Профиль

novasich

novasich

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Важные заметки

Министерство культуры: апофеоз непрофессионализма

  • 17.06.18, 17:50


Провальная антреприза для музеев. Трагикомедия.

Действие первое: Национальный заповедник Киево-Печерская Лавра. На объекте, внесенном в списки ЮНЕСКО, московские попы строят по своему разумению разные неразрешенные «красоты» – а что, –  они так  делают по всей стране! Но в Заповеднике? Список ЮНЕСКО?!- Один из телеканалов берет интервью у и. о. директора:

– Как это?! – Директор делает несколько выразительных движений лицом, а потом «переводит стрелки»: – А вот у меня есть главный типа архитектор, он объяснит.  – И знаете, что объясняет этот «типа главный»?  – Что все незаконное строительство ведется по выходным дням, когда ни его, ни директора на работе нету(!!!). Приходят – а над объектом уже баня надстроена. А там глядишь – новые воротца Бог послал, никакими планами не предусмотренные. А на свободном месте еще какой-то домишко пристроить. Да и вообще, я тут всего год работаю, еще ничего не знаю. Занавес.

Featured Image -- 749   Министерство культуры решило, очевидно, поприкалываться над музейной отраслью. Генеральным директором Киево-Печерского заповедника поставить исполнять обязанности случайного пассажира, который вместе со своим главным архитектором по понедельникам удивляется: а что это попы здесь новенького понастроили? Ему, как верному прихожанину мос. патриархата, по крайней мере, надо знать, что строить в воскресенье – грех. И врать на камеру не благословляется.

Дальше – больше. Двумя крупнейшими музеями Киева – Историческим (НМИУ) и Национальной архитектуры в Пирогове (НМНАПУ) – поставили поруководить, мягко говоря, стажерок. И если стихийное бедствие в Историческом – наследие предыдущего Министра, то пироговская «мадам» со своей командой «парашютистов» – целиком и полностью на совести нынешнего руководства Минкульта.

ef9e9aa5f0d3f9e917d257d3e1f49535_600x1000

Каким ветром туда занесло рекламщицу с трехмесячным стажем музейной работы выяснить довольно трудно. Хотя легко догадаться. Очевидно, мы скоро станем свидетелями какого-нибудь финансирования и «покращення». «Покращення» жизни отдельно взятых работников от культуры. А пока – мелочь по карманам. «Команда», которую притащила с собой и.о. директора О.Повякель – «парашютисты». Так их прозвали работники музея за то, что ни один из них ни малейшего понятия о музейной работе не имеет. Как, впрочем, и их директриса. Жизнь в музее закипает уже на кассах. Полным ходом «химичатся» левые билетики, мутные экскурсии. Я попыталась взять интервью у своих старых знакомых работников музея – они все испуганы, говорить на камеру наотрез отказываются. Такой тяжкой обстановки, говорят они, не было ни при одном директоре. Стукачество, незаслуженные придирки. Первым замом директриса назначила одного из «парашютистов». Этот соответствует своей шефине во всем – полный непрофессионализм и редкостное хамство. Стаж руководящей и музейной работы близок к нулевой отметке. А что рекламщица?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

– В Министерстве мне по секрету сообщили, что данный персонаж поставлен, чтобы «утихомирить» коллектив. Ничесиутихомирство! В экскурсбюро зачастила «скорая», забирая работников с гипертоническими кризами. На днях, говорят, там уже рукоприкладством занялись – кто-то укого-то то ли побил, то ли поборол -ждем травматологию и запасаемся попкорном.

Тут мне опять позвонили из Исторического музея – они уже почти четыре года (!) просят Министерство «освободить» их от незаслуженного «счастья» – директрисы Сосновской. Старые работники почему-то считают, что работа Национального музея истории Украины на уровне сельского клуба недопустима. Чудаки! Гендиректор Сосновская считает, что ей можно все – незаконные увольнения, незаслуженные придирки, распоряжаться государственными деньгами, как своими собственными – мой музей, что хочу, то и ворочу! А холуям-дилетантам можно цинично издеваться над профессиональными работниками. В Минкульте такое положение считают, видимо, нормальным. Да и не замечало руководство Министерством почти полгода ежедневных пикетов работников Исторического. Внимательные…

98987

Так в чем тут замысел режиссера? В каждой сцене, если по Станиславскому, то «Не верю!».


Где наш министр-артист набрал такую бездарную труппу исполнителей главных ролей, которые даже в статисты не годятся? Ведь ни один из этих директоров-«парашютистов» не смог бы даже эффективно руководить каким-нибудь отделом в своем музее! В роли руководителя музейного отдела министерства работает бывший милиционер, который ни дня не работал в музее (?!). А ведь в Положении про Министерство написано, что они должны готовить кадровый резерв. Наготовили! Слава Богу, что еще как-то пронесло Софию и Музей второй мировой – видно, руки еще не дошли поставить там кого-нибудь оригинального для прикола.- пишет блог polperex.

Господин Министр! В драме с музеями оваций точно не будет. Будет свист и яйца. Может, и Вы не свою роль играете? Ведь быть Министром культуры в воюющей стране – роль невероятно ответственная и трудная. И то, что при Вас была уничтожена музейная отрасль темным пятном ляжет на Ваше резюме. И деньги, украденные Вашими недобросовестными подчиненными, несмотря на то, что не дойдут до Вас, все-таки будут украдены из без того бедной культуры. Настало время решать – либо менять труппу, либо уходить со сцены. Пока помнят Ваши удачные роли.

P.S. Оказывается, шустрые антрепренеры протаскивают в В.Р. «закончик», который явно написан под вышеперечисленных персонажей. По этому «закончику», чтобы занять кресло гендиректора национального заведения, не обязательно иметь стаж музейной работы. У некоторых нардепов с черным юмором тоже все в порядке. С порядочностью и ответственностью как раз – не очень…

Мария Муха, блогер.

Тур в Країни Балтії під час літніх відпусток

  • 17.06.18, 14:30

Продовжуємо реалізувати пресову програму «Круїзний журнал» часопису «Музеї України». Цього разу журналісти видання планують проїхати маршрутом Київ-Вільнюс-Рига та побувати в морському круїзі до столиці Швеції — Стокгольму.

Нині тривають перемовини, підготовка, вивчення рекламних та інформаційних матеріалів.

І коротка довідка про можливості судна «Романтика», що стало легендою Балтійського моря, здійснюючи рейси Рига-Стокгольм.

AS Tallink Grupp – ведущая компания в сфере морских пассажирских перевозок на Балтийском море. Tallink предлагает круизные путешествия высшего класса, перевозку пассажиров, а также является стабильным участником рынка грузовых перевозок на Балтике. Компания владеет 14 кораблями, которые курсируют по разным маршрутам, соединяющим Латвию, Швецию, Финляндию и Эстонию. Паромы курсируют под товарными знаками Tallink и Silja Line. Компания управляет также сетью гостиниц Tallink Hotels, в которую входят 4 отеля в Таллинне и 1 отель в Риге. Tallink обеспечивает рабочие места для более чем 7 400 человек. В 2017 году компания обслужила более чем 9.8 миллионов пассажиров.

В апреле 2006 года TALLINK открыл линию Рига — Стокгольм. На линии курсируют корабли Isabelle и Romantika, обеспечивая пассажирские, транспортные и грузовые перевозки между столицами Латвии и Швеции.

Стокгольм удивляет в любое время года. Скандинавские живописные пейзажи не оставят Вас равнодушными. Насладитесь особым настроением в самых популярных музеях и центрах развлечений Стокгольма, прогуляйтесь по Старому городу или же отправляйтесь на шопинг в торговые центры и магазины города.

Стокгольм идеально подходит как для короткого визита, так и для длительного путешествия. Вместе с нами вы можете добраться до столицы Швеции каждый день быстро и удобно — отдохните с удовольствием на наших кораблях и в Стокгольме!

Romantika – особый корабль, с которого началась новая эра пассажирских перевозок на Балтийском море. Корабль, построенный по специальному заказу Tallink, символизирует новый этап в работе компании. Каждое мгновение, которое вы проведете на палубе Romantika, принесет вам незабываемые впечатления и станет приглашением к новому путешествию!

  • Romantika отправляется из Риги в Стокгольм через день в 17:30.
  • • Внешний вид парома был недавно обновлен.
  • • Открыт новый Romantika Lounge.
  • • Расслабляйтесь всей семьёй! В дополнение к сауне можно заказать косметические процедуры в салоне красоты Hera.
  • • Каждый вечер гостей ждёт развлекательная программа.


Дата постройки: в 2002 году
Длина: 192,9 м
Ширина: 29 м
Мощность: 26 240 kW
Скорость: 22 узла

Ледовый класс: 1 А super
Количество палуб: 12
Максимальное количество пассажиров: 2 500
Количество кают: 727
Количество спальных мест: 2 172
Линейные метры: 1 030 м

BOUTIQUE

В парфюмерном бутике Вы найдёте товары известных торговых марок – парфюмерию, косметику и средства по уходу за телом как для женщин, так и для мужчин. Кроме этого, здесь имеется хороший выбор украшений, часов, сувениров, подарков, электроники, игрушек, а также коллекции одежды для детей. Покупая на море, Вы экономите деньги.

Tax Free Market

В широком ассортименте магазина есть сладости и деликатесы, а также различные алкогольные напитки и, табачные изделия. Здесь Вас ждёт настоящий конфетный рай! Самые разные сладости на любой вкус в ярких забавных упаковках – такого магазинах на материке в продаже нет.

Ознакомится с ассортиментом магазинов на борту. Составить список своих покупок можно здесь

Grande Buffet

Лучшая сеть ресторанов типа «Буфет» на Балтийском море доступна на всех судах компании Tallink! Благодаря тщательному выбору поставщиков продуктов и мастерству поваров гарантировано высокое качество закусок, основных блюд и десертов. Настоящие деликатесы национальной кухни добавляют неповторимые впечатления от широкого ассортимента блюд.

Fast Lane

В ресторане самообслуживания посетители сами могут собрать себе трапезу из свежих салатов и горячих блюд. В ресторане можно взять и уже готовые блюда или купить еду на вынос. Ресторан находится на 6-й палубе в зоне отдыха в носовой части судна. Здесь же рядом расположено уютное кафе Caf Promenade и игровой уголок Лотте. В зоне отдыха с панорамным видом на море 71 столик и 263 сиденья.

Тур в Країни Балтії під час літніх відпусток — ідеальний! Можете побачити Литву, Латвію, Естонію, здійснити круїзи в Фінляндію, Швецію, на острови! Втекти від української спеки в помірний клімат Балтійського моря — що може бути краще?

Зрозуміло, є чимало нюансів, певні проблеми, навіть туристичні пастки. Саме для того, аби поділитися досвідом, враженнями, і розпочата пресова програма «Круїзний журнал».

Спробуємо описати те, що побачили і відчули наші журналісти і автори!

Запрошуємо до співпраці туристичні фірми, круїзні компанії, перевізників, музеї, готелі, ресторани…

Українські туристи повинні отримати достойний відпочинок в Європі!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України

Пресова програма «Круїзний журнал»

  • 14.06.18, 18:45

Пресова програма «Круїзний журнал» часопису «Музеї України»

Країна стрімко крокує в Європу! Сотні тисяч українців оформили біометричні паспорти і почали планувати літні відпустки. Пригоди і мандрівки кличуть!

На жаль, залишки туристичної галузі України не змогли адекватно зреагувати на такі кардинальні зміни. Мало інформації, мало нових маршрутів…

Потенційні підкорювачі Європи змушені самостійно продумувати подорожі, роблячі прикрі помилки. Втрачаючи фінансово. Особливо, це стосується молоді, і тих, хто виїздить вперше.

Саме для них журнал «Музеї України», за підтримки нашої групи сайтів і блогів, розпочинає інформаційну пресово-туристичну програму «Круїзний журнал».

Журналісти і наші автори особисто пройдуть кілька маршрутів в басейнах Чорного, Балтійського, Середземного морів, Атлантичного океану…

Зробимо фоторепортажі, поділимося враженнями, досвідом, порадимо перевізників, круїзні компанії, готелі, тур-операторів, музеї…

Нотатки з мандрів — повертаємо колись модний жанр…

Особлива увага до морських круїзів і паромних переправ!

Відповідно, запрошуємо до співпраці зацікавлені структури, які готові відправити, супроводжувати, приймати чисельних українських туристів!

Радо опублікуємо враження від поїздок наших співвітчизників!

Перший рейд — Білорусь-Литва-Латвія-Естонія-Фінляндія вже відбувся!

Можливо, буде Швеція, Данія, Польща, Німеччина…

Інформаційні партнери за підтримки групи блогів:

http://www.ungazeta.info/

http://www.novasich.top/

http://www.surma-ua.info/

http://www.museum-ukraine.info/

http://www.secondusa.top/

http://www.sxdon.info/

http://www.balpress.info/

Отже, не марнуйте літо!

В тури і круїзи!

Європа чекає!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України

Визначна подія відбулася у Дружківці

  • 13.06.18, 18:51

У Дружківці відбулася передача трамваїв у власність територіальної громади

Визначна подія відбулася у Дружківці – Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації передано територіальній громаді міста 6 пасажирських трамвайних вагонів  Татра Т3 в рамках інвестиційного проекту «Оновлення громадського транспорту».

Захід відвідав губернатор Донецької області Павло Жебрівський, Артем Литвинов, директор департаменту розвитку базових галузей промисловості облдержадміністрації; міський голова Валерій Гнатенко, Олександр Нефьодов, директор комунального підприємства «Дружківка – автоелектротранс», представники громадськості та засобів масової інформації. Завдяки зусиллям місцевої влади та значній підтримці Донецької обласної адміністрації трамвайний рух у Дружківці вдалось не тільки зберегти, а й значно розвинути.

Губернатор Донецької області вручив сертифікат на пасажирські вагони та зазначив, що цьому дуже приємно  сьогодні бачити як Дружківка розвивається, адже протягом останнього часу у Дружківці відкрита опорна школа, центр надання адміністративних послуг, інфекційне відділення лікарні, басейн, молодіжні центри.

«Дружківка одне з двох міст Донецької області, де  збережений цей унікальний вид транспорту. Значним кроком вперед стало надання пасажирам можливості оплатити проїзд, скориставшись мобільним додатком, за допомогою  QR-кода, який розміщено у салоні трамваю. Все це робить його привабливим для сучасної молоді.А ще на свята трамвай стає місцем проведення дитячих пізнавально-розважальних програм. Так юні дружківчани у невимушеній атмосфері, подорожують рідним містом»,  – прокоментував Валерій Гнатенко.

Присутні скористалися можливістю проїхати центральними вулицями Дружківки в нових трамваях, які сьогодні були прикрашені логотипом «Оновлена Донеччина», який з’являється  у тих містах та районах області, які активно оновлюються та щодня стають кращими.

 

Оксана Повякель порушує закони України!

  • 12.06.18, 06:40

В.о. директора музею у Пирогові Оксана  Повякель порушує закони України!

Міністру культури України

Нищуку Є.М.

Шановний пане Міністре!

Хочемо ще раз звернути вашу увагу на порушення, які відбуваються у Національному музеї народної архітектури та побуту України (надалі НМНАПУ).

Ваша ставлениця, Оксана Повякель, яка понад 7 місяців виконує обов’язки директора НМНАПУ,  яку ви «кришуєте» і активно «прикриваєте»,  не визнає законів України: під її керівництвом  бухгалтерська служба  державного закладу приховує фінансову діяльність музею і систематично порушує накази Мінфіну та Закони України!

Нагадуємо, з 15 вересня 2017 року, відповідно до статті 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 № 183-VIII розпорядники та одержувачі зобов’язані оприлюднювати інформацію про використання публічних коштів на порталі Є-дата.

Починаючи з 3 кварталу 2017 року, бухгалтерська служба НМНАПУ  мала щоквартально викладати  інформацію про те, скільки надійшло до державної установи бюджетних призначень і як ці надходження використали. (https://www.budgetnyk.com.ua/article/41-yak-shtrafi-vdpovdalnst-peredbachen-za-neoprilyudnennya-nformats-na–data).

Але ні за 2017, ні за 2018 роки музейний заклад  так і не виклав таку інформацію на Є-дату –  всі фінансові оборудки музею  залишаються «в тіні».

Звертаємо увагу, на підставі наказу Мінфіну від 14.09.2017 № 771 розпорядники та одержувачів бюджетних коштів державного і місцевих за невиконання обов’язку оприлюднювати інформацію на веб-порталі Є-дата з  2017 року, за законом притягнути до відповідальності. Відповідальність за не оприлюднення інформації на Є-дата покладається безпосередньо на керівників-розпорядників та одержувачів.

Ще раз наголошуємо – музей національного рівня не може очолювати людина, яка не знає і не вивчає українське законодавство і нехтує наказами Мінфіну.

Вимагаємо розслідування! – пише блог sekundaua

Цей лист розповсюджено по українським ЗМІ, інтернет-ресурсам, направлено до  Кабінету міністрів та  Президенту України.

Громадський комітет

Проект «Безопасный город»

  • 11.06.18, 14:28

«Проект «Безопасный город»  даст возможность повысить эффективность предотвращения правонарушений и позволит повысить уровень личной безопасности дружковчан» Валерий Гнатенко

Общественная безопасность является актуальной проблемой для городов по всему миру. И дело не только в заинтересованности в этом служб безопасности, полиции, аварийных служб и других. Каждый из нас стремится жить в максимально безопасном комфортном городе, районе, и даже дома – с охраной, консьержем и камерами наблюдения.

В Дружковке вопросам безопасности уделяют немало внимания. Городскими властями  выделены средства в рамках программы «Безопасный город». 7 июля городской голова Валерий Гнатенко совместно с сотрудниками Дружковского отделения полиции встретился с жителями  дома по улице Космонавтов, 51, где в рамках данной программы установили 16 видеокамер.

Общаясь с жильцами городской голова продемонстрировал  возможности техники, где  горожане в реальном времени смогли видеть трансляцию встречи на экране мобильного телефона. «Плату за обслуживания камер городской совет берет на себя, – отметил Валерий Гнатенко.  Установка видеонаблюдения позволит полиции оперативно реагировать на происходящее и раскрывать преступления. А наши жители могут чувствовать себя намного безопаснее».

Для того, чтоб изображения ночью было более четким, коммунальным предприятием «Комсервис» установлены более мощные лампы, просматриваются входы в подъезды, двор, детская площадка.  Стоит отметить, что в  Дружковке  видеонаблюдением охвачены места массового скопления людей – городские площади, некоторые микрорайоны, а в марте камеры уже установили на доме по улице Кошевого.

Арина Олексина

Тетяна Чорновол показала свої картини

  • 10.06.18, 11:03

Це – надпотужна виставка. Просто ефект зіпсували набридлі політики. Не варто було їх запрошувати…

Народний депутат України Тетяна Чорновол показала свої картини. Особисто я вражений.

Я був у тій колоні Майдану, яку безбашенна Танка вела у Нові Петрівці до Дзвінкової криниці, і, до речі, з своїм Малим –  сином. Чекали нападу беркуту, хоча, все обійшлося…

Невтомна Танка одразу стала до лав оборонців України на Донбасі. Як і її чоловік Микола.

Про те, де у ті критичні дні були “петріоти з дивану” не варто згадувати.

Микола опинився в Іловайську. І був пристрілений, очевидно жінкою-снайпером, на одному з полів Осиківської сільради, де я виріс…

Пахова рана. Снайперський “жарт”. Рана здається дрібною. Якщо не буде кваліфікованої медичної допомоги – однозначна смерть. Що і сталося.

Молода жінка-патріотка стала вдовою. Діти – сиротами…

Картини Тетяни саме про це. Її життя кардинально змінилося.

Очі вдови…

Спогади молодої вдови…

І саме завдяки їм Україна вистояла і є!

Слава героям!

Мабуть на тому рецензію і закінчу. Далі пряма мова Тетяни Чорновол з Фейсбука.

“Я взялася за пензлик в річницю загибелі свого чоловіка під Іловайськом. Тому що моїй змученій душі, як і родинною трагедією так і валом брехливого публічного бруду, вкрай потрібно було конденсувати хоч трохи щастя. А звідки?

Знайшла — інтуїтивно. Уквітчувала тоді могилу Миколи соняхами, бо загинув він на соняшниковому полі, і відчула, що мені треба негайно, побачити те, що він бачив востаннє.

Вдома вигребла з шухляди старі фарби. Картина повставала наче з двох половин — вибух і трупи обгорілих соняхів, а поряд квітуче не зруйноване війною поле. І зразу зринули спогади, як їздили ми з Миколою по таких полях в 14-тому. Соняхи біля Маріуполя обривалися прямо в море. І все це жовте і блакитне сприймалося особливо яскраво в контрасті з близькою війною і смертю.

Згадала, як Микола мучився, коли я просила подарувати мені на день народження автомат. Він опирався з усіх сил, панічно боявся щоб я воювала. Проте повага і любов переважили страх. І він здобув автомат під час звільнення Маріуполя і подарував. Але настрій у нього був хмарний. Тому, коли ми повернулися з полігону, де пристрілювали зброю, я винувато проворкотіла Миколі: «А давай я почищу і твій кулемет». Добровольці так по-доброму посміялися з такої сценки подружнього життя, що і Микола не зміг сховати проривну посмішку. І була тоді якась особлива радість для мене — сидіти над морем під соснами (чота Миколи тоді базувалася в колишньому маєтку Януковича під Маріуполем) і чистити нашу зброю сорочками переможеного ворога (себто Віктора Федоровича).

І поки я малювала соняхи весь час відчувала дотик до тієї радості, бачила мерехтіння липневого моря й танцюючу мереживну тінь сосен…

Щастя, воно в нас! Завжди! Витягнути його тільки треба, по краплині, відокремити від гіркоти втрати.

І так мені закортіло взяти наступне полотно і малювати сосни, щоб, як наяву знову пережити літо, коли народилася дочка. Ми тоді з Миколою прогулювалися в парку й гойдалися на старих атракціонах – «човниках». Микола великий і сильний, розгойдував так, що ми літали під самими кронами в мереживі соснових тіней. Літали, поки не помічали, як внизу, під нами, прокидалася у возику маленька Іванка. Цілий водоспад вітру, ейфорії і щастя…

І я малювала сосни — літала. Малювала Крим – стояла знову там на скелі. Малювала просту радість сьогодення, щоб не втекла бува. Щастя насправді таке просте і в простих речах. І коли важко, і коли відчай, і коли злість, це ще не означає, що його немає поряд. А коли малюєш є час і помітити, і відчути сповна. А ще мріяти. Плекати в собі жагу і пристрасть життя”.

Тетяна Чорновол

Чому я взявся щось писати?

Тому, що я дозрів поїхати у зону бойових дій на рідний Донбас, лише на Покрову 2014. Мабуть боявся… Але, поїхав…

Вони воювали вже кілька місяців…

Обурений дебільними рецензіями на картини Танки.

Особисто я її розумію, поважаю і співчуваю. Про політику не будемо. Лише про жінку і патріота.

На якому дивані лежали ваші тушки у той час? Чомусь заділо…

Можливо, Танка стане такою ж класною художницею, як і активісткою…

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

У національному музеї історії україни – ще одна зруйнована

  • 08.06.18, 21:33

Вслід за руйнуванням унікальної пам’ятки – дипломатичного паспорта М. Грушевського 1919 р. під час монтажу виставки, турботами директора музею Т. Сосновської нанесено черговий удар по збереженню іншої, не менш унікальної пам’ятки.

Пам’ятка – срібний глечик-ойнахоя  І ст. Цей музейний предмет реставрувався реставратором вищої категорії, заступником завідувача філії НМІУ – Музею історичних коштовностей, членом профкому Первинної профспілкової організації НМІУ Анастасією Іваненко. Останній факт дуже сильно нервував гендиректора, яка головною метою всього свого життя обрала саме знищення цієї профспілки. Створення особливо «складних», тобто максимально нестерпних для адекватних людей умов для роботи усім без винятків членів профспілки з особливим наголосом на членах профкому – це головне завдання і мотивуючий чинник.

За ці далеко не повні 6 місяців доведено до звільнення четверо членів профкому.

Звісно, що доводячи до звільнення високопрофесійного музейного працівника і реставратора Сосновська і її Ко, в останню чергу думали про експонат, хоча в цій історії він зіграв вирішальну роль. Коли Анастасію Іваненко звільнили (через годину після подання заяви – не хотіли ризикувати, щоб людина раптом не передумала) на черговій загальномузейній нараді заступник ген. директора з адміністративних питань, який не має профільної освіти і жодного року не працював у музеї, оголосив що проблема в тому, що предмет на сьогодні в гіршому стані ніж був до реставрації. Також на погляд заступника, який очолював робочу комісію, яка розбиралась в цій штучно створеній ситуації, проблемою було те, що глечик реставрувався аж 7 років…     Генеральний директора (за освітою математик) додала, що видавався предмет на реставрацію на рік. Ось така «страшна» на погляд цих дилетантів і пройдисвітів трапилась трагедія. Дуже шкода, що Анастасія не мала достатньо фізичної сили і здоров’я дотерпіти до кінця роботи всіх цих «комісій» до складу, яких входили математики та економісти (окремо потрібно відзначити завідувача МІКУ О. Хардаєва – юриста), які її тероризували майже місяць. Але в результаті людина звільнилась – всі заспокоїлись – і О. Хардаєв, який за декілька місяців свого призначення добив фаховий колектив, і Сосновська і співробітники Анастасії, які отримали щедрі премії та її посаду за «підтримку» директора. Але постає питання: «А як же срібний глечик-ойнахоя?».

Тепер повернемось до цього експоната і пояснимо хоч через інтернет-видання «геніальному» директору (бо спеціалістам музейникам, ми думаємо, пояснювати не потрібно). Так, експонат видався на рік, але в процесі роботи виявилось, що він потребує тривалішої реставрації і терміни подовжували рішеннями реставраційної ради. Звісно предмет «виглядає гірше», бо з фондів видавали майже цілий глечик, а в процесі реставрації його розмонтували на фрагменти і станом на сьогодні монтаж предмета не завершено. Глечик (предмет археології) срібний із тонкими стінками, тобто дуже складний – тому з ним і працювали аж сім років. Звісно паралельно реставрувалися інші предмети. Але коли математик і юрист має безмежну владу і безкарність, пояснювати якісь фахові речі іноді буває принизливо. Саме тому Анастасія вирішила піти, а не втрачати час на сто перше письмове і усне пояснення недалекому, психічно нездорову керівництву елементарних речей.-пише блог surmanova.wordpress.com

А глечик-ойнахоя тепер буде існувати в фрагментованому стані ще дуже довго, бо фахівців відповідної кваліфікації в музеї немає. Спостерігаючи за цією ситуацією, ще декілька фахівців готові покласти заяви, щоб не чекати повторення ситуації. І хто ж залишиться працювати в музеї? Люди з найнижчим рівнем інтелектуального розвитку?

 

Корсунь Ю. музейник.

Музей у Пирогові – це банкомат, чи музейний заклад?

  • 08.06.18, 15:09

 

Вже багато років недолуге Міністерства культури України,  активно  «прилаштовує» на керівні посади близьких друзів та кумів, які  нічого не розуміють в музейній галузі і роблять з музеїв розважальний центр.

Музей для міністерства — банкомат для отримання готівкової маси. Міністра цікавить лише особистий піар  та позитивні відгуки  про роботу галузі культури (за чутками, «Голос майдану»  планував перескочити на тепле крісло амбасадора у Канаді, але отримав відмову і зараз готується до Верховної зради). Йому  важливо аби посади директорів закладів культури займали «ручні»  особи,  які допоможуть досягнути його великої мети. І сьогоднішні директори активно працюють на імідж свого хазяїна.

В пошуках піару та швидких грошей,  деякі директори музеїв  забули , що основна функція музейних закладів. – це науково-освітня робота. Це яскраво видно  по роботі Національного музею народної архітектури та побуту України у с. Пирогів.

За останні роки музей не випустив жодного наукового каталогу, жодного методичного посібника, жодного наукового збірника, не провів масштабної науково реставрації . Протягом десяти років музей провів аж дві конференції, але не видав жодного збірника з науковими матеріалами. Музей  навіть не  випустив елементарного путівника.  В.о. директора Повякель   відмахується – краще зробимо за ці гроші новий сайт.

На першому плані  у Повякель лише комерційні кінозйомки та фестивалі. Для залучення спонсорів вона влаштовує марнотратний фестиваль з подружкою — теж радницею Міністра культури (дружина нардепа Бригинця від БПП), Рудницькою, яка вже багато  «нафестивалила» бюджетних грошей на Сході України.

ef9e9aa5f0d3f9e917d257d3e1f49535_600x1000

До проведення щонедільних заходів залучені всі наукові співробітники:  молоді танцюють та співають,  проводять інтерактиви та  екскурсії, науковці з 40-річним досвідом прибирають  експозиції, вирубують чагарники, займаються  городиною, білять, фарбують, мажуть.  Займатися науковою роботою їм просто ніколи – навіть у зимовий період музей проводив «вечорниці для фотосесій».

Для Повякель головне – фотографії у Файсбуці, а не реальна музейна робота. Вона не знайома ні з законами, ні з колективним договором, ні з інструкціями, ні з музейним працівниками.  За пів року не проведено жодного збору колективу.  На День музеїв вона преміювала виключно  своїх васалів, забувши  привітати інших  працівників.

Порушуючи умови колективного договора,  Повякель  за 4 місяці вже два рази змінили штатний розпис.  Завідувачі відділів навіть не знають  хто їм підпорядковується: нема ні наказів про зміни штатного розпису,  ні  доступу до штатного розпису, до нових положень, посадових інструкцій. У музеї  з’являються нові сектори та відділи без реально працюючих людей.  У квітні вона  скоротила першого заступника, а в травня цю посаду поновила і  перевела  туди хлопчика Артема з посади свого радника  (Артем  інколи п’є каву з заступником голови Адміністрації Президента  і обіцяє перемогу Повякель під  час конкурсу на посаду директора).- пише блог https://polperex.wordpress.com

Міністр вже чув про зловживання Повякель на посаді в.о.директора: про зйомки на території музею, про неофіційних орендарів, про касові махінації. Не реагує.  Шлях до Верховної зради дорого коштує.

А Повякель вибрала  шлях попередників: збагачення та самопіар.

Колектив пережив багато директорів  і впевнений, що і ця директорка  довго  не затримається.

Олена Мельник

Дружківка провела регіональні змагання з мотокросу

  • 07.06.18, 18:18

Швидкість, рев моторів, стрибки й повороти, – 28 травня у Дружківці відбулися регіональні змагання з мотокросу. Вісімнадцять років назад такий захід вже відбувався, але відсутність професійної траси, людської ініціативи, підтримки та допомоги не змогли зробити цю подію традиційною. На щастя, часи змінюються і мрії здійснюються.

Змагання проходили на схилах Костянтинівського району. Організаторами стали Дружківська міська рада, райдержадміністрація Костянтинівського району, обласний комітет ТСОУкраїни, які при підтримці компанії «Веско» відродили трасу до рівняпрофесійних міжнародних змагань і доклали чимало зусиль, щоб свято вдалося. З першими словами привітань до присутніх звернувся міський голова Валерій Гнатенко, який побажав всім спортсменам перемоги, адже мотокрос – це спорт справжніх чоловіків. «У Дружківці завжди підтримувалися творчі та спортивні ініціативи – й міські, й обласні та регіональні, саме розвиток особистості є запорукою подальшого розвитку міста та суспільства в цілому», – зазначив міський голова.

Як повелося з давніх-давен на нашій землі, перед будь-яким серйозним ділом або перед дорогою, людей завжди частували – пригощали святим хлібом. Організатори свята не відійшли від цієї традиції та пригостили спортсменів Дружківки, Костянтинівки та Краматорську короваєм. А яскравим акордом стали жовто-блакитні кульки в небі, випущені з рук вихованців хореографічного колективу «Модерн».

Тож змагання стали справжнім екстремальним видовищем. На схилах довкола траси зібралось чимало дружківчан та гостей міста, які з цікавістю спостерігали за перегонами та активно вболівали. Змагалися професіонали та аматори, ветерани мотоспорту та зовсім юні спортсмени. Всі вони залишилися задоволені організацією заходу та запевнили, що готові повернутися у Дружківку в наступному сезоні.Наприкінці заходу відбулося урочисте нагородження з врученням кубків, дипломів, медалей та грамот.