Мій давній друг прислав мені сьогодні на Фейсбук цей лінк

http://novaukraina.org/news/urn:mediacontent:191D518

Як ви вже побачили, це стаття Олега Покальчука «Країна дрімаючих психів». Стаття іронічна, прониклива і правдива.

Єдине, що заперечу: янголи ніколи не дрімають, бо вони не мають такої функції - дрімати, їм не властиво дрімати, у них завжди відкриті очі, якими вони безпристасно дивляться на понівечений світ людей, і власне, на самих людей, яких вони, не зрозуміло чому все-таки люблять вселеннською всепоглинаючою любов*ю, яка не знає нелюбові взагалі, бо така вона досконала – ця ангельська любов.  Вона не знає ні перепон, ні меж, ні пристрасті, вона просто є і є (існує, себто!) , бо вона – є світло!.

Насправді,  янголи завжди знаходяться у світлі, І янгол завжди живе в нас.... і псих, як це не дивно, теж живе у нас ( у нашій середині, нашому нутрі, наших виявах і всеможливих проявах!)

І хто з них дієвіший у нашій середині – невідомо.

А українець і українське - це не просто зовнішня атрибутика (шаровари, вишиванки, калина під вікном і таке інше) Українець теж живе в кожному українцеві, і українець - це не той, що начіпляє косу на голову, і б*є себе в груди, що він і є Україна, а українець - це звичайний пересічний європеєць, чи то арій, чи то скіф (історично достеменно не доведено), якому ніщо загальнолюдське не чуже - ні янгол всередині, ні псих ( в тій же середині).

Отже, Ще не вмерла Україна! Як співаається в нашому  (УКРАЇНСЬКОМУ) гімні!

І «Шануймося!»

Бо мит того варті»

(...а таки варті...)

И ПИР ВО ВРЕМЯ ....

А время всех РАССАДИТ НА СВОИ МЕСТА

 

В якості епіграфа анекдот:
Магазин, черга, розмова продавця з покупцем
...
- Прошу, ось ваше замовлення.
- Спасибо
- "Спасибо" -  жителям Донбаса, а мені - дякую.


Нещодавно випадково попав на дивний сайт http://bezyanukovicha.org.ua/ - суто російськомовний і чітко проти Януковича, і то є прикольно, особливо що атрибутика націоналістично-державна, а українців мало що задіяно.
В котре переконуюсь: Україна парадоксальна країна, де росіяни виступають в якості супер українських націоналістів, а  "свідомі українські націоналісти"- западенці запопадливо співпрацюють в тандемі з Путіним, щоб обламати роги власній владі, яка чогось заартачилась в стосунках з Росією і не погоджується на Митний союз і подібні москальські "добра" - просто якась містерія-буф!
Я не збираюсь надто розписувати хто дурний, а хто розумний - вирішуйте самі, але для мене рух проти власної влади є подібним до назви, що надав тому руху поет Жорж Дикий: "антипідарасівці". Розшифровуйте це як кому захочеться, але я в ньому участі брати не маю охоти.
Моя позиція проста: влаштовувати повну обструкцію власні владі є великою дурістю, навіть якщо вона малосимпатична по персонах. Потрібно аналізувати і де треба - протестувати, а коли треба - то підтримувати владу. Ганебні "Харківські угоди" однозначно зрада державних інтересів України і зневага до влади має підстави бути, але теперішня чітка позиція-опозиція Януковича і Ко стосовно диктату з Москви вартує тільки підтримки, якщо ти людина розуму, а не інстинктів, як бики на кориді...
Нам в Україні потрібно нарешті перестати робити єдність на темі "проти зла", а єднатись довколо тем "за добро" - це мій висновок з сумного фіналу прекрасної Помаранчевої революції, коли ми "зло" перемогли і... загрузли у взаємних чварах так і не зробивши жодного "добра", через що і відбулось те, що є. І або справжні люди інтелекту в Україні почнуть послідовну працю в пошуках позитивної дії, яка нас поєднає в потужну силу, або будемо далі витрачати зусилля на лайку, безглузді протести та обструкцію влади, ось таку малоестетичну "поетичну творчість" тощо - ну то й будемо далі тупцювати на місці і мати те, що маємо в розумінні погані.
Далі наводжу два віршика в стилі "про і контра" і Маніфест "Украина без Януковича!" суто в стилі комуністичного агітпрому: сказати захопливе легко - зробити неможливо, бо дурне по-суті. Вже маємо прикрий досвід, як з подібними гаслами будували "світле майбуття" і нічого, окрім всезагальної тюремної зони СРСР збудувати не змогли.

Поэт Юрий Винничук посвятил Януковичу стихотворение «Убей пи*ораса»
06.10.2011 21:27

В блогосфере активно перепечатывается написанное на украинском стихотворение «Убей пи*ораса». Произведение впервые появилось на личной странице львовского поэта Юрия Винничука в сети Facebook.
В качестве автора указан «Юзьо Обсерватор». Под таким псевдонимом Винничук пишет еженедельные колонки для сайта Западной информационной корпорации.

Юзьо Обсерватор

Убий підараса

Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.

Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.

Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса.

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підараса.

Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У бога прощення піди попроси
І вбий підараса.

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!

 Запись оканчивается призывом «Прочитал? Передай дальше».

censor
Интересная статья? Поделись ей с другими:
Обсудить на форуме (0 комментариев).
Комментарии
 
#1 Богдан Рясне 08.10.2011 07:13

Антипідарасівцям присвячую

Ми боролись, боролись, боролись
і не знати на що напоролись,
бо усе ми назад задкували
і спиною вперед наступали.

Ми грозилися грізно з підвала,
щоби влада боялась й дрижала,
якби влада погрози ті знала,
але влада нас "мала і мала"...

Зека задницями ми залякаєм -
підарасом його обзиваєм!
Ми свідомі антипідараси
невідомої статі і раси.

Переможемо всіх рачкуванням
як не вийшло те діло лизанням
грізні ми - ми до влади спиною
ми від влади вклонились юрбою!

Жорж Дикий

http://bezyanukovicha.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2119%3A-l-r&catid=34%3Aukraina&Itemid=59

Манифест народного фронта Украины
08.06.2011 15:43

4 июня 2011г. движением "Украина без Януковича!" был утвержден МАНИФЕСТ НАРОДНОГО ФРОНТА УКРАИНЫ

Мы, Народ Украины, заявляем:
Начиная с 24 августа 1991 года, власть в стране захватывали различные олигархично-бандитские кланы, которые на протяжении уже 20 лет своими бездарными экономическими и политическими действиями загоняют Украину в пропасть! На протяжении всех этих лет, горе правители, с особым цинизмом грабили и издевались над народом Украины. Народ терпел и верил в светлое будущее своей страны. Но в 2010 году, путем массовых фальсификаций, власть в стране захватил преступный клан под предводительством уголовника рецидивиста В.Ф. Януковича. Полный развал страны, произошедший всего за год их правления, стал последней каплей в чаше терпения украинского Народа.
Поэтому мы требуем:
• Немедленную отставку Президента Украины, Правительства Украины и роспуск Верховной Рады Украины.
• Немедленную отмену Налогового кодекса и возвращение к старой системе налогообложения . Налоги для малого бизнеса должны быть минимальные.
• Люстрация всех членов, всех парламентских партий, начиная с 24 августа 1991 года, и пожизненный запрет им избираться на государственные посты и занимать руководящие должности в государственных структурах.
• Проведение национализации, всех промышленных объектов украденных у Народа Украины начиная с 24 августа 1991 года.
• Немедленной национализации всех состояний более полумиллиона долларов.
• Создать на переходный период Комитет Народного Самоуправления.
Новоизбранная власть обязана:
• В кротчайшие сроки провести налоговую реформу, которая введет единую налоговую ставку для каждого вида деятельности. Реформа должна быть проведена в тесном сотрудничестве с представителями всех сфер бизнеса.
• В течении максимум полугода проведет реформу ЖКХ, в которую войдет расчет реально обоснованных тарифов и программа модернизации системы ЖКХ.
• В кротчайшие сроки разработать программу поднятия украинской экономики.
• Создание законодательства закрепляющего реальные права граждан Украины на управление государством и равенства перед законом
Власть объявила Народу Украины войну. Мы принимаем вызов!
http://bezyanukovicha.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1026&Itemid=111

bezyanukovicha.org.ua
vkontakte.ru/bezyanukovicha

Богдан Бо: Маю задум зробити власні коментарі по тезам даного Маніфесту, як буде на те час.

У Росспівпраці висловили упевненість, що питання статусу російської мови в Україні незабаром буде предметом переговорів Президентів Росії і України Дмитра Медведєва і Віктора Януковича.
   Про це, як повідомляє агентство УНІАН,заявив керівник представництва Росспівпраці в Україні Костянтин
Воробйов на Міжнародній науково-практичній конференції «Осінь в Балаклаві», яка проходить в Севастополі. «На рівні Посольства Російської Федерації в Україні ми вже добилися того, щоб тему статусу російської мови в цій країні вивести на рівень переговорів перших осіб України та Росії», – сказав Воробйов.
У той же час він зазначив, що в Донецьку, де відбудеться зустріч Президентів України і Росії,питання статусу російської мови в Україні, очевидно, обговорюватися не буде. «Але у ці ж дні в Москві пройде Всесвітній конгрес російських співвітчизників, де ця тема – статус російської мови в Україні – буде однією з головних», – наголосив Воробйов.«Для України це питання вже надзвичайно серйозне, і нам не треба переконувати в цьому керівництво Росії, тому що Дмитро Медведєв, Володимир Путін, Андрій Фурсенко (міністр освіти і науки Російської Федерації) прекрасно розуміють і знають цю проблему. Тому на найближчих переговорах і на всіх рівнях тема статусу російської мови підніматися буде неодмінно», – підсумував представник Росспівпраці.

Експрес

Цена билетов была поднята до 800 грн - в надежде на то что прийдут обеспеченые слои населения на открытие Олимпийского. Говорят с Донецка ушёл не один автобус с группой поддержки януковича и... такой облом и позор - на всю страну показали только часть приветствия освистывания "лидера" народом.Между тем благодарность жителям одного из регионов страны и свист были слышны на стадионе вовсю во время всего выступления харанта.

Моя позиція є в тому, що вагомою складовою кожного свята є його підготовка, яка і робить свято - СВЯТОМ!
Коли надходить Різдво або Великдень, здавалось стільки турбот зайвих добавляється, але всі вони якісь приємні, тому що завдяки ним відбувається творення настрою і вагомості свят для кожного по окремо і всіх разом.
І навпаки, манера святкування наскоком, бо за день-два про нього згадали і щось на швидку зліпили-притулили, стрічки й шаровари, квіти й гонорари швиденько відробили - і вмить забули. А іноді й того нема.
Не знаю, як кому, але мене дуже і дуже засмучують роздуми над тим, як у Незалежній Україні цьогоріч нікчемно відзначили визначну ювілейну дату, якою є 1000-ліття Софії Київської, а також 150-річчя від часу смерті Тараса Шевченка. Просто дика прірва між значенням події та її відзначенням фактичним в Україні. У тому числі й у любому моєму Львові - щось тут П'ємонтом і не пахне, на жаль.
Розумію, що значною мірою суспільна увага прикута до політичної метушні та проблемам побутового виживання, але невже всі такі немічні й убогі? Та начебто ні: довколо себе бачу повно гарних і розумних людей, які добре виглядають і начебто непогано живуть. Бачу тільки одне виправдання подібній байдужості: тоталітарне минуле, яке привчило людей гидувати всіма офіційними святами, як примусовою фікцією свята і почестей. Цим духом негативізму до чогось офіційно-державного просякнуте все наше суспільство і потрібно чимало часу, щоб люди звикли самі йти і вшановувати своїх героїв і державні події заради свого особистого бажання надати значимості цим реаліям.
Всі ми є свідомі, що державний прапор чи герб, або гімн - все це банально прості матеріальні речі: шматок різнокольорової матері, графічна картинка чи якась там музика і спів, а їх символічної значимості надає емоційне суспільне ставлення до цих речей, як особливої значимості для кожного окремо цих символів його держави. Подібним чином вшанування померлих нічого не змінює для самих померли - вони ж бо мертві. То для чого про них згадувати? Тільки задля того, що це потрібно не мертвим - це потрібно живим.
При тому, що я категоричний противник масовості святкувань, особливо примусово, я також і проти штучної винятковості, коли хтось починає себе вважати за унікального і обраного для месіанської стезі серед стовписька непосвячених і нерозумних чад людських... Для прикладу, такими є масонство, що самоізолюється від людського загалу.
Якась патова ситуація виникає. Для прикладу, я цього року 23 і 24 серпня всіма можливими чинами святкував День Прапора та 20-річчя Незалежності України у Львові, де живу, але досить багато з місцевого люду ставились до цього не дуже привітно, бо я таким чином начебто підтримую теперішню "бандитську владу" в Україні. Я відповідав їм просто і однозначно: мені чхати на владу чи ще когось, бо це є МОЄ СВЯТО! День Незалежності України є моїм особистим святом не залежно від обставин життя і влади - це моє святе свято: день мого визволення з неволі, з тюрми народів - СРСР. І я радів та відзначав усі дати-річниці Незалежності від самого початку і буду далі відзначати скільки вистачить мені життя.
Доречно зауважити, що більшість такого поміркованого люду і в часи Ющенка не дуже то проявляли активність, як і за Кучми - все знаходили причину своєї пасивності. Особливо модно стверджувати, що то є "примітивна шароварщина", а ми ото вже европейскі естети, нам смішити світ отим тупуватим патріотизмом вже не гоже тощо. З того всього мушу зацитувати Івана Багряного: маємо те, що маємо, але зобов'язані все те виправити на краще.
Я закликаю кожного, хто хоче плекати особисту гідність як українця, як людини, що не байдужий до власних етнічних та державних реалій життя, історичних коренів і взагалі до життя - закликаю всіх тих проявляти самостійну активність у подібних починаннях та підтримувати інших - разом ми переможемо!
Коли нас закликають об'єднуватись, то я завжди ставлю найпершим запитання: що це має бути за єднання? У нас загалом чомусь домінує думка, що то має бути якесь фізичне єднання в сильний гурт, як єдину партію яко армію чи навпаки з жорстою дисципліною, підзвітністю та організованністю. Я категоричний противник подібного єднання, тому що історія довела його силу фізичну і безсилля розумове та етичне.
Для мене єднання може відбутись тільки добровільно і виключно навколо ідеї! Ідеї, а не людини! Ми, на превеликий жаль, досі діємо навпаки, тому у нас немає ні нормальних партій, ні сильних лідерів, ні доброї влади - все якісь фантоми. І все наше життя стає суцільним фантомом, яким ми начебто і не задоволені, але мусимо жити, як вже виходить так жити...
Чому я зробив значний акцент на святах? А тому що це є знакові маяки у пізнанні людей як лідерів і потенційних претендентів на державну владу. Лідер має організовувати, збирати, просвіщати, вести людей до святинь, а не до навпаки виглядати коло яких місць люди мають тяглість збиратись і скок-прискок він уже тут піариться, в грудки себе б'є, який він шанувальних цього місця, події, героя тощо.
Також і люди, як маса, в процесі творення святкового дійства краще організовуються і заводять знайомства, обмінюються живою інформацією і думками, що є дуже важливо для нейтралізації політично-технологічного зомбування різноманітними ЗМІ і тому подібним чином. Образно кажучи: підготовка і проведення різних державних свят, відзначення важливих дат, історичних персон є для громадськості тим, що для спортсменів є тренажерний зал - м'язи треба тренувати, щоб на змаганнях перемагати.
Давно над тим думав, але не бачив потреби виголошувати подібну промову, а тепер навпаки  вбачаю, що вона на часі. Помічаю в Україні значний рух ініціативності окремих людей в бажанні змінювати своє життя на краще власними силами, а не вичікує на "ману небесну". Вже мало хто вірить і живе в очікуванні "доброго лідера"-керманича для держави і нього персонально, що всіх охопить турботою і достатком. Не буде цього ніколи! Сам рухайся і роби щось для цього. Щоб жити радісно і святково, треба ясно зрозуміти, що правдиве щастя людині ніхто не подарує - вона сама повинна його створити. Щастя не можна вижебрати - тоді яке це щастя?
І якщо хочеш жити святково - то й живи! Бери і твори це свято: свято поваги до роду, народу, держави, а отже і себе самого, як спадкоємця і сучасника. Власне задля цього і гинули всі ті, кого ми будемо згадувати 14 жовтня на свято Пресвятої Покрови-Богоматері: всіх, хто віддав своє життя за те, щоб зараз ми могли вільно обирати долю, життєву ролю і взагалі бути вільними та щасливими.
Цінуючи Чин самопожертви Героїв кожен поглибить зміст та якість свого життя і щастя сьогодення. Давайте будемо щасливі! Занадто багато людей вистраждали нам цю можливість - бути щасливими.
Будьмо!

Слава Україні!
Героям слава!
http://spavedfront.io.ua/s83480/14_jovtnya_-_svyato_presvyatoe_bogorodici_pokrovi_i_svyato_stvorennya_upa

Богдан Гордасевич
м. Львів

Андрій Дуда

Нинішня влада доклала чимало зусиль і присвятила часу побудові виконавчої вертикалі. Але

в результаті ефективність виявилась нижчою, ніж за попередників

*Забор возле Верховной Рады ведет себя как цены на продукты: растет с каждым днем… и никто, даже спикер, не может объяснить, кто к этому причастен. .................................................................................................................................................... *****Герман не решилась задушить того, кто приказал арестовать Тимошенко, потому что глупо душить того, кто тебя кормит. ....................................................................................................................................................................

*** -Слышал, Верховная Рада отгородилась от электората еще одним забором?

-Может, проще каждого депутата обеспечить индивидуальной оградкой? 

............................................................................................................................................................

*** -Почему Кличко решил идти в президенты?

-Его политпромоутер Пинчук обещал подыскать ему к выборам соперника послабее.

...................................................................................................................................................................

Литвина спрашивают:

-Почему депутаты не вышли к аграриям, которые с вилами и косами пикетировали Верховную Раду?

-Это были не аграрии, а перекупщики кос и вил.

Лидер партии УДАР Виталий Кличко не комментирует слухи о его отказе от участия в будущих выборах мэра Киева
в пользу участия в президентской гонке. Кроме того, информация об
отставке руководителя пресс-службы политика Ларисы Мартюшевой не
соответствует действительности. Об этом сообщила сама Мартюшева
«Вчера был разговор с Виталием на эту тему (об отказе участия в выборах
мэра, – ред.), он сказал, что мы не комментируем слухи. И я прошу всех
журналистов, которые получили эту информацию от определенных изданий,
обращаться за комментариями к этим изданиям, которые публикуют слухи на
своих страницах», – отметила она.
Напомним, ранее в интернет-СМИ со ссылкой на источники сообщалось, что
Виталий Кличко отказался от борьбы за пост мэра Киева в пользу
президентской кампании. Якобы такое решение было принято после встречи с
бизнесменом Виктором Пинчуком. Якобы Пинчук предложил раскручивать
Кличко как общенационального лидера и лидера всеукраинской партии.
Кроме того, сообщалось, что из-за прихода новой команды специалистов отправлена в отставку руководитель пресс-службы Мартюшева.
Ранее Киевский международный институт социологии провел исследование,
согласно которому наибольшую поддержку среди избирателей в Киеве могут
получить Виталий Кличко, Александр Попов и Юлия Тимошенко. За Кличко
проголосовали бы 27% избирателей, Попова – 14%, Тимошенко – 7%,
Александра Омельченко – 7%, Анатолия Гриценко – 5%. Другие кандидаты
получили бы менее 3% голосов. При этом 16% пока не определились с
выбором.

2 октября 2011 года получилось самым настоящим «Днем Русского мира» в Украине. Все было очень символично – пока российский православный босс Кирилл произносил в Черновцах очередные заклинания про «Русский мир» и ценности, вокруг которых украинцы должны объединиться со своими «старшими братьями», простой российский киллер Аслан Дикаев объяснил нам как дважды два – какие именно нравы царят в мире Путина и Гундяева.

На пару дней Одесса превратилась в настоящий русский город – с пулеметными очередями, чеченскими бандитами, бронетранспортерами и гранатометными разрывами. Ну а памятник российской императрице стоит здесь уже давно.

Полный текст статьи:

Бойня в Одессе: канонада «Русского мира»