Костянтин Бриль стосовно антидержавницької та антинародної гидот

  • 26.07.17, 22:28

Напередодні позачергової сесії облради демократична коаліція зібралась, аби домовитись про злагодженість дій, а також підготувати звернення до Президента України, генеральної прокуратури та СБУ стосовно тієї антидержавницької та антинародної гидоти, що відбувається в Запорізькій області. Причому просто зараз, ми разом намагаємося знайти відповіді на штучно створені проблеми.
Головним чином учасники демократичної коаліції обурені тим, як депутати облради від Самопомічі та Опоблоку гальмують прийняття важливих рішень для нашого регіону.
Наразі йдеться про розподіл коштів облбюджету за підсумками перевиконання І півріччя. І швидкість прийняття рішень пов’язана з потребами людей, які чекають допомоги не один місяць, а часом і не один рік.
Причому власне людям чомусь не показують проекти, запропоновані облдержадміністрацією. Це й не дивно. Адже простіше вигадати термін «бюджет розпилу», ніж згадати про свої передвиборчі обіцянки та запевнення, що депутати працюватимуть на благо людей. Яких саме людей – опоненти не уточнюють.
Можливо вони забули, а може ніколи й не знали: як важко живеться людям в районах без води, швидких, сміттєвозів та інших «непомітних» благ цивілізації. Проект бюджету не надто відрізняється від пропозицій наданих у квітні. Проте, як тоді, так і тепер – народні обранці більше хвилюються про депутатські фонди чи власні нововведення.
Чому депутати не згадали, що фахівці облдержадміністрації отримали підтвердження про точні суми перевиконання бюджету лише 14 липня? Працюючи вночі та вихідними, фінансисти підготували всі проекти, які є вкрай необхідними для жителів Запорізької області. Хоча це дуже непросто: серед мільярдних потреб, обрати те, що вкрай важливо «залатати» зараз, а що може чекати. Невже депутати не знають, що облводоканал не має коштів, що на селі не вистачає швидких та сміттєвозів? Гроші потрібні інвалідам на лікування, ветеранам АТО на розробку документації землеустрою, медикам на ремонт техніки, яка старша за нас? Можливо депутатам варто менше часу витрачати на карколомні інтерв’ю, а просто поспілкуватись із людьми, та подивившись їм в очі сказати: не варто поспішати, ваші проблеми почекають, ми 20 днів будемо вивчати питання, аби знайти ґрунтовні докази, що допомагати нікому не потрібно.
Скільки часу заступники голови облради витратили на те, щоб поставити свої підписи під документами? Скільки потрібно Опоблоку, щоб дізнатись, які проекти потребують фінансування? Чи, можливо, в облдержадміністрації варто починати прописувати пропозиції на наступний рік? Аби з усіма затягуваннями, область могла сподіватись на вирішення проблемних питань. Це питання вкрай принципове, адже політичний шантаж ще ніколи не призводив до позитиву.
А дива все тривають!
В той час, коли наші з Опоблоком та Самопоміччю стосунки загострюються – одночасно розпочинається вилив бруду у всіх, підпорядкованих партіям ЗМІ. Сайти так активно пишуть про мене гидоту, що вона може лише викликати сміх. І жодна людина не може ані повірити, ані навіть встигнути зрозуміти всі нісенітниці, які вигадують політичні опоненти. Хоча брак фантазії дається взнаки: Опоблок із Самопоміччю почали співати одні слова, що поширюються в закулісних темниках. Панове, не витрачайте часу дарма!

Оберіть собі по напрямку і працюйте в ньому так, аби ті хто вас обирав, згадували вас не за дебатами на телебаченні, а могли подякувати за добру справу.

Костянтин Бриль Голова Запорізької обласної державної адміністрації

Донбасу – україномовні сайти! В ефірі Донецький художній!

  • 25.07.17, 08:25

Вже можна підбити якісь підсумки волонтерської діяльності журналу “Музеї України” у прифронтовому Донбасі. Майже три роки наша команда системно працює в зоні АТО. Чим ми навіть трохи пишаємося.

Пройшли вздовж всієї лінії фронту. Від Станиці Луганської до Сартани. Провели десятки культурно-мистецьких акцій, відкрили понад 100 виставок патріотичного плакату, багато що позитивне інформаційно підтримали.

Прикметно, що шеф-редактор часопису Наталка Іванченко, на прохання громадськості, перемогла у конкурсі, і очолила Донецький обласний художній музей. Вже кілька місяців пані Наталка реанімує ДОХМ, чиї основні фонди і приміщення залишилися в окупованому Донецьку. Заклад перереєстровано на базі крихітної філії у маленькому селі, фактично хуторі – Прелесне, під Слов`янськом. Тож довелося починати діяльність обласного закладу культури буквально з нуля. Вже провели кілька резонансних виставок. Триває підготовка до відкриття великого виставкового залу в Дружківці і створення філії на базі народного музею у прифронтовому селі Олександро-Калинове за Костянтинівкою. Друга лінія оборони…

Знаково, що ще у вересні 2015, відвідавши музей у Прелесному, аби якось допомогти співробітникам, які більше двох років зберігали музей без заробітної плати, ми подарували їм сайт філії, стартово наповнивши…

Нині з гордістю презентуємо вже невеликий професійний музейний портал Донецького обласного художнього музею на захищеному хостингу – http://www.dohm-ua.info/

Між іншим, це перший сайт такого рівня, створений для музеїв Донеччини!

-Розуміючи важливість інтернету, ми одразу створили сторінку ДОХМ в Фейсбуці, групу, модернізували старий сайт, – говорить директор Донецького художнього Наталка Іванченко, – До нас відразу приєдналися місцеві активісти, які миттєво включилися в процес відродження закладу. Допомогли у пошуках приміщень, дали чимало цінних порад. Оновлення почалося через мережу!

Всі створені нами 15 сайтів принципово україномовні. Зрозуміло, російська на кількох регіональних ресурсах іноді трапляється. Але, активісти ДОХМ у мовному питанні виявилися непохитними “бандерівцями” – жодного російського слова! Це – базовий світогляд.

Сайт інформує про діяльність ДОХМ, анонсує заходи, інформує про життя закладів культури Донеччини, України. Публікує потрібні нормативні акти.

Ресурс розпочав оригінальну освітню програму. Розповідаємо про відомих художників області, країни, Європи, світу, легендарні музеї, відомі картини, традиції…

Після введення бізвізового режиму з Євросоюзом, появою дешевих авіаквитків, розвинені країни  опинилися буквально у годині польоту Боїнга… Це прекрасно розуміє молодь. І важливе завдання – зорієнтувати юнь на осмислені візити до музеїв, театрів, національних парків, картинних галерей. Не лише магазини-базарі…

А починатися процес поєднання з культурою, повинен з дитячих років. Відвідин місцевих музеїв, бібліотек, театрів… Зрозуміло, на Донбасі їх не так багато та і експозиції значно відрізняються від європейських, але, головне – долучитися! Розвиток – безмежний!

А ми продовжимо свій волонтерський труд на Донеччині. Будемо вдячні за партнерські стосунки або хоча б якусь фінансову підтримку – картка Приватбанку – 5168755514296934.

Сайти працюють на Україну!

 

Список культурологічних сайтів Донеччини, створених командою журналу “Музеї України”:

Донецький обласний художній музей, переміщений з окупованого Донецька в село Прелесне основний – http://www.dohm-ua.info/ , філія –

https://prelesnemus.wordpress.com/

Донецький обласний краєзнавчий музей, переміщений на підконтрольну територію України з окупованого Донецька

https://donoblkraymuseum.wordpress.com/

Покровський музей

https://pokrovskmuseum.wordpress.com/

Музей прифронтового Торецька тимчасово закрито і переміщено до бібліотеки…

https://toretsmus.wordpress.com/

Сільський музей Новомихайлівки у Першій лінії оборони. Під постійними обстрілами

https://novomimuseum.wordpress.com/

Волновахський музей не потребує презентації…

https://volnomuseum.wordpress.com/

Краматорський історичний музей

https://kramistmuseum.wordpress.com/

Краматорський художній музей

https://kramatmuseum.wordpress.com/

15085553_1109173292537426_5619555520918049849_n

Інформаційний сайт “Культура Донбасу”

https://culturadn.wordpress.com/

Сайт Донеччина-ньюс

https://sxdonb.wordpress.com/

Газета “Східний Донбас” – одне з найстаріших україномовних культурологічних видань Донбасу, переміщена з окупованого Старобешівського району

https://sxdonbdotcom.wordpress.com/

Вісті Луганщини – https://luganua.wordpress.com/

Сайти Палаців культури Костянтинівки

https://konstartblog.wordpress.com/

https://ynist.wordpress.com/

Окрема тема – виставки патріотичних плакатів учасника АТО, арт-директора Музею плакату при журналі “Музеї України” Юрія Неросліка. Його плакати у всіх основних музеях області! В Костянтинівці ми розгорнули міні-виставку “Плакати Донбасу”. Нині на базі ДОХМ плануємо повноформатну виставку і окрему презентацію плакатів “Волноваха” – саме звідти Юрій Нерослік у складі колони 92 бригади рушив на прорив Іловайського котла, де мало не загинув…

Виставковий напрям патріотичного плакату дуже перспективний, викликає цікавість за кордоном. Сподіваємося, на підтримку Донецького художнього.

Ось такі гарні культурологічні новини з прифронтової Донеччини.

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Олександро-Калинове є одним з лідерів конкурсу на найкраще село

  • 21.07.17, 04:38
Стартував фінал Всеукраїнського конкурсу “Неймовірні села України 2017”. За перемогу боряться 20 сіл зі всієї України.

Олександро-Калинове бере участь у цьому конкурсі вперше, та є
єдиним селом Донецької області. Олександро-Калинове добре відомо в
Україні розвитком напрямку зелений туризм. За околицею села розташований
Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик».

Більше п`яти років тому громада села, власними зусиллями заснувала
музей “Довкілля” .У цьому році “Довкілля” стане філіалом Донецького
обласного художнього музею.

-Я спостерігав за цим проектом у соціальних мережах. У 2016 році
був перший конкурс. Я думав, от би і нам взяти участь у такому конкурсі,
але не наважився. У 2017 році був оголошений другий конкурс, і вже за
півгодини до закриття цього конкурсу я, все таки, вирішив подати заявку.
Звісно ми не Карпати, але для нас наше село — найкраще! , – розповів
депутат Ілінівської сільської ради Андрій Тараман.

Село відвідали члени експертної комісії конкурсу, та відзначили красу і незвичайність цього місця.

-Як тільки ми дізналися, що до нас приїжджає журі з усіх сіл
Ілінівської об’єднаної громади, відразу приїхали хлопці допомагати.
Кілька днів всі працювали. Ми допомагаємо, як можемо, і в оформленні
документів, і фінансово. Коли ми дізналися, що наше село бере участь у
Всеукраїнському конкурсі, ми відчули неймовірну гордість і це вже для
нас перемога, – відзначила начальник загального відділу Іліновської
сільської ради Анна Комєлькова.

Зараз на сайті AgroPortal йде голосування за краще село України. Голосування триватиме до 16 серпня.

Як ми вже повідомляли, село Олександро-Калинове увійшло до
двадцятки найкращих сел України в рамках Всеукраїнського конкурсу
«Неймовірні села України 2017».

Анастасія Славкова

Джерело: https://www.dotb.dn.ua/2017/07/oleksandro-kalinove-ye-odnim-z-lideriv-konkursu-na-naykrashhe-selo/ Новини Донеччини © Філія ПАТ НСТУ Донецька РД

Мистецтво Юрія Неросліка

  • 20.07.17, 02:54


Учасник АТО, художник Юрій Нерослік відкриває чергову виставку! Цього разу в Києві. Крім плакатів, Юрій презентує і збірку картин.

Драматичного літа 2014, сержант Нерослік прийшов до військомату і записався добровольцем ЗСУ. В Харкові. Патріот-майданівець потрапив до лав 92 бригади, яку спішно, без належної підготовки і розвідки, кинули з Волновахи, на прорив Іловайського “котла”. В районі села Новоєкатеринівка Старобешівського району, їх колону накрила російська артилерія – вже чекали елітні професійні військові з РФ. “Ихтамнет”.

20182778_1427120430742709_1030340501_nВтративши майже всю техніку, бійці кілька днів без їжі і води проривалися до своїх. Вийшли… Юрія було травмовано. Госпіталь.

Кожну вільну хвилину він створював патріотичні плакати, які активно поширював інформаційним полем Музей плакату України при часописі “Музеї України”, де Юрій Нерослік арт-директор.

20182795_1427118584076227_1808569434_nКоманда Юрія Неросліка з активістами журналу “Музеї України”, організували кілька сот виставок патріотичного плакату, як просто на передовій, так і в другій-третій Лініях оборони. Від Станиці Луганської до Сартани…

20187705_1427119444076141_946426886_nВсі основні музеї Донеччини розгорнули виставки Ю.Неросліка! А також школи, виші, музеї у десятках міст України!

…Мені особисто довелося розвозити плакати і організовувати патріотичні виставки Юрія у прифронтовій зоні, починаючи з 2014. Враження – яскраві. Зрозуміє лише той, хто тоді там був і знає про різні рівні терористичної загрози, ватний прийом і прицільні артудари…

Згадується відкриття найбільшої виставки українського плакату у Костянтинівці, під охороною озброєних десантників 90 бату…

20197035_1427120684076017_1967927979_n…А рейд на Мар`їнку, відвідини розстріляного музею, з посіченими осколками стінами, дорога до Новомихайлівки, в музей якої якраз влучив снаряд – стояв без вікон, перетворився на екстрім. Якраз тоді, вперше взяв  17 річного сина Ростислава. Дорога від КПП йде просто серед окопів і бліндажів просто серед рівного поля. У сепарів – ліс і кілька териконів поруч. Саме звідти періодично стріляють покидьки – “курсанти школи снайперів ДНР”. Одне з перших завдань – поцілити будь-яку рухому ціль, що мов мішень пересувається по тій дорозі. Стріляють з новітніх Вінторізів та іншої модернової зброї. Кулі з титановим стержнем. Я закрив вікно чорною папкою з плакатами Неросліка і навалився на сина, інстинктивно закриваючи своїм тілом. Досвідчені супутники лише посміялися – поцілить на такій відстані – прошиє всіх трьох на задньому сидінні старенького ВАЗа… Потім зворотній шлях, вже увечері… Оце і є правда війни. Дуже проста, жахлива і зрозуміла. Страх. Особливо за дітей.

20206183_1427120067409412_1918278701_nТри роки у тій зоні живуть люди, ростуть діти. Цього просто не розуміють чисельні паркетні грантожери, які за грубі гроші “мужньо” доїздять до тилового Краматорська… Але, то інша тема.

Після участі у бойових діях під Щастям, в районі Маріуполя, демобілізації, Юрій Нерослік, раптово, захопився живописом. Його картини вражають!

20227275_1427119787409440_650187403_nМирні пейзажі, квіти, жіночі силуети, море… Нормальне мирне життя, яке так розуміють лише ті, хто був на війні.

Отже, запрошуємо доторкнутися до неймовірного мистецтва Юрія Неросліка на благодійній виставці “Україна наш дім” в Національній бібліотеці імені В.Вернадського з 24 липня 2017 року. Початок о 16-00.

До речі, картини Юрія Неросліка мають великий попит у США, де фактично діє персональна галерея митця. З чим і вітаємо!

А плакати Неросліка мають дійсно світову славу – саме їх тримають в руках українці діаспори десятків країн під час мітингів, акцій протесту, флешмобів…

Інформаційна підтримка – “Музеї України”, “Універсальна газета”, Сурма, УПК…

Нерослік – український художник планетарного рівня!

Про це повинні знати всі!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при часописі “Музеї України”

20182618_1427096694078416_1719735473_n

В Лавру варто направити спецназ СБУ для очищення! Віктор Тригуб

  • 05.07.17, 16:46

Маленька інформація щойно створеного сайту “Сурма” миттєво привернула увагу фанатів “рюскава міра” і різнокаліберної агентури Кремля. Редактор журналу “Музеї України” Віктор Тригуб просто поділився своїми ідеями щодо облаштування заповідника у Лаврі. Почався скандал.

Скоро очікується оголошення конкурсу на посаду Генерального директора Заповідника, відповідно редактор, дещо іронічно прокоментував майбутні інтриги. Його доповнив юрист часопису, доброволець легендарного батальйону “Айдар”, депутат Першого скликання ВРУ, правозахистник Іван Макар.

Чомусь і досі не заборонені в Україні промосковські сайти, відразу розставили власні акценти, передавши депеші в Росію. Відповідно, днями очікується масштабна істерика на головних пропагандонних телеканалах та інших путлеровських рупорах…

-Ми не збираємося давати ніяких коментарів рекламникам Путіна! – заявив правозахисник Іван Макар, – Прекрасно знаємо, як налаштовані і як пишуть ті псевдожурналісти. Вже зрозуміло, що вибори Гендиректора Лаври перетворяться на масштабне ідеологічне протистояння. Не розумію, чому Мінкульт і патріотична громадськість не готуються до тієї боротьби? Варто підібрати потужну кандидатуру, можливо колишнього депутата, силовика, проукраїнського чиновника, політика, забезпечити йому силову та інформаційну підтримку, пояснити аморфному міністру Нищуку, що значить Лавра і перемогти. Поки що Мінкульт старанно робить вигляд, що ця проблема його не обходить, а значить знову переможе УПЦ-ФСБ. Що неприпустимо. Саме до цього привернув увагу, максимально її загостривши, Віктор Тригуб. Час ще є! Готуємося і гуртуємося!

Нині політикум застиг в очікуванні результатів зустрічі Трампа і Путіна. Хоча вже зрозуміло, що чекати чогось позитивного, Україні не варто. Протистояння лише посилиться. Відповідно, конкурс у Лаврі перетвориться на велику геополітичну гру.

Ми попросили журналіста Віктора Тригуба ще раз прокоментувати всі ці події. Редактор порадив сприймати всю цю возню з гумором, ще раз засвітити московську агентуру, особливо, офіційно зареєстровані в Україні ЗМІ, сепаратистські сайти, деяких керівників СБУ, МВС, МОУ, АП, Кабміну, ВРУ, які аж занадто часто бігають до офіцерів ФСБ в рясах на “сповідь”, і одним ударом зачистити вищі органи влади від зрадників. Скільки терпіти витівки цієї 5 колони? А вони всі нині вилізуть!

-Перед початком конкурсу, до Лаври слід направити “безбашений” спецназ СБУ, “арлов” Авакова та інших “законників”, які з піднесенням нападають на патріотів та ветеранів АТО! – іронічно зазначив редактор журналу “Музеї України” Віктор Тригуб, – Подивимося, як вічливо та толерантно ці “захиснички” Конституції будуть робити обшук в гнізді русскава міра і резидентурі путінських спецслужб, які за чисельними повідомленнями преси, гніздяться саме в Лаврі! Хочеться дізнатися прізвище сміливця, який порушить проти тієї бази ФСБ кримінальну справу, скажімо, за шпигунство і зраду батьківщини, і віддасть наказ про обшук. І вже потім, можна проводити конкурс і обирати Гендиректора. Ігнорування Президентом України діяльності філії РПЦ-ФСБ вже перетворюється на анекдот. Слідкуємо за розвитком подій!

Ось так подають ситуацію чомусь і досі не блоковані пропутінські сайти:

 

На сайте издания «Голос Правды» опубликована новая запись независимого журналиста Мирославы Бердник:

Редактор журнала «Музеи Украины» Виктор Тригуб заявил, что готов возглавить Национальный Киево-Печерский историко-культурный заповедник, чтобы изгнать оттуда «всех сотрудников заповедника, особенно попов и шоблу УПЦ МП». Об этом сообщает «Козацкий журнал «Сурма».

«Ситуация в Лавре недопустима с точки зрения национальной безопасности и обороны Украины! – заявил редактор журнала «Музеи Украины» Виктор Тригуб. – В центре Киева имеем клубок антигосударственных, террористических сил, готовый в любой момент дестабилизировать ситуацию в столице, попытаться захватить административные здания, возглавить сепаратистский мятеж. Удивляет аморфность СБУ, СНБО, администрации Президента, Верховной Рады, правительства… Такое впечатление, что они ничего “не видят”, “не слышат”, “не знают”».

Также сообщается, что редактор ведет переговоры с ветеранами батальона «Айдар», полком «Азов» и «Правым сектором», чтобы скоординировать действия и «взять под контроль Украины Лаврский заповедник».

«Договор аренды с УПЦ ФСБ будет расторгнут – террористов выбросят из Лавры! – сообщает Тригуб. – Зато будет заключен новый договор – с УПЦ КП, которая реально проявила себя как настоящая украинская Церковь».

Ветеран «Айдара», народный депутат ВРУ первого созыва Иван Макар высказался не менее радикально. Он сообщил, что «в Лавре давно пора навести порядок, жестко зачистив путинскую шваль!».

Никаких доказательств «сотрудничества с сепаратистами и ФСБ» братии Киево-Печерской Лавры радикалы, как водится, не привели.

Original: https://golospravdy.com/nacionalist-gotov-vozglavit-lavru-chtoby-vygnat-ottuda-moskovskix-popov/

Редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб заявив, що готовий очолити Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, щоб вигнати звідти «усіх співробітників заповідника, особливо попів і шоблу УПЦ МП». Про це повідомляє «Козацький журнал «Сурма».

«Ситуація в Лаврі є неприпустимою з точки зору національної безпеки і оборони України! – заявив редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб. – В центрі Києва маємо клубок антидержавницьких, терористичних сил, що у будь-який момент дестабілізують ситуацію в столиці, спробують захопити адміністративні будівлі, очолять сепаратистський заколот. Дивує аморфність СБУ, РНБО, адміністрації Президента, Верховної Ради, уряду… Таке враження, що вони нічого “не бачать”, “не чують”, “не знають”». -http://uoj.org.ua/ua/novosti/politika/natsionalist-gotoviy-ocholiti-lavru-shchob-vignati-zvidti-moskovskikh-popiv

Також повідомляється, що редактор веде переговори з ветеранами батальйону «Айдар», полком «Азов» і «Правим сектором», щоб скоординувати дії та «взяти під контроль України Лаврський заповідник».

«Договір оренди з УПЦ ФСБ буде розірвано – терористів буде викинуто з Лаври! – повідомляє Тригуб. – Натомість, буде укладено новий договір – з УПЦ КП, що реально проявила себе як справжня українська Церква». Ветеран «Айдара», народний депутат ВРУ першого скликання Іван Макар висловився не менш радикально. Він повідомив, що «у Лаврі давно пора навести порядок, жорстко зачистивши путінську шваль!».

Ніяких доказів «співпраці з сепаратистами і ФСБ» братії Києво-Печерської Лаври радикали, як водиться, не навели.-кінець цитати.

Вихід тут один – рішуче заборонити діяльність УПЦ МП! Іншого не дано!

Сурма

В.мороко: знімається фільм про історію болгарських п

  • 05.07.17, 14:29

В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗНІМАЄТЬСЯ ФІЛЬМ ПРО ІСТОРІЮ БОЛГАРСЬКИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Міжнаціональним відносинам на Сході і Півдні – особливу увагу! Це прекрасно розуміють у прифронтовій Запорізькій області – злагода між різними народами – запорука миру!

Відбулася робоча зустріч директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислава Мороко із відомою болгарською репортеркою, заслуженим журналістом України Ганною Стояновою – Пеневою.

Участь у зустрічі взяли керівник Запорізького обласного товариства болгарської культури Василь Мітков та його заступник Іван Ангелов, голова Запорізького міського товариства болгарської культури „Відродження” Олександр Сяров.

Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко розповів про самобутню та активну болгарську громаду Запорізької області, про заходи, які запорізькі болгари провадять за підтримки обласної влади. В області діє програма підтримки національно-культурних товариств.

Нещодавно голова Бердянського болгарського товариства ім. Мішо Хаджийського Людмила Ноздріна презентувала нові книжки – „Летописец Таврии” та „Бердянское болгарское общество им. Мишо Хаджийского”. Книги видані товариством за підтримки обласної ради та Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації.
Пані Пенева розповіла про її пошукову роботу в Одеській області, презентувала свій відеофільм про болгар півдня України. Зараз Ганна Стоянова Пенева знімає в нашій області фільм про історію переселення, проживання болгар на території нашого краю, відшукує зв’язок історичних знахідок на Запоріжжі із засновником держави Болгарії каном Аспарухом.

Під час зустрічі також відбулося обговорення майбутніх проектів, які планує реалізувати болгарська громада області – святкування 155 річниці переселення болгар до Таврії, зведення пам’ятних знаків, створення відеопродукції та книжок, науково-пошукова робота.

До вивчення історії болгарських поселенців на території Запорізької області планується запросити науковців Запорізького національного університету та представників наукових кіл інших областей. Розглядалися й інші культурні проекти, які планується реалізувати в регіоні.

-Досвід роботи патріотів з Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА з національними меншинами, варто всіляко поширювати і вивчати! – переконаний політолог Сергій Пархоменко, – Маємо прекрасний приклад того, коли майданівець, волонтер АТО, чий син на фронті, успішно очолює ключову структуру області. Скрізь би так!

Запоріжжя – то Україна!

Сурма

На Запоріжжі знімають фільм про болгар! – Владислав Мороко

В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗНІМАЄТЬСЯ ФІЛЬМ ПРО ІСТОРІЮ БОЛГАРСЬКИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Міжнаціональним відносинам на Сході і Півдні – особливу увагу! Це прекрасно розуміють у прифронтовій Запорізькій області – злагода між різними народами – запорука миру!

Відбулася робоча зустріч директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислава Мороко із відомою болгарською репортеркою, заслуженим журналістом України Ганною Стояновою – Пеневою.

Участь у зустрічі взяли керівник Запорізького обласного товариства болгарської культури Василь Мітков та його заступник Іван Ангелов, голова Запорізького міського товариства болгарської культури „Відродження” Олександр Сяров.

Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко розповів про самобутню та активну болгарську громаду Запорізької області, про заходи, які запорізькі болгари провадять за підтримки обласної влади. В області діє програма підтримки національно-культурних товариств.

Нещодавно голова Бердянського болгарського товариства ім. Мішо Хаджийського Людмила Ноздріна презентувала нові книжки – „Летописец Таврии” та „Бердянское болгарское общество им. Мишо Хаджийского”. Книги видані товариством за підтримки обласної ради та Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації.
Пані Пенева розповіла про її пошукову роботу в Одеській області, презентувала свій відеофільм про болгар півдня України. Зараз Ганна Стоянова Пенева знімає в нашій області фільм про історію переселення, проживання болгар на території нашого краю, відшукує зв’язок історичних знахідок на Запоріжжі із засновником держави Болгарії каном Аспарухом.

Під час зустрічі також відбулося обговорення майбутніх проектів, які планує реалізувати болгарська громада області – святкування 155 річниці переселення болгар до Таврії, зведення пам’ятних знаків, створення відеопродукції та книжок, науково-пошукова робота.

До вивчення історії болгарських поселенців на території Запорізької області планується запросити науковців Запорізького національного університету та представників наукових кіл інших областей. Розглядалися й інші культурні проекти, які планується реалізувати в регіоні.

-Досвід роботи патріотів з Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА з національними меншинами, варто всіляко поширювати і вивчати! – переконаний політолог Сергій Пархоменко, – Маємо прекрасний приклад того, коли майданівець, волонтер АТО, чий син на фронті, успішно очолює ключову структуру області. Скрізь би так!

Запоріжжя – то Україна!

Сурма

УААСП і Кубів як приклад класичної української #ЗРАДА

  • 28.06.17, 18:17

Останні новини з поля бою за нормальний Закон про роялті та реформи в авторському праві – вкрай невтішні, враховуючи літо й те, як безкарно вивертаються чиновники найвищого статусу з будь-якого корупційного скандалу, лобіювання інтересів олігархів чи очевидного організаційного ляпу. Але стало хоча б зрозуміло, хто саме встромив ніж у спину цього разу.

Той молодий зам. міністра, що ініціював незрозумілий “конкурс” на головну посаду в УААСПі саме тоді, коли здобутки Дмитра Костюка official визнав весь цивілізований шоу-бізнес світу в особі Жана Мішеля Жарра – виявився близьким родичем Степана Кубіва. Упс… Після 5 рекордів за рік – замість ордена у вигляді позбавлення призиливих “в.о.” перед посадою Дмитра Костюка, його хочуть усунути взагалі, розігруючи стару скраплену карту.

З усього виходить, що саме родину Степана Кубіва олігархічні сили обрали бути тим списом, яким сьогодні намагаються торпедувати Закон про роялті перед слуханнями в парламенті. Це SOS не тільки від авторів, це SOS загроз для усього творчого українського суспільства. Тим більше це стається після візиту Порошенко в США, оскільки українські реформи по авторському праву підтримує навіть Американський Сенат.

Наразі Кубів проігнорував громадську думку у вигляді листа від Громадської авторської ради УААСПу та відверто ігнорує будь-яку можливість зустрітися з Костюком, який мав би засвідчити пану Степану прувами з Лісабона в своєму телефоні (фото та відео), люди якого рівня особисто підтримують прагнення української спільноти до цивілізаційного Закону про роялті, і в яких не виникло жодних сумнівів щодо фаховості діянь нового керманича УААСПу, а навіть навпаки.

Натомість – офіс Кубіва пришвидшує фарс із конкурсом на посаду голови УААСПа і збирає список тих, в кого буде стояти “вища освіта” і хто хоче керувати УААСПом. Тож очевидно, що Кубів починає грати на стороні олігархів-противників Закона про роялті та прагне усунути Костюка і його команду. І це, зауважте, той самий Степан Іванович Кубів, хто ще рік-два привселюдно бив себе в груди, декларуючи бажання навести лад у авторському праві.

Чому він хоче позбавити авторську спільноту , футбольно кажучи, її Роналду, нагадуючи тренера, який напередодні надважливого футбольного матча свариться зі своєю головною зіркою і не випускає його на фінальний матч Чемпіонату Європи? Що це, як не #ЗРАДА? В чому причина раптової зміни позиції Степана Кубіва саме після успіху Дмитра Костюка на Конгресі CISAC -2017 в Лісабоні?

Чи хтось з олігархів, що може й знає як впливати на свідомість Кубіва, нарешті переконався, що Костюк з його продюсерським досвідом “Віагри” таки дійсно знає абсолютно всі продюсерські схованки й прийоми і почав розуміти, що корупція, як раніше, вже не пройде?

Бо хіба що лінивий не бачить, наскільки фундаментально Костюк почав викривати схеми часів молодого Табачника і захищати права українських авторів (доречі, не тільки в шоу-бізнесі) заробляти більше. Для творчих людей України, яких роками безбожно обкрадали, виплачуючи крихти, прозора діяльність Костюка означає в рази збільшення доходів – і УААСП вже б`є ркорди по роялті навіть без “олігархічних” радіостанцій та певних телеканалів – 5 рекордів за минулий рік.

Виникає питання: а чи адекватно розуміє Степан Кубів і його родич, що шите білими нитками намагання поставити “свою людину” і похоронити доходність та прозорість УААСПу та реформу авторського права, бо роль Костюка в ній більш, ніж очевидна – це величезна свиня Гройсману, ще більший кабан – для президентського іміджу, а для реноме держави в очах цивілізованого світу – усунення від обов’язків вочевидь успішного реформатора взагалі гігантський, дурно пахнучий корупційний мамонт, що відкине українських авторів знову в лігу країн третього світу.

Можна не бути особливим пророком, щоб прогнозувати, що про цинічне відновлення старих схем по обкраданню авторського роялті писатимуть багато міжнародних видань. Творча спільнота нації, звісно, не вийде на авторський Майдан, але методично буде писати листи (які на відміну від Кубіва на Заході читають) в різні міжнародні організації та “віддячувати” винним в своїх бідах у своїй творчості – не в одному сатиричному творі чи кобзарській пісні, причому їх стане багато.

100% не зрозуміли ні Кубів, ні його зам міністра-родич, ні офіс Кубіва, яким професійно-важливим для міжнародного реноме авторської спільноти України було те, що “не маючий вищої освіти” Дмитро Костюк став першим за багато років керівником УААСПу, котрий мислить необхідністю UKRAINE бути на №1 події у світі авторських прав – щорічному Конгресі CISAC. І вкрай гідно представив там у 2017 році нашу авторську спільноту.

Хоча, напевне, “кубівці” на те скажуть, мовляв, для розуміння цього просто треба було бути продюсером, от і все, а усі колишні багаточисленні керівники УААСПу продюсерами не були, але вищу освіту мають.

Хай там як би Кубів та К не старалися, їм все ж варто не забувати, що авторська спільнота України ніколи не відмовиться від бажання мати цивілізований УААСП, Закон про роялті та Закон про спонсорство і меценатство. І нашу боротьбу підтримує, консультує та тримає руку на пульсі вся світова авторська спільнота.

Так що всі, хто хочуть поховати Костюка, мають усвідомлювати, що він – то семена…

Александр Ягольник

Шапіто під дахом історичного музею

  • 24.06.17, 14:38

Креативна генеральна директорка Національного музею історії України Тетяна Сосновська зуміла перетворити археологічний звіт на незабутнє шоу – з йогами, зіркою плейбою, східними мудрецями та весільними генералами.

Незабаром пікет працівників НМІУ під будівлею Міністерства культури буде відмічати сто п’ятдесят днів стояння. Міністерські чиновники мляво обіцяють розібратись у ситуації та до 2020-го року замінити Сосновську на когось адекватного, держсекретар Карандєєв та зав музейним відділом Чорногор взагалі не бачать нічого дивного у ексцентричній поведінці директриси, яка левову частину своєї нестримної енергії витрачає на боротьбу з колективом.

А між тим – наука не стоїть на місці! Відома зірка журналу «Плейбой» Влада Литовченко привезла в Історичний неймовірну виставу. Банальні нудні попередники керівничок музеїв ніколи б не змогли презентувати результати археологічних сезонів у такому феєричному дійстві, як це зробили тандем Сосновська-Литовченко. Відразу попереджаю: ті, хто очікував, що викопні знахідки будуть презентувати вихованки модельної агенції пані Литовченко, обламались: жодних танців живота та вправ на жердині не було. Натомість публіку розважали гості зі Сходу, близького Заходу та з Верховної ради.

У вступному слові пані Литовченко трохи перехвилювалась, забула згадати таку «дрібничку», що всі археологічні знахідки було зроблено за каденцію її попередниці, Ірини Пироженко.  Також у своєму спічі директорка Вишгородського заповідника гончарів чомусь називала ковалями, тож найбільший у давнину гончарний центр несподівано прозвучав як середньовічний осередок ковальства(?!). Одне це відкриття здатне здійснити переворот у вітчизняній історичній науці!Головне – не зупинятись!

   Про невпинність пошуків нового – давно забутого старого підтвердив депутат Вишгородської міської ради Валерій Виговський. Шановний депутат місцевого рівня повідомив, що в результаті пошуків археологи планують знайти ще одну пектораль та здивувати світову громадськість відродженням класичної концепції «НьюВасюків».

Далі в бій вступила «важка артилерія», яку заздалегідь привезла з собою досвідчена стратегиня Влада Литовченко. Надзвичайний і Повноважений посол Індії Манодж Кумар Бхарті, здійснивши стандартний дипломатичний реверанс, зробив основну заяву, запросивши шановних археологів та гостей виставки на колективний сеанс йоги, що заплановано на неділю.

U8GFP9QG17      Третій секретар посольства Ісламської республіки Афганістан Юзаф Шинварі, Перший секретар посольства Республіки Молдова Діана Гаджа та інші високоповажні гості теж не могли приховати легку розгубленість тим, що їх привезли на таке феєричне шоу, як звіт археологів. Та досвідчені дипломати швидко впорались з емоціями і далі звично тусувались та фуршетили.- пише https://polperex.

Родзинкою виступів ВІП-гостей, звичайно ж, був спіч Народного депутата Юрія Кармазіна. Політичний діяч у зв’язку з відкриттям виставки доречно привітав усіх присутніх з відкриттям шенгенського «безвізу», який буде мати важливе значення як для діяльності Вишгородського заповідника, так і для подальших пошуків артефактів.

XDCUTDRRAB Очевидно, не витримавши такого потужного супроводу археологічного звіту, господарка заходу непомітно зникла, залишивши гостей наодинці з артефактами. Втаємничені у «придворні» інтриги також кажуть, що пані Сосновська злякалась, побачивши у директорці Вишгородського заповідника грізну суперницю, яка поклала око на крісло генерального директора Історичного, що останнім часом хитається з амплітудою до восьми балів та вислизає з-під сіднички пані Тетяни. Погодьтесь, хіба можна порівняти таланти зірки «Плейбою», власниці модельного бізнесу тусовщиці Влади з такими у аматорки-вчительки математики Тетяни?!

   Та, попри всі інтриги, наукова громадськість була приголомшена розмахом та креативністю археологічного звіту, проведеного спільно двома непересічними представницями вітчизняного арт-муз(ейного) бізнесу. Зважаючи на те, що, зі слів Гендиректора Історичного музею «ми побачимо ще не одну спільну виставку», науковців може очікувати багато цікавого: дехто каже, що на наступних дійствах ми зможемо побачити бородату жінку КончітуВюрст, учасників гей-параду, хтось очікує революційного перейменування гончарів у ковалі, а є й такі, що прогнозують відкриття наступної спільної виставки на стадіоні «Олімпійський» у супроводі зірок української та зарубіжної попси.

34367-gif   П.С. Тим часом, пані Сосновська, окрилена успіхом шоу-звіту, для «підняття рейтингу» продовжує «закручувати гайки», у яких давно зірвало різьбу. Мають місце нові безглузді звільнення (по третьому разу), жорстокі покарання за п’ятихвилинні запізнення та інші ознаки тоталітарного стилю керівництва. Задля розвитку даного напрямку можу порадити лише введення в штатний розпис музейного спецназу для розгону пікетів  та обладнання в підвалах музею карцеру для неслухняних співробітників.

І. Корсун.

Київ – Вишгород – Ріо-Де-Жанейро.

 

На виставці з вітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважений посол Індії Манодж Кумар Бхарті. Він зазначив, що історія будь-якої землі є приводом для гордості. Вона єднає людей, якіживуть на цій землі.

Для посла виставка «Князі та гончарі: нові дослідження посаду давньоруськогоВишгорода» є дуже цікавою, тому що в Індії цінують і розуміють важливість археологічних знахідок. Манодж Кумар Бхарті додав, що українська та індійська цивілізації мали дружні зв’язки з давніх часів, що доводить хоча б подібність української мови та санскриту.

 

Відкриття виставки відвідали Третій секретар посольства Ісламської республіки Афганістан Юзаф Шинварі, Перший секретар посольства Республіки Молдова Діана Гаджа, народний депутат Юрій Кармазін та депутат Вишгородської міської ради Валерій Виговський

Мокрий Путін. Вінок майже впав…

  • 23.06.17, 00:04


Спостерігаємо за агонією путлеровської Росії. Сусідню країну чекає стрімка зміна влади, ймовірний розвал за прикладом СРСР, а то й часткова окупація території.

Китай свого не прогавить. Та і Японія. Німеччина згадає Кенігсберг. Фінляндія – окуповану землю.

Зрозуміло, що всі національні “республіки” та автономні округи, миттєво проголосять суверенітет.

Сподіваємося, отримає власну національну країну і Росія. Республіка Росія, наприклад. Хоча, за розміром, то буде щось, менше Казахстану… Істинно Велика Росія на дійсно своїх землях, без окупованих територій. Правда, поки невідомо, де будуть ті землі…

Чомусь згадується вінок і Янукович. Що тоді витворяли опричники партії регіонів – той режим видавався вічним. Майдан почався десь через півроку.

Російській Федерації теж залишилося кілька місяців. І вже не цікаво, куди і як зникне Путін. Гряде велика Смута. Справжня громадянська війна. Розвал. Сімнадцятий рік. Все повторюється.

Для України головне, після початку Смутного часу, рішучим ударом повернути окупований Донбас. І за кілька місяців очистити від вати Крим. За тим геополітичним хаосом буде не до нас.

Варто утриматися від спокус повернути Стародубщину, приєднати Кубань – для чого нам депресивні ватні регіони? Головне – повернути своє і утримати.

Відповідно, візовий режим і Стіна на східному кордоні.

А текстами та фото рашен-диктаторів ще можна насолоджуватися…

В Александровском саду по случаю годовщины начала Великой отечественной войны сегодня утром собралась почти вся верхушка российской власти.

Во время возложения цветов начался ливень. Зонты почему-то достались не всем. Президент и премьер некоторое время стояли под проливным дождем. На одной из фотографий агентства Reuters Дмитрий Медведев запечатлен с недовольным выражением лица. На других кадрах видно, что глава правительства стоит с Владимиром Путиным под одним зонтом.-пише Ехо Москви.

В социальных сетях подметили, что российский лидер вероятнее всего промок до нитки. Наш президент не отступает ни перед чем, написал в Твиттере один из комментаторов. Критики обратили внимание на неудачные ракурсы и жалкий внешний вид политиков. При Лужкове тучи бы разогнали, замечают пользователи. Кто-то в шутку предположил, что теперь в России запретят дождь.

5c483d085bd2bf5eebec97310da43d98

Фотографии сильно промокшего президента и премьер-министра с недовольной гримасой опубликовало агентство Рейтер. На вопрос «Эха Москвы», почему первые лица были без зонтов, пресс-секретарь президента Дмитрий Песков ответил, что это подразумевал характер мероприятия. «Это как на мемориальной церемонии не снять шляпу», — пояснил он.

images4444

В коментарях росіяни, попри цензуру, відірвалися:

Мальчиш-плохиш прям, а не Премьер. А у Царя волосы с головы смыло…

фотка с димоном – зачетная, вангую – будет много фотожаб с ней))

Модмок. Может заболеет и умрт? А лучше оба сразу…

природу не заставишь прислужничать…))

русня заслужила иметь таких двоих ничтожеств…. но, скорее всего, это Жалкий и Плешивый имеют всю рассиянскую публику…)))

По рожам можно ваноговать о перспективах России и её населения.

Черговий розпад Російсько-сталінської імперії набирає обертів.

Вже зараз нам варто шукати своє місце у новому світі…

Віктор Тригуб, “Універсальна газета”

2772034

2772032

2772030

2772028

Гітлер втік до Аргентини і вивіз скарби – є докази!

  • 20.06.17, 18:55


64 гітлерівські субмарини з 1945 року, спокійно стоять на далеких причалах військових баз Чилі та Аргентини! Це не рахуючи тих, які перегнали до Антарктиди і затопили на мілководді…

Як вони туди потрапили? Що перевезли? І де ті надсекретні пасажири, якими без сумніву були лідери Третього Рейху на чолі з Гітлером? Де скарби?

Команда журналу “Музеї України” десять років йшла слідами головних наці, що “зникли” 1945 року.Саме ми знайшли і опитали свідка останнього рейсу “Конвою фюрера” з 11 океанських субмарин 1945 року, з острова Гельголанд! Прикметно, що один підводний човен мав повністю український екіпаж! Знайшли ми і кілька картин “доктора” Менгеле, які він малював в Альпах, переховуючись від американців…

Всі все розуміли. Не вистачало документальних підтверджень і фотографій. Нарешті, вони виникли!

tmb_1000100048d68a2c3dcaf395d0abc9c93340554b“У передмісті Буенос-Айреса агенти Інтерполу виявили унікальні артефакти Третього Рейху та особисті речі Адольфа Гітлера.

Знахідку назвали найбільшою колекцією артефактів нацистської Німеччини в історії Аргентини, пише Associated Press.

Колекціонер зберігав у прихованій кімнаті портрет Адольфа Гітлера, набір ножів, пісочний годинник із нацистським маркуванням, статую-герб Третього Рейху, набір губних гармошок та багато іншого.

Агенти Інтерполу, отримавши дозвіл суду, увірвалися в будинок колекціонера. Їхню увагу привернула книжкова полиця, за якою виявився прохід у таємну кімнату.

За нею знайшли 75 предметів, які, на думку влади, є оригінальними. Свого часу могли належати високопоставленим нацистам. Особливу увагу вчені приділили лупі, якою користувався сам Адольф Гітлер, так званим іграшкам для “зомбування” дітей і приладу для вимірювання голови – такими нібито визначали приналежність новонароджених до арійської раси”.

Патрісія Бурллич, Міністр безпеки Аргентини, заявила, що всі речі оригінальні, ними дійсно користувався Гітлер – знайшли історичні фото, що це підтверджують. Аргентинський суд засекретив розслідування на 9 місяців. Лише зараз фотографії та деякі подробиці потрапили в пресу.

Прикметно, що крім нацистських символів, в колекції були єгипетські мумії, дивні археологічні знахідки різних епох і народів…

І невелика самоцитата з давнього матеріалу, що пояснює логіку нашого розслідування, яке миттєво привернуло увагу специфічних людей багатьох країн:

“…Ця пригода почалася в Баварських Альпах кілька років тому. Тоді ми йшли шляхом втечі зловісного доктора Менгеле, розшукуючи картини, які він малював, видаючи себе за художника. Кілька картин знайшли. Протримався довго. За кілька років з чемоданчиком, перебрався до Південної Америки, де в кінці ХХ століття помер на пляжі під час сексу з молодою мулаткою…

Буквально зразу на нас вийшли ветерани радянських спецслужб, що на високому рівні розшукують скарби. То потужна міжнародна група з масонським акцентом… Крім маси різної інформації, ми отримали історію про кортик німецького льотчика з тайником, у якому були зашифровані координати. Розшифрували. Вийшла точка в Антарктиді. Земля Королеви Мод. Ще тоді я звернув увагу на підвищену цікавість до субмарин. Ветерани готували секретну експедицію до Антарктиди і Південної Америки. Шукали тележурналіста.

За якийсь час до Антарктиди і Південної Америки рушає одна з кращих команд міжнародних розслідувань Костянтина Стогнія. Враховуючи їх дивний маршрут, я зрозумів, що знали вони багато. Та, не все. І шукали трохи не там. Зняли затоплений підводний човен. Спустилися, http://voenhronika.ru/publ/vtoraja_mirovaja_vojna_germanija_khronika/poslednjaja_tajna_gitlera_ukraina_2011_god/23-1-0-2146 зафільмували. http://blogs.pravda.com.ua/authors/stogniy/517e6cbabf48a/  – тут їх свідчення.

Після моїх публікацій про Антарктиду, виникло альтернативне джерело інформації. Звичайний читач просто не розуміє, у якому моніторингу знаходяться подібні статті, скількома мовами перекладаються, на які столи лягають. Підкреслю – оригінальні розслідування, а не переспів з уфологічних сайтів, більшість яких традиційно використовують спецслужби.

Зателефонував наш старовинний друг, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко. Ексклюзивно переказав розмову з учасником вже легендарної боротьби за козацькі регалії, брутально викрадених ФСБ РФ з Музею Кубанського козацтва у Нью-Джерсі (США), Валентином Володимировичем Доценком. Його батько Володимир Доценко, був офіцером підводного човна Рейху, екіпаж якого було сформовано лише з українців. Можливо, то був проект Гетьмана Скоропадського, який підтримував близькі стосунки з керівниками Рейху, переконавши їх створити підрозділ Крігсмарине.

До екіпажу відбирали активістів УНР з бойовим досвідом, чи їх дітей. Після навчання, стажування на інших судах, було сформовано українську команду, яка показала блискучі результати. Жовто-блакитну субмарину перевели до якогось елітного загону, доручаючи лише секретні операції. На початку війни з СРСР, човен таємно прийшов до Чорного моря, базувалися під Севастополем. Потім повернулися до Атлантики, на базу Гельголанд.

Зазначу – це переказ розповіді сина підводника. Подаю його версію без коментарів!

Найцікавіше почалося у квітні 1945 року. На Гельголанді сконцентрували 11 океанських субмарин з досвідом далеких походів. Мінімум торпед, озброєння. Все зайве і певну кількість членів екіпажу залишили на березі. Взяли якийсь вантаж. Потім прибули якісь пасажири. Човни одночасно вийшли в море. Йшли зграєю. Комусь не пощастило – одна субмарина була знищена неподалік англійського берега. Про це є згадки у відкритій пресі. Група дійшла до Чилі. В районі міста Пуерто-Монт висадили пасажирів, вигрузили вантаж. Пішли до Аргентини. Члени екіпажів вийшли на берег, отримали нові документи. За кілька років багато хто перебрався до США і Канади. Як і В.Доценко.

Ще живуть кілька учасників того рейсу. Як німці, так і українці. В родинах є документи, фотографії, форма з спеціальними нашивками. Особлива реліквія – жовто-блакитні тільняшки. На жаль, категорично відмовляються спілкуватися з пресою. Шокує, як вони зберігають таємницю. Просто істині арійці! Нам так і не вдалося поки що встановити номер субмарини, прізвище капітана. Старпом – Демченко. Уповноважений з спецоперацій Шкуро. Все.

У 1945 році 20 німецьких човнів тихо зайшли на військові бази Чилі. Деякі стоять на далеких причалах і досі. 44 субмарини пришвартувалися на базах Аргентини.

b4f87-000fg7gh.gifВидно для відводу уваги демонстративно здалося дві субмарини – 10 липня 1945 року, U-530 в аргентинському місті Мар-дель-Плата. 17 серпня (!) там же здався екіпаж U-977. Таке враження, що то були підставні мішені.

Виникла таємниця загибелі потужного бразильського крейсеру «Байя»! Розслідування проведене американцями довело – ці дві субмарини не топили крейсер! А от зграя з десяти човнів, яка мала надважливу мету – могла. Крейсер затонув за три хвилини! 4 липня 1945 (за іншою версією 9 липня)! Значить отримав кілька торпед одночасно. На розслаблених бразильців видно просто випадково наскочили. Було таємниче знищено ще чотири судна. Загинуло понад 400 моряків. Війна вже місяць як закінчилася! Пояснень нема!

Погано, що ми не знаємо жодної дати, прізвища капітанів, бортового номеру. Блукаємо у пітьмі.

Через посередників, попросили українців Аргентини перевірити, чи є на якійсь військовій базі старі німецькі човни. Передали, що кілька залишилося. Обіцяють фото і точні координати. Днями повідомили, що на одній рубці видно зображення маленького тризуба. Хоч рубку кілька разів фарбували…

Ну, і спробуємо зробити власну реконструкцію подій. Найвірогіднше, десь 22 квітня 1945 року, фюрер і інші керівні нацисти були замінені двійниками. 22-23 квітня, швидше за все легкомоторною авіацією, їх доставили на Гельголанд.  Тут відразу виникає підозра, що Гітлер тихо домовився з керівниками США та Англії про шлях відходу, щось суттєве пообіцявши. 18 підводних човнів спокійно стояли на базі, і союзники, маючи потужну авіацію, знаючи про значення острова, його фактично не бомбардували! Висадилися на острів лише 5 травня!!! Цікаво…

Зграя з 11 океанських субмарин рішуче виходить в море. В принципі, можна вирахувати, яка з них загинула поблизу берегів Англії… Можливо, то та, на якій був Гітлер з Євою Браун? І чому там і досі скільки секретності?

Ескадра дивом, без втрат, оминула всі мінні поля, патрулі, радари. Ще раз зауважу – зграя з десяти океанських субмарин! Їх явно не шукали…

Єдиний прокол – випадкова зустріч з крейсером «Байя», який знищили моментально. Це стало другим підтвердженням.
Не дуже зрозуміло, для чого субмарини дійшли аж до Чилі? Подивіться на карту – вожді Рейху, за чисельними публікаціями, жили в Аргентині, поблизу кордону з Чилі. Зручно. Година автівкою, і ти в іншій країні, що унеможливлювало швидкий пошук. А там і інше громадянство, інші документи. Ймовірно, спершу «золото Рейху» зберігалося саме в Чилі…

Аби члени екіпажу не проговорилися, субмарини відправили до Аргентини. Можливо, десь кілька човнів було затоплено. Ймовірно саме на подібний і повезли групу К.Стогнія. Для нас це важливий документальний доказ. Раз є один човен, можуть бути інші. Зверніть увагу – до місця затоплення добиралися на легких рибальських човнах. Мілководдя. При потребі легко підняти. І саме подібними баркасами евакуювали екіпаж. Все сходиться. Розповідь свідка, затоплена субмарина.

Тепер треба отримати докази перебування субмарин на військових базах Чилі і Аргентини. Ми направили відповідні запити – відповіді нема!

Нині – головне довести, що влітку 1945 року, група з 10 німецьких субмарин таємно висадила КОГОСЬ в Чилі, і або здала кораблі Аргентинській Республіці, або затопила їх в територіальних водах. Значить, десь 300 моряків якимось чином отримали аргентинське громадянство. Прізвищ, виходить не змінювали? Повинні існувати документальні сліди!

Ми за крок до визнання втечі Гітлера та інших його соратників. Вже зрозуміло як.

Можливо, і США, і Аргентина, і Чилі нарешті визнають очевидний факт. Чи Гітлер і досі живий?!

Для нас залишається дзвінка романтична легенда про жовто-блакитну субмарину з конвою фюрера. І я чомусь впевнений, що і фотографії будуть…

…Кілька моїх творчих знайомих вже під коньячок перебирають гітарні струни, намагаючись знайти мелодію до ще не написаної пісні «Жовто-блакитна субмарина». Якщо зможуть – буде хіт. Підтекст відчули?

Всі учасники цього розслідування отримують потужне задоволення. Крім двох українських журналістських команд, ніхто не зміг просунутися далі. Навіть не намагаються. Якась гордість виникла. Не все тут просто…”

Як хтось не зрозумів, в Аргентині знайшли частину ОСОБИСТОЇ колекції Адольфа Гітлера, яку він заздалегідь переправив за океан. А можливо, взяв з собою в останній рейс субмарин. Якщо б Гітлер збирався покінчити життя самогубством, для чого вивозити колекцію? Не забуваємо, Третій Рейх вдумливо пограбував десятки країн Європи. Про кількість золота, діамантів, скарбів мистецтва навіть говорити не будемо.

Гітлер планував створити новий Рейх вже у Південній Америці. Куди протягом 1943-45 років і переправили все найцінніше, використовуючи десь сто надсучасних на той час субмарин. 64 з яких і досі стоять біля причалів Чилі і Аргентини!

Отож, вірити казкам радянської пропаганди, за стандартами якої працює путінська, про масове самогубство босів Третього Рейху, не варто. Знищили двійників. Наці – втекли!

То вже інша історія, що відбувалося у Південній Америці після 1945 року. Ми намагалися дослідити шлях фашистських скарбів, культурних цінностей, переміщення ближнього кола Гітлера. Писали про дивну колону новеньких вантажівок, яка перевезла ЩОСЬ до Центральної Америки…

Тема абсолютно не досліджена. Нам з Києва, спираючись на поодинокі свідчення ветеранів з української діаспори багатьох країн та їх родичів, вести подібні розслідування досить складно. Хоча, результат є!

Чекаємо підтвердження наших версій!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

 

 

tmb_1000100093d172686f5716543c09132ab6509873

tmb_1000100063e95b3035442c2c50101a41f765e460

 

tmb_10001000f471498b1b354d73fdb26481b2efde1d

Argentina-Nazi-Artifa_Horo-635x357

Argentina-Nazi-Artifa_Horo-2-635x357

620x260_a81a0fd40d89affe9b3cea7739db5ca2_c

Argentina-Nazi-Artifa_Horo-1-635x357