"Я пишу це зі Скоп’є, Північна Македонія, де я перебуваю протягом останнього тижня, викладаючи один з наших курсів Академії лідерства для розвитку. Під час війни в Україні тут нічого не змінилось з точки зору доступної інформації, за винятком того, що я перебуваю в сусідньому часовому поясі і що на Балканах більше підтримують Путіна, ніж в інших частинах Європи. Це завдяки Сербії, бо вона транслює Sputnik.

Я висуну шию і зроблю кілька прогнозів:

1.

Росія прямує до повної поразки в Україні. План Росії був некомпетентним, ґрунтуючись на помилковому припущенні, що українці прихильно ставляться до Росії і що їхні війська здадуться одразу після вторгнення. Це зрозуміло з того, що російські солдати взяли з собою парадну форму на парад перемоги в Києві, а не додаткові боєприпаси та пайки. Зараз Путін долучив до цієї операції основну частину своїх військових — і більше немає величезних резервів сил, які він міг би залучити до протистояння. Російські війська застрягли за межами різних українських міст, де вони стикаються з величезними проблемами з постачанням та постійними українськими атаками.

2.

Крах їхнього становища може бути раптовим і катастрофічним, а не відбуватися повільно через війну на виснаження. Армія в полі досягне межі, коли їй не можна буде нічого постачати, ні вивести її звідти, і моральний дух випарується. Так принаймні буде на півночі; росіянам зараз краще на півдні, але ці позиції буде важко зберегти, якщо північ зазнає краху.

3.

Немає можливого дипломатичного вирішення війни. Немає жодного компромісу, який був би прийнятним як для Росії, так і для України, враховуючи втрати, які вони зазнали наразі.

4.

Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй вкотре довела, що від неї немає користі. Єдиною корисною річчю було голосування на Генеральній асамблеї, яке допомагає визначити найгірших або найбільш невірних акторів у світі.

5.

Рішення адміністрації Байдена не оголошувати заборонену для польотів зону або допомогти передати польські МіГи було правильним; вони тримали голову під час дуже емоційного періоду. Набагато краще, щоб українці самостійно перемогли росіян, позбавивши Москву виправдання, що НАТО напав на них, а також уникнувши всіх очевидних можливостей ескалації. Зокрема, польські МіГи не посилили б суттєво українські можливості. Набагато важливішим є безперервне постачання Javelins, Stingers, TB2, медичних матеріалів, комунікаційного обладнання та обмін інформацією. Я припускаю, що українські сили вже перебувають під контролем розвідки НАТО, яка діє поза межами України.

6.

Ціна, яку сплачує Україна, звісно, величезна. Але найбільшої шкоди завдають ракети та артилерія, з якою ні МіГи, ні заборонена для польотів зона нічого не можуть зробити. Єдине, що зупинить бійню, це розгром російської армії на землі.

7.

Путін не переживе поразки своєї армії. Він отримує підтримку, тому що його вважають сильною людиною; а що він зможе запропонувати, коли продемонструє некомпетентність і його позбавлять сили примусу?

8.

Вторгнення вже завдало величезної шкоди популістам у всьому світі, які до нападу одноманітно висловлювали симпатію до Путіна. Йдеться про таких людей як: Маттео Сальвіні, Жаїр Болсонару, Ерік Земмур, Марін Ле Пен, Віктор Орбан і, звісно, Дональд Трамп. Політика війни показала їхні відверто авторитарні нахили.

9.

Ця війна стала хорошим уроком для Китаю. Як і Росія, Китай створив, здавалося б, високотехнологічні військові сили за останнє десятиліття, але вони не мають бойового досвіду. Жалюгідну роботу російських ВПС, ймовірно, повторять ВПС Народно-визвольної армії, яка так само не має досвіду управління складними повітряними операціями. Ми можемо сподіватися, що китайське керівництво не буде обманювати себе щодо власних можливостей, як це зробили росіяни, коли обмірковуватиме майбутній крок проти Тайваню.

10.

Сподіваюся, Тайвань сам прокинеться щодо необхідності готуватися до боротьби, як це зробили українці, і відновить військову службу. Давайте не будемо передчасно говорити про поразку.

11.

Турецькі дрони стануть бестселерами.

12.

Поразка Росії зробить можливим «нове народження свободи» і позбавить нас від занепаду глобальної демократії. Завдяки великій кількості відважних українців дух 1989 року житиме."