хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Творчість наповнює кожен день їхнього життя – Олег Володарський

Барське гончарство

Як відомо з історичних та науково-дослідницьких джерел, в місті Бар здавна існував гончарний промисел. В музейних і приватних зібраннях зберігається численна кількість зразків продукції барського гончарного промислу, які легко впізнати за їх стилістичними ознаками форми, розпису і технологічною якістю матеріалу. Вироби барських майстрів являють собою цілісне явище суспільної культурної спадщини. Культурну спадщину Вінниччини неможливо уявити без художніх надбань гончарів Бару. Вироби барських майстрів гончарства сьогодні прикрашають музейні експозиції видатних музеїв України і Росії. Витоки художніх традицій барських гончарів, вочевидь, сягають далеких середньовічних часів. Проте естетика гончарного розпису барчан і сьогодні хвилює і приваблює увагу колекціонерів, мистецтвознавців, науковців і інших дослідників культури подільського краю.

В середній школі № 1 міста Бар зберігається миска невідомого барського майстра, очевидно, виготовлена в час на межі ХІХ-ХХ століть. Ця миска є класичним зразком барського гончарства ХІХ-початку ХХ століття своєю формою і стилем розпису. В центрі миски змальовано стилізований образ птаха на яблуневій квітучій гілці. По краю миски нанесено кілька темних ліній, що своєрідно обрамляють малюнок в центрі, а по вінцю миски намальовано хвилясту лінію, яка остаточно завершує всю композицію розпису. Вражає, в першу чергу, графічна вишуканість зображення птаха і гілки, що основується на вичерпному лаконізмі і образній точності ліній. Жодного зайвого штриха. Графіка ліній створює враження динамічної стрімкості в поставі самого птаха і цей динамізм підтримується лінійною експресією зображення квітучої яблуневої гілки. Образ птаха на гілці в розписах мисок на Поділлі найпоширеніший, але в кожному гончарному осередку майстри протягом тривалого часу виробили оригінальні стилістичні традиції малювання і цим були не схожі на інших. Розпис барських майстрів особливий своєю каліграфічною вишуканістю, яка, очевидно, культивувалася в практиці середньовічних гончарських цехів, де культура розписування регламентувалася цеховим уставом і чітко сповідувалася в кожному цеху усталеними правилами. Це засвідчують ті артефакти, що дійшли до нашого часу і зберігаються в музейних сховищах Києва, Львова, С-Петербурга та приватних зібраннях.

Джерело: https://www.vocnt.org.ua/statti/bar_pottery

Тетяна Біньковська, майстриня народно-прикладного мистецтва, вчителька, практичний психолог

Минуло вже досить багато часу від дня нашого знайомства, а я й досі пам’ятаю тепло родини Біньковських, що зігрівало не гірше за багаття. Тетяна, Максим та їхні діти – Анастасія і Максим, гостинно та привітно зустріли нас. Я давно не бачив настільки світлих людей, світлих душ. Знаєте, так буває, коли лише переступаєш поріг і одразу розумієш, що тут живе щастя та злагода.

Краса людини – це зміст, а не форма. Справжня краса йде із душі. Тому коли зустрічаєш настільки глибоку, люблячу, натхненну душу, то зупиняєшся і ніби зачарований милуєшся дивовижним творінням Господа. Тетяна вміє любити. Це відчуваєш, як тільки потрапляєш в дім, де живе ця тендітна Берегиня зі своєю чудовою родиною.

І вона любить Україну. А наша Ненька-Батьківщина відповідає їй взаємністю, виграваючи для неї все новими та новими гранями народного мистецтва, раз у раз причаровуючи свою любу донечку-україночку ще більше. Історична реконструкція епохи Русі X-XII ст., вишивка, музика, гончарство – і це далеко не повний перелік умінь, натхнень та інтересів цієї дивовижної людини.

Ми розмовляли, а я дякував Богу за те, що такі щирі, відкриті, небайдужі, справжні душі навчають наших українських дітей і вогнем власних сердець надихають та виховують маленьких українців.

Після зйомок програм з Тетяною та Максимом ми весь вечір насолоджувалися гостинністю цієї родини. Між ними панує така єдність та любов і в цьому вони настільки цільні, що мені навіть трохи важко говорити окремо про Тетяну та Максима. Хоча, без сумніву, обидва вони надзвичайно яскраві особистості, про яких є що розповісти.

Творчість наповнює кожен день їхнього життя. І цю любов вони привили і молодшому поколінню родини Біньковських. Коли батьки надихнулися відродженням барської кераміки, юні митці одразу ж приєдналися до творчих пошуків і також сіли за гончарне коло, а ловець снів, сплетений Анастасією і подарований на згадку, досі тішить мою колегу і нагадує про теплу зустріч та цікаве знайомство.

Як радіє душа, коли бачиш таку любов до життя. Любов, котра не випалює, але осяює та зігріває все навколо. В цьому стільки сили, глибинної мудрості і стільки Бога! Той осінній вечір видався доволі прохолодним. Пронизливі осінні вітри розігнали залишки літнього тепла. Я кутався в затишну ковдру та грів руки біля багаття, на якому тільки-но приготували вечерю для раптових гостей. Аромат вогнища, смачнуща рибна юшка та запечена картопля… Так по-домашньому просто, смачно і доречно. І ця простота додала чарівності та затишку цьому вечору.

Я спостерігав за щастям цих людей і сама думка про те, що воно існує і живе в серцях таких люблячих і красивих українців, зігрівала не менше, ніж вогонь та ковдра. Сьогодні ця родина поставила собі за мету відродити барську кераміку. Це справжній шедевр української культури і доволі не простий процес пошуку.

Та їм до снаги відновити минуле заради власного майбутнього та майбуття прийдешніх поколінь. Таке віднаходять лише душею. Глибокою люблячою українською душею. Щораз згадуючи цю родину, я подумки бажаю їм щастя. Красивим людям, котрі люблять одне одного красивими українськими серцями і зігрівають теплом прекрасних душ.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Тетяна Біньковська, майстриня народно-прикладного мистецтва, вчителька, практичний психолог

Прибалтика на черзі: інтерес російських шпигунів і ВПС Росії

14:12 20 червень Київ, Україна



Незабаром після затримання в Польщі Януша Н., в Латвії заарештували людину, яка також підозрюється в шпигунстві на користь Росії. Крім цього, над повітряним простором Естонії та Литви були помічені два винищувачі ВПС Росії.

Не встигли ЗМІ обговорити скандал навколо російських шпигунів в Польщі, як раптом виявилося, що в Латвії, 16 червня, був виявлений черговий агент російських спецслужб. Ім'я затриманого не називається, проте відомо, що це росіянин. Також відомо, що його справа пов'язана з депутатом сейму Латвії Янісом Адамсоном з фракції «Згода», який також підозрюється в шпигунстві на користь Росії.
Яніса Адамсона заарештували 10 червня, в той же день, що і Януша Н. в Польщі. Латвійський депутат не мав доступу до державної таємниці, проте йому дозволялося бути присутніми в засіданнях комісії сейму щодо захисту, внутрішніх справ і запобігання корупції, де він міг отримувати інформацію закритого характеру від інших членів уряду. Відомо, що до 1991 року він служив у ВМФ на кораблі, де був заступником по політичній роботі, а пізніше і командиром корабля. Після розвалу СРСР подав рапорт і повернувся до Латвії, де через деякий час став міністром МВС.

В ході слідства стало відомо, що він протягом 4 років передавав інформацію в Росію зі свого робочого комп'ютера. Інформація стосувалася бюджету армії, держзакупівель, а також східних кордонів.

Не можна сказати напевно, однак та інформація, яку передавав Адамсон, може бути пов'язана з поміченими винищувачами ВПС Росії над повітряним простором Естонії та Литви.

Незважаючи на те, що обидва літаки (Су-35) були бойовими винищувачами, вони могли проводити розвідку або підтвердження інформації Адамсона про східні кордони країн Прибалтики.

Невідомо про справжню мету ВПС РФ, але винищувачі заглибилися на 1 кілометр углиб Литви. Влада країни закликала до відповіді з поясненнями дій Росії, а також закликала розібратися в ситуації, щоб надалі такого не відбувалося.

У свою чергу, Естонія також оголосила про помічені винищувачі РФ, які порушили межі країни у вівторок. МЗС Естонії викликав тимчасового повіреного в справах РФ і передав йому ноту протесту.

Російська сторона стверджує, що винищувачі не порушували повітряного простору і що політ проходив за встановленим маршрутом. Що стосується Адамсона, офіційного коментаря Кремля ще немає.
https://myc.news/ua/specproekty/pribaltika_na_ocheredi_interes_rossijskih_shpionov_i_vvs_rossii

Рахуються тільки з сильними

11:56 21 червень Київ, Україна



Завершилася офіційна зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії, яку світ чекав протягом останніх місяців. Результати зустрічі широко обговорюються суспільством багатьох країн як на рівні експертів, так і на рівні простих громадян. Перші шпальти світових ЗМІ заполонили думки фахівців від геополітики та журналістів-міжнародників.Оцінки різні.Пропутінські ЗМІ та «рупори Кремля» один поперед одного завзято кричать про «як завжди, мужнього та впевненого у собі» керманича, який «сам на сам» захищав інтереси «світового добра» у боротьбі зі «світовим злом». І захистив! Не підвів такі рідні «скрепи». Дав відсіч спробам принизити гідність «останньої фортеці слов’янського світу»… Та чи насправді Путіну є чим пишатися після зустрічі? Хіба що запізненням на п’ять хвилин?
Західні ЗМІ не поділяють захват Кремля. Вони задоволені результатами, порівнюючи женевську зустріч з тою, що відбулася три роки тому у Хельсінкі між Трампом та Путіним.І вважають, що Байден, на відміну від Трампа, виглядав впевнено та зміг відстояти «західні цінності» на зустрічі зі «східним диктатором». Тоді, у 2018 році, Дональд Трамп на спільній пресконференції з Путіним заявив, що з питання втручання у вибори США «вірить йому більше, ніж американській розвідці». Ці слова пізніше стануть одним з найбільш часто використовуваних аргументів на користь занадто м'якого ставлення Трампа до Путіна.
Цього разу не було ні спільної пресконференції, ні надмірної люб'язності з боку президента США, і, на думку американських ЗМІ, це головний тріумф саміту в Женеві.
На думку західних експертів, «хельсінкське фіаско» не повторилося. Байден чітко вказав Путіну на критичне зменшення довіри до Росії з боку демократичного Заходу. І дав на роздуми Путіну певний час, цілком достатній, на його думку, для прийняття остаточного рішення про подальші дії Кремля. Або шлях на демократію та свободу, або – ворог усьому світу із відповідними діями західних країн.
Незважаючи на всі зусилля Росії, яка «відчайдушно намагається зберегти статус провідної світової держави», неприкрито агресивні дії Кремля «підривають її позиції в світі». Байден підкреслив, що саме таку ціну платять країни за порушення міжнародних норм.
Президент США чітко провів «червону лінію» для Путіна, давши тому на роздуми та прийняття рішення про подальшу спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики Кремля пів року. Або Путін відмовиться від своїх хворобливих амбіцій, або…
Зважаючи на особистість «довічного керманича», сподіватися на перемогу розуму над амбіціями навряд чи можливо.
На жаль, Путін та його оточення настільки вже «зріднилися» з шляхом великоімперського тоталітаризму, що не допускають навіть думки про інші шляхи розвитку своєї країни.
Тільки агресія, тільки брехня, тільки свавілля як всередині країни, так і щодо інших суверенних країн. Але є ще страх. Він притаманний всьому живому. І Путін з оточенням - не виключення. Він дуже боїться залишитися вигнанцем на світовій політичній арені. Все його життя – це виконання ролей.
Спочатку таких, які відводили йому, потім такої, яку обрав він сам. Ролі Великого та Необхідного. Зараз він розуміє, що втрачає свою роль. І Байден йому на це чітко вказав.Росія – не Імперія, Путін – не головний герой свого часу. Навіть не головний Злодій. Так, середняк з хворобливими амбіціями. А повна ізоляція, яка може спіткати Путіна через пів року, якщо він не «замислиться над своєю поведінкою», може останнього доконати. І він це розуміє, хоч і не може дозволити це собі сприйняти.
Байден, своєю виваженою позицією та поведінкою, не пішов на відкрите загострення відносин між Заходом та Сходом. Путін - не зміг. Бо нічим…
Інтелектуально та технологічно знекровлена сучасна Росія не страшна Заходу. Росія, завдяки Путіну, перетворилася із політичного суб’єкта на об’єкт запеклої гри на виживання між Китаєм та Заходом, на розмінну фігуру протистояння між двома філософіями та ідеологіями розвитку суспільства.
Влада США намагатиметься за будь-яку ціну не «роздати карту» Росії на «руку» Пекіну. Тому не слід очікувати різких дій США та Євросоюзу проти Росії.
Україні не варто сподіватися на те, що колективний Захід стане на захист її національних інтересів за будь-яку ціну. Цього не буде. Україна повинна сама стати повноцінним суб’єктом міжнародних відносин, сама перебороти та перемогти внутрішні негаразди та протиріччя.Стати сильною. Слабким та невпевненим не місце у геополітиці. Бо тільки з сильними країнами є сенс реально ставати поруч та разом протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/schitayutsya_tolko_s_silnymi

Військових багато не буває:розширення армії РФ як попередження

18:52 21 червень Київ, Україна



Кремль має намір розширити і посилити війська на західних кордонах Росії. Аргументом послужили навчання НАТО Defender Europe 2021.

У понеділок, 31 травня, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив з промовою на засіданні колегії Міністерства оборони. Серед обговорюваних тем Шойгу зосередив увагу на передбачуваній зростаючій загрозі військової діяльності НАТО вздовж західних кордонів Росії. Тому на вересень заплановані спільні навчання Москви і Мінська під назвою «Захід-2021». Як додаткову міру протидії Шойгу оголосив про розгортання "близько 20 великих військових частин в Західному військовому окрузі (ЗВО) до кінця 2021 року". Особливих подробиць міністр оборони РФ не озвучив, проте зрозуміло, що ЗВО отримає достатньо сучасного озброєння для цього розширення.

Російська оборонна промисловість продовжує орієнтуватися на виробництво модернізованої військової техніки. Економічний спад, викликаний пандемією коронавірусу, призвів до скорочення робочих місць та оплати праці, особливо в російських провінціях. Це призвело до збільшення кількості добровольців, готових до призову в Збройні сили РФ.

Військова експансія Росії реальна, і Володимир Путін не втомлюється повторювати, що країна є військовою ядерною наддержавою з найсучаснішим і найбільшим стратегічним арсеналом в світі. Тому Кремль розчарований тим, що Захід, по суті, ігнорує успіхи Росії в розширенні військової могутності. У недавньому інтерв'ю колишній президент Росії і нинішній голова правлячої партії «Єдина Росія», заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив: "Захід має нахабство ставитися до Росії гірше, ніж під час Холодної війни.

Під час Холодної війни була повага, а зараз ситуація набагато гірша". А ось секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев вже не просто дорікнув НАТО в недружніх діях, але і підкреслив суть Стратегії національної безпеки РФ. Незважаючи на те, що Патрушев закликав до більш дипломатичного підходу у відносинах з США і їхніми союзниками, він відкрито заявив, що текст переписаної Стратегії дозволяє використання військової сили проти недружніх дій, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Росії.

У міру того, як російський уряд стає все більш "розчарованим", у нього може зрости бажання ризикнути і дійсно продемонструвати зрослі військові можливості, "нахабному" Заходу. Тому країнам ЄС і США необхідно пильніше стежити за ситуацією в ЗВО РФ і майбутніми навчаннями «Захід 2021».
https://myc.news/ua/specproekty/voennyh_mnogo_ne_byvaet_rasshirenie_rossijskoj_armii_kak_preduprezhdenie_zapadu

"Перемир'я"?

  • 26.06.21, 21:49
Вибух у Сєвєродвінську: розвідка США назвала причину


Десь з годину тому з боку Золотого було чути приходи великих калібрів.
"Перемир'я"?
ЗЕгниду - на палю!

во тето палівает

  • 26.06.21, 21:39
lolунаверно  редьку чітирежді одіть можна lol

Без повинної. Найбільш ідіотська явка



Без повинної. Найбільш ідіотська явка

 

Володимир Омелян

Зеленський відверто клеїть дурня, бо якщо у нього на посаді Президента імунітет, то після цього він сподівається пропетляти.

Зеленський – аферист, корупціонер і державний зрадник.
Зеленський абсолютно свідомо зриває нашу співпрацю з Заходом, переслідуючи інтереси Росії.
Це було очевидним з першого дня його перебування на посаді, і жодних змін не настало.

Зізнанням про особистий злив операції по вагнерівцям він зіграв на випередження, розуміючи, що, як і з МН-17, правду заховати неможливо. І сподівається тепер, що власноручне зізнання дасть йому публічну індульгенцію від неминучого викриття.

В ідеальній країні сьогодні мільйони людей на вулицях мали би вимагати негайної відставки Зеленського, взяття під варту його з його політичним Кварталом-95 і довічного ув’язнення.

Але оскільки у нас літо і всі планують відпустки, то дочекаємося осені.

Просто пам’ятайте, поки Зеленський бреше і залишається Президентом, він і його команда обкрадають Україну на декілька мільярдів гривень щодоби, роблять все, щоб Україна якщо б і не вмерла, то залишалася важко хворою.

Юрій Луценко

Порівнювати примусову посадку літака для захоплення опозиціонера й операцію по захопленню «вагнерівців» – це все рівно що порівнювати 95 квартал з 95 бригадою ЗСУ.

1. Примусова посадка літака Ryanair за допомоги білоруських винищувачів – не те саме, що посадка заздалегідь підготовленого і узгодженого з країною відправлення літака.

2. Примушування до посадки цивільних пілотів – не те саме, що сплановані дії підготовлених спецслужбами пілотів.

3. Непрогнозовані дії пасажирів при примусовій посадці літака – не те саме, що сплановані та відпрацьовані на тренуваннях дії спецпризначенців на борту з «вагнерівцями».

4. Терористичне захоплення літака заради ув’язнення опозиційного діяча – не те саме, що спільні із країнами НАТО дії в рамках кримінального провадження для покарання міжнародних терористів.

5. Оприлюднені матеріали СБУ та ГПУ в справі «вагнерівців» переконливо доводять, що це була саме українська спецоперація з залученням закордонних партнерів в рамках міжнародної правової допомоги.

Строк давності статті КК за державну зраду більший навіть за два президентські терміни.

Ростислав Павленко

Визнавши, що спецоперація «з плівками» «не зайшла», кинутись повторювати неоковирну брехню самому.

Вчергове образити міжнародних партнерів, видаючи це за … суб‘єктність.

Самому признатись у зливі операції по «вагнерівцях» Лукашенкові…

… змістовне вийшло інтерв’ю Зеленського.
Відчай – поганий порадник. Прокурорам буде що вивчати.

Володимир Ар’єв

У мене одного враження, що в інтерв’ю Зеленського на всю країну була явка з повинною в зливі спецоперації по «вагнерівцям»?

Ну не може ж він аж так Єрмака прикривати. Хоча…

Стежимо за логікою зеленських, які кажуть, що спецоперацію з вагнерівцями влаштувала Россія.

Виходить, Росія довго обдзвонювала військових злочинців, документувала їхню участь у військових злочинах в Україні та Сирії.

Потім підступно передала весь масив інформації українським спецслужбам з усім фактажем, з яким можна прямо в Гаагу.

І насамкінець вивезла своїх головорізів до Білорусі, щоб там їм надавало по щщам місцеве КДБ, та забрала назад, щоб дискредитувати Україну.

І всі мають в це повірити? Так?
Привезіть хтось галоперидолу на Банкову.

Helgi Sharp

Зеленский дал интервью Наталье Мосейчук. Той самой, которую Скабеева назвала “лучшей журналисткой Украины”.

Основные посылы? Ничего нового: Полшестого – лучший, а Пятый президент “зарабатывал на войне.” И в стопяцсоттысячный раз заявил, что “Порошенко ему не интересен”.

Такое впечатление, что Владимирсаныч даёт интервью только ради этой фразы. Я уж не знаю, что это – самовнушение, самоутверждение, пубертатные глюки, ужас перед тенью Пороха, заготовки Подоляка, комплексы Арестовича, фантомные боли Мендель… Скорее всего, мутный коктейль его страхов из всех этих составляющих.

Всё бы ничего, но “… дела в колхозе шли плохо. То есть не так чтобы очень плохо, можно было бы даже сказать, хорошо, но с каждым днём всё хуже и хуже…” А в таких случаях все Вовы прибегают к годами проверенным средствам: выпускают на арену скабеевых-мосейчуков. Они не подведут. Они и не подводят – им терять уже нечего.

Грустно, что комплексы маленького комика стали государственной политикой большой страны.

Зеленский, отвечая на вопрос о спецоперации по “вагнеровцам”, фактически подтвердил, что спецоперация действительно готовилась, да ещё и с участием других стран.

При этом информацию о вагнеровцах сам Зеленский передал Лукашенко в личном разговоре (а не Ермак, как утверждали все расследователи).

Кроме того, он “очень рад”, что спеоцоперация не состоялась, так как “было бы как в Беларуси”.

По сути, это задокументированная явка с повинной. Но ведь переврут, отмажут, скажут, что не так поняли и вырвали из контекста – у них это отработано.

Mason Lemberg

От, їй Богу, не розумію, навіщо люди обговорюють деталі інтерв’ю особи, яка далека від адеквату в силу самозакоханості, підлабузництва оточення, страху, закомплексованості та інших причин.

Всі ці деталі в заготовленому інтерв’ю, яке було записано в теплій ванні, не мають жодного значення. І акцентувати тут треба на зовсім інших нюансах:

1) Союз клоуна з Бенею триває й є міцним. Всі маневри клоуна на камери в питанні деолігархізації не мають жодного значення. І тут якби нічого нового, з одного боку, бо на те, що можуть бути якісь реальні дії проти Бені, я й не сподіваюся. Але, з іншого боку, вся та історія каже про те, що у випадку реальної небезпеки для Бені (наприклад, реальні санкції США) клоун БУДЕ кидатися на амбразуру за нього. І Беня теж буде його підтримувати до кінця, незважаючи на дрібні срачики між їхніми командами.

2) Інфантил. Тут теж нічого нового. Але хочу акцентувати увагу на тому, що особа яка на всенький світ зізнається, що щиро повірила гуснявому вусатому таргану, дуже хоче говорити з х*йлом в форматі віч-на-віч.

3) Вся та історія з інтерв’ю планувалася для того, щоби щось донести, якісь важливі для клоуна речі, донести через лояльну ганю герман лояльній аудиторії. Всі фрази готувались, добирались, не задавались запитання, які б зруйнували манясвіт.
Закінчилось все тим, що клоун обісрався навіть тут. І це не моє бажання бачити те, що я хотів би бачити, це не моє трактування реакції мого середовища. Це висновок зроблений з того, що лояльна до клоуна вибірка просто мовчить. Раніше такого ніколи не було.
Точніше, власна ботофабрика розносить величні слова величного лідора, але основна клоунська підтанцьовка, яка формує думку в середовищі нефанатичному, просто в шоці, походу.

4) Тут же акцентую увагу на тому, що на фоні одкровень про вагнерівців кудись зникли чистильники зброї, кидуни гранат в нацгвардійців проти Мотороли, блокадники торгівлі на крові та інший гній.
Знову ж: нічого дивного і нового. Але, їй Богу, мене тошнить, коли я чую про об’єднання якихось патріотичних сил. І це більш ніж показний момент, щоб усвідомити, що всі ці псевдопатріоти є лише прислугою клоунською.
Це ж стосується і журналістів, які типу за правду. Угу. Ога.

5) До інших політиків: проблема в тому, що багато розмов, констатації очевидних фактів за відсутності дій.
І чого вже точно не треба робити політикам – це погрожувати впусту і нічого не робити.

Джон Сміт

А тепер уявіть, як ці два гандони почнуть на реальному допиті проколюватися?

“Це детективна історія, яка була вигадана від самого початку до кінця. Взято декілька фактів із реальності, додано художні вигадки – і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає”, – Єрмак (19 вересня 2020).

“Я точно розумію, що ідея цієї операції — ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, — правда. Те, що цього не відбулось, ще раз проводячи паралелі з Білоруссю, слава Богу, ми проявили питання суб’єктності в цьому важливому питанні”, — Зеленський (24 червня 2021).

“Повністю вигадка” і “операція — це правда, але ідея не наша, ми проявили суб’єктність” (коли зірвали її).

Зеленський має не лизоблюдам лицьовий нерв корчити, а на допиті у слідчого відповідати: які саме активні дії він вчинив, “проявляючи суб’єктність”. І потім сидіти замість цих вбивць, яких він врятував.

Светлана Самборска

То, что Зеленский слил инфу Лукашенко, совсем не исключает того, что Ермак слил инфу русским. Вопрос “или-или” не стоит.

Кстати, я помню, как Лукашенко арестовывал вагнеровцев, как зол он был, как требовал разъяснений от русских, как говорил, что вагнеровцы “уже дали показания, и не надо нам врать, мы все знаем”. И только через месяц вагнеровцы были отпущены. С извинениями. А Лукашенко начал обвинять Украину.

Это было совсем не похоже на “мы передали информацию Лукашенко, все ему объяснили и попросили выдать вангеровцев нам”. Совсем не похоже. Лукашенко явно считал, что вагнровцев прислали русские свергать его, а то и убивать. Как в свое время в Афганистан отправили спецназ к Амину типа на помощь, а те Амина убили. Пророссийского Амина убили, чтобы поставить 100% марионетку Кармаля. Именно так реагировал Лукашенко.

Что-то не сходится у Зеленского с информированием Лукашенко. Брешет. Что-то более вонючее замазывает. Я бы подождала с выводами до выхода фильма.

* * *

Ну что, много прозревших соотечественников, голосовавших за дорогого Владимира Александровича, появилось после личного прямого признания дорогого Владимира Александровича в государственной измене? Я пока насчитала НОЛЬ. И не думаю, что это изменится.

Потому что ничего принципиально нового ни мы, ни они не узнали. Когда они решили голосовать за Зеленского, уже было известно о его гастролях в Горловке у Безлера в день убийства Рыбака, уже было известно о его поездках в Москву в 2014, уже было известно об “это не русская агрессия, это просто русские солдаты передвигают границу”, уже было известно, что он перед русскими в Юрмале говорил об “Украине-порноактрисе, готовой принять с разных сторон”, уже было известно, что он брал деньги после 2014 года в российском Минкульте и снимал кино по их заказу, уже было известно, что кино это он снимал в оккупированном Крыму, и так далее.

Все было известно. Они совершенно сознательно выбрали того, кто десятилетиями пресмыкался и лизоблюдствовал перед русскими. Того, кто по первому свистку хоть штаны снимет, хоть на голову станет, хоть залает и на четвереньках забегает.

Не будет никакого прозрения. И быть не может. Тот, кто в 2019 году сделал выбор “Бугагашечка. Какая разница. Сдача страны”, может только аплодировать, когда увидит подтверждение этой сдачи.

Віктор Трегубов

Зеленский что, обдолбанным это интервью давал?

То есть операцию по вагнеровцам сорвал не только Ермак, но и лично он. В его словаре это называется “проявить субъектность”. “Чтобы не было, как в Беларуси”. То есть, по его мнению, если бы Украина посадила самолет, против Украины бы ввели санкции. Это бред слишком очевидный даже для его упоротых сторонников. Кто бы их ввел, те же страны и союзы, что планировали операцию?

Таким образом, Зеленский с Ермаком сорвали готовящуюся международную операцию, которая могла бы стать крупнейшим успехом украинских и партнерских спецслужб и лучшей местью вагнеровским подонкам.

После президентского срока кой-кому придется очень быстро драпать из страны. Это при оптимистическом сценарии.

* * *

Так. Добре. Давайте все ж розберемося, що саме розповів нам Зеленський.

“Пан Єрмак зі мною не просто так, я довіряю цій людині. Служба безпеки надає мені інформацію про все моє оточення, всіх моїх людей. І питання не про недовіру. Я просто знаю, що (…) в СБУ нуль запитань до пана Єрмака, як і в української розвідки. Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, як посадили літак, чим це закінчилося. Чим закінчуються такі випадки, до якої ізоляції країни призводять такі спецоперації. Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ця ситуація… що ідея такої операції – це була ідея інших країн, точно не України. Слава Богу, що ми проявили суб’єктність у цьому важливому питанні”.

Тож.

1. Операція була та планувалася.
2. Операція була розроблена, принаймні, частково в інших країнах. В множині. Як не крути, ця множина має включати дві країни – Туреччину та Сполучені Штати Америки.
3. Україна “не дала себе втягнути”. Себто операція щонайменше розглядалася в Україні, але була скасована на певному етапі. Щонайбільше планувалася в Україні, але була скасована на певному етапі.
4. Контекст обговорення дає нам зрозуміти, що цей етап – це Єрмак.
5. Таким чином Зеленський фактично підтверджує основну інформацію Вагнергейту. Операція була, вона планувалася ще за попереднього президента, але українська влада в особі Єрмака де-факто саботувала це рішення.
6. Наратив виправдання Зеленського – те, що “це була ініціатива інших країн” (припустимо) та “Україна мала б наслідки, які зараз має Білорусь”.
7. Щодо наслідків – це брехня. Дуже тупа брехня для дуже тупих людей. Затримання міжнародних злочинців не тотожнє викраденню опозиціонера. Більш того, операція, санкціонована США, призводить до санкцій рідше, ніж операція, санкціонована Лукашенко.
8. Щодо інших країн – окей. Себто українська влада показала владі США та Туреччини, що вона не є надійним партнером в сфері безпеки. Зеленський намагається подати це як “ми не прогнулися”. Це означає, що він повністю ігнорує той ефект, який це затримання мало б для України, а саме арешт військових злочинців, що вбивали наших хлопців, та потужний удар по яйках Путіна.

Отже.
Офіс Президента України саботував спільну операцію кількох країн НАТО по затриманню військових злочинців. Втрачено було унікальну в історії Україну можливість водночас попрацювати разом з колегами, затримати вбивць, помститися за наших і показати, що нам є що протиставити путінській гібридній агресії.

Аргументація Офісу Президента “наслідком могло б стати відімкнення України від світового авіасполучення” – тупа брехня. Щоб виправдати власного голову офісу, якому державна зрада світить, Президент тупо бреше в очі співгромадянам.

Голова офісу попрацював в інтересах Російської Федерації.
Президент дуже брехливий та дуже тупий.

 






Present continuous...

  • 26.06.21, 19:12

Я пешком сегодня – впрочем, так же как и вчера, позавчера и все дни с хорошей погодой.

Хорошая погода - когда нет дождя и ветра, а температура - очень плюсовая, пахнет летом – травой, шелковицей и липами.

Самое время дышать. Отметить первый, второй и третий шаг глубоким осознанным вдохом: сначала живот - нижняя часть лёгких (диафрагма), словно надувной пляжный матрац – плавно заполнить порожнюю пустоту. Затем грудь – рёбра расправляют пространство условно средней части лёгких. И область ключиц - до упора подпереть воздухом верхнюю часть лёгких. На краткий миг пауза – компенсация давления в верхней полости грудного отдела. И такой же непроизвольный выдох – в обратной последовательности. Бронхи, грудь и живот. Снова пауза - с компенсацией давления в брюшной полости. Движение начато, под ногами незыблемая твердь – Земля. На внутренней и внешней поверхности тела – тактильные ощущения ветра и ритмичного дыхания, сначала форсированный вдох-выдох, затем произвольно ритмичный, обусловленный спонтанной необходимостью дышать, – это Воздух. Лёгкая перспирация на лбу и спине – стихия Воды. Огонь – солнце на коже, приятное тепло в мышцах и связках.

Совокупность взаимодействия стихий позволяет телу совершать поступательные привычные движения ногами. Мышцы работают, сухожилия надёжно защищают суставы, кровь, насыщенная живительным кислородом, совершает свой безостановочный цикл - до самого конца – до самой смерти. А наш обусловленный Ум, словно испуганная птица, мечется по ветвям многослойного сознания… Мгновение - что невозможно различить и осознать - на одной ветке, и тут же взмахнув крыльями импульса - уже на противоположной стороне дерева.

Моя задача абстрагировать дыхание и ощущения во время ходьбы – пристальное наблюдение за всеми феноменами, возникающими во время медитации в движении.   Если образно, ставишь два экрана - два дисплея – это когда внутренний концептуальный диалог прекращает существование и уступает место прямому постижению. Первый монитор – это внутреннее состояние, взаимодействия тактильных ощущений в теле, механическая процедура движения: работа суставов, связок, костей, сокращение мышц, болезненные отзвуки прежних травм, ритмичное дыхание. Внимательно и сосредоточенно отслеживаю дыхание и те ощущения, что приносит ходьба. Мало контролируемые мысли порождают эмоциональные всплески, воспоминания и грёзы. Моя обязанность осознать отвлечение и мягко вернуть режущую кромку сосредоточения к дыханию и в существующий момент – здесь и сейчас. Это монитор внутреннего состояния.

Второй монитор - это внешние причины и условия. Условия для наблюдения - неовеществления происходящего вокруг. Светофор на пешеходном перекрёстке, красивая девушка в шортиках и топике (очень сильный, на клеточном уровне отвлекающий фактор, что порождает бесконтрольные образы и эмоции – при желании можно отследить, где появляется мужской гормон и какую непередаваемую волну поднимает со дна желание размножаться). Люди, деревья, ароматы, жаркая погода, ветер на потном теле. Обрывки разговоров, шум мотора проезжающего грузовика, звуки музыки из открытых окон – это всё есть в моей медитации, но лейтмотив моего дыхания позволяет сохранить сам монолит помятования – состояние покоя и лёгкой эйфории сосредоточения.

Прошло около трёх лет ежедневных осознанных и целеустремлённых психопрактик. Практик - с практическими рекомендациями и собственных наблюдений и выводов. О каких-либо вразумительных реализациях не может быть и речи… слишком маленький отрезок времени и слишком мало осталось для воплощения моих замыслов. По прошествии времени в пути, оказалось, что обучение своего ума очень увлекательный процесс, по крайней мере я не знаю, что такое скучно, а мой ум всегда знает чем себя занять – осознание текущего, такого неуловимого настоящего момента - present continuous.

Теперь я знаю, что согласно палийским канонам, существует четыре классические позы тела для медитаций. Самый главный и основной - это сидя с прямой спиной в позе лотоса (он самый сложный для воплощения). Можно медитировать сидя на стуле. Затем самая удобная поза это лёжа – Шавасана (поза мертвеца), но она непрактична тем, что без должных навыков распознавания, из десяти таких практик  пять точно оказываются сном – это обусловлено физиологическими потребностями.  Расслабленное тело и ритмичное дыхание ввергают сознание в глубокое оцепенение, что противоположно медитационной бдительности – такая поза хороша после физических упражнений. Затем можно медитировать стоя (я редко практикую такую разновидность). И, наконец, медитация при ходьбе, описанная вначале (тоже довольно таки сложная для концентрации и расслабления в силу обстоятельств – слишком много отвлекающих моментов). Благодаря такому способу  я очень полюбил пешие прогулки. В прежние времена сама мысль, что мне придётся идти пешком, была невыносима – ходьба считалась утомительным, скучным и бесполезным занятием. Затем для медитаций осознанности может выступать любой объект… Чистишь ли ты зубы или слушаешь бесконечную скучную лекцию.

Я медитирую для того, чтобы избавить свой ум от омрачающих состояний тревоги и страха. Компульсивных приступов гнева и злобы. От омрачающих состояний алчности и гордыни. От невежества.

Я медитирую для того чтобы укоренить и взрастить в своём уме состояние перманентного дружелюбия ко всем живым существам и себе в том числе.

Я медитирую для того, чтобы мой ум обладал мудростью – исключительным чувством здравого смысла.

Я медитирую во имя здоровья и хорошего самочувствия на уровне тела, речи и ума.

И ещё я медитирую, чтобы не причинять окружающим живым существам вреда, и  в том числе самому себе.