хочу сюди!
 

Тина

40 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Де взяти сили вірити в перемогу?

2023 рік, особливо його друга половина (особливо осінь та зима!), став для українців справжнім шоком. Підігріте швидкою перемогою суспільство, яка подавалась як якийсь Новий Рік, якого треба просто дочекатись, після "не такого успішного контрнаступу" впало в емоційну яму, яку поглибили зовнішньополітичні події, такі як відсутність затвердження допомоги від США, блокування кордону в Польщі та Словаччині, та потужне вороже ІПСО. До всього цього додались нахабні дії ТЦК, повальна корупція, втрата житла, очікування "важкої зими" та ін.

Звісно, в цих умовах лише одиниці, громадяни, які з якихось причин уникають реальної реальності, вірять у перемогу, причому ту, яку нам обіцяв офіціоз у 2022-му - першій половині 2023-му роках. Треба це визнати, бо це проблема, а визнання проблеми - початок її вирішення.

Тому як у цих умовах вірити в перемогу України у війні з рф?

Відповідь проста: ніяк. Ніхто, навіть найекспертніші експерти, не мають здатності бачити майбутнє. Що буде далі - ніхто, жодна людина на всьому світі не знає. Гадати - варіант взагалі ніякий. 

Краще перейти до практичних дій:

1. Почати з того, що налаштувати себе на єдине - війна - надовго. Не рахуйте роки. У разі якщо ви, наприклад, собі визначили межі тривання війни три роки, а війна триватиме чотири, то ви отримаєте, як мінімум, розчарування, а як максимум - депресію та інші серйозні проблеми.

Налаштуйте себе на те, що війна триватиме все ваше життя. Це песимістично, так. Але найкраще готуватись до найгіршого варіанту, бо таким чином ви будете готові до всіх інших.

Цей підхід дуже ефективний. Ви, пройшовши стадію заперечення і гніву, будете жити в дивному новому світі "вічної війни" і за якийсь час до нього звикнете.

2. Нова реальність диктує нові правила. У країні, яка воює, воюють усі. По-перше, це закон цієї реальності. По-друге, це спосіб повпливати на хід бойових дій на нашу користь. Давайте не забувати, що повна окупація всієї України рф нікуди не зникла, нехай ця загроза, у своєму загальному масштабі, ефемерна. 

Одним словом, пристосовуйтесь, донатьте, ідіть в армію. Живіть по-новому, живіть по-воєнному.

тряхъну пылью

  • 12.12.23, 18:37
пришлось выглянуть из нирваны. в ней нервенней и шумнее, чем здесь. что происходит? где движуха? где авторы, копипастеры и идиоты?

27%, 3 голоси

27%, 3 голоси

45%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська музика 2391







50%, 2 голоси

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Хитрощі в кіно...


Кіно — це дивовижний світ, який дозволяє нам зануритися в нього з головою і забути про свої проблеми. Але для того щоб створити цей ідеальний світ, кіношники прикладають максимум зусиль і йдуть на багато хитрощів.

Ми уважно придивилися до улюблених фільмів і помітили кілька трюків, які поспішаємо викрити.


Мокрий асфальт


У нічних сценах герої кіно керують автівкою, яка, як правило, їде мокрим асфальтом. На це є дві причини. По-перше, виглядає це естетично. По-друге, під час нічної зйомки мокрий асфальт виглядає контрастно й прекрасно віддзеркалює світло.

Натовп...[ Читати далі ]

Існує безліч психологічних трюків

Існує безліч психологічних трюків і НЛП-прийомів, про які написано не одну книгу і прочитано не одну лекцію. Багато з них дійсно допомагають професіоналам непомітно маніпулювати людьми або самим уникати чужого впливу. Але якими трюками найчастіше користуються прості смертні?


Ніколи не кажіть чоловікові «А ти не міг би…» – так він сприйме питання як теоретичне. Наприклад, не варто ставити питання «А ти не міг би зателефонувати сусідам?», Оскільки відповідь «так» означатиме: «Так, теоретично я міг би це зробити». Тому краще перефразувати подібну завуальовану прохання на «Подзвони, будь ласка, сусідам».

[ Читати далі ]


10-11.12.2023

  • 12.12.23, 01:14
Трохи збила графік. Треба виправлятись. Вчора не було сил і настрою щось писати.

Коли всі гості розійшлись, я ще продовжила сидіти з бокальчиком рому. Чомусь було так порожньо і сумно. Всередині наче хтось зтискав нутро. Хотілось і кричати і мовчати одночасно. Хотілось, щоб був хтось поруч, і в той же час, щоб мене залишили нарешті в спокої. В якийсь момент все "вийшло з-під контролю", як співають Fleur у свої одноіменній пісні. Я була наче в якомусь трансі. Деструктивні думки міняли одна одну: а що буде, якщо я зараз відкрию вікно і вийду з 7 поверху? Перша година ночі, до ранку точно ніхто не знайде. Але там холодно, якщо не зразу, то замерзну. Може, все-таки, вийти? І все це, нарешті, закінчиться. 

Це тривало не дуже довго, хвилин 20 мабуть. Мене інколи навіщали подібні думки, але це просто були миті, цікаві питання, якщо так можна сказать. А тут я відчула майже фізичний потяг відкрити вікно. Потім я переключилась, як тумблер. Включила серію аніме Фрірен. Обридалась з того, яке ж воно миле і лампове. Сльози лились самі по собі. Потім Сім'я шпигуна, потім Рон Кономохаші - заборонений детектив, потім Немертвий і Невдача. Спати пішла, відповідно, десь о четвертій ранку.Зранку, коли я вже проспалась, стало якось не по собі. Ні, я не була п'яна в зюзю, як могло здатися. Так, трохи на веселі, але не в соплі. І це ще більше мене збентежило.

Ввечері я вирішила подивитись на ютубі проходження гри Детройт: бути людиною. Сама не можу грати, хоч і дуже хочется. Старенький ноутбук ледве браузер терпить, про ігри взагалі не йдеться. Дуже цікава і насичена гра. Особливо мені сподобалось те, що від кожного рішення ігрока, сюжет може прийняти найнеочікуваніший поворот. Ну і дає привід задуматись, що саме означає термін "бути людиною". Дивилась всю ніч, і було прийняте геніальне рішення: не лягати спати взагалі, щоб вранці поїхати куди треба. Тільки я забула, що мені вже не 16 і безсонні ночі не проходять так просто, як раніше. Коли я робила дипломну роботу в коледжі, я до 5 ранку сиділа над кресленнями, лягала спати на дві години і потім їхала в коледж на процентовку. Або взагалі не спала. І почувала себе нормально. Сьогодні ж це була моя найбільша помилка. Треба було хоч на годину-дві лягти. День був як в тумані. Їхала в маршрутці - куняла. Сприйняття всього було дуже сповільнене. Це жесть. Більше не буду приймати участь в таких експірієнсах. 

Зайшла ще в магазин, купила 6 том мани Сага про Вінланд. Історія про вікінгів. Манга дуже цікава, насичена, гарно поставлена. Навіть дивно, що аніме я так і не наважилась подивитись далі першої серії. На даний момент випущено 27 оригінальних томів. Випущено українською - 6 томів. Придумала я, конєчно, собі заняття - збирать мангу. Довго буду чекати. Ще купую Стального алхіміка. 18 томів в оригіналі. Наразі українською анонсовано тільки четвертий, лол. Ще довго розглядала фігурки, роздумуючи, чи варто мені купити хоч одну. Насправді дуже хочу Аску з Євангеліону. Але ціна більше 2000 гривень мене трохи лякає. Так, це не колекційні за десятки тисяч, але все ж таки. Дуже її люблю, навіть тату зробила.

Піду поїм, напевно. Зі святково столу багато чого залишилось. А ніч - то самий найкращий час для такого. 


Кто старое помянет..

Кто старое помянет.....у того память хорошая ! ©

Если год вам не был другом он стал вам учителем

  • 11.12.23, 23:54
 



особенно Декабря уже хватило