[ Читати далі ]

Що ми знаємо про Локотську республіку? Та практично нічого, бо її історія якось сором'язливо замовчується, а як же, таки русскіє і за німців. От якби українці то інша справа, навіть коли нічого подібного насправді не було. Спитайте в росіянина, хто працював і воював за німців і отримаєте майже гарантовану відповідь: хахли, біндєравци, нємцам сапагі лізали, русскіх і єврєв убівали. Бо так їх вчили в школі, те саме сказали по телевізору пропогандони і навіть цар підтвердив, значить таки правда, цар же не буде брехати!
Що ж це за республіка і звідки вона взялася? Літом 1941 року німецька армія швидко просувалася на схід, радянський фронт тріщав, червоноармійці розбігалися і тисячами здавалися у полон. Були окуповані Західна частина України та Росії. Про співпрацю з колаборантами Гітлер нічого не хотів чути, мабуть тому, що ділитися владою було шкода, а інакше яка може бути співпраця, та і для чого вона, ми і так перемагаємо, ось ось переможемо повністю. Мешканці міста Локоть, що в Боярській області одразу після окупації провели загальні збори, щоб вирішити як жити далі. Бо війна війною, а жити якось треба. Головою адміністрації обрали Костянтина Воскобойника, його помічником Броніслава Камінського. Новообрані керівники вирішили, що якось треба домовлятися з німцями. Вони дізналися де знаходиться найбільший німецький начальник, їм дуже поталанило, що ним виявився генелал полковник Гудеріан, вони напросилися до нього на зустріч і запропонували свої умови співпраці з новою владою: 10% від урожаю вони передають вермахту безкоштовно, інше реалізують як вважають за потрібне. Всі внутрішні питання вирішують самі, для боротьби з партизанами та диверсантами утворюють збройні сили та сили правопорядку. Гудеріану ці умови сподобалось і він фактично благословив створення цієї адміністративної одиниці. Чому я вважаю, що Камінському і Воскобойнику поталанило? Як відомо, вільну Україну в складі рейху він Гітлер створювати заборонив, Бандеру заарештував, асоціації кавказьких народів, які звернулися до нього з проханням про культурну автономію в складі рейху він відшив в доволі грубій формі, а тут нічого, будь ласка, що сталося? Справа в тому, що Гітлер дуже поважав Гудеріана і не захотів принижувати генерала забороною того, що той дозволив. Таким чином Локотська республіка проіснувала з листопада 41 року по серпень 43, її збройні сили називалися Русская Освободітєльная Народная Армія РОНА і нараховувала до 20 тис бійців, мала на озброєнні навіть бронеавтомобілі, які покинула при відступі червона армія. Як же жилося цій республіці при німцях? Вона займала частину Орловської Брянської та Курської областей, на її території мешкало не менше 500 тис жителів. За часів існування адміністрація електрифікувала села, асфальтувала дороги, будувала школи, здравпункти і навіть театри. Тобто жилося людям досить-таки непогано. Відкрилось також багато приватних майстерень та переробних виробництв, та щастя було недовгим, червона армія наступала і треба було щось вирішувати. Мудрий Воскобойник загинув у бою з партизанами, Камінський залишився сам. Він та майже вся його армія пішла з німцями на захід. Там німці, не знаючи толком що робити з цією бойовою одиницею якийсь час перекидали її з місця на місце, а коли спалахнуло повстання у Варшавському гетто кинули її на придушення повстання. Скориставшись нагодою бійці Камінського почали займатися мародерством, і так захопилися цією справою, що ані накази ані погрози на них не діяли. Побачивши, що Камінський вже не здатен керувати своїм військом, німці його розстріляли, а бригаду роззброїли і розігнали. Так і закінчилися ця історія.