Спробував мидальне молоко. Не сподобалось. Схоже на жирну жижу з ароматом мигдалю. Як самостійний напій не підходить. Та й коштує дорого. А от якщо додати в каву, то смачно.

Можливо, його і не п'ють без нічого?

Зроблено з мигдальної пасти (але її небагато), води, гліцерину (замінник молочного жиру), цукру і... ароматизатора.

Вважаю, що простіше було замінити молоком з ароматизатором.

Повномасштабна російсько-українська війна триває вже більше півтора року. За цей час люди якось призвичаїлися до нової реальності, а навколишній антураж дещо змінився. Через те, що відступила загроза захоплення столиці, нагадувань про війну поменшало і вони стали іншими. Якщо на початку вторгнення були порожні вулиці, численні блок-пости, протитанкові загородження, бігборди для окупантів, евакуаційні електрички, то зараз все відносно цивільно. Хіба що на вулицях і в установах можна зустріти людей у військовій формі. А так, у населені пункти повертаються будівництва і благоустрій.

1. Алея слави — атрибут нинішнього часу, який з'явився у багатьох містах. Боярка — не виключення.

Нафоткав небагато, оскільки і фоткати стрьомно, і показувати майже нічого. Тим паче, зайвий раз висовуватись не хочеться. Та й мобілографія не тягне на художню зйомку. Тому репортажик вийшов доволі скромним.
[ Читати далі (+24 фото)... ]

Відмінусував ще один зуб. Тепер не вистачає 6-ти. Як для 40 років, мабуть, багатенько, але вважаю, що є, у кого ще гірше. Звичайно, у когось вони тримаються довше. Але якщо врахувати, що "зубопад" розпочався в 30 років, це ще в межах очікуваного. Якогось дискомфорту, крім психологічного, не відчуваю.Те, що відбувається поступово, майже непомітно (можете записувати в цитатник).

Викорчували так, що нічого не відчув. Знеболення діяло довго. Але після відходняку все одно боліло як і до видалення. А ще бентежить, що лунка заживає дивно. Але і сама проблема з зубом була дивною.

Я як пацієнт, якому сказали про хворобу — лізе гуглити діагноз і методи лікування. Так ось, бентежить питання: чи вистачить нас на російсько-українську війну. Шукати довелось довго, але таки знайшов роздуми на одному з форумів.

Що нас очікує, якщо війна триватиме 15 років?

- Доки триває війна виборів не буде. Тому що немає механізму реалізації волевиявлення під час повномасштабної війни, а електронне голосування можна фальсифікувати.

- Виїзд закордон заборонять для жінок.

- Для збільшення мобілізаційного ресурсу на війському службу будуть призивати жінок, а дітей здаватимуть до виховних таборів, де з повноліттям відправлятимуть на м'ясні штурми.

- Приватного бізнесу не буде, тому що всі будуть воювати, а держава візьме під контроль все, що можна.

- Якщо зменшиться зарубіжне фінансування і постачання зброї, можуть оголосити про перемир'я з фіксацією територіального розподілу (що відвоювали — те наше). Можливо буде вічна позиційна війна, як це було у 2015-2021 роках на Донбасі.

- Народжуваність і до повномасштабної війни знижувалась, а тепер стане ще меншою. Тож нікого буде звільняти, оскільки населені пункти будуть майже порожніми.

- Для вирішення демографічного просідання країну заселять бідняками сирійцями, палестинцями, які потім будуть качати права співвітчизникам. ЗЕ-влада вже вирішила чи 4 млн. (десь читав).

Так що перспективи неоптимістичні. А у влади і Міноборони, здається взагалі немає довготривалої стратегії.

Не можу без матюків, тому що деньок видався насиченим. З ночі дув такий вітер, що прокинувшись ледве зміг заснути знову. А під ранок ще й нежить заробив, оскільки через вітер було прохолодніше. Так що насморк, що капець.

Зрозуміло, що за такої погоди і насморку хрін куди підеш (планував прогулятись).

Вранці вирубило електрику. Добре, що опівдні полагодили і що хоча б якийсь час працював мобільний 4G, то міг побачити, що була повітряна тривога.

Від потужного вітру відірвався кабель попереднього інтернет-провайдера (якщо не помічали, то до всіх будинків, в усякому разі у мене в місті, тягнуться дроти), а потім щось впало. Я захотів подивитись. Туди не можна, сюди не можна — то я вирішив подивитись зі своєї кімнати, а там перед вікном стояв журнальний стіл. Однак допитливість була сильнішою, обперся на стіл і скло — хрусь. У батьків — істерика. Особливим був припадок у батька. Хоча стіл стояв у мене. Правда, купляли вони, десь 10 років тому. Але у мене не запитували. Одним словом, я не дуже засмутився, бо він мені заважав. І я б його викинув, але нікуди було перекласти папери та всілякі дрібниці. В результаті, зняв столешню, де було скло, — і поставив на місце. Правда, бічні стійки не знімав, бо батьки заперечували. Ну, нехай стоять. Будуть, як обмежувачі. Дрібниці та папери розтасував по різним місцям — і наче норм.

Можна було б, звичайно, замовити нове скло. Але мама переживала, що це дорого (а гроші ж не її), треба шукать, хто зробить. Ну, нехай постоїть напівкомплектний. Так він мені менше заважатиме. А якщо буде незручним, можна купити пластиковий кошик для речей. За 10 років столик вже окупився. Та й шафи і комод не в кращому стані:) Мама вже забула, що хотіла той столик викинути.

Наслухався про стан справ в державі і на війні (просто через цікавість). Потім довелося себе заспокоювати. А оскільки ніякі засоби не допомагали. довелось подивитись порнушку, хоч це і ризикованіше, ніж відвідування китайських сайтів по роботі. Важко сказати, наскільки допомогло, бо все одно не заснув, але як мінімум було цікаво :)

Отже, що ж засмутило у відосах експертів і колишніх військових:

1. Розповідають, що найближчими місяцями посилять мобілізацію, бо русня не заспокоюється і закидує новим фаршем, який треба комусь перемелювати, а втрати й у нас чималі.

2. Наші втрати величезні. В усякому разі більші, ніж про це говорять.

3. Неповага до ветеранів. Обурив випадок у Львові, коли водій не пустив ветерана з інвалідністю, бо не хотів затримувати рейс.Що зробили з водієм невідомо, але сумніваюсь, що йому щось загрожує, крім народної помсти.

4. Підтвердження загиблих бійців таке, що важко довести загибель. Простіше оголосити без вісти зниклим.

5. Погана якість китайських аптечок, на які у міністерствах вважають гарними і хочуть замінювати на кращі.

6. Лякають щоденними ракетно-дроновими обстрілами інфраструктури і блекаутами.

7. Недостатня кількість Атакамсів. Тому "бавовна" на расіянських аеродромах, як у Бердянську, будуть одиничними випадками. Та й лапті тепер будуть обережнішими.

8. Рано чи пізно Україну підведуть до перемир'я на невигідних умовах, на які погодяться приСлуги Коломойського.

9. Зменшення підтримки через вибори у Словаччині, недостатнє забезпечення зброєю. Вреші-решт, Україні теж доведеться компенсувати це м'ясними штурмами.

10. Держава забезпечує харчуванням і озброєнням, але дронів недостатньо.

Ось така, х%йня, малята...

Чим себе заспокоюєте і відволікаєте, і наскільки це допомагає? І що думає про ситуацію в країні?

При завантаженні оновлень для Віндовс виникає помилка. По-перше, довго завантажується. По-друге, пише, що встановлено, але при цьому пропонує встановити ще раз.

Почитав, що пишуть в інтернетах. Така проблема не лише у мене.

Під такою провокативною, двозначною і хайповою назвою розповідь про знімання захисної плівки з антен роутера. Довелося добряче повозитись. Так складно було лише розбирати попередній смартфон, бо запакували щільно. Коротше, довелося чимось піддіти (хоча і це важкувато, бо она товста і щільно прилягає). Пилка для нігтів підійшла. Не знаю, подряпав глянцевий пластик антен, чи ні (здається, лише в одному місці щось схоже на подряпину), але інакше плівку не зняти. При тому рветься погано.

Добре, що впорався.

На Ютубі знову оновили інтерфейс. В усякому разі, мобільну версію. Стало менш комфортно користуватись (змінювати режим перегляду, власні коментарі перестали відображатись в топі коментарів, пробіли між коментарями). Але тепер мобільна версія схожа на комп'ютерний інтерфейс.

Як завжди, покращення лише ускладнюють.