хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Мьянма. Справжній ВЕЛИКИЙ друг маленького путіна.


27 березня головний редактор МК Павло Гусєв, голова громадської ради при Міноборони РФ, приїхав до столиці М'янми (Бірми) на військовий парад разом із заступником міністра оборони РФ - генералом Олександром Фоміним. В той же день в різних містах країни було вбито щонайменше 114 осіб, в тому числі маленькі діти. З початку протесту проти військового перевороту, який стався 1 лютого, в Бірмі вбито майже 460 людей, політв'язнів тисячі.

«Днем жаху і сорому» назвав 27 березня глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, кажучи про «ескалацію насильства з більш ніж 100 вбивствами мирних жителів». Він назвав «неприпустимими» злочини, «скоєні військовими проти власного народу в «День збройних сил».

Начальники генеральних штабів 12 країн (США, Великобританії, Німеччини, Японії, Австралії, Канади, Греції, Італії, Данії, Нідерландів, Нової Зеландії та Республіки Корея випустили спільну заяву, що засуджує бійню, яку вчора влаштувала армія М'янми щодо власного населення:

«Як начальники генштабів ми засуджуємо використання сили, яке призвело до смертельного результату, щодо неозброєного народу з боку збройних сил і пов'язаних з ними сил безпеки. Професійні військові дотримуються міжнародних стандартів поведінки і відповідальні за те, щоб захищати народ, якому вони служать, а не завдавати йому шкоди. Ми закликаємо Збройні сили М'янми припинити насильство і працювати над тим, щоб відновити повагу і довіру з боку народу М'янми, які вони втратили через свої дії». Російська армія не приєдналася до цієї заяви. Мабуть, стандарти поведінки відповідають…

Святкування «на крові». Лише «гості» з Росії приїхали до глави військової хунти Бірми (М'янми), генерала Мін Ауна Хлаіна, щоб разом з ним приймати парад карателів і катів. Представник РФ Фомін був єдиним високим іноземним гостем. Навіть тоталітарний Континентальний Китай не послав свого високого представника. Не став бруднитися. А Росія стала. Фомін відвідав в столиці М'янми військовий парад і обмінявся подарунками з головнокомандувачем, генералом Мін Аун Хлаіном та ще й отримав медаль від глави військової хунти, який назвав Росію «справжнім другом».

А ось що пише «рупор Кремля» Гусєв в підводці до ексклюзивного інтерв'ю з бірманські катом: "Сили правопорядку і армія несуть службу, охороняючи безпеку громадян. Проти них застосовуються всі брудні методи «кольорових революцій».

Події часто розвиваються за відомим з часів київського майдану сценарієм. По мирним жителям і правоохоронцям відкривають провокаційний вогонь з натовпу, причому вина перекладається на сили правопорядку ". З яким особливим кремлівським цинізмом член Ради при президенті Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини, заслужений журналіст РФ Павло Гусєв нищить ті самі права людей Бірми!

«Скажи мені, хто твій товариш, і я скажу, хто ти». Судячи з поширених відео з місця подій, військові відкривали вогонь не тільки по демонстрантах, а й по мирно проїжджаючих повз автобусах з простими громадянами.

Буденно знищуючи тих, хто просто зустрічався на шляху. Але владу Росії не бентежить такий розвиток подій. Щось схоже, але дещо менш криваве, продемонстрував 25 і 27 березня ще один «друг» Росії, правитель Білорусі Олександр Лукашенко. Анонсований опозицією "День Волі" викликав жорстку реакцію і залучення тисяч силовиків і сотень одиниць техніки - автозаків, водометів, джипів з колючим дротом, бронетехніки, вантажівок з солдатами... Спроби людей зібратися разом тут же припинялися. Опозиціонери заявляють про 245 затриманих.

Коли в суботу військові М'янми відкрили вогонь по протестуючих і простих громадянах, російський заступник міністра оборони продемонстрував тверду підтримку Москви М'янмі та її готовність поглибити своє «стратегічне партнерство». Це справжня реальність російської зовнішньої політики. Кремль пересварився з усіма близькими і далекими «колись друзями», але з готовністю протягує «руку допомоги» кривавим хунтам.

Диктаторів у світі стає все менше. І їм потрібно триматися один за одного, щоб вони не вимерли як вид. Диктатори змушені підтримувати один одного. Адже щоб виправдовувати своє існування, будь-якому диктаторському режиму потрібно показувати, що він не один такий в усьому світі.

І схоже на те, що у сучасному «клубі диктаторів» Путін відводить собі роль «почесного головуючого».Источник: https://censor.net/ru/b3258131

Політичні шедеври

  • 07.04.21, 21:00
Найкращі афоризми Спікера ВР 2000-2002 Івана Плюща.

"Хлопці, ну, дайте їй [Тимошенко] якогось шарфа, а то вона вже посиніла вся"

"Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитися".

"Депутат Скорик, кончайте быстрее".

"З дитинства і по сьогодні від трудових ста грамів не відмовляюсь".

"Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися"
.
"Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе".

"Депутат Хмара, не висіть над головою!"

"Увімкіть мікрохвон у задньому проході!"

"Депутат! Депутат! Не помню хвамілії - той, шо у піджаку! Відійдіть від мікрохвона і займіть своє місто".

"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - Одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.
Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія"

Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"


Про всякое разное 3. Опять цветы, кошка и подарок.

Очнусь и я от зимней спячки и напишу что-нибудь. Вечных вопросов про "доколе?" и "как посмели?" не будет. Будет про цветочки и котиков. 
Про цветы. 
Появилось у меня три новых жителя. Орхидея, цикламен и фикус "Гинсенг". Орхидею и цикламен мне подарили на Др. Фикус купила себе сама. Не смогла пройти мимо него в магазине. Но гад такой, сильно сбросил листья. А молоденькие только начали вылазить. Короче, может кто имел опыт, прошу дельных советов. как отрастить новую красивую крону.
Цикламен отцвел, теперь просто стоит глянцево-зеленый.  Орхидея... Ну как орхидея. Цветет. Тем более что такая же у меня уже есть, мне желтая нужна.

 
 
 
 
 

Про кошку Серафиму.
Дракон. Ну мы ее так и называем. Сначала нам говорили, что подрастет и станет ласковей. Ага, да. Потом нам обещали, что как стерилизуем, то точно станет спокойней и покладистей. Доооо.... Она недовольна всегда. Ей не нравятся закрытые двери - ночью кидается на ручку и открывает, ей не нравится когда ее берут на руки - кусается. Она злится если не разрешаем что-то сделать. Недавно я забрала Дракона с балкона и отнесла в спальню, за это она на меня начала шипеть и успела грызануть за руку.
В январе поехали мы на денек в горы. Вернулись уже ночью, начали открывать дверь и поняли, что наше милое существо закрылось изнутри на замок. Замок старого образца, с такой штукой, которая проворачивается... Хорошо, что у нас был этот ключ с собой, иначе было бы не смешно вообще. А еще Дракон все время норовит пойти в гости на балкон к соседям. Однажды это тоже закончилось не смешно. Она умудрилась выскользнуть через приоткрытую дверь, а мы не заметили. 21:35 - звонок в двери. Сосед просит зайти к нему, муж идет и видит, что на пороге балкона в их квартире стоит наша кошка и внимательно на всех смотрит... В руки она к ним не давалась. А теперь представьте себе состояние двух весьма пожилых людей, живущих на 5 этаже и слышащих, что к ним в окно ночью кто-то настойчиво стучится. И еще много мелочей типа моего прокушенного пальца и укушенного врача на приеме в клинике, испорченные очередные наушники... В общем - чудное и нескучное существо. 






 
Про подарчки. 
На ДР пока я себе подарок еще не купила (в смысле себе, но от мужа, хочу в дополнение к прошлогодним серьгам с сапфирами еще кольцо) но до ДР мне достался в презент от него фотоаппарат. Давно хотелось и вот - свершилось Достался мне Canon EOS M50. Теперь жду цветов, погоды и вообще красивой весны, что бы его начать испытывать. Только надо сесть и разобраться немного. 

Ну и красивый закат напоследок


Чи має Петро Порошенко шанси знову стати президентом?


Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Чи має Петро Порошенко шанси знову стати президентом?

Шанувальники ЗЕ переконують нам що ні. З ними повністю солідарні «білі пальто». «У Порошенко – антирейтинг!» - волають нам, зливаючись у неприродному екстазі. Та чи справді все аж так критично?

Цікаво послухати тих, хто дослідженням розстановки політичних сил займається професійно. «Це так званий негативний рейтинг. У Петра Порошенка він становить приблизно 70%. Тобто зараз його максимум вимірюється 30%. Хоча у випадку якихось масштабних подій, як було під час Майдану або на початку війни, ці цифри можуть змінюватися… Потенціал до зростання у нього є. Хоча він менший ніж у Зеленського. Йому не довіряють приблизно 50%, тому він теоретично може отримати 50% голосів», - говорить директор КМІС Володимир Паніотто. Схожі оцінки дає директор соціологічної служби «Центру Разумкова» Андрій Більченко: «Рейтинг може зрости у разі зміни тактики, стратегії, діяльності або в разі яких-небудь кардинальних змін ситуації в країні».

Зауважу, ідеться про рейтинг взагалі, а не про рейтинг серед тих хто визначився. 50% за умови явки як була на 87-му окрузі, легко перетвориться у 90%.

Що ми бачимо спільного в обох оцінках? Ми бачимо, що зростання рейтингів «ЄвроСолідарності» можливе в разі різких змін ситуації в країні. Будь-які катаклізми, як то – Майдан, загострення на фронті, або інші проблеми призведуть до зростання рейтингів партії Петра Порошенка. Про що це говорить?

Я уже писав, що Петро Порошенко для більшості українців це «суворий учитель». Той, який примушує працювати, вимагає високих результатів і влаштовує діткам прочухани. Таким учителям раніше дітки підкладали кнопки, а нині скаржаться сердобольним батькам – аби пішли і посварилися. Проте. В разі небезпеки діти біжать саме до таких вчителів. Бо захистять.

Зверніть увагу, всі рейтинги продовжують показувати перевагу Зеленського, при тому що основні партії (СН – ЄС – ОПЗЖ) ідуть ніздря в ніздрю. Проте ОПУ біситься так, ніби Порошенко вже добряче попереду них і їм треба негайно повернути «як було». В чому справа?

Ситуацію в країні нараз не можна назвати критичною. Вакцинація худо-гірко почалася, тарифи заморозили – холоди минули. Безробіття зростає, але не сягнуло катастрофічних меж. Економічна ситуація у світі наразі для нас сприятлива. Життя коливається в стані «паршиво, але жити можна». Але водночас зелена влада своєю грою в популізм створює безліч стратегічних помилок. Ця влада побила глеки з МВФ – далі можна не продовжувати. І точно ніхто не може дорікнути опозиції, що вона мовчить. Опозиція попереджає про наслідки регулярно.

Але див не буває. Тарифи зростатимуть далі – а вже нинішні доводять людей до протестів. Ціни – зростатимуть. Грошей – меншатиме. Кредитори обов’язково виставлять уряду 1001 претензію. Відсутність коштів примусить уряд відпустити інфляцію. За нею посиплеться все. Це й буде катаклізм, який примусить багатьох наших громадян переглянути свої погляди і потягтися до «суворого вчителя».

ЗЕкоманда теж це розуміє. Тому й біситься. І от знаєте, я не бажаю своїй країні економічного лиха. Якби був вибір, ніж економічне провалля, я певно краще обрав би зелених у владі. Але біда в тому, що катаклізм, здатний повернути Порошенка у президенти, створюють самі ж зелені. Своїми недалекоглядними дилетантськими вчинками. І цього вже не уникнути.

Як так – хай буде що буде. Це відповідь на питання, чи має шанси Порошенко.





Світ повний дивних артефактів...

Світ повний дивних і загадкових артефактів. Одні майже напевно є містифікаціями, з іншими пов’язані реальні історії. У нашому огляді 10-ка реально існуючих артефактів, походження яких вчені не можуть пояснити і сьогодні.

1. Шумерський список царів
  
[ Читати далі ]

Природа дивує...))

Кедрове дерево виявилося фіолетове всередині

  [ Читати далі ]

старость-не радость

  • 07.04.21, 18:20
Самое страшное, что может приключиться со мной в моем возрасте - это, конечно, свидание. Доползешь до ванной, скрипя артритом - уже как бы заебалась. Потом укладочка. Волосики седенькие, жиденькие, но при этом лезут во все стороны. Пока соорудишь на голове нечто, прикрывающее лысину - вспомнишь молодость и мамин синий гель. Сейчас как раз лицо такого цвета.Его, кстати, надо накрасить, лицо. Вы когда-нибудь пытались при помощи тонального крема и пудры превратить австралийскую коалу в Дженнифер Энистон? Просто если нет - вы меня не поймете. В зеркало глядишь дергающимся глазом. Вид такой, словно в прошлую среду уснула на стаканах и проснулась сию секунду. В геле. А, нет, это актуальный оттенок кожи.Потом гардероб. В восемнадцать же как? Надела мешок из-под сахара - красавица!А сейчас что?Во-первых, он не лезет. Во-вторых, даже самое нарядное, парадно-выходное натянешь с мылом, смотришь - жопа с укладкой. Там, где кончается укладка, начинается жопа, то есть. В магазине это называлось "подчеркивает достоинства фигуры". Хули подчеркивать тут, шар - фигура идеальная, нас на геометрии учили.
К этому моменту уже хочется, чтоб тебя закопали в прошлогоднюю листву, конечно, а ведь это я еще из дома не вышла. Подом едь, сиди, разговаривай. Слушай интересные истории про бухгалтерию на корпоративе.
Рассказывай про свою увлекательную жизнь.
В общем, я решительно не понимаю, как люди после сорока встречаются .
И, главное, зачем.

Какое счастье жить, любя

.
Какое счастье жить, любя,
Любить всегда и быть любимой,
В глазах бездонных растворимой,
В судьбу твою вписав себя.

Испив росы чистейшей Свет,
Любви Божественной и нежной,
Встречать лазурный и безбрежный,
Желанный, сказочный рассвет.

И по ухабам жизни лет
Быть отражением друг друга,
В глазах любимого супруга
Всегда без слов читать ответ.

И быть единою душой,
Встречая омут смерти мнимой,
С тобой и в жизни неземной
Любить всегда и быть любимой.
*
Давыдова Татьяна