Стрічка заміток за місяць

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Це точно премія Дарвіна(посмертно...)

02.06.22, 02:20

Пам'ятаєте кола, які на полях Великобританії, начебто, створюють іншопланетні прибульці? Так от, у нас теж з'явились свої прибульці, що захотіли прославитись, а тому відправили українцям власне послання, аби їх побачили. Наша аеророзвідка вигукнула - куди по засіяному! А з контактерами в тісний контакт вступила вдячна українська арта, яка поставила глибоку жирну крапку у такому спілкуванні.
https://nv.ua/ukr/lifestyle/rosiyani-vitoptali-u-travi-hohli-pislya-chogo-na-nih-spracyuvala-ukrajinska-artileriya-foto-50246899.html

Коментарі: 3

SoDBaCH

«Вдохнув»

02.06.22, 00:46
мои стихи, поэзия, стихи

Пустота мне завещала стать адептом красоты,

Льётся кровушка по венам в не накрашенные рты,

Улыбается зеркально кривизна душевных ям,

Если ты придешь когда-то, я тебе себя отдам.

Если ты меня поманишь бесконечностью опять,

Я заставлю это время торговать собою вспять,

Разгоню по одичалым, звёздным стаям облака,

Ты находишься так близко, но всё также далека,

Пустота клеймит вершины без конца высоких гор,

Я стою перед тобою, но невидимый в упор,

Я стою перед тобою настежь душу распахнув,

Я опять дышу золою, твоей нежности вдохнув.

Коментарі: 0

SoDBaCH

«H(a)unting»

02.06.22, 00:36
my poetry, poems, мои стихи, поэзия, стихи

You're haunting me with thousand silhouettes,

You're hunting me with power of your meds,

You're haunting me, you want to make me mad,

You're hunting me, but I'm already dead.

The burning ground gives matter of a choice,

I'm cursed for life to scream without a voice,

Come hurt me more, there's plenty left to rot,

I'm dead inside, but that is all I got.

Love breaks my bones and trets me like fool,

Rippes out my brain and turns me into ghoul,

Now I’m the hunter, beast of the undead,

I crave for flesh, because my own got sad.

The funny thing, you're still inside my heart,

You're haunting me and ripping me apart,

You're hunting me and from the way it looks,

You're still in love with every of my books.

Коментарі: 0

SoDBaCH

«Гіркі»

02.06.22, 00:29
мои стихи, поэзия, стихи

Кров з-під нігтів тече, ніби зовсім не хоче назовні,

Де під каменем тихо, квітне знову безпечне життя,

Стрекотіння птахів, сірий вовк у червоній бавовні,

Синє небо над морем, чиїсь крики крізь вітру виття.

Сині очі від криги, синя крига на серці сміливих,

Сірий попіл сивіє, на чолі, де ще вчора був страх,

Лине спокій у прірву, безіменних ночей гуркотливих,

Лине спокій у прірву, по страшних і порожніх ярах.

Сум тече по душі, знов собою заповнив судини,

Він розтікся повільно, на червоні, солоні струмки,

Зупинись дивний сон, ось реальності сірі цеглини,

Розбивай об них мрії, поламай всі тривожні думки.

Розітри в попіл серце, всі емоції вирви з корінням,

Сип крізь зуби прокльони, на далекі, холодні зірки,

Мої втомлені мрії, безкінечним пасивним горінням,

Мої мрії чорніють… І на смак тепер стали гіркі…

Коментарі: 0

Светя

Твоє небо синє-синє! твоя нива жовта-жовта!

01.06.22, 23:12

Коментарі: 0

Светя

Я тобі наказую жити. Олександр Кварта

01.06.22, 23:04

Коментарі: 0

Голубка

Люся, неймовірна милота живе у Криму...)))

Коментарі: 5

БезЛица

Вони смертоносці!

01.06.22, 19:09
війна

Любов Бурак:

Іноді я отримую дивні повідомлення...

Три роки тому людина заблокувала мене на ФБ, бо на її думку не все було так однозначно тоді.

Вона написала мені гнівний комент про те, що росія: "нє желаєт нам зла, ми одіннарод, потому шо: общая історія, совмєсноє чєго то там і потому что руская культура - міровоє наслєдіє і благородство руского солдата, і потому, что...гладіолус, трясця..."

Сьогодні вона написала мені з Познані.

Далі без коментарів...

"Наш дім вцілів, тільки вікна на веранді потріскали. Вони заїхали в село і одразу кинулися по дворах. Стріляли. По вікнах. Шибки сипались, ніби дзвони падали. Ми були в підвалі з мамою. Ой, як добре, що я вивезла доньку і внучку!!!!

Коли вони вломилися в хату, я закричала, що ми рускіє. І ще...що ми чекали їх, що ми віруючі МП, а мама в церковній десятці. Що її знає батюшка...

Маму застрелили зразу... Просто відчинили підвал і просунули дуло...і вбили її... Коли я піднімалась по сходах, мене потягли за волосся...щоб швидше...

Вони хотіли пити, їсти і сексу...

хххххххххххххххх

Це тривало 5 днів... Я хотіла померти, але не могла, бо була зв'язана. Я, дві сусідки і ще одна дівчина з Білорусі. Вони возили її з собою. Колись красива білявка... Тепер - одна відкрита рана і гематоми. Але їх це не турбувало.

Ні, не буряти. Я - медик, я знаю: типово московські риси, вони й пишались тим, що з Москви. Майор, два лейтенанти і троє солдат...

Та дівчина благала про смерть. Мовчала, але тільки очима просила. Вона не могла говорити. І вона померла вночі. А я не змогла... А смерть була поряд. Вночі вона говорила зі мною. Смерть. І казала, що не моя...

А вони казали, що я не руская, а єб@на бандєра. На камінній полиці було фото доньки і внучки. Допитували, де вони. Де чоловік, зять? Я не сказала, що зять в ЗСУ. Але, сусідка сказала і пообіцяла показати де живуть багаті люди та ті, в кого є воєнні... Показала. І її застрелили...

ххххххх

Я віддала їм картку Приватбанку. Хтось в Києві зняв з неї кошти... Дім пограбували і розстріляли все, що не винесли. Сусідку одну вбили. Нас заляпали фекаліями і лишили згвалтованих і зв'язаних...

Я вижила. Але, я не жива. В мені все вмерло. Я почуваюся грязною. Бо так воно є. В мені померла я сама. Та людина, яка вірила в добро і все, про що я вам писала. Простіть! Вони - не люди. Це грязь.

хххххххххх

Я не розумію: я віруюча. Чому? Де був Бог, в якого я вірувала? Чи його нема в МП? За що? Навіщо?

Мені щоночі сниться, що я йду вулицею. Поміж мертвими тілами. Ось сусіди, тут - кум, там - донька нашої поштарки...

Я не можу чути російську. Мене нудить. Мій батько з Твері, мама з Тобольська. Вони в 60-х приїхали вчителями в Україну. Мама - вчитель російської. Її вбив російський офіцер...

Він фотографував у моєму домі мої речі і радився з жінкою: що брати. Він спакував у мій чемодан мої сукні, косметику, піжаму і білизну. Мамині обручку, персні, сережки. Доньки одяг і ляльки внучки...

Все. Простіть! Рашизм - зло. Нелюдь. Дегенерати. Уроди.

Простіть!

Скажіть, що все брехня.

Все брехня: церква, політика, мова, культура, нема в них культури... Вони прийшли нас вбивати, ви правду казали...

Мій зять загинув під Харковом… Його мама з Жуковского, батько з Криму, а дід з бабушкою з Уралу.. Він вважав себе росіянином, але був українським офіцером. Його вбили росіяни.

Скажіть людям, що вони смертоносці".

Коментарі: 22

Каре

Голова проффессора Лєніна

01.06.22, 13:20
антикультура, дурдом, мордор, росія

Із серії: Хай Бог милує! або Дякувати Богу, що я не москаль!

Выбрать «визитку» 11.07.2019

Идея о поисках лучшего символа возникла у создателей проекта «С чего начинается Родина». Его участники ищут в каждом районе Бурятии изюминку, которая бы привлекала туристов и одновременно побуждала местных жителей изучать историю своего края.

Сейчас лидер народного голосования – гигантская голова Ленина. За неё уже проголосовало более 370 пользователей Сети. Всем известная инсталляция имеет высоту 7,7 метра и весит 42 тонны. Она считается самой большой скульптурой головы Владимира Ильича в мире. Создавать её начали в 1970 году, в честь столетия со дня рождения вождя.

Выбор уланудэнцев поддержали и гости города. Например, московский блогер-урбанист Андрей Елбаев, пару месяцев назад посетивший Улан-Удэ, признался, что больше всего в Бурятии его поразил памятник Ленину.

«Голова вождя просто колоссальная, исполинская. Причём Ленин тут немного бурят. Немного добавлена его глазам какая-то раскосость.»

Можна подумати він чистокровний слов"янин boyan