Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Війна помилок не вибачає

Експерт пояснив, чому українські спецслужби не завадили вбивству полковника Максима Шаповала



28/06/2017

Теракт, під час якого був вбитий полковник Шаповал, не вдалося попередити через брак практичного досвіду у вітчизняних спецпризначенців та чітко спланований і виконаний план операції диверсантів.

Про це ІНФОРМАТОРу на правах анонімності повідомило власне джерело у органах спеціального призначення.

“Враховуючи те, яку службу очолював полковник Шаповал, а саме спецназ ГУР Міністерства Оборони, то версія з російським слідом є найвірогіднішою, але виключати інші варіанти не варто”, – констатує експерт.

Натомість заяви про недостатній рівень підготовки українських спецпризначенців, на його думку, перебільшені.

“Українські спецпризначенці мають достатню матеріально-технічну та теоретичну базу для ведення контр-розвідної та антидиверсійної діяльності, однак слід зважати і на рівень підготовки супротивника”, – стверджує силовик.

Він пояснив, у чому ключові недоліки вітчизняних силовиків.

“По-перше ФСБ активно користується спадщиною радянських спецслужб, а у нас все почалося у 1991 році. Також не варто забувати, що Росія постійно тренувала фахівців в умовах реальних бойових дій, спершу у двох чеченських війнах, потім у Грузії, а тепер і в нас. Українські ж спецслужби формувалися та існували в умовах миру і тільки з початком війни почали отримувати реальний практичний досвід. Саме тому ми маємо постійно самовдосконалюватися”, – зауважив спеціаліст.

Також на розвиток спецслужб в останні роки впливає “омоложення” їх складу.

“Дуже багато досвідчених та професійних людей пішли з органів. Натомість прийшла молодь. Зрозуміло, що це теж вплинуло, адже нікому передавати досвід, тому його доводиться отримувати знову”, – повідомив експерт.



Нагадаємо, вчора в результаті теракту в столиці було вбито полковника ГУР Міноборони Максима Шаповала.

http://informator.news/ekspert-poyasnyv-chomu-spetssluzhby-ne-zavadyly-vbyvstvu-polkovnyka-shapovala/

День Знань в Україні

День Знань в Україні 2017: історія та традиції свята

29.06

День Знань – дивовижне свято, що проходить не тільки в Україні, але і в багатьох країнах Європи. У цей день, традиційно, можна зустріти величезну кількість дітей різного віку, але всі будуть гарно одягнені і з квітами. Особливим День Знань точно буде для тих, хто піде в школу в перший раз.

День Знань в Україні 2017: історія свята

День Знань з'явився досить давно, ще в часи Радянського Союзу. Він був створений в 1984 році Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 червня. В Україні День Знань з'явився Згідно із законом про загальну середню освіту, прийнятому в травні 1999 року, у День знань - 1 вересня розпочинається навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Тоді це свято відзначалося не так широко, як зараз. Але, вже, щорічно, 1 вересня проходять різні заходи, які повинні зацікавити і порадувати школярів зі всієї України.
Хочеться нагадати, що в минулому році в перший клас в Україні пішло близько 400 тисяч дітей. Хочеться вірити, що в цьому році їх буде ще більше.
Кожен рік День Знань відзначається на всій території країни. Діти гарно одягнені, школи вбрані. Проходять всілякі лінійки і святкові концерти.

День Знань в Україні 2017: традиції свята

День Знань, 1 вересня – це урочисте свято не тільки для школярів, але й для їхніх батьків, і вчителів. В цей день біля кожної школи можна зустріти урочисті лінійки, барвисті виступи та багато іншого. Вчителі в цей день приймають вітання від школярів і їх батьків. Самі ж школярі тільки приходять в порядок після літніх канікул. Все це передує початку навчання в школі, яке триватиме аж до наступного літа. День Знань – це свято, яке показує, наскільки важливі для нас вчителі та система освіти, яка готує прекрасних студентів для наших університетів. Варто нагадати, що День Знань проходить щорічно 1 вересня.

Автор матеріалу: 
Антон Антонов

День Конституції України

На шляху до Конституції: історія української демократії від Пилипа Орлика до наших днів28.06 14:53
Конституції України різних епох

28 червня Україна відзначає День Конституції. Рівно 21 рік тому Верховна Рада, пропрацювавши майже добу, прийняла Конституцію незалежної України. Треба сказати, що це далеко не перша спроба прийняти основний закон в наших краях. Але по невблаганній волі Історії кожен раз текст Конституції з'являвся занадто пізно, коли країна припиняла своє існування. Давайте ж згадаємо спроби України стати суверенною державою в різні історичні епохи.

Конституція Пилипа Орлика

«Пакти й конституції Законів и вольностей Війська Запорозького» - відомий документ, який часто називають першою конституцією нового часу. Варто відразу обмовитися, що суперечка про те, чий же основний закон був першим, ведуться вже не перше десятиліття. У нас прийнято вважати, що першим був Орлик. Литовці і поляки люблять згадувати Три литовських статути, за якими жила Річ Посполита. А ось англійці і американці вважають першим конституційними актами Instrument of Government 1653 року і Fundamental Orders of Connecticut 1639 року.

По суті справи, суперечка ця сенсу не має. На рубежі XVII і XVIII століть у багатьох розвинених країнах почали з'являтися законодавчі актів, які сміливо можна вважати конституціями того часу. Важливим є те, що серед української козацької старшини були досить освічені і прогресивні люди, які опинилися на вістрі юридичної та політичної думки. На жаль, їх конституція так ніколи і не запрацювала.

Документ був складений в 1710 році, і проголошував державу на території сучасної України під протекторатом шведського короля Карла XII. Карл навіть встиг дати свою згоду, але в підсумку програв Північну війну з Росією, і Україна була захоплена військами Петра I.

Після поразки сам Пилип Орлик подорожував по Європі в пошуках союзників для війни з Росією. Але підтримки так і не знайшов. До речі, незважаючи на чутки, що французький аеропорт Орлі названий на честь відомого козака, це не так. Місцевість Орлі була там і раніше, а назва має давньоримські корені.

Сама Конституція була на той момент і правда передовою. Наприклад, вона передбачала поділ влади не три гілки: законодавчу, виконавчу і судову. А також обмежувала владу гетьмана за допомогою демократичних важелів.

На жаль, документ так і залишився пам'ятником юридичної думки в Україні початку XVIII століття. Перша спроба створити європейську Україну провалилась.

Конституція УНР

Ще один основний закон, який толком так і не встиг почати працювати. Конституція УНР була прийнята 29 квітня 1918 року в останній день існування Центральної Ради.

Це була передова і дуже демократична конституція, яка передбачала існування парламентської республіки, місцеве самоврядування та повний комплекс демократичних прав і свобод. Селянам цей акт обіцяв довгоочікувану земельну реформу.

Проте, Центральна Рада запізнилася. У той же день генерал Павло Скоропадський здійснив державний переворот за підтримки німецьких інтервентів. У своїй «Грамоті до всього українського народу» він проголосив розпуск Ради і скасування всіх прийнятих нею законів, в тому числі і Конституції.

Гетьман не затримався надовго і вже до кінця року був повалений Симоном Петлюрою. Наступні три роки в Україні палала громадянська війна, ускладнена численними інтервенціями більшовиків, поляків та інших бажаючих отримати ласий шматочок. Конституція незалежної України знову залишилася тільки на папері.

Радянські конституції

УРСР за всю історію свого існування жила за чотирма різними радянським конституціям. З них певний інтерес представляє тільки найперша - 1919 року. Адже три наступних були суто декларативними, враховуючи повну залежність країни від Москви.

А ось в 1919 році все ще було не так однозначно. На III Всеукраїнському з'їзді рад право голосу мали не тільки більшовики, але і боротьбисти з лівими есерами. Їх проект конституції був набагато демократичнішим, ніж більшовицький. Наприклад, вони вимагали прибрати пункт про диктатуру пролетаріату і додати статтю про повну рівність націй.

На жаль, більшовики, маючи більшість голосів, відхилили всі пропозиції.

Висновки

Численні спроби прийняти свою демократичну конституцію свідчать про те, що українці давно хотіли жити за сучасними прогресивними принципами і законами. На жаль, кілька разів вітер історії розгортав вітрила в іншу сторону.

Саме тому, незважаючи на всі недоліки сучасної України, святкувати День Конституції необхідно. Конституція 1996 року - це живе свідчення того, що ніколи не треба опускати руки. І тоді результат не змусить себе чекати.

Автор матеріалу: 
Митя Раевский

Це дійсно так

  • 29.06.17, 18:24
Загроза засихаючого Криму
29 червня 2017, 13:00
 1
Загроза засихаючого Криму














У России нет возможности обеспечить Крым водой без участия Украины. Сельское хозяйство и промышленность полуострова страдают от обезвоживания, а степь может превратиться в безжизненную пустыню. Признать собственную несостоятельность Кремль не может. Москва готовит информационную почву для будущего ультиматума Украине: или Киев разблокирует Северо-Крымский канал, или Кремль применит силу.

 

Секретарь российского Совбеза Николай Патрушев провел выездное совещание в Крыму. Чиновник отметил катастрофическое состояние водоснабжения полуострова и обвинил «недружественную» Украину в попытках дестабилизировать обстановку в регионе. В Минобороны России отчитались, как проходит подготовка новобранцев в подразделениях морской пехоты, дислоцированных в Крыму. Какая связь между двумя сообщениями? Самая прямая.

 

Николай Патрушев на заседании в Симферополе затронул несколько вопросов: нехватка воды, деятельность на полуострове «иностранных агентов», «угрозы» со стороны Украины и взаимодействие российского ВПК с крымскими предприятиями. На проблеме водоснабжения высокопоставленный чиновник остановился подробно. Показатели, озвученные на заседании, можно назвать катастрофическими. Секретарь Совбеза России сообщил, что с начала аннексии площадь орошаемых земель сократилась на 92%, пострадала промышленность.

 

«Продолжают тревожить имеющиеся проблемы обеспечения пресной водой восточной части полуострова. Ее подача в некоторых местах осуществляется в ограниченном режиме», – отметил Патрушев. Проблемы с водой снижают темпы экономического развития территории, уверен секретарь Совбеза. До оккупации Украина обеспечивала 85% потребностей полуострова в воде через Северо-Крымский канал. Площадь орошаемых земель тогда составляла около 437 тысяч гектар. В конце прошлого года в республиканском «совмине» сообщили, что теперь поливают только 13 (!) тысяч гектар.

 

Заявления Патрушева – не просто слова рядового чиновника. Речь идет о персоне, входящий в ближний круг президента Владимира Путина. Он вместе с главой ФСБ, министром обороны России и руководителем Службы внешней разведки докладывает главе государства о ситуации в стране и мире. Секретарь Совбеза непосредственно участвует в выработке ключевых политических решений.

 

И если темой поставок воды озаботился Патрушев, значит вопрос обсуждали на самом высоком уровне в Кремле. И это имеет принципиальное значение. Из слов Патрушева можно сделать два основных вывода. Во-первых, российские власти провалили задачу по обеспечению Крыма водой. После того как Киев перекрыл канал, республиканские «власти» и московские кураторы сделали хорошую мину при плохой игре: мол, Россия не оставит крымчан в беде, найдет выход. Казенный оптимизм быстро иссяк. В конце первого года аннексии «спикер» Владимир Константинов обвинил власти Украины в «водоморе», потребовал провести международное разбирательство и заставить Киев открыть канал.

 

Дальше разговоров и пропагандистских акций дело не пошло. Москва не решилась подать в суд на Украину с требованием пустить воду на аннексированный полуостров. Кремлевские юристы прекрасно понимали, что исковое заявление с претензиями к Украине даже рассматривать не станут. В соответствии с международным правом, обязанности по обеспечению захваченной территории возлагаются на страну-оккупанта. Отсутствие в Крыму воды, нехватка электричества или дороговизна продуктов – проблемы Кремля, а не Киева.

 

Московские чиновники пытались обнадежить население, что смогут решить проблему. Мероприятия по обеспечению бесперебойных поставок воды были записаны отдельной строкой в федеральной целевой программе по «развитию» полуострова. В российских и региональных СМИ муссировали идею строительства водовода из Краснодарского края. Весной прошлого года глава «госкомитета» по водному хозяйству Игорь Вайль сообщил, что от идеи водовода отказались. На Кубани не оказалось нужного количества воды.

 

Заявление Патрушева свидетельствует, что у Москвы вообще нет никаких возможностей дать полуострову воду без участия Украины. Крымское население пытаются убедить, что всему виной не Кремль, захвативший их, а Киев, который из «вредности» перекрыл канал. Российский Совбез раскручивает антиукраинскую истерию. Все идет к тому, что Путин обвинит Украину в «гуманитарной катастрофе» на полуострове и выдвинет ультиматум: или Киев открывает канал, или это сделают российские военные. Кремль может выдвинуть претензии в наиболее удобный для них момент. Основной сдерживающий фактор – боеспособность ВСУ и жесткая позиция Вашингтона и Брюсселя относительно кремлевской агрессии. В случае массированного наступления Москвы со стороны ОРДЛО или оккупированного Крыма, вопрос поставки летального оружия Киеву решится автоматически.

 

Стоит быть реалистами и учитывать, что санкции – действенное средство против кремлевских реваншистов. Путин не идет дальше, но и не оставляет захваченные территории. Череда внешнеполитических поражений и новые санкции вывели московских стратегов из равновесия. Голоса «ястребов», призывающих разделаться с Украиной, зазвучали громче. Кремль активно готовится, наращивая военный потенциал в Крыму и «обрабатывая» местное население. Буквально каждую неделю российское командование сообщает об очередных «учениях» на полуострове. Дошло до того, что они отчитываются о подготовке новобранцев в частях морской пехоты. Российские военные используют любую возможность поиграть мускулами перед Киевом и Западом.

 

Москве нет смысла брать Киев на испуг. После неудачной истории с «крымскими диверсантами» стало очевидно, что кремлевский блеф перестал работать. Вариантов у Путина и Патрушева только два: громко кричать о страданиях «обезвоженного» Крыма и выглядеть трусами в глазах придворных «ястребов» или решиться на войсковую операцию. Кремлевский главарь, насмотревшись видео о «боеспособности» российской армии, может отдать такой приказ.

 

Сергей Стельмах, Крым, Реалии

Ще раз про сутність шоколадної мерзоти

  • 29.06.17, 14:54
ВОЛОНТЕРА, ЯКИЙ СТВОРЮВАВ БЕЗПІЛОТНИКИ ДЛЯ АРМІЇ, КИНУЛИ ЗА ҐРАТИ
Дмитро Явдошенко чекає на результат апеляції у СІЗО
Укрaїнa  23 червня 2015, 15:21

Експерти підозрюють корупційну схему "суддя-прокурор-адвокат".

У Харкові волонтера і патріота Дмитра Явдошенка засудили до двох років колонії за ухилення від призову за мобілізацією. При чому насправді, як розповів ТСН.ua харківський волонтер Роман Донік, Дмитро і не думав ухилятися - він просто просив невелику відстрочку, щоб закінчити 

Львівські волонтери створили унікальний безпілотник
БПЛА для військових АТО.

"Я знаю як мінімум трьох комбригів, які відірвали б його з руками і ногами. Ще є кілька командирів батальйонів, які були б щасливі, якби він у них був. Такі люди на вагу золота", - наголосив Донік.

Читайте також: 

Українським снайперам передали "наворочені" гвинтівки після тюнінгу
Українським снайперам передали "наворочені" гвинтівки після тюнінгу

Катерина, дружина Дмитра, розповіла, що повістку йому принесли ще на початку квітня. Наступного ж дня Дмитро з'явився у Дзержинський військкомат для проходження медкомісії. Там йому призначили додаткове обстеження у поліклініці за місцем проживання - зробити флюорографію, ЕКГ, аналіз крові на групу і резус-фактор тощо.

 

Однак, оскільки у Дмитра, крім основної роботи у своїй IT-фірмі, були ще зобов'язання зі збирання безпілотників, він не встиг швидко зібрати всі необхідні меддовідки. За словами Катерини, через тиждень-півтора його знову запросили до військкомату, де він пояснив ситуацію про свої домовленості з волонтерами: "Люди чекають крила". На це у військкоматі заявили, що згідно з їхньою медкомісією він підходить і вже за кілька годин має від'їхати.

"Діма - дуже відповідальна людина. І якщо він пообіцяв, що зробить крила, то він їх зробить. І він почав пояснювати у військкоматі, що не може за кілька годин і навіть протягом доби виїхати, тому що на роботі незакриті контракти, тому що пообіцяв волонтерам. При цьому він не відмовлявся служити, не говорив, що я не піду. Він просив відстрочку, щоб доробити справи, які пообіцяв, щоби був час завершити ці безпілотники. Але його не стали слухати і передали справу до прокуратури. Звідти - до суду", - розповіла Катерина.

Читайте також: 

Безпрецедентний вирок в Україні: столичного псевдоволонтера кинули за ґрати
Безпрецедентний вирок в Україні: столичного псевдоволонтера кинули за ґрати

Далі ситуація розвивалася за несподіваним для подружжя сценарієм. Катерина пояснила, що вони не найняли одразу адвоката, оскільки прокурор Іван Дмитрієв, який вів цю справу, запевнив їх, що все буде нормально, мовляв, у Дмитра скрізь позитивні характеристики, він волонтер, раніше несудимий, справно сплачує податки, тобто максимум що може бути - це умовне покарання.

"Діма повірив і не став звертатися до адвокатів. А після того, як суддя оголосила вирок - два роки позбавлення волі - прокурор знизав плечима і сказав: "Я не знав". Після чого Діму з залу суду забрали в СІЗО, а мене вже на виході з будівлі суду наздогнав цей прокурор і сказав, що, мовляв, сам у шоці і не очікував такого. І дав номер "хорошого адвоката, який допоможе". Коли зі мною зв'язався цей адвокат [Ігор Коваленко], то почав розповідати про те, що, мовляв, не переживай, все буде гаразд, давай мені аванс і швиденько все це вирішимо", - розповіла Катерина.

Вона передала адвокату $ 10 тисяч, але коли він захотів ще більше нібито вже за апеляцію, то жінка звернулася до друзів і колег Дмитра. Катерині порадили іншого адвоката. Наразі вже подана апеляція, проте невідомо, коли вона буде розглянута. А тим часом з 10 червня Дмитро перебуває у СІЗО.

Читайте також: 

В Одесі студентів заточили у військкоматі, доки вони не підписали згоду на призов до армії
В Одесі студентів заточили у військкоматі, доки вони не підписали згоду на призов до армії

Волонтер Роман Донік зазначив, що за статтею 336 Кримінального кодексу, за якою обвинуватили Дмитра, як правило, підсудні відбуваються умовним терміном. Це підтвердив ТСН.uа і голова Київської спілки учасників бойових дій в АТО, адвокат Андрій Мамалига.

"У даному випадку суворість покарання не відповідає кримінальному правопорушенню, його соціальній небезпечності, тому, як правило, суд обмежувався умовним терміном. А два роки - це з боку судді дуже суворий вирок. Тут можна говорити про упередженість та суб'єктивність суду", - зазначив Мамалига.

Крім того, експерт прокоментував поведінку прокурора й адвоката.

"Якщо говорити про кваліфікацію дій прокурора [порада адвоката дружині засудженого], то вони тягнуть на корупційні діяння, оскільки прокурор у даному випадку порушує і закон про прокуратуру, і т. д., коли пропонує адвоката. Тобто це не його функція, це перевищення повноважень, зловживання службовим становищем. Можна приписати багато чого прокурору в даному випадку. З боку адвоката, якщо можна довести, то це посередництво у дачі хабара. І з боку судді або навіть з боку прокурора тут може бути вимагання хабара ", - додав Мамалига.

ТСН.ua звернувся за коментарем до прокуратури, але наразі відповіді не отримав. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/volontera-yakiy-stvoryuvav-bezpilotniki-dlya-armiyi-kinuli-za-grati-444090.html

безпорадність шоколадних...

  • 29.06.17, 14:41
Атаки проти українських силовиків – початок «гарячої» фази в тилу чи продовження «рутини війни»
29 Червень 2017, 14:25

Фактично протягом доби, 27 червня, в Україні вчинили два фатальних напади на високопосадових силовиків. Спершу в Солом’янському районі Києва стався вибух «Мерседеса», за кермом якого був командир спецназу Головного управління розвідки, полковник Максим Шаповал. Він загинув на місці. Потім у Костянтинівському районі Донеччини підірвався на міні автомобіль зі співробітниками СБУ. Внаслідок вибуху загинув полковник Юрій Возний, троє людей були поранені. Чому почастішали напади проти українських силовиків? Чи є це свідченням активізації гібридної війни і що цьому можуть протиставити українські спецслужби?

Вбивство командира спецназу головного управління розвідки Максима Шаповала та підрив автівки зі співробітниками СБУ на Донбасі експерт з безпеки спецслужб Юрій Костюченко не вважає початком серії терористичних актів. Це продумані диверсійні операції, каже він, проте занадто складні та дорогі, щоб можна було очікувати більше терактів.

Це рутина нашої війни
Юрій Костюченко

«Власне, це одна з тактик, які і раніше були застосовані противником. Тут немає нічого нового. Так, вона є болюча. Ми розуміємо, що вони можуть здаватися несподіваними, але до них треба бути готовими. Звісно, є і протидія такого роду операціям, тому сказати, що буде велика серія, мабуть, не можна, бо це потребувало б значно більших ресурсів, ніж за нашими оцінками є. Тактики контртерористичної війни не змінюються. У нас немає соціальної бази для терору. Він має зовнішнє походження, він має вигляд і планування не як терористичні, а як диверсійні операції. Тобто тут мають працювати професіонали з протидії саме диверсійним операцій. Шкода про це казати, але це рутина нашої війни», – сказав Костюченко.

Цього року атаки активізувалися

Натомість народний депутат Антон Геращенко запитує: що це, як не активізація атак проти українських силовиків та осіб, які заважають реалізовувати сценарій ворога? Порівняно з минулим роком, їх кількість значно зросла, констатує депутат.

Мають на меті залякати українців
Антон Геращенко

«Те, що відомо публічно, у березні – вбивство Дениса Вороненкова, квітень – вбивство у Маріуполі полковника СБУ Олександра Хараберюша, червень – замах на Аміну Окуєву і Адама Осмаєва. І ось – вбивство двох керівників – розвідки та СБУ. Минулого року такого не було. І це не вбивства на лінії фронту, це в Києві, це в глибокому тилу. Як це назвати, диверсія чи терористичні акти? Я би об’єднав – це диверсійно-терористичний акт. Тому що мають на меті залякати українців», – каже Геращенко.

Місце вибуху автомобіля, внаслідок якого загинув начальник Головного відділу контррозвідки Донецького управління СБУ Олександр Хараберюш, Маріуполь, 31 березня 2017 року
Місце вибуху автомобіля, внаслідок якого загинув начальник Головного відділу контррозвідки Донецького управління СБУ Олександр Хараберюш, Маріуполь, 31 березня 2017 року

Всі інциденти не відбулися б без участі Росії, зауважив Геращенко. Тому завдання України сьогодні – збільшити фінансування та кадровий ресурс розвідки для того, щоб попереджати такі акти. Україна повинна мати агентів на окупованих територіях, які б займалися розвідувальною роботою і з’ясовували на кого готують замах. Саме таки чином СБУ вдалося попередити терористичний акт проти нього самого у грудні минулого року, каже Антон Геращенко.

«Все це ланки одного ланцюжка, все це дії російських терористичних угруповань. Вони діють за планом і їх завдання – вбивати представників українських спецслужб, розвідки, осіб, які заважають їм реалізовувати свій план. Вони задіюють найкращих спеціалістів, які займаються цими диверсіями. Очевидно, що ці рішення ухвалюються в Москві», – сказав Геращенко.

Російський слід ще треба довести

Перехід до активної терористичної і диверсійної діяльності, фахівці спрогнозували ще два роки тому, зауважує екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. За його словами, усі згадані випадки – це окремі конкретні операції з різними мотивами. Тому, крім російського сліду, треба розглядати й інші версії – кому це могло бути вигідно. Це можуть бути протистояння на бойовому рівні, внутрішньополітичні, припускає Маломуж.

Це важливий юридичний, міжнародний фактор для прийняття відповідних рішень і Радбезом ООН, і міжнародними судами, і громадськістю
Микола Маломуж

«Це цільові атаки на конкретних людей. Але ми йдемо легким шляхом, кажучи, що це російські спецслужби. Можливо, стратегічно це й правильно. Але це повинно бути доведено в процесі слідства і результати показано громадянам. Ви ж розумієте, який це важливий юридичний, міжнародний фактор для прийняття відповідних рішень і Радбезом ООН, і міжнародними судами, і громадськістю», – зазначив Маломуж.

Натомість в Україні навіть після скоєння терактів відповідної реакції немає, констатує колишній розвідник. Це наочний показник ефективності роботи спецслужб, резюмує він.

«Все має бути відкрито. Там немає чого приховувати. Що ми приховуємо, роботу спецслужб Росії чи бойовиків? Навпаки, треба розкривати. А там зашифрували – секретно. Чому? Тому що видно, що недопрацьовано», – сказав Маломуж.

Робота на упередження має бути однією з головних і найпріоритетніших. Однак на третьому році війни цього складно досягти, оскільки стратегічна розвідка в Україні досі живе з бюджетом мирного часу, зауважив експерт.

А шоколадний нагороджує колаборантів орденами- бля...

  • 29.06.17, 07:10

Российские спецслужбы охотились на сотрудника Службы безопасности Украины (СБУ) Юрия Возного, который скончался в результате взрыва авто СБУ в Донецкой области.

Об этом на своей странице в Facebook сообщил журналист Юрий Бутусов.

"Полковник Возный в составе ДКР выполнял важные задачи по борьбе с российской агентурой на Донбассе, работал в центральном аппарате украинской контрразведки. Он был абсолютно не публичным человеком, не местным, и несомненно, что на него была организована охота российскими спецслужбами", - отметил Бутусов.

Он уточнил, что у Возного осталась жена и маленькие дети.

Юрий Возный
Поделиться
изображением

Юрий Возный

Фото СБУ

1/1

"Светлая память воину, он погиб на боевом посту, защищая Родину", - добавил журналист.

Как сообщал "Обозреватель", ранее стало известно о взрыве автомобиля СБУ в зоне АТО. В результате погиб сотрудник спецслужбы Юрий Возный, еще трое - госпитализированы.

кулик кулика бачить здалека!!!

  • 29.06.17, 06:30
Порошенко нагородив орденом екс-прокурора АТО Кулика, якого підозрюють у незаконному збагаченніПрезидент України Петро Порошенко нагородив заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури і колишнього прокурора сил АТО Костянтина Кулика за "значний особистий внесок у державне будівництво".
Цей матеріал можна, але непотрібно прочитати і російською мовою
Сьогодні 04.34
Кулик є обвинуваченим у справі про незаконне збагачення



Кулик є обвинуваченим у справі про незаконне збагачення 
Скріншот: 112 Украина / Youtube

Заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури, колишнього прокурора сил АТО Костянтина Кулика, який є фігурантом розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), відзначено орденом із нагоди Дня Конституції України.

Про це йдеться в указі президента Петра Порошенка №168/2017 від 28 червня.

Згідно з документом, Кулика нагороджено орденом "За заслуги" третього ступеня за "значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм".

Кулик є обвинуваченим у справі про незаконне збагачення. У жовтні 2016 року САП передала кримінальну справу до суду.

Слідство вважає, що Кулик протягом півтора року придбав майна на суму більшу, ніж його зарплата за п'ять років.

4 липня 2016 року Солом'янський районний суд Києва тимчасово відсторонив його від посади й відпустив під особисте зобов'язання.

13 липня апеляційний суд відновив Кулика на посаді військового прокурора сил АТО.

У квітні 2017 року його перевели до ГПУ.