Тварини легко прив’язуються до нас, особливо коли ми живемо з ними
під одним дахом і піклуємося про них. Вони не покидають нас, коли нам
погано, і дивляться на нас очима, сповненими любові, про яку вони не
можуть нам розповісти. Однак вони можуть довести свою відданість на
ділі. Якщо у нас є вихованець, це означає, що ми будемо оточені любов’ю
цілодобово.
”Ми з собакою моєї дівчини пережили важливий момент”
«У мого сина аутизм. Він не торкався тварин до тих пір, поки ми не завели Пеппер»
У світі просто безліч речей, які не бачили навіть допитливі люди.
Причому не лише на власні очі, а навіть на фотографіях. А про існування
деяких предметів взагалі знають лише одиниці. Ось, наприклад, ми ніколи
не чули про те, що є радіатор опалення у вигляді кільця або купюра
номіналом $500.
Ці та інші речі для нас виявилися дивовижами. А оскільки ми обожнюємо
розповідати про щось нове, ми склали чергову добірку речей, які
більшість точно не бачила на власні очі.
“Новий рентгенівський прилад, який використовує мій стоматолог”
«Цей камінь був у моєму жовчному міхурі. Його вчора видалили разом із жовчним міхуром»
А пока актуальное -
...пусть с понедельника все наши проблемульки превратятся в ерундульки...
Да и чЕ париться, скоро все равно все станет прошлогодним...
Зайвим доказом того, що біля керма країни опинилися кремлівські колаборанти, може бути синхронний виступ президентів Росії та України.
Перший, звертаючись до іноземних послів з приводу вручення довірчих грамот, зажадав від західних партнерів гарантій невступу України до НАТО - зокрема, натякаючи на законні інтереси РФ в умовах пострадянської дійсності.
І цим майже дослівно цитуючи автора бестселера минулого століття Mein Kampf, де колишній художник міркував про життєвий простір інтересів для Німеччини.
Другий же з трибуни Верховної Ради заявив, що з ВВП необхідно домовлятися – бо це також на користь України.
Бубочка напевно не дивився фільм Темні Часи, де Вінстон Черчілль так пояснив британському прем'єр-міністру Невілу Чембрлену помилковість його підходу: "не можна домовитися з тигром, якщо твоя голова в його пащі!"
***
"...Так радостно читать скулёж что мол "никакая перемога не пахнет так как кусок федеративного устройства". Ну "не летят туда сегодня самолёты и не ездют даже поезда". Где федерастов - как вкусных пломбиров на бесплатной палке колбасы.
На любой вкус и манер - хочешь - тут тебе и православные коммунисты, и одновременно бьющие поклоны Сосо и Николаю имперцы и братских однонародцев что вошей у шлюхи. И не надо прокляту мойву из гестаповских подвалов автсро-венгерских ЦРУ Польши вчыть.
Но нет. Сказано же - русские должны страдать. Сильней всего - от русофобии. Ну и мучиться изжогой в области духовных скреп - оттого что такую страну (!) потеряли. Нерушимую. Никем не победимую. Абсолютно бесплатную. Самое же главное - что больше всего удивляет, что видите ли "перемогу" им значиц-цо в АТБ не завезут (даже в братские венгерские никаким газом не задует) и на хлеб её не намажешь. Но...
При этом при всём эти интернационалистические чухонцы остервенело дрочат на давно протухшую ПА-АБЕДУ, которая не постоит (пусть тогда полежит). Притом - за это они готовы и "немножко потерпеть" и умереть (в своих влажных мечтах) за родину... И вот кто после этого вот вот эти вот федерасты (из нацменьшинств)?
Перемога (и Зверобой с Фэдыной - которой венгерских (перекладати сепаратистських взагалі, тут, пророссійських ) победунистов пугали в детстве) им поперёк горла, а какую-то ПАБЕДУ полувековой давности - им подавай... Похоже, что не только месть - но и тупость - то блюдо, которое подают холодным..."