хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Нові вермішелі та локшини швидкого приготування-9

Десяту, ювілейну, дегустацію вермішелей/локшин швидкого приготування хотів відкласти на наступний рік, бо й так перебрав щорічну норму споживання. До того ж, новинок не було. Але знімати більше нічого. Плюс — новинки підігнали. Тож доведеться наближати виразку шлунка... А чому 9-й номер, якщо дегустація десята? Все просто — один звіт назвав по-іншому, бо там були зарубіжні та реекспортні найменування. Сьогодні ж — вітчизняне.

1. Ювілейна, 10-а, дегустація вермішелей і локшин складається аж з п'яти найменувань. Причому це і вермішелі, і локшини. На огляді: локшина швидкого приготування "Glads" з куркою і соусом Сальса, локшина швидкого приготування "Glads" з яловичиною і томатним соусом з базиліком, а також нові вермішелі "Мівіна" зі смаками гострої курки, сиру, смаженого м'яса.

Цікаво те, що локшини "Glads" нагадують "Big Bon", які пішли разом з "Роллтоном". А "Мівіну" я вже дегустував (нехай і не всі смаки). Ну і ще, не обійшлося без приколів.
[ Читати далі ]

Українська музика 2294







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Фотопрогулка. Конец мая

Прогулка по почти летнему Киеву..
Конец мая....
Я брел древними улочками.
В жизни начинался новый этап и в голове был какой-то хаос.
Накручиванием километров я пытался что-то разложить по полочкам в своей голове


[ Читать дальше ]

Небезпечні місця на Землі, де живуть люди...

Земля — наш дім. І іноді здається, що кожний куточок на ній придатний для життя. Однак за межами затишного житла, яке ми створили для себе, існують місця менш сприятливі для життя.

Тому ми зібрали добірку із 8 дивовижних місць, які хоч і здаються небезпечними, але все ж є чиїмось сімейним гніздечком.

8. Кастельфуліт-де-ла-Рока, Іспанія
 

Кастельфуліт-де-ла-Рока — це муніципалітет, який знаходиться в провінції Жирона. Він розташований на скелі, яка утворилася із застиглої лави тисячі років тому. Довжина базальтового скелі, на якій розташований муніципалітет, становить близько 1 км, а висота — близько 50 метрів. За даними на 2010 рік, населення селища становить 1 048 людина.

7. Висячий монастир Сюанькун-си, Китай...[ Читати далі ]


А чи знає це кожен громадянин Украіни?




Кожен день я зустрічаю хлопців і дівчат, які повертаються з фронту і яких не розуміє соціум.
[ Читати далі ]

Блогерам

  • 05.09.23, 22:14
Я не знаю, кто издевается надо мной, но мои комментарии исчезают, как только я нажимаю "отправить". Что я только не делала, но ничего не помогает. Если бы вы знали, сколько моих комментариев вы не прочли к своим заметкам! Особенно интересные и длинные, я копировала и старалась отправить несколько раз, но ничего не получается. Иногда, удается, когда перезапускаю настройки, но времени хватает на несколько минут и на несколько комментариев.
А нахиба это кто-то делает со мной? Отпадает вся охота появляться здесь со своими заметками. Это длится уже где-то в течении полугода

Фотозарисовка . Июньский вечер

Ничем не примечательный июньский вечер.
На набережной собираются романтики, влюбленные и просто любители этого ежедневного шоу - заката.



[ Читать дальше ]

Повернення до Червоного міста

  • 05.09.23, 19:06
У неймовірно далекому 2017 році я здійснив єдину (для себе) у своєму роді одноденну подорож, що являла собою велосипедний заїзд по маловідомих місцях на межі Франківщини та Тернопілля, головними серед яких були замки у Чернелиці та Червоногороді. Єдиною такою та поїздка стала через забагато ризиків, на які я тоді просто забив. Починаючи з факту, що мій тодішній велосипед не надто годився для горбистого рельєфу дністровських околиць. Ну і просто будь-яка проблема на шляху, включаючи поломку чи травму, могла коштувати надто дорого, коли я сам так далеко від дому й цивілізації взагалі.

1. Власне, поломка і сталася якраз в урочищі біля Червоногорода, й хоча я сам впорав велосипед, все ж не ризикнув добиратися до замку: пряму дорогу до нього перегородив якийсь дитячий табір, а втрачати час і продиратися крізь хащі стало ризиковано. Того разу я обмежився спогляданням мертвого міста здалеку, але обіцяв собі повернутися й надолужити. Момент повернення настав лиш у червні 2023 року. Цього разу вже можна було приклеїтися до групи й не паритись із приводу того, як добратися до такого загалом важкодоступного місця.


[ Читати і дивитись далі ]