Профіль

Юрій1023

Юрій1023

Україна, Олександрівка

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Оленка2

  • 18.06.22, 17:20
Обрію ранкового сонечко торкнулося,
Лагідно і весело людям посміхнулося.
Енергетичний імпульс на землю послало,
Настрою нам гарного трішечки додало.
Квіти орхідеї у душі цвітуть,
Адже ось ефірчик сестрички ведуть.

ОЛЕНКА

  • 18.06.22, 17:13
Освідчитись в коханні кожен намагається,
Любити єдину їй же присягається,
Елегантним бути хлопці намагаються,
Незавжди вдається, та вони старають.
Коштів, подарунків їй не надсилають,
А дійде до діла, то миттю зникають,

Надюха

  • 18.06.22, 17:05
Настрою чудового вам же побажаю,
Адже ви весела я це відчуваю.
Добро і кохання Бог хай посилає,
Юною лишайтесь, душа хай співає.
Хмар над головою щоби небуло,
А життя мов ружа щоденно цвіло.

Світлана 2

  • 18.06.22, 16:58
Сьогодні знову я зайшов до вас,
Вітання найщиріші надсилаю.
І у очах тих темних вже тону,
Тепло в душі приємне відчуваю.
Ласкаве сонце світить хай завжди,
А вітерець красиву пісню заспіває.
Нехай щасливо стелиться ваш шлях,
А Божа матір дім охороняє,

Велика біда

  • 27.05.22, 04:41
-Чому ти така сумна?
Лиця геть немає! -
У Анжели при зустрічі
Наталка питає.
-Та, з Петром же, чоловіком
Сталася біда,
А виною всьому цьому,
У ставку вода.
Дуже я його благала,
Щоб не ліз у воду.
Та мене він не послухав,
Має ж таку моду.
Змити всі гріхи хотів,
Лунав гучний сміх,
Тож, Наташо, відморозив...
Головний свій гріх.

НАДЮША

  • 27.05.22, 04:32
Настрій завжди вона піднімає,
Адже удачу веселую має.
День дощовий, та на це не зважаю.
Юною бути їй щиро бажаю,
Шани від друзів і від рідні,
А очі небудуть ніколи сумні.

Потрясаюча жінка

  • 25.05.22, 17:26
Дві сусідки посідали
На межі городу.
Розмовляють про життя,
Й звісно ж про погоду.
Закортіло особистим
Ліді поділитись,
Тож замріяно ось так
Почала хвалитись :
-Потрясаюча я жінка! -
Гордо промовляє.
-А чому ти так вважаєш? -
Світлана питає.
-Бо коли на чоловіка
Стану я кричати,
То його, ти уявляєш,
Почне... теліпати!!!

Звернення до росіянців

  • 07.05.22, 02:20
Як слухаю ось русню,
То диву даюся,
Коли чую їхні перла,
Я щиро сміюся.

Бо здається, що втратили
Розум вже сповна,
Замість мізків в голові,
В них шматок лайна.

Та і з іменем пуйла,
Рідні маху дали.
Володимиром його
Даремно назвали.

Володіти він же миром
Геть не намагається,
Бо з війною по всім світі,
Карлик цей же пхається.

В Україну він прийшов
Когось визволяти.
А від чого і кого?
Не може сказати.

Тож усім я росіянцям
Хотів би сказати,
Що потрібно прокидатись,
Й полуду знімати.

Час уже настав знімати
Путю - короля. 
І вказати йому шлях,
Курсом корабля.

Бо невже вам не набридло
Юнаків ховати,
Що змушені так безглуздо
З кимось воювати.

НЕ хочу я писати про сумне

  • 29.04.22, 15:08
Не хочу я писати про сумне,
Та радості в душі моїй немає.
Бо Україна тоне у крові,
На перемогу кожен з нас чекає.

Не хочу я писати про сумне,
Та і не можу, друзі, я мовчати,
Коли безчинство творять русаки,
Що ніби то прийшли нас визволяти.

Не хочу я писати про сумне,
Та біль все більше серце огортає,
Коли побачу, як хоронять юнаків,
А матері свідомість геть втрачають.


Не хочу я писати про сумне,
Адже я є веселої натури,
Та не до сміху, людоньки мені,
Коли проводять зайди над дітьми тортури.

Не хочу я писати про сумне,
Але я вірю в нашу перемогу.
І в Україні запанує мир,
Ми не почуємо повітряну тривогу.

Прийшла весна

  • 29.04.22, 05:31
Прийшла весна, та радості немає,
Бо в Україні точиться війна.
Багато люду відійшли у вічність,
Вірніше, знищив Путін - сатана.

Прийшла весна, та сонечко не гріє
І у садочку птаство не співа.
Повітряна тривога дуже часто,
Звуками в нас тишу розрива.

Прийшла весна, та на полях не сіють,
Бо небезпечний у землі метал.
Невже помилку визнати не взмозі?
Рашистська рать і президент - шакал.

Мине весна, а літечко прибуде,
І перемогу Україні принесе.
Рашисти - зайди прокляті всі нами,
Покарані ще будуть, впевнений, за все.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
33
попередня
наступна