Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

Giyan

У ПОСЛЕДНЕЙ ЧЕРТЫ...

04.01.12, 17:56
готика, мои стихи, смерть

Дойдя до последней черты роковой,

Войдешь ты в портал, и не будет возврата!

Приняв свою Смерть, как азартной игрой,
Душа наплодиться мгновеньем заката!

Не стоит отсрочку просить, и не ной...

Ты просто прими час последний, без страха!

Все прошлое буд-то бы стало золой...

Сгорели сомненья в пожарище мрака!

Спокойно за Смертью в портал тот иди,

На жизнь, что прошла, можешь ты оглянуться!

Пусть гаснут зрачки... у тебя впереди,

Лишь Вечность, в которой ты сможешь проснуться!

СТИХИ НАПИСАНЫ ПО МОТИВАМ

ДОРАМЫ

"The Suicide Song"

http://video.i.ua/user/3336240/50380/332481/

ЗА ВДОХНОВЕНИЕ И ПОДДЕРЖКУ Я БЛАГОДАРНА СВОИМ ДРУЗЬЯМ

Ксантия

K-ATRIN

оригинал фотографии http://photo.i.ua/user/2585461/257929/7226693/

SkerorAsakura

Коментарі: 175

Леееді

Мені набридло"

Мені набридло вже страждати
Всі ці думки-лиш маячня
Я дуже хочу відчувати
А поки що..одна брехня...

Да!Я брешу..собі:втішаю,
Що я живу - Гірка брехня!
Давно вже я не відчуваю
Діагноз цей..-апатія

Мені набридло вже жалітись
Та скільки можна!Все!Заткнись!
Всього лиш хочу відчувати,
А поки що..-долина сліз

Чого я плачу?Вже й не знаю,
Може..інерція проста..?
Можливо,так благаю раю?
Та ні,це знову все брехня!

Тож Вас молю,благаю,прошу!
Лиш поверніть мені любов!
Ту чисту,світлу,непорочну,
Щоб відчувати могла знов!

Коментарі: 4

Леееді

Мені набридло...

04.01.12, 15:34

Коментарі: 2

Leo_nid

И жизнь - как будто дали срок

03.01.12, 00:29
боль, жизнь, пережитое

Идут года, и жизнь - как будто дали срок.

Ни зачеркнуть, ни изменить, ни переделать.

Все чаще думаешь - какой же смысл и толк,

Что сделал, делаешь иль будешь делать.

Все суета сует. Работа, дом, друзья,

Стремление вперед. А кажется - на месте.

Вернуть любовь, хорошее. Как жаль, нельзя.

И время жизни тянется, как будто влип я в тесте.

Идут года. Пора времен сменяется порой.

И ты спешишь, и каждый день - последний.

Тебя лишь пыль от жизни красит сединой.

Ты весь в войне, как на краю переднем.

И рвешься в бой, чтоб руки, голову занять.

Чтобы не думать о былом, о боли, пережитом.

И груз с плечей не сбросить, некому отдать.

И как устал. Как задержался на земле с визитом.

Как часто стало сердце зажимать тисками боли.

Былой, ушедшей, нынешней и предстоящей.

За жизнь, как на плаву, держаться только силой воли.

И быть живым! Не куклой! Не фигурой! Настоящим!!!!!!!!!!!!!!!!!

Коментарі: 16

losstar

Ожидание...

02.01.12, 00:51

Вот и скрылся старый год

Заскрипела дверь,

Жаль чего-то,что ушло,

Навсегда теперь...

Сколько,ты,нам подарил,

И тепла,и вьюг,

Только нет приметы в ночь,

Вспоминать ,мой друг,

Нужно верить в счастье,

Жить не единым днем,

Целый год подарен нам,

Целый год вдвоем.

Пожелаю я тебе верность и любовь,

Чтобы встретились мы вновь,

В Новый год с тобой.....

Коментарі: 39

The Beauty!

Свято мiзантропа

01.01.12, 20:05
вірш, іронія, київ, людина, новий рік, роанок, свято

вірш написаний під впливом слів однієї з колег

про ранні години 1-ого січня

Перше січня. Ранок року.
Сходить сонце напівсонне.
Ні душі надворі. Кроки
"Хрум-хрум…" – снігом монотонно.

Мегаполіс. Центр Європи.
Тиша чиста, дивна!!! Року
Ранок... Свято мізантропа –
Це безлюддя. "Хрум-хрум…" – кроки.

17.06.2011

Коментарі: 20

Paradizmo_Jr

Неожиданное стихотворение

31.12.11, 20:54
зима, немного грусти, новый год, снег

Что-то всё совсем не новогоднее,
Как-то серо на земле опять.
Новый Год придёт,придёт сегодня он,
Только снега мы устали ждать.

Нестандартна зимней моды туника,
Даже дождик капает с утра.
Может у зимы теперь республика
И майданов началась игра?

Баррикады всех снегов похищены,
Льды,сосульки - всё для площадей?
Может там везде плакаты хищные
И мороз не служит для людей?

Впрочем,это всё мои фантазии,
Всё в порядке, будет снег и лёд.
Разрешите всех поздравить с праздником,
Как-никак,уж Новый Год грядёт...

Paradizmo

Коментарі: 5

The Beauty!

Помiчниця

28.12.11, 06:52
батьки та діти, вірші дітям, діти, любов, творчість

Сьогодні мамі я допомагала –

Сміття та пил на кухні підмітала.

По всіх кімнатах пил той розлетівся,

На шафи та полички зручно всівся.

Ганчірку мокру взявши, витирати

Пилюку заходилася в кімнатах.

На меблях залишились візерунки –

Предивні з пилу та води малюнки!

Ще кухлі, ложки та тарілки мила -

Живіт, волосся й ноги намочила.

Крем для взуття на чоботи та капці

Батькам я намастила, діду й бабці.

По лікті руки кремом забруднила…

Мамуня посміхнулась: "Доню мила!

Моя ти помічнице дорогенька!.."

"Тебе люблю я, мамонько рідненька!"

27.12.2011

Коментарі: 15

losstar

Зимнее очарование...

26.12.11, 21:36
мои стихи и мысли

Как прекрасна и чиста,
В каруселе снежинок зима,
Новогодних загадок ,желаний,
И подарков чудесных пора...
Снегопадом завьюжит тропинки,
Зазвучит серебром зимний пир,
Только сердце любимой согрею,
Подарю ей свой сказочный мир...

Коментарі: 24

The Beauty!

Ти, я i любов

26.12.11, 21:23
двоє, кохання, любов, натхнення, поезія, проза, творчість

… так буде… бажаю, аби так…

несподівано серед багатьох ти єдиним лише поглядом вирізниш мене і… вже
очей не відведеш… неспроможний це зробити… а серце…невідомо, чому,
стукатиме просто в горлі… маленьким живим створінням здаватиметься воно…

долонями ніжно-ніжно відгортатимеш пелюстки… одну за одною… без поспіху…
намагаючись не пошкодити їх і не завдати щонайменшого болю… а
пришвидшене, уривчасте дихання, тремтіння вуст напіввідкритих, вологих
видаватимуть твої ледь стримувані нетерплячість та вируючу пристрасть…

і цими вустами торкатимешся мене, цілуватимеш… в самісіньку, приховану
за пелюстками середину… так м'яко і солодко… і питимеш мою росу…
злизуватимеш… кінчиком язика гарячого куштуватимеш… насолоджуючись
щокраплиночкою… гурман!.. достоту, цінитель… рос, зібраних на пелюстках…
ти вдихатимеш мій запах… свіжий та солодкий і пряний водночас… він
бентежить душу… розбурхує почуття… кров пульсує в скронях… добігаючи до…
і ти відчуваєш себе вулканом…готовим вивергнутися…шаленіючи хвилями..
блискавицями…

і я розкриватимусь… таємницями, піддаючись твоїм губам, пальцям…
нашіптуванням… млітиму… від невимовного щастя… роситимусь краплями
кохання духмяними…

після шторму… виверження… спалахів-блискавок… вирушай… іди, не
озираючись, далі.. геть… згадуючи до самої смертної миті… цю незабутню
зустріч… неповторне піднесення… захват екстатичний… самозабуття в
єднанні… божественну натхненну любов… гармонію і красу… злиття нас двох…

ця пам'ять житиме завжди в тобі… найдорожча, найсвітліша, безцінна згадка…любов моя залишиться з тобою…я з тобою усюди… доти…

а я збережу твої поцілунки, коханий… як печатки…вони оберігатимуть від
сторонніх… скарб… проникнення… тепло твоє… любов зоряну… в собі навіки…

але… не зривай мене!.. не став у вазу, навіть найкращу… не роби
полонянкою гербарію… адже це – забуття… зів'яла, висохла врода… померле
за життя кохання… його псуватиме гниль… перетиратимуть на труху жучки та
міль… ти не згадуватимеш… гидуватимеш… мумією… мною… твоєю
найпрекраснішою колись… квіткою… вразливою… тендітною… трояндою…

25-26.12.2011

Коментарі: 16

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Стих_и_я

У ПОСЛЕДНЕЙ ЧЕРТЫ...

Мені набридло...

Мені набридло...

И жизнь - как будто дали срок

Ожидание...

Свято мiзантропа

Неожиданное стихотворение

Помiчниця

Зимнее очарование...

Ти, я i любов