Розбавлю ниття цікавою систематизацією/класифікацією. Наприклад, модельною лінійкою поточного покоління легендарного спорткара (чи не зовсім?) Porsche 911 (за минулий рік). Він мені не подобається, але вразив асортимент модифікацій. Конфігурація включає різноманітні версії.

Комбінації утворюються таким чином:

- Базова модель (в кузовах купе, кабріолет)

- "4" — повний привід

- "S" — потужніше

- "GTS" — потужніше потужнішої (фактично, суперкар, а не спорткар за характеристиками)

- "Turbo" — потужніше потужніше потужнішої (GTS)

- "Turbo S" — потужніше "Turbo".

Як не нити, якщо купа нездійсненних бажань і гештальтів + масштабне лікування зубів (що само по собі стрес і навантаження на гаманець) + проблеми? Хоча, якщо чесно, ниття й мені набридло. Тому запощу щось приємне (на мою думку). Звичайно, не з свого життя, але...

Отож, пропоную подивитись тест-драйв LUAZ City — українського електричного компактного пікапа з дворядною кабіною. Цю машину представили ще минулого року, але тоді проводили сертифікацію і модель була в єдиному екземплярі. А зараз, начебто, виготовили декілька штук.

Чим цікаве це авто написав на початку опису. По-перше, він вітчизняний (так, можна прискіпуватись, що кузов китайський і все інше теж, але передня панель і бампер української розробки, змінені; до того ж, варто враховувати, що у світі не існує 100% національних автомобілів — тому навіть якщо в автомобілі з вітчизняного лише складання чи декілька коплектуючих, його можна вважати українським, незалежно від % локалізації. Так що цей електрокар український. Дискутувати можна лише про відсоток локалізації.

В будь-якому разі, це більше, ніж зміна шильдиків.).

По-друге, це перший серійний український електромобіль.

По-третє, складання автомобілів у воюючій країні вже подвиг.

По-четверте, це не зовсім автомобіль — за правами це квадроцикл.

По-п'яте, попри свою назву, до Луцького автомобільного заводу (ЛуАЗ) не має жодного відношення. Це інший, хоч і співзвучний, бренд, який назвали в честь пошани вітчизняним позашляховикам. Хоча за стилістикою й справді нагадує "Волинянки".

Як не дивно, модифікація з дворядною кабіною від базової моделі з однорядною кабіною відрізняється задніми ліхтарями.

Правда, незрозуміло, чому назвали "City", якщо такі модифікації зазвичай називають прямолінійно — DC або Double Cab ("Подвійна кабіна" в дослівному перекладі).

Тест-драйв цікавий, але хотілося б побачити на огляді в Інфокарі. Як думаєте, Ярік затестить?

Нове покоління Mercedes Sprinter. Досить симпатичне. Хоча, здається, капот став довшим. 

А якщо бамепри пофарбувати в колір кузова, то вийде тіпа "люкс".

Ну і, звичайно, з'явились електричні версії.

Заморочився на ще один випуск самвидаву про вітчизняні автомобілі. Але не лише для того, щоб пофантазувати як міг би виглядати журнал з партворком, а й для дослідження українського автопрому. Був час і бажання, тож чому б і ні? Тим паче, знову дізнався багато нового і спростував декілька хибних уявлень. Ну а написати вирішив про фейсліфтингову "Волинь" з мотором від "Таврії". 

Про "Славуту" можна почитати ТУТ. Про ІЖ-2717-90 - ТУТ.

Не можу без заморочок. Особливо відтоді, як розпочався карантин. Тоді, в 2020-му я показував кіношних трансформерів. Минулого року зробив підбірку-каталог основних моделей і модифікацій українських автомобілей. А цього року з'явилось бажання показати основні відомі та невідомі моделі ЛАЗу — Львівського автобусного заводу, який відносно нещодавно пішов у історію. Для більшості, це, мабуть, сімейство 695, 699, 5252, НеоЛАЗи. Однак виявилось, деякі моделі навіть для мене стали відкриттями. А кількість уніфікованих моделей вражає. Тож, вважаю, повинно бути цікаво і вам.

Ось ви, наприклад, знали що ЛАЗ виробляв вантажівки і електрофургони?

Ну і заодно помріяв про журнальну серію з масштабними колекційними модельками ЛАЗів. Саме тому машини у різному пофарбуванні (щоб уніфіковані моделі відрізнялись за кольором і для більшої різноманітності). Але якщо серію про Ікаруси достроково закрили (причому в 72 масштабі — тобто, дуже дрібні моделі, "танковий" масштаб), то журналку з ЛАЗами, напевно, ніколи не випустять. Тим паче, у масштабі 1:43. Втім, мріяти інколи потрібно.

  

Вирішив закрити гештальт — звіт-перелік автомобілів українського виробництва. Виношував таку енциклопедію більше 7 років, тому подумав, що тягнути далі нікуди. Все одно, рідкісні машини навряд чи десь вдасться сфоткати, та й розжитися новою інформацією теж складно. Тому в блогах на Дрімі і в ЖЖ вийшов неповний звіт, з того, що вдалося відзняти. А тут захотів все-таки охопити весь чи майже весь модельний ряд. Ну а для того, щоб це все було лакончно, зробив колажики з сфотографованого мною і з фоток з інтернету. Причому намагався диферінційовувати кольори, щоб було різноманіття. Фейсліфтинги і рестайлінги намагався не дуже розкладати (по ним й інформацію знайти важко), тому деякі автомобілі навмисно пропустив у цій підбірці.

Що можна вваджати вітчизняним автомобілем?

- Машину, розроблену і випущену в країні (для декого це єдиний критетій "вітчизняності").

- Ліцензійний повномасштабний випуск (автомобіль, розроблений закордоном).

- Дрібновузлове складання (CKD — complete knock-down): складання розібраних машинокомплектів (в тому числі, з використанням вітчизняних комплектуючих) зі зварюванням і фарбуванням кузовів.

- Великовузлове складання (SKD — semi knock-down): так зване "викруткове складання", доскладання готового автомобіля з повного машинокомплекту — наприклад, встановлення двигунів, акумуляторів, прикручування колес. Часто використовується для обходу мит і санкцій.

На мою думку, фактично вітчизняними можна назвати перші три категорії. SKD-складання можна вважати вітчизняним лише формально. А ви як вважаєте?

Радянське автомобілебудування не беру до розгляду (хоча там теж є "білі плями"). Однак і пострадянський період, що став історією, не менш захоплюючий.

Ну, що, поїхали?

Розпочну з вітчизняного у повному розумінні. З "Запорожців" і "Таврій" ЗАЗу. У них були рестайлінги: на ЗАЗ 968М в останні роки виробництва ставили дзеркала від "Таврії"; ЗАЗ 1102 "Таврії" після розпаду СРСР збирали без змін, однак після стоврення спільного підприємства з Daewoo, в 1998-му, корейці модернізували "Таврію", сімейство отримало назву "Таврія Нова". Автомобіль дещо змінився і зовні (передня панель, значок, стоп-сигнал на задній двері та спойлер — на люксових модифікаціях), і технічно.

Прикольна модифікація була у "Запорожця" — пікап. Спочатку його виготовляли для внутрішньозаводських потреб, але пізніше стали випускати для пересічних покупців. Задньомоторний пікап виявився незручним, тому випусти їх мало. Я бачив лише два.

На базі "Таврії" освоїли нові кузови: з 1994-го почали випускати універсал "Дана" (недовго, виробили мало, до 14000), а з 1999-го седан нотчбек "Славута" (зібрали 141 898 автомобілів). З 1993-го дрібними партіями, а з 1999-го у великих обсягах освоїли сімейство фургонів/пікапів 110550/110557. Також випускали вантажопасажирські та вантажні хетчбеки (з додатковим об'ємом).

У "Славути" був не лише інший кузов, а й капот. А ось пікапи випускались з капотами від "Таврій Нова" і "Славут". Також були відмінності в комплектаціях, які могли відрізнятись, наприклад, пофарбованими бамперами. Існували і модифікації.

[ Ще більше українських авто... ]