Я вже деякий час звертаю увагу на зміни у мовленні в повсякденних ситуаціях. Це не виглядає як різкий перехід або цілеспрямована кампанія. Швидше - поступова зміна звичок, без офіційних оголошень і без відповідального за процес.
На вулиці дедалі частіше чутно дітей, які розмовляють українською мовою між собою. Без зусиль, без пауз на підбір слів. І що характерно - без суржику. Складається враження, що хтось забув повідомити їм, що «раніше тут було інакше», і вони просто користуються мовою за...
Читати далі...