На Украину напал именно русский народ.
.
Не президент именно, не правительство, не армия.
.
Напал весь русский народ.
.
Почему?

Потому что русские Созданы Природой для Убийств несогласных с ними.
Так Получилось, выросло.
.
Есть русские, и мыслят.
Кто не прав, не согласен с ними - того сразу убить, считают они.
.
Мир с ними не согласен - Убить Мир.
Африка молчит - не убивать.
Кто Против россии - того убить.
.
Простое первобытное мышление.
..
Цивилизация, прогресс, рост человека, увеличение Каждодневное морали человечества на них не влияет в этом решении. Рождены навсегда Единой мыслью. Ментальность называется.
.
Украина не так говорит - как им надо - Убить.

И так было - и будет. Русские так. . Сколько не общался с русскими, сколько не изучал историю россии, сколько не читал книг, - Всегда у русских - Убить несогласного. Убить Инакомыслящего. Так было - и будет. Причем не просто убить и забыть, а - Захватить его территорию. Так сложилось. . И Поумнеть, стать Человеком Земли Умом на Сегодня - Никак не способны. . п.с. Их, русских, нельзя уничтожать. Нельзя Убивать Никого. Их Нужно Человечеству взять в клетку с мягкими стенами, и - Изучать!!! что нарождается из человека. Убийца как нарождается из народа особенного убийц. . И Кормить Хорошими недорогими продуктами, вкусными, Каша, Говядина тушёнка, масло. Постоянно!! Люди же. Тратить на них Много денег, на науку про них. . Чтобы Человечество их Изучило и Знало, как работает психика и гены. . Потом Взятся за китайцев коммнистов. Потом за евреев. Так и всё Наладится, станет понятно, что Такое - Человек. . А на тот момент всё опять перемешается, евреев и коммунистов китайских и русских не станет, а будет масса роботов ИИ, и опять новые задачи и мысли.... . Но Сегодня Главная Мысль Человечества - русские не являются Людьми на Сегодня. Они Убивают Любого не согласного с ними. Характер такой. Нация. Народ. Весь мир убьют. Опасны. Мир не должен допустить такое мышление, русских Нужно Изолировать. Изолировать и кормить вкусно. И Изучать. Подопытные народ генных убийц. И психику их. Зачем Ты При Несогласии с Миром ВСЕХ хочешь Уничтожить? ТЫ, РУССКИЙ, УРОД ЗЕМЛИ. И Изучать их психику, на контроле держать клетку с ним. Он же убить всех хочет Взорвать не думая Всю Планету Земля чисто из своих личных соображений народа Не задумываясь. Не Люди Это. Опасность это Реальная. Смешно, никто не думает об этом. Смерть над всеми, Планете Земля из-за недолюдков одного из народов. Не созданных уметь думать, а ради убивать несогласных и их земли кушать. Опасность Людям Земли Эти русские. И Наука про Это почемуто разумными людьми земли - Не создаётся. Надо Создать Науку Область про русских и их опасность для жизни Земли. Фактажей уже за 200 лет хватает явных всем.

[ Читать дальше ]

Время вышло: кончай уже плакаться!
У терпения лопнул хребет.
Это ж надо: всё так же не трахаться
через чёртову дюжину лет!

У либидо был ноль до инфляции.
После – сдохло под весом нулей!
Не исторгнуть потомков для нации
из х*я, не спустив труселей.

На вопрос: «Нафига ты морочилась
с мужиком, что тебя не еб*т?»
все ответы протухли, просрочились,
превратились в унылый помёт.

В 37 у корыта разбитого
с отвращением в море гляжу.
В отражении – дура набитая.
Но рыбёшку, поди, поужу...

«Не бажай легкого життя.

Бажай сил, щоб впоратись з тяжким»

Брюс Лі

 

На зустріч з Андрієм Васильовичем Ігор діставався пішки. Прогулянку забарвлювали спогади вчорашнього вечора. Ігор не планував робити пропозицію саме в той вечір. До останнього моменту він навіть не був впевнений у своїх почуттях, та коли Оксана сказала, що з’їжджає, то слова з язика Ігоря спорхнули мимо його волі. Страх втратити дівчину, зробив сміливе зізнання. Пригадуючи те своє «Залишайся…» Ігор посміхався, а коли виринуло з пам’яті Оксанчине «Посміхайся тобі личить» посмішка стала ширшою.

Коли зателефонував Андрій Васильович, Ігор все ще посміхався:

- Ігор, ти вже в дорозі? Я буду тебе чекати в центральному парку. Не люблю в кабінеті спілкуватись.

Ігор відповів, що добре, та подумав що від нього потрібно цьому співробітнику СБУ. Звісно, що щось серйозне, та незрозуміло до чого тут він – хлопець, який ще тиждень тому був в комі на лікарняному ліжку. Крім того, той загадковий тест, з питаннями про все на світі, та ні про що конкретно.

Так нічого і не вигадавши, Ігор підійшов до парку, де вже стояв Андрій Васильович.                                                                                                                       

- Здоров будь – потиснув руку Ігоря, та відразу взяв бика за роги – Ти певно собі вже мозок зламав, розмірковуючи, про що я хочу з тобою поговорити?

- Не те, щоб зламав, та думаю я вам потрібен більше ніж ви мені

- Вгадав. Майже. А може й ні. Тести, що ти пройшов кажуть, що й ми тобі потрібні.

- Хто це, ми? СБУ? І що то за тести? Чи зараз я знов проходжу якийсь засекречений тест? Пропоную перейти вже до конструктивного діалогу – спалахнув Ігор, та відразу ж, спробував пом’якшити ситуацію – Якщо ви не проти, звісно.

- Ти правий, нумо до справи. Я в нашій службі очолюю відділ, еее, ну поки що скажу так особливий та цікавий відділ, до якого і пропоную тобі долучитись. Про характер служби і завдання розповім, якщо погодишся. Та треба буде працювати на користь України. Саме про це й були тести. Їх склали психологи і вони про, вибач за пафос, любов до своєї країни. Ти набрав вісімдесят балів із ста. Це високий показник, у наших Небайдужих, він коливається від сімдесяти восьми до вісімдесяти семи…

Андрій Васильович помітив, що Ігор знов похмурнів і додав:

- А! Система правління Небайдужими виникла вже після твого поранення. Пояснюю. Зараз в країні немає Верховної ради, яку ти пам’ятаєш, її функції виконує Віче. В цьому державному органі працюють двадцять два громадяни, які теж проходили такий же тест. Свого часу тестування пройшли дуже багато людей, та з якою метою вони не знали. Точно як ти. Скажу, що мало кому вдалось переступити п’ятдесяти відсотковий бар’єр. Потім проводилось відсіювання за АйКью, психологічною стійкістю та ще деяким іншим критеріям. Але головне це здатність на самопожертву заради країни.

- Що ж не знайшлось нікого, готового на сто відсотків віддатись країні?

- Знайшлось, і не мало. Та все що за дев’яносто, то вже фанатики. Так, звісно вони патріоти, але це занадто гарячі голови, для прийняття холодних, виважених рішень. Тож таких ми теж відсіяли.

- А президент? У нас є президент? Він проходив цей тест?

- Президент є. Та його функції зараз носять тільки презентаційний характер. Їздить Сергій Дмитрович Притула по закордонним командировкам, зачаровує своїм шармом та розповідає яка ми сильна, красива, демократична та дружелюбна країна. Жодних управлінських рішень президент не приймає, зате після його зустрічей іноземні інвестори вливають кошти в нашу економіку просто таки лавиною…

- Яку, тут же на місцях перетворюють на корупційні потоки – не зміг не піддіти свого співбесідника Ігор

- Я розумію, що в це тяжко повірити, але ні. Корупції як явище немає. Поглянь на своє кільце-комунікатор, це той приклад, простих рішень, що вирішують складні задачі.

- Не зрозумів

- Готівки немає, зате є Ай-ті аналітичний відділ Центрального Банку, який бачить кожну копійку на будь-яких рахунках, і при потребі відстежить будь-яку транзакцію. Зрозуміло, що виникають особливо цинічні випадки, коли створюють надскладні схеми, з залученням офшорних рахунків відкритих на дружин, коханок та друзів, але по-перше, це вже поодинокі випадки, по-друге система покарання, така що людина замішана в корупційній схемі, не тільки повертає все вкрадене, а до кінця життя віддає сімдесят відсотків свого заробітку. Покарання суворе та дієве.

- Це все цікаво – сказав Ігор і побачивши криву посмішку Андрія Васильовича, додав – справді, цікаво. Та все ж для чого вам потрібен саме я? Ну тести нормально пройшов, та ви ж самі кажете чимало людей їх пройшли успішно. Щось має бути ще.

- По-перше, а вірніше буде вже по-друге, бо тут все ж таки патріотизм був першою вимогою, з якою в тебе все відмінно. Так от по-друге твоя підготовка – Андрій Васильович почухав щелепу зліва, де ще жовтіла гематома – лишити мене двох зубів, це я тобі скажу досягнення…

- Вибачте, я ж не знав… - зніяковів Ігор

- Пусте, там пломба на пломбі були. Давно вже треба було з цим щось вирішити. А так з твоєю допомогою зробив дві ін’єкції, і через півроку буду вже з новими зубами…

- Тобто, штучними – перебив Ігор

- Та ні. Зі справжніми. Поки ти парив десь в своїй нірвані, стоматологи навчились вирощувати нові зуби. Один укол, потім приймаєш кальцій кілька місяців і на місці старого хворого зуба з’являється новий і блискучий. До речі запатентували цей винахід, відразу як змогли притиснути хабарництво. Здається ми знову відволіклись. Так от, по-третє твоя зовнішність

- Не зрозумів – насторожився Ігор

- Темношкірий хлопець з блакитними очима, звісно красень, та запідозрити в ньому істинного Українського патріота треба мати певну фантазію. А якщо зустріти тебе десь, скажімо в Англії, чи Франції, то здогадатись, що ти з України майже нереально. Ну і останнє. У нас передбачена нова операція, надсекретна і надважлива. Коло, як то кажуть, причетних обмежується одним-єдиним чоловіком, мною. Бо маю зізнатись, що у нас десь протікає, вибач за професійний жаргон. А ти з поважних причин ніяк не міг стати джерелом протікання. Крім того ти вже втягнутий, хай і не з власної волі в цю справу.

- Ви кажете про Івана і Гєну? Майбутня операція зв’язана з ними?

- Ну от ще один плюс для погодження твоєї кандидатури – ти не дурний – Андрій Васильович підморгнув – Але перш ніж я скажу щось більш визначено, маю почути ти згоден?

- Тобто ви хочете, щоб я вирішив чи згоден я присвятити своє життя ризику заради батьківщини, при цьому навіть не розуміючи що від мене конкретно вимагається? Я мушу визначитись чи влаштує мене те, що про мої перемоги ніхто не дізнається, а у випадку поразки від мене всі, навіть ви – Андрій Васильович відхреститесь?

- Так! – лаконічно відповів на обидва питання Андрій Васильович

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]