Від вранішнього повітря ставало трошки легше. Зранку тут майже  нікого немає. Тільки поодинокі бігуни і сонні собачники зі своїми бадьорими улюбленцями.

Я вийшла з церкви і знайшла лавочку під старою липою, і закурила.

Скільки ж ми не спілкувались, мабуть років 6 вже…може більше…

В першу нашу застріч я стояла зі стаканчиком кави і обирала печеньку на бізнес курсах, які організовував мій директор, Андрій сказав- я одружений. Ні добрий день, ні як звуть. І Шо мені до того, взагалі-то в мене є хлопець. Пройшло ще пару місяців і ми опинились в одній лодці на роботі. Він під різними приводами заходив, стояв коло стіни, високий симпатичний, але дуже вже якийсь мякотілий і дивився на мене спідлоба наче знизу вверх, хоч насправді я сиділа і він був вище, наче те кошеня. Шо він хоче?  Я сиділа не піднімаючи на нього голови, робота була безкінечна, ми дуже часто засиджуватися допізна. Це продовжувалось ще пару місяців, а потім тяжкий ритм і втома зробив свою справу, і я нарешті підвела очі, ми заговорили і ці розмови постійно затягнулись. Навіть не згадаю нічого про що ми говорили. Про все на світі і все було цікаво. Раз пішов проводжати до маршрутки, як той школяр що тащить портфель, поки його дама серця їсть морозиво, а як стало зрозуміло шо черга до маршрутки підійшла він встрибнув в неї і чогось поїхав зі мною. Роботи було багато, дні пролітали швидко і насичено, але десь в травні місяці ентузіазм у всіх почав падати, а тепле сонце звати до себе. І от після першої наради де за всі старання шо ти вклав майже безкоштовно тобі пред*являють шо тобою незадоволені, я запропонувала напитись. Прямо в ході наради з максимально серйозною пикою настрочила Андрію  “треба напитися.” “Підтримую”. Це і стало початком. Теплий травневий вечір перейшов в ніч, ніч перейшла на ранок  і так ще багато ночей. Так ми і прожили це літо і частинку осені. Більшість часу ми обговорювали як завоюємо світ, як заробимо грошей і який бізнес відркиємо.

Ніколи не розуміла чи він мене любив чи це просто була спільна ідея. Просто приходив і казав: “я твій”. Ніхто до цього не казав мені “я твій”.

Коли почалась війна я не написала. Він мені теж не написав. Десь у травні я заглянула в месенджер “в мережі був 17 квітня”. Я би ненасмілилась запитати у його брата, все таки пропавший безвісті це страшно, але ж не хоронити. Два тижні я плакала в коли згадувала про це. Потім побачила в списках представленных до нагород посмертно. Тоді вже наважилась спитати у брата.

Я сиділа під липою і  думала як же я була впевнена, що  колись ми мали ще поборотися хто з нас успішніший, ми мали ще на старості ще згадувати як були дурні і як весело проводили насправді тоді час що розказати один одному…

Сейчас , особенно в ходе этой войны очевидно ( с этим согласны почти все эксперты с обеих сторон) что наступление есть более сложное действие чем оборона. Для наступления нужно значительно больше сил, средств, ресурсов.. чем для обороны.
Теперь , просто запомним этот вывод и .. покинем нынешний день и вернемся к истории.
Истории Второй Мировой ( или Великой Отечественной , как многие продолжают называть )
Мы как будто все помним, гордимся , победобесие , но... Это все по большей части о 45-м.
А был и 41-й.
Итак. Держим в уме тот вывод из современности ( начала поста) и смотрим вводные данные на июнь 41-го.
У Германии всего около 4 тысячи танков. Всех моделей, все вместе взятое.
У СССР больше 20 тысяч танков ( всех моделей) . Причем таких как у СССР лучшие ( Т34 и КВ около 1800 шт) у немцев ни одного сравнимого.
Остальное примерно можно сравнивать..
Самолеты. У немцев около 4 тысяч. У СССР около 14 тысяч...
По пушкам , зениткам и прочим вооружениям у СССР тоже преимущество.
Немцы наступают. Да, внезапный удар по аэродромах . Но разве русские год назад не так же начали.
Даже более того, русские простреливали ВСЮ территорию противника. Ракеты в ту ночь достали украинские аэродромы даже на самых западных регионах.
Немец в 41-м ника не мог простреливать всю территорию СССР. И даже половину не мог. И четверть не мог. И десятую часть.. наверное не мог..
Мобилизационный ресурс у СССР больше был .
Кроме того СССР был чистый тыл ( союзник Германии Япония союзником была против кого угодно но не против СССР. Против СССР не сделала ни одного выстрела) . В то время как Германия, пускай кое как, пускай и " странно" но воевала с другой строны с Британией..
Итак ко всем кто смеется над Суворовым , Солониным и им подобными.
Вопрос.
КАК?????
КАК немец за 3 месяца захватил огромные территории? Множество городов .. Миллионы километров квадратных..???
Как такое возможно? Чем это обьяснить если ... Если не Ледоколом Суворова и Бочками с обручами Солонина ?

Став Іван своїй дружині,
Якось докоряти:
-Із тобою я соромлюсь
Десь відпочивати.
Он сусіди кожен рік
Їздять же на море,
А твоя товста фігура,
Це суцільне горе.
І у відповідь Галина
Таке промовляє:
-У твоїх словах, коханий,
Логіки немає,
Нісенітницю, Іване,
Годі говорити,
Я ж бо можу над тобою,
Тінь гарну зробити.

[ Читати далі ]