паску тричі проніс навколо церкви разом з Євангелієм.
Цьоця подзвонила одразу, щойно його отримала і запорала кенгуру на фермі. В неї в Австралії то був білий день, а Лівобережних Саранчуках друга година і сімнадцять хвилин по півночі. Але тато Марічки недремно підміняв сторожа сільради, а мама вже три тижні там прибирала, так, що в сільраді все було напуцоване до такого дзеркального стану, що труси секретарки можна було побачити не тільки через спідницю, а й через сидіння стільця. Тож на момент дзвінка родина була готова до міжконтинентального діалогу.
Цьоця Стефа хотіла розказати як воно ведеться в Австралії, але мама Марічки дослухала лише до того моменту, що кенгуру - ті самі зайці, але набагато рентабельніші і перебила її такими жалями, плачами і риданнями, що цьоця пообіцяла приїхати на весілля, а, щоб закріпити обіцянку, наступного ж дня відправила до України вишиту весільну сукню, які продаються в Сіднеї в українському модньому сальоні, до неї віночок з бісеру в гуцульському стилі, в обруч якого цьоця вплела сто австралійських долярів, туфлі зі шкіри кенгуру та тридцять банок тушонки власного виробництва.
Родина порахувала, що сто австралійських долярів - не гроші, а тушонки може не вистачити на триста гостей, тому вирішили колоти свиней та чекати на цьоцю Стефу, щоб на місці пояснити їй масштаби катастрофи. А тим часом в телефонному режимі доповідали їй політичну обстановку та економічні потреби.
І ось за три дні до весілля цьоця прилетіла транспортним літаком. З аеропорту її забирали кортежем із "Волги" голови сільради, "Жигуля" Маріччиного тата і чотирьох "Газелей", позичених в райцентрі на якійсь фірмі. "Газелі" везли подарунки молодятам і родичам.
Маріччин тато ловив гав в аеропорту і допустився стратегічної помилки: не помітив як цьоцю прямо в нього перед носом запхали у "Волгу". Поки Маріччина мама його шпетила і лупцювала, поки він заводив свого "Жигуля", "Волга" і "Газелі" розчинились у світанковому тумані.
А тим часом у "Волзі" пояснили цьоці Стефі, що її справжня родина - не Марічка, а дружина голови сільради, бо вона є підпільною законною донькою крайового провідника ОУН(М) Тихого від його позашлюбного зв`язку зі зв`язковою УПА " Смерічкою", а отже цьоця їй приходиться єдинокровною сестрою. І це вони насипали символічну могилу крайовому провіднику насередині села. А могилу годилось би обгородити файним парканом, але він коштує дві тисячі долярів.
Розчулена цьоця впала в обійми головихи, відрахувала їй дві тисячі долярів на паркан, але зауважила, що її тато живий-здоровий, випасає кенгуру в буші і сам готує собі на сніданок омлет із двох страусячих яєць та кенгурячим салом з проріззю.
На що голова сільради спочатку розгубився, але потім вирішив, що мітинг-реквієм на його могилі відміняти не годиться. Бо на панахиду вже запрошені: єпископ, катедральний хор, голова ОУН(М), голова ОУН(Б), голова ОУН(вУ), чотири співголови опозиційних ОУН в екзилі, голова райдержадміністрації, обидва співголови Народного Руху, голова Спілки ветеранів УПА, ще якісь важливі люди та, щонайважливіше: його теща, котра є справжньою вдовою, хай ще і живого крайового провідника ОУН(М), який невідомо скільки ще протягне, але ж, дасть Бог, може він якраз і простягне ноги, поки доїдемо до села. А, як ні - теж не біда, бо могила ж то символічна.
Село Лівобережні Саранчуки зустріло цьоцю Стефу з такою любов`ю, що із подарунків Марічці та Іванкові на весілля залишилась лише таця під коровай, розміри якої одразу оцінив отець і поміняв її неосвячену на церковну, сповнену благословень, молитов і благодаті. І ще залишилась квітчаста хустка, яку мали б одягти молодій на весіллі під пісню "Горіла сосна, палала". Але весільні музики такої пісні не знали, а, коли п`яну і сонну Марічку виносили на шлюбне ложе в стодолу, грали "Ах, какая женщіна", тож цьоця стояла з тою хусткою серед двору, як дурень з писаною торбою. Щоб їй не було так бентежно, баба Марічки забрала ту хустку собі в похоронний набір.
На весіллі цьоця Стефа була розгубленою і не розуміла: як можна було продати весільну сукню, вишиту в українському сальоні мод в Сіднеї за сто гривень, коли вона в сальоні вартувала тисячу долярів? Хай і австралійських, але ж то, як мінімум, є тисяча шістсот гривень за курсом Нацбанку. І, взагалі: навіщо було продавати автентику і одягати на молоду оце жахіття з фатину?
- Бо так тепер в нас модно! - фиркнула Марічка.
- Шоб усе, як в людей було! - пояснила Маріччина мама.
- Бо їх обох дурний піп хрестив! - уточнила баба.
Отець образився, заридав і пролив море сліз цьоці Стефі у виріз блузки. Цьоця розчулилась і дала священнику двадцять долярів, бо останній раз, коли в неї було так хляпко поверх душі, то ще, коли вона годувала грудьми і мала постійно мокру пазуху.
Ще більше вона розчулилась, коли її розбудили вранці і попросили розрахуватися з весільними музиками, господинями та заплатити за пляцки, кортеж, оренду наметів у військовій частині, парт і стільців у школі, посуду на ринковій ятці та інші весільні видатки.
Цьоця впала в глибокий ступор. Її річний дохід від кенгурячої ферми складав трохи більше сорока тисяч долярів. І витратити на весілля Марічки більше, ніж вона вже туди витратила, цьоця не могла.
Після довгих скандалів їй наказали забиратися геть, бо що то за цьоця така, що з неї і доляра в поміч не випросиш. А сама родина, позичивши в Сірка очі, поїхала гуляти другий день весілля в село Хронічні Кобиловолоки до батьків нареченого
Цьоця спакувала речі й пішла перебути ще два дні перед відльотом до голови сільради.
Там якраз монтували навколо обійстя новий паркан з фігурними викрутасами і ставили ковані ворота з трояндами і виноградом.
На питання цьоці: чому паркан монтують тут, а не навколо символічної могили, головиха сказала, що раз тато їхній, крайовий провідник ОУН(м) Тихий не вмер, а сама цьоця Стефа перебуває ще при здоровому глузді, то ні про яку могилу не може бути мови. А щодо двох тисяч долярів, то хай вони вважаються законними аліментами їй від батька.
Цьоця зауважила, що їй не дуже віриться в те, що захланна головиха є для неї рідною сестрою. На що головиха сказала Стефі, що дуже рада була з нею познайомитись. Натомість, якщо Стефа познайомиться з українським правосуддям, то, навряд чи це буде їй в радість. Бо, може, головиха і не донька крайового провідника ОУН(М), і мама її не зв`язкова УПА, але зате сама головиха - мама начальника районної міліції і теща головного рекетира області.
Цьоця Стефа чекала під осіннім дощем маршрутку до райцентру хвилювалась: чи зможе там зупинитись в якомусь готелі. Їй марились краєвиди Австралії, ферма, крісло біля каміна, теплий плед і кумедні довговухі кенгуру, схожі на зайців, на галявині перед її маленьким будиночком.
В Києві вона вирішила не розповідати татові, крайовому провіднику ОУН(М) правди. Тому розміняла останні, заховані глибоко на дні бюстгальтера, сто долярів, придбала в підземному переході козацьку люльку, гуцульську трембіту, борщівську вишиванку, глечика з Опішні та ще кілька автентичних українських сувенірів, позішкрябувала з них наліпки "Made in Chaina", прикупила солодощів і благополучно полетіла додому розповідати про загадкові і таємничі українські весільні традиції та звичаї6 сватання, дівич-вечір, викуп нареченої та перепивання посагу, змережане обрядовими піснями-оберегами. .
А тим часом у Лівобережних Саранчуках Марічка з Іванком замість медового місяця, стали збиратись на заробітки до Польщі. Тато і мама Марічки покликали заготівельника, щоб продати свиню, дві корови і тих чортових кролів, що в сто раз менші, курва, за кенгуру ще й здихають від чумки, як дурні. А потім поїхали до банку брати кредит під заставу бабиної хати. А баба , замкнувшись у хаті, довго перебирала намиста склерозу, пригадуючи: як же звали того, курва, телепня, що жив з Галькою після того як вона тричі овдовіла, а потім чудом вийшов з реанімації та в чому був, так і виїхав до Канади. Бо Галька ж приходиться бабі троюрідною сестрою. Чи, може, чотириюрідною? А, може, то і не Галька була? Тоді хто? Треба ж когось знайти, щоб із боргами розрахуватись...
А тоді почула, що діти з банку повернулись, взяла заступа і пішла на город викопувати кулемета, якого там закопав її тато, крайовий провідник ОУН(Б) Шум, похований на тому ж городі поряд із кулеметом..
Дзвінка Торохтушко.

Некрасивых женщин не бывает!

.
Пусть мужчины будут не в обиде:
Мы прекрасны - это не отнять.
Слепы те, кто этого не видит.
Глупы, кто не хочет замечать.
И не важны возраст или внешность,
Цвет волос... Все это ерунда!
Ведь не ростом меряется нежность,
И не в сантиметрах доброта.
В каждой ЖЕНЩИНЕ, я это точно знаю,
Есть свои прекрасные черты!
Некрасивых женщин не бывает!
Есть мужчины, что не видят красоты.
*
Автор неизвестен

Зимний натюрморт / Подборка

С наступающим !  Пусть этот год будет для нас легким, но не пустым , а полным здоровья, добрым и радостным !



В.Пасичник Новый год


[ Читать дальше ]