хочу сюди!
 

Юлия

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 30-57 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 3226









40%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

60%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вітаю всіх із 7-ю річницею початку безкінечного правління банди

  • 02.04.26, 12:25
Вітаю всіх із 7-ю річницею початку безкінечного правління банди вузьколобих мародерів. 
Ви зробили нас разом, це правда. І навіть себе.


Рівно 7 років тому відбувся перший тур президентський виборів.

Тоді ще можна було самим обирати собі лідерів, прикинь?
Слов’янськ та Краматорськ були глибоко тиловими містами.
Київ, Одесу, Харків та Львів не бомбили, тепло під час морозів - не вимикали, а слова “блекаут” – навіть ще не знали.
Тоді, у 2019-му, навіть ще літаки літали, уявляєте? Можна було потрапити до будь-якої країни Європи за 2-4 години – а не доби.

А чоловікам для виїзду за кордон не потрібно було височайшого дозволу влади.
Важко у це повірити, але потрапити до теплого моря можна було у будь-який момент, і навіть у будь-який день – аби гроші були.
Та навіть по місту можна було вільно ходити вночі. Було таке, правда, я пам’ятаю.
А ще нікого не змушували розлучатися з родиною та близькими - на роки.
Багато що змінилося за ці 7 років.

Тепер права обирати собі керівників український народ не має. І ще довго не матиме.
Бо ж поки триває війна – не буде виборності влади. А тимчасові царьки “воєнного часу” дуже бояться виборів, тому всіляко війну затягують.

Багаторічний двіж “за гендерні права” - валяється забутий у кутку, оскільки права та свободи відміряються громадянам виключно за гендерною ознакою.

Той, хто тоді, у 2019, всіляко ухилявся від служби в армії і навіть насміхався над цим – тепер Верховний Головнокомандувач. І несамовито “бореться з ухилянтами”.
Та навіть корупціонери тоді були якісь миршаві – у порівнянні з теперішніми монструозними “друзями президента”. 

На жаль далеко не всі усвідомлюють, що всі ці зміни стали наслідком саме того, як більшість українців проголосувало у 2019-го. Які повірили у “мір в глазах путєна”. У “сойдьомся пасєрєдінє”.  
Хто розчулювався від таких милих обіцянок “Якщо я порушу закон – піду з посади”.  
А оце прекрасне “Хуже нє будет”?

Ну і як, гірше не стало? Привіт вам, громадянами 2019-го з року 2026-го. 
13-го року війни, 5-го року повномасштабного вторгнення злочинної федерації.
Після вбивств сотень тисяч українців, фактичної ліквідації демократії, свободи слова, свободи пересування, розгулу нечуваної корупції на крові.
Та нарешті вже “долару по 45”.


Вітаю всіх із 7-ю річницею початку безкінечного правління банди вузьколобих мародерів.
Ви зробили нас разом, це правда.
І навіть себе.

Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук






Фотозарисовка. Похороны Филарета

Совершенно случайно попал на похороны Филарета.
Сделал несколько кадров. Покажу.

Я вышел на станции метро "Университет" с планами зайти в ботанический сад. Посмотреть начала ли цвести сакура.
Выйдя из здания станции я сразу услышал колокольный звон на Владимирском соборе и много людей около него.


[ Читать дальше ]

__Критичне мислення

  • 02.04.26, 07:34
Для простоти і ясності розуміння ситуації буде доречною така аналогія.
Якщо порівняти минулого президента і нинішнього з кліщами-кровососами, а Україну з організмом людини, то різниця між ними буде ВСЬОГО ЛИШ!!! в тому, що минулий був здоровим кліщем, а нинішній - гепатитний! Відчуйте різницю!(так би мовити) і наслідки цієї різниці для організму!

Фотозарисовка. 1 апреля

1 апреля....
Шутить не буду......
Погода еще не весенняя...Кое где начали проклевываться листочки.
Абрикос еще не цветет...
Целый день пасмурно....
Но закат покажу


[ Читать дальше ]

Я вірю у тебе

  • 01.04.26, 15:48
Як не бачу тебе зазвичай, то мурашки по тілу,
Як нема тебе поруч, то знову тремтіння в душі.
Хочу, щоб у серцях благодатно палало-горіло,
Щоби з дотиків ніжних родилися щирі вірші

Попереду, бачиш, початок видніється раю?
Повільними кроками впевнено йдемо над прірвою.
З тобою ступаєм по лезу, по самому краю,
Я вірю у тебе, так само, як в Господа вірую.

Засинати в обіймах твоїх неймовірно солодких,
І в цілунках взаємних не хочем бентежити тишу.
Цінувати ці миті щасливі, хоч може й короткі,
Але впевнений я, що себе у тобі я залишу.

Модель Человека Счастливого, или суета вокруг дивана. Стругацкие

ИЗР.СОКР.ОТРЫВКИ
из сказки А. и Б. Стругацких
«ПОНЕДЕЛЬНИК НАЧИНАЕТСЯ В СУББОТУ»

НИИЧАВО – НИИ Чародейства и Волшебства

...я размышлял о том, что существует, вероятно, некоторый предел способности к удивлению. По-видимому, я далеко шагнул за этот предел. Я даже испытывал некоторое утомление. ... скорее мое состояние напоминало состояние Алисы в Стране Чудес ...

– Это прибор. С ним работают…
– ...Я не знаю, что это за работа с диваном. У меня вот дома тоже есть диван, и я знаю, как на нем работают.

Диван был транслятором. Он создавал вокруг себя М-поле, преобразующее, говоря просто, реальную действительность в действительность СКАЗОЧНУЮ.

[ Суета сует... ]

Українська музика 3225

 









50%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

50%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Земное

  • 01.04.26, 09:15
                                                                        Когда я был любим...
                                                                            Песня. В.А. Жуковский.

И я когда-то был любим.
Мечтой с навеянных видений.
Лишь тем единственным, одним,
по ком мгновения томлений
всё не давали в лёгкость вдох
и выдох равные собою,
настолько был волнений ход
силён во рвениях, с борьбою.
С борьбою страсти чувств чудных -
они не ведали покоя!
От сновидений всех ночных,
до яви в днях шальных. Земное...

И я когда-то был любим.
Желанным сердцем. Тем, с восторгом
кого встречали, позабыв
о всём на свете. Но-о-о, отторгнут.
Её душа была с моей,
казалось, самою счастливой.
Всё в прошлом: сад и соловей,
и мостик радугой красивой;
о счастье строфы наизусть...
Свершилось то, что роковое.
Влюбилась нынче в меня грусть.
Дела обычные. Земное...

Пам'яті росіян...

Пам'яті росіян, утоплих на АН-26 в Чорному морі

Херсонські раки це почули
І в Чорне море вмить рвонули!
Щоб краби теж не голодали
Їм з ГУР зєнітки підігнали!
А біовоїни рапани
Толкали вниз катамарани
І гуси стрімко звідусіль
Із Сіваша приперли сіль
Побільше діла і без слів
Йшла заготовка москалів...