Багато страв готують на планеті.
У кожного народу є десерт,
Національну страву, як готують,
В приготуванні мають свій секрет.

Десерт для українців,звісно ж-сало,
І страви,що готуються з свині.
До того, хто скуштує їх разочок,
Часто ці смаколики приходять вже у існі.

Підчеревина запечена на дровах,
З нею можна проковтнути язика,
Адже надзвичайна дуже страва,
І смачненька,друзі,ще така.

А ковбаска приготовлена з любов'ю
Неможливо її з чимось порівнять,
Кращої закуски для застілля,
Не потрібно нам уже шукать.

Якщо хочете усе це скуштувати,
Закликаю вас же часу не втрачать,
А швиденько вже на сайт "ДОМАШКА"
Неодмінно, друзі, завітать.

Мати сина чекає,
Поглядає в вікно.
Бо від нього ось звістки
Так небуло давно.

Він до неї не дзвонить,
І не пише листи.
-Сину, сину, рідненький,
Де знаходишся ти?

Я ж ночами не спала,
Немовлям як ти був,
А дорослим як став,
То про мене забув.

Сину, сину, благаю,
До мене прийди,
Для відвідин матусі,
Час віднайди.

Я спечу пироги,
Ті, що ти так любив,
Ти мовчанням своїм,
Моє серце розбив.

Син нарешті зібрався
В материнський же дім,
Але вже запізнився,
Не живе ненька у нім.

Ось півроку минуло,
В інший світ відійшла,
Запізнився ти, сину,
Я уже відцвіла.

Син на цвинтарі плаче,
І таке промовля:
-Ти пробач мені, нене,
Пухом буде земля.

Я до тебе візити
Увесь час віхдкладав,
І синівську любов,
Тобі трішки віддав.

Хай же буде повчальним
Для когось урок,
Не баріться до рідних,
Як оцей ось синок.

Ви частіше бувайте
У оселі батьків,
Бо вони ж так чекають
Своїх доньок й синків.

Їм ви шану віддайте,
Як вони ще живі,
Коли ряст з нами топчуть,
Й ходять тут по траві.

Знову весна забуяла
А з нею прийшов і той день,
Для тебе вітання лунають,
А також багато пісень.
Сьогодні до тебе, Русланко,
Чергова ось Днюха прийшла,
Тобі побажати я хочу
Достатку,щастя й тепла.
Радісні вісті в оселю
До тебе частіше щоб йшли,
А очі від сміху щоденно
Вологі у тебе були.
Невдачі нехай обминають,
В усьому нехай же щастить,
Уваги ніяк не звертати,
Що час дуже стрімко біжить.

Хай надія завжди в твоїм серці живе,
Любов-друзів, рідні зігріває,
Ну, а Віра- це ти, тобто, є вже сама,
Від народження ім'ячко маєш.

Птахи у садку заспівали,
Веселий струмочок біжить,
У день цей весняний, прекрасний
Для вас привітання звучить.
Із Ювілеєм вітають,
Друзі, колеги, рідня,
Тому телефон не змовкає,
Приймає вітання зрання.
Адже ви чудова людина,
Тож кожен спішить привітать.
Здоров'я,достатку і щастя
Хочу я вам побажать.
Внуків своїх одружити,
Їхніх нащадків діждати,
Що роки так швидко минають,
Уваги на це не звертати.
Бажаю до сотні, Шановна, дожити,
Бадьоро ще ряст потоптать,
Щоб нам ось таким колективом,
На ювілейчик до вас завітать.

Помічниця в мами підростає,
Отже все в помешкані так сяє.
Лише їй раз потрібно нагадати,
І будуть речі у порядочку лежати.
Нехай же щастя буде кожну днину,
А Матір Божа береже родину.

Усім на втіху хай зростає,
Людську повагу відчуває.
Яскравим буде хай життя,
Нещастя йде у забуття.
Кожен день щоби раділа,
А все було,чого хотіла.

Рідкісне ім'я ось ця жіночка має,
Отже увагу мужчин привертає.
Кров в них у жилах нервово пульсує,
Серце у грудях гопак затанцює.
Очі у неї немов намистинки,
Лагідний голос у цеї от жінки.
Адже він тихий, мов Дністер -ріка,
Насолода від нього у мене п'янка.
Коли я побачу її ще разок,
Адже закохався у той голосок.

Зпоконвіку побутує,
На помилках навчаються.
Ті помилки дурні роблять,
Тобто, спотикаються,
Ну, а мудрі на тих дурнів,
Збоку споглядають,
Беруть собі щось корисне,
І "на вус мотають."
Які висновки із цього
Можемо зробити?
Дурні мудрих поучають...
Як на світі жити!!!

Багато мов існує на планеті,
Має кожна з них свою красу,
Я від народження у серці українській
Любов і шану, друзі, пронесу.

Не раз вона оспівана віршами,
І закодоном завойовує серця,
Адже вона, а також італійська
На конкурсі отримали он призові місця.

Бо недаремно солов'їнною назвали,
Адже вона як пісня солов'я,
Тому і гордий, що це моя рідна,
Спілкуюся постійно нею я.

Тож побажаю мові
процвітати,
Лідерства позицій не здавать,
Повсюди, мов струмок весняний,
Весело і дзвінко так лунать.