«Гіркі»

Кров з-під нігтів тече, ніби зовсім не хоче назовні,

Де під каменем тихо, квітне знову безпечне життя,

Стрекотіння птахів, сірий вовк у червоній бавовні,

Синє небо над морем, чиїсь крики крізь вітру виття.

Сині очі від криги, синя крига на серці сміливих,

Сірий попіл сивіє, на чолі, де ще вчора був страх,

Лине спокій у прірву, безіменних ночей гуркотливих,

Лине спокій у прірву, по страшних і порожніх ярах.

Сум тече по душі, знов собою заповнив судини,

Він розтікся повільно, на червоні, солоні струмки,

Зупинись дивний сон, ось реальності сірі цеглини,

Розбивай об них мрії, поламай всі тривожні думки.

Розітри в попіл серце, всі емоції вирви з корінням,

Сип крізь зуби прокльони, на далекі, холодні зірки,

Мої втомлені мрії, безкінечним пасивним горінням,

Мої мрії чорніють… І на смак тепер стали гіркі…

Популярні приколи