На околиці села, сидів старенький дідусь і дивився на лугові простори. Глибокі зморшки покривали його обличчя, а в очах ховався смуток, накопичений за довгі роки життя. Його погляд був спрямований кудись у далечінь, де й зачепитися не було за що.
Зовсім несподівано, і незрозуміло звідки, на лузі з'явилася маленька дівчинка років п'яти. Вона йшла неспішною ходою і співала пісеньку. Інколи дівчинка зупинялася, щоб зірвати квітку для свого віночка.
«Виглянуло сонечко, все блищить на лузі. Я назустріч сонечку по траві іду. І ромашки білі для віночка рву» – мила дитяча пісенька була справжньою окрасою неспішної дитячої прогулянки.
На обличчі у дідуся з'явилася легка, ледь помітна усмішка. Він з цікавістю дивився на дівчинку, але варто було йому на мить перевести погляд у далечінь, як дівчинка кудись поділася. Це старого не так здивувало, як засмутило.
Але не минуло й півгодини, як дівчинка знову з'явилася на лузі зі своєю улюбленою пісенькою. Відверта усмішка змусила зморшки старого зігнутися в в давно забутий візерунок. Він був радий, що знову бачить цю дівчинку, хоч і сам не міг зрозуміти, звідки ця несподівана радість.
Коли дівчинка з'явилася втретє після чергового дивного зникнення, у душу старого закрався сумнів.
– Дівчинко, ти не заблукала? Чому ти гуляєш сама?
Від запитання дівчинка здригнулася. Її пісенька перервалася на півслові, і вона уважно подивилася на старого дідуся.
– Ви мене бачите?
– А як же. Хіба може бути інакше?
– Мене ніхто не бачить. Я тут вже дуже давно гуляю.
– Дивно. А де твоя мати?
– Я не знаю. Я її майже не пам'ятаю. Я тільки відчуваю, що вона за мною тужить, та іноді звідкись чую її голос, який завжди каже: «Врятуй, Боже, душу моєї донечки».
– А тобі не самотньо гуляти тут наодинці?
– Самотньо. А давайте, дідусю, разом по лузі гуляти.
************************
Далеко на лузі можна було побачити дві постаті, що йшли у далечінь, – маленької дівчинки в легкій літній сукні, і згорбленого від довгого життя старого чоловіка. А потім на небокраї ледь помітна цятка від їхніх постатей зовсім розтанула в сивому серпанку. І лише дитяча пісенька ледь чутно лунала над спорожнілим лугом.
Невеликий гурт сільських хлопчиків ледь сонце зійде, а вони вже зайняті своїми важливими для них справами. В їх дитячому віці весь навколишній світ розфарбований яскравими фарбами. Турботи ж дорослих їм незрозумілі і не цікаві. А як же інакше, якщо їх батьки ще спозаранку з серйозними обличчями без ознак найменшої посмішки поспішають на роботу.
Однак одного з хлопчиків давно привернув увагу сусідський дідусь. Він майже кожного дня сідав на велосипед і з загадковою посмішкою на обличчі жваво кудись поспішав. При собі він мав лопату і якийсь дивний прилад.
– Дідусю, а що то у ваз за прилад такий?
– О, Денисе, то скарбошукач. Він мені допомагає скарби відшукувати.
Від такої відповіді у хлопця аж дух перехватило. Адже він зі своїми друзями частенько мріяв відшукати скарби піратів і прочитав не одну книжку на цю тему. Правда море від них було далеко. А тут виявилося, що скарби можна знайти і в їх місцевості.
Через мить весь гурт був біля дідуся і благав його розповісти про скарби.
– Скарби не так то й легко знайти. Їх охороняє Земляний Дідусь і не кожному він іде назустріч. А ще на скарби часто бувають накладені чари. І поки їх дія не втратить силу, скарб до рук не йде.
Так уважно і з такою зацікавленістю хлопці ще ніколи не слухали дорослих.
– А ви шукаєте скарби піратів?
– Скарби закопували не тільки пірати, але й розбійники, чи просто заможні люди.
– І ви знаходили справжні скарби?
Дідусь загадково посміхнувся, явно щось пригадуючи.
– Скриню з золотом і дорогоцінним камінням я не знаходив, але мрію знайти. А от скарб мідних і срібних монет доводилося знаходити. Приходьте до мене ввечері, я їх вам покажу.
Після цього дідусь сів на свій старенький велосипед і зі своєю незмінною усмішкою на обличчі поїхав назустріч цікавим пригодам. А для хлопців той день виявився найдовшим в житті, бо ще ніколи вони з таким нетерпінням не чекали вечора.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
