Закохатися в Марину Порошенко?

  • 16.05.17, 07:28


111077d-marina5

Перша леді України наважилася на безпрецедентно сміливий крок! Одягла спортивні штани, патріотичну футболку і стала ведучою ранкової гімнастики на телеканалі “Україна”!

Коли про це вперше прочитав – був шокований. Потім забув. Побачив в мережі запис першого ефіру, вирішив негайно подивитися, десь у глибині душі готуючись видати щось саркастичне… Адже, нещодавно “стібався” з піар-дружини Президента Франції Макрона.

Подивився і мені… сподобалося! Несподівано!

https://www.youtube.com/watch?v=51DNUOw-zWY

Вона говорить і рухається осмислено. Розуміє, для чого це все і для кого – для жінок яким за 40. Та і юні дівчатка нині далекі від фізичної культури, як культури взагалі.

80d5bbd-marina6Це не комплімент – виглядає Марина РОЗКІШНО! Косметики – мінімум, чи взагалі нема! Що вже гарний приклад для нашого брутально розмальованого жіноцтва!

111077d-marina5

НЕ БЛОНДИНКА!

Зверніть увагу на її буденні, але симпатичні зачіски. Вони функціональні! Крихітні, але, підозрюю “круті” сережки. Тонкий золотий ланцюжок на шиї. Жодної обручки на пальцях. Модернові кросівки.

Все продумано – причепитися ні до чого!

Нагадую, жінці 55 років. У неї четверо дітей, вона вже бабуся!

І оцініть її підтягнуту фігуру, стрімкі рухи, легкі кроки!

Відчувається певна телевізійна “зажатість” – вона вже стиснулася як пружина, готуючись до шквалу критики. Це теж викликало у мене симпатію. Розуміє, на що пішла, і які репутаційні втрати можуть бути. Підозрюю, довго обговорювала ідею з чоловіком, отримавши президентський дозвіл.

На відміну від чисельних напівголих юних фітнес-моделей, пані Марина розповіла чимало цікавого і корисного про організм, вплив конкретних вправ на різні органи. Не забуваємо – перед нами лікар-кардіолог, кандидат медичних наук! З досвідом роботи у Жовтневій лікарні, де лікуються різні люди…

В принципі, особисто я раджу більше говорити. “Перестрибати” молодь вже не вдасться, та і чи треба? А от життєві поради з чарівних вуст цієї леді будуть дуже доречними! Жінки будуть прислухатися.

Вперше отримали дружину Президента країни, яка красива, розумна, спортивна, успішна!

Прекрасний приклад для молоді! Ранній шлюб, можливо через вагітність, молодший чоловік. Якого, до того ж на два роки “забрили” в армію. Студенство… Все життя разом. І можна лише уявили, що витворяє їх 16 літній син і дві 17 літні доньки-близнятка… І як батьки, попри колосальну заклопотаність, ганяють дітвору…

Я Петра Порошенка чудово розумію – в одні роки вчилися в Жовтому корпусі Київського універу, в один день – 26 вересня народилися, і мій син, до речі, теж… Порошенко – рівно на рік старший.

Моя дружина теж майже у той же день, що і Марина народилася, молодша…

Одне покоління – різні шляхи.

Підозрюю, поява Марини в такій ролі, ще й на телеканалі Ахметова – ідея політтехнологів. Вони прораховують феномен “дружини” Макрона і вже думають про другий тур, що як мені здається, Петру не допоможе – занадто багато негативу набрав.

Починати програму на “родинному” 5 каналі – якось не зручно. Проситися на канал Коломойського чи Пінчука – смішно. Перший Національний – у владній вертикалі…

…Мабуть і політтехнологів Ахметов виписав. Що викликає певну тривогу за імідж першої фітнес-леді.

Елементарно почнуть потихеньку Марину роздягати, пропонуючи все відвертіші наряди. Що у цій ситуації є недопустимим! Не оголятися! Вік і статус! Можна регулярно міняти футболки з прикольними написами, хоча б… Тут великий простір для фантазії.

Підозрюю, що на якійсь програмі, цинічні бариги-політологи підсунуть пані Марині фітнес-тренера. Найімовірніше – набагато за неї молодшого. І політкоректно сексменшинного негра чи араба, як це нині модно в Європі. Не погоджуйтеся! Народ це не прийме!

celitel2Вже краще візьміть жвавого спортивного   дідуся, наприклад мого друга і тренера Костянтина Стасюка. Йому 62, а він світові рекорди ставить.

Стане прикладом для чоловічої половини…

Взагалі, коли затихне шум про Трампа, Путіна, Євробачення, почнуть обговорювати зарядку від Марини Порошенко. І це сильно підніме її рейтинг, знову таки, якщо політтехнологи чогось не втнуть.

Тут виникає інший ризик – навіщо Петру Олексійовичу висуватися на другий термін з такою розкішною дружиною? Адже, Марина переможе його в першому турі… Легким порухом ноги… Згадаємо пророцтва!

Отож, головною телепрограмою стає ранкова зарядка від майбутнього Президента України!

Треба закохатися у Марину Порошенко!

Віктор Тригуб, редактор журналів “Нова Січ” і “Музеї України”

https://www.youtube.com/watch?v=51DNUOw-zWY

2+2: легенди про суперскарби

  • 16.05.17, 03:48


zolotoy_slitok_sssr_30_gramm

Тонна золота коштує десь 65 мільйонів доларів. А якщо на кону 4 тонни? Чи десять?! А між тим, в Україні можна знайти подібний скарб! Вірніше, суперскарб!

Вийшло так, що весела команда часопису “Музеї України” давно вважається найбільш поінформованою у сфері пошуку саме суперскарбів, слідами яких ми багато разів йшли як в різних областях України, так і за кордоном. Більше того, саме від нас широкий загал почув неймовірні історії, які миттєво стали легендами, про золото, діаманти, таємні схованки, танки-сейфи, конвої…

З деякими тими розповідями ми пройшли чи не всі основні телеканали, знялися у багатьох програмах, фільмах, які з успіхом транслюються і досі.

Скарби і їх пошуки – вічна тема!

Тож коли зателефонував талановитий журналіст каналу 2+2 Микола Різник з проханням про консультацію і зйомки в програмі “Цілком таємно” – не вагалися.

З якоюсь ностальгією зазирнув на старий сайт Музею слідопитів, погортав архіви. Колись реально долучилися до романтики захопливих мандрів, розкопок…

За кілька днів на сайті 2+2 виник анонс, а потім і програма, яку можна назвати гарним документальним фільмом, який буде транслюватися багато років.

“Територію України вважають найбільшою європейською скарбницею. Тим часом вітчизняні політики на найвищому рівні ламають голову над тим, як наповнити бюджет. А стати казково багатим за мить – це не міф і не легенда, це невигадані історії українців.

6788054Команда проекту “Цілком таємно” вирушає на пошуки справжніх скарбів і розповість, де в Україні заховано тонни дорогоцінних металів”.

https://www.youtube.com/watch?v=rdCzISL8wF4&feature=youtu.be

13901379_556736137861369_4408659442995958079_nКоманда проекту “Цілком таємно” швидко зійшлася з командою часописом “Музеї України”.

Ведучий Микола Різник, поспілкувавшись зі старими пошуківцями, побігавши з металодетектором відразу “захворів” пошуком. Канал вирішив продовжити цю резонансну тему.

80edb-46517364

Можливо, в якійсь експедиції щось і вдасться знайти… Особливо, коли знаєш, що шукати і приблизно де…

Між іншим, такі пригоди, зйомки, мандри, а потім фільми дуже позитивно впливають на втомлених від кризи і війни людей.

Починаєш вірити, що тут все залежить лише від тебе. І фарту.

Комусь колись пощастить!

Успіхів!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

 

zolotoy_slitok_sssr_30_gramm

«Бабусина вишиванка» – Донецький худ музей

  • 15.05.17, 20:04

«Бабусина вишиванка» – До Дня вишиванки Донецький обласний художній музей відкриває свої скарби

 Донецький обласний художній музей чекає цінителів старовини!

Тих, хто любить свою родину, хто пишається своєю країною, хто береже пам’ять про теплі бабусини руки,  запрошуємо поринути в затишну українську садибу, де й досі стоїть кузня, клуня, старовинна хата, яка зберігає родинні скарби впродовж довгих двісті років.

dscn5616А в хаті стоїть  найцінніше – скриня,  куди бабуся складала своє дівоче придане: скатертину, одежину, намисто, віночок, платочок і кілька сорочек – на весілля, на жіноцтво і на смерть.

Для  всіх поцінувачів української вишивки музей відкриває свої двері і запрошує помилуватися стародавніми сорочками Донеччини.

IMG_20170430_112005Приходьте, приїздіть, почуйте історії про вишивані  сорочки Донбасу!

Виставка працює до вересня 2017 року. https://prelesnemus.wordpress.com/

А добиратися дуже легко: тел 050-136-79-92, Донецька область, Слов`янський район, село Прелесне, автобусом або електричкою  до  станції  о.п. Прелестянский,  а далі стежкою зачарованими луками аж до села Прелесне!

IMG_20170430_112226

Іван Макар - на свободі!

  • 11.05.17, 02:30


Тільки-що повернувся з Солом’янського управління поліції. Супер орли Авакова по три години оформляли протоколи на мене. Але не це головне.

Важливіше як брали, як везли і як поводилися при цьому.

Весь час порівнював з 1988-89р., коли мене неодноразово затримували, арештовували і саджали. Тоді, принаймні, щодо мене якщо й застосовували силу, то виключно в межах необхідності, а не для завдання болю і приниження, як це було сьогодні. І то при тому, що тоді мені було 31 рік, а сьогодні – 60. Затримавши, тоді без жодних знущань везли в райвідділ і, якщо просив, водили в туалет.

Сьогодні, злорадно посміхалися, тримали в машині, яка нікуди не їхала, але, хоч туалет був поряд, туди не зводили. Змушений був телефонувати “102”, але там дзвінки просто ігнорують.

Поліцейський, якому й тридцяти немає, дозволяє собі погрожувати , тикати мені, хоча я собі цього ні до нього, ні до інших поліцейських чи громадян не дозволяв.

Просив попити води – не дали.

Нахабно насміхаються, коли телефонуєш “102”, демонструючи свою безкарність.

В той же час зовсім не жалію, що сьогодні потрапив у таку ситуацію. Думаю, що якщо так поводяться зі мною – адвокатом, літньою людиною, про затримання яких знає доволі немало людей, то як вони поводяться з іншими громадянами, про потрапляння яких в руки поліції не дуже хто й знає. І все це копіювання зневажливого ставлення до закону лідерів Держави: Авакова, Луценка, Порошенка.

Люди! Ми докотилися до краю.

Далі вже нікуди.

Іван Макар

Арештували Івана Макара! Революції бути!

  • 10.05.17, 20:44


Арештували Івана Макара! Останній політвязень СРСР! Правозахисник, учасник АТО з бату “Айдар”. Революції бути!

Щойно зателефонував відомий правозахисник, ветеран АТО з бату “Айдар”, народний депутат України І скликання, юрист журналу “Музеї України” та журналу “Нова Січ” Іван Макар.

Загребли вовкулаки-ментокопи Авакова! Разом з кількома ветеранами-айдарівцями! Абсолютно незаконно, під надуманим приводом!

Нині патріоти у мусарні, за гратами – Соломянське РУГУ МВС Києва!

Менти відверто знущаються з ветеранів-знають, що їм за те нічого не буде! Безвідповідальна влада злочинна!

Журналісти і ветерани АТО вимагають негайно звільнити побратимів, справжніх патріотів України, які ще недавно боронили державу зі зброєю в руках, ризикуючи життям!

Прифронтове музейне село Олександро-Калинове

  • 08.05.17, 21:27


Це унікальне місце.  Поруч всесвітньо відомий парк “Клебан-Бик”. Видні багатоповерхівки фронтового Торецька. Блок-пости.

Кілометрів за двадцять – розстріляна Авдіївка. Збоку – окупована Горлівка. А у селі Олександро-Калинове діє розкішний музей історії. Фактично, другий скансен Донеччини.

Завдяки ентузіастам-краєзнавцям Андрію Тараману – з ГО “Енеїда”, директору  Клубу-музею Костянтинівського району Кілко Любов Вікторівні, громаді села, за підтримки сільської Ради і керівництва району, за сприяння ОДА, тут створено народний музей, який може перетворитися на один з символів Донбасу.  Як це зробили у славному селі Прелесне, де стараннями звичайних людей постав Музей народної архітектури, побуту і дитячої творчості, який знають всі.

Сонячним вересневим днем 2015 року, ми з шеф-редактором журналу “Музеї України” Наталкою Іванченко приїхали до Олександро-Калинового. Оглянули музей, зробили фоторепортаж. Між іншим підняли проблему замінованої заповідної території у парку Клебан-Бик. Втрутилася начальник Управління культури і туризму Донецької ОДА Аліна Певна, вийшла на штаб АТО, і парк начеб-то розмінували…

Саме тоді виникла ідея офіційно музеїфікувати село, давши народному музею державний статус і фінансування.

І невелика самоцитата з 2015: “Нині музей – то старовинна хата, яку в перспективі хочуть накрити  черепицею чи очеретом, наповнена різними побутовими речами, рушниками, іконами, інструментом…

У дворі – трактор, набір різних сільськогосподарських приладь, та інший стандартний комплект того часу.

Поруч – порожня стара школа, частина якої використана під експозицію. У перспективі, після ремонту, тут можна запустити розкішний музейний комплекс.

Однак, ні силами села, ні району, особливо у цей військово-кризовий час, зробити цього не вдасться. Бюджет…

Свого часу подібна ситуація була в селі Веприк на Київщині – Музей К.Стеценка. Після кількох наших публікацій, музей перевели у підпорядкування Київської ОДА, з фінансуванням з обласного бюджету. Все, питань нема!

Значить громаді села Олександро-Калинове, теж варто спробувати рушити цим шляхом. Залучити районну раду, звернутися з клопотаннями до Голови Донецької ОДА, пройти всіма бюрократичними дорогами, і за пів-року рік, можна отримати статус обласного комунального музею, бюджет, штат, кошти на розвиток і ремонт… А Донецька область буде мати другий скансен, куди, повірте, буде великий туристичний потік! Адже, парк “Клебан-Бик” теж поруч! Чому б не використати такий шанс?

То того ж і Голова ОДА П.Жебрівський, і начальник Управління культури і туризму  А.Певна, дуже уважно ставляться до таких ініціатив, попри бойові дії.

Зрозуміло, ця ідея, як мрія. Перспектива. Але, її треба обдумати, оформити, почати процес. З свого боку – допоможемо! Проблема – лінія фронту, яка поруч. Що – головне… Такі реалії…”

Сталося так, що у квітні 2017 року, Наталка Іванченко виграла конкурс і стала директором Комунального закладу “Донецький обласний художній музей”. Перереєстрований на підконтрольній Україні території на базі філії в селі Прелесне.

І одним з перших завдань нового директора, крім створення виставкової зали у Дружківці, стало оформлення народного музею історії села Олександро-Калинове як філії ДОХМ!

Ось такі зигзаги долі…

-Днями представники музею відвідають Олександро-Калинове, – повідомила директор ДОХМ Наталка Іванченко, – Треба детально оглянути музей, ознайомитися з документами, поспілкуватися з керівництвом територіальної громади, ентузіастами. Теоретично можна починати процес створення філії, хоч це не так швидко, як здається…

Отож, чекаємо позитивних культурологічних новин з прифронтового Костянтинівського району!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Костянтинівський район Донецької області

Фото – В.Тригуб, Н.Іванченко

Хата з розписом

 

 

Л.Кілко

Будівлю старої школи теж можна використати під музей у перспективі

Експерти звернули увагу на піч

Колекція вражає!

Клебан-Бик було заміновано… Третя лінія оборони

Бійці ЗСУ ганяють на Хамерах

врятувати садибу Бантиша!

  • 07.05.17, 15:22

В.Балчун, П.Жебрівський: треба врятувати садибу Бантиша!

bant08Донеччина має шанс отримати першокласний палацо-парковий комплекс європейського рівня! Це - садиба Бантиша і прилеглий парк у 66 гектар!

Варто подякувати керівників Донецької залізниці, які зуміли зберегти палац і парк від розграбування, забезпечуючи його охорону! Хоча, у нинішні військово-ринкові часи утримувати вже не потрібну дитячу оздоровницю "Прелесне", землю, платити податки - не вигідно виробничій структурі, яка живе з того, що заробляє.

Отож, ПАТ "Укрзалізниця" приречена на оптимізацію, а значить на продаж чи передачу садиби Бантиша на баланс місцевої влади Донецької області.

З продажем не складеться - і парк і палац мають культурну цінність, значить їх не можна використовувати у виробничих цілях. Сумнівно, що знайдеться інвестор, готовий вкласти великі кошти для створення у маленькому селі готеля... Нічого іншого тут не зробиш...

Крім музея!

У селі Прелесне давно діє єдиний скансен Східної України, що раніше був філією Донецького обласного художнього музею. З початком війни і окупацією Донецька, обласний комунальний заклад культури - ДОХМ було перереєстровано на підконтрольній Україні території саме на базі філії у Прелесному.

Цілком логічно, що палацо-парковий комплекс "Садиба Бантиша", який вже не потрібний Укрзалізниці - пустує з 1995 року, варто передати на баланс Донецькому художньому музею, що фінансується з обласного бюджету!

Будемо реалістами - жоден приватний інвестор не ризикне вкладати гроші у ремонт замку. Та і ще у  сотні кілометрів від фронту. Відродити це місце спроможна лише держава!

Донеччина - то не Західна Україна, де палаців і старовинних замків безліч. Садиба Бантиша для регіону має стратегічне культурне значення!

Розуміючи всі бюрократичні труднощі, маючи великий досвід громадського порятунку подібних комплексів, журнал "Музеї України" вирішив діяти поетапно.

Ми офіційно звернулися до керівників ПАТ "Укрзалізниця" з проханням пояснити майновий статус садиби Бантиша і можливість передачі її на баланс Донецького обласного художнього музею.

На диво, лист швидко передали по інстанціях, розглянули і дали обнадійливу відповідь. За що окрема подяка менеджменту УЗ!

Суть: дитяча оздоровниця "Прелесне" знаходиться на балансі регіональної філії "Донецька залізниця", обліковується у структурному підрозділі "Слов`янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" ПАТ "Укрзалізниця".

Питання щодо передачі Донецькому обласному художньому музею обє`ктів дитячої оздоровниці "Прелесне" може бути вирішеним на рівні ПАТ "Укрзалізниця" після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку розпорядження майном.

Іншими словами, державне майно треба переоформити з однієї державної структури - Укрзалізниці, до іншої - Донецької обласної військово-цивільної адміністрації. Зробити необхідний ремонт, музеїфікувати, перетворити на палацо-парковий комплекс "Садиба Бантиша" у структурі Донецького обласного художнього музею.

А Донецька область отримає туристичний центр європейського рівня!

Задум, звичайно, грандіозний, про що я з сумом і співчуттям повідомляю Голову Донецької ВЦА Павла Івановича Жебрівського.

Теоретично, Донецька ВЦА повинна звернутися до Уряду з проханням передачі на баланс області дитячої оздоровниці "Прелесне" з палацом і парком. "Пробити" розпорядження Кабміну, з врахуванням позиції Укрзалізниці, яка, сподіваємося не буде заперечувати...

Довідково:1718 року, цар Петро І подарував родині Бантишей, близькій до молдавського короля Кантеміра, землю, за участь у турецькій війні. В 1768 році, відставний поруччик В.Бантиш заснував слободу Веселу, яку пізніше перейменували у село Прелесне.

Десь у середині ХІХ століття, тут спорудили палац, а у 1858 році, заклали парк. Облаштували озеро з штучними острівцями, побудували церкву, яку спалили комуністи. При СРСР тут був санаторій та дитячий табір.

Нині власник садиби – Донецька залізниця, вірніше Укрзалізниця, яка “забула” про творіння роду Бантишей ще 1995 року.

bant08Палац пустує і тихо занепадає – хоча не розграбований – цілі навіть вікна.

Нині головне - аби не зняли охорону! "Цінителів" металобрухту і будматеріалів вистачає - розгромлять за тиждень...

 Укрзалізниці садиба давно не потрібна – після передачі області не треба сплачувати податки і думати про утримання. А Україна отримає ще один турцентр європейського рівня. Що для прифронтової Донеччини є знаково!

Команда журналу "Музеї України" переходить до наступного етапу порятунку садиби Бантиша.

Ми публічно звернемося до Голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Войцеха Балчуна... Нагадаємо, що родина Бантишів брала участь у проектуванні і споруджені перших ліній Донецької залізниці...

На нашу думку варто створити громадський комітет з числа відомих діячів культури області... Хоча, дієвіше - робочу групу на чолі з Головою ВЦА Павлом Жебрівським, керівниками відповідних департаментів і управлінь. Вивчити питання, прорахувати, знайти оптимальне рішення. Все зробити швидко і грамотно.

Ще раз наголошу на символічному значенні для Донеччини, саме у цей складний час, створення культурного комплексу такого рівня!

Планетарна справа! То давайте зробимо!

Голові правління ПАТ "Укрзалізниця"

пану Войцеху Балчуну

Відкритий лист

Шановний пане Войцеху!

Журнал "Музеї України" висловлює свою повагу і звертає Вашу увагу на проблему порятунку унікальної перлини архітектури і паркового мистецтва - садиби Бантиша.

По документах УЗ проходить як дитяча оздоровниця "Прелесне" на балансі регіональної філії "Донецька залізниця", обліковується у структурному підрозділі "Слов`янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління".

Вдячні, що залізничники продовжують охороняти комплекс, врятувавши його від розграбування!

Ми бачимо, що очолювана Вами структура стрімко реформується, оптимізуючи діяльність.

Розуміємо, що утримувати, охороняти, сплачувати податки за гектари землі з прекрасним рукотворним парком, озером, старовинною садибою, що потребує ремонту, яка знаходиться у маленькому селі фронтової області, не є раціональним менеджерським рішенням для великої виробничої структури.

Однак, наголошуємо, що Садиба Бантиша має безцінне історичне значення для всієї Східної України! Палацо-парковий комплекс унікальний і стратегічний для розвитку культури Донецької області!

До того ж, родина Бантишів брала участь у проектуванні і споруджені ліній Донецької залізниці...

Тому громадськість, журналісти переймаються тим, аби зберегти і відродити це символічне місце!

Виникла ідея передати комплекс Садиба Бантиша на баланс Донецького обласного художнього музею, який після окупації Донецька перереєстровано на базі філії саме у селі Прелесне. Після ремонту, садиба може перетворитися на великий міжнародний туристичний центр європейського значення.

Редакція журналу вже звернулася до керівництва Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з відповідними пропозиціями.

Просимо Вас, як керівника Укрзалізниці, публічно висловити свої міркування з приводу подальшої долі такого знакового старовинного комплексу, яким є садиба Бантиша.

Сподіваємося, спільними зусиллями збережемо і відродимо культурну спадщину!

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

Голові Донецької ВЦА Жебрівському П.І.

Шановний Павло Іванович!

Журнал "Музеї України" висловлює свою повагу і бажає всіляких гараздів!

Привертаємо Вашу увагу до унікального палацо-паркового комплексу європейського рівня Садиба Бантиша, що у селі Прелесне Слов`янського району. Нині він перебуває на балансі ПАТ "Укрзалізниця" як дитяча оздоровниця "Прелесне". Не експлуатується з 1995 року. Хоча забезпечена охорона. Будівля потребує певних ремонтних робіт.

Враховуючи процеси оптимізації і скорочення в Укрзалізниці, виникають тривожні передчуття про подальшу долю цієї культурної перлини.

Внаслідок бойових дій, саме у селі Прелесне перереєстровано Комунальний заклад культури "Донецький обласний художній музей".

Цілком логічною виглядає ідея передачі садиби Бантиша, після відповідних юридичних процедур, на баланс музею.

Журналісти трохи вивчили питання, зробили запит до Укрзалізниці, отримали відповідь, що процес передачі майна можливий через Уряд...

Просимо Вас створити робочу групу для вивчення питання порятунку і відродження палацо-паркового комплексу садиба Бантиша у рамках чинного законодавства.

Буде прикро, якщо ми втратимо такий символічний об`єкт...

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", Почесний працівник туризму України

dscn5616


bant04

bant07

лист 05.605

Прелеснянський дивосвіт

  • 05.05.17, 16:56


Пленер "Синій птах" , що вдруге проводиться Донецьким обласним художнім музеєм в рамках мистецької акції "Прелеснянський дивосвіт", відбувся 2 травня.
Близко 30 юних художників вдосконалювали свою образотворчу майстерність під керівництвом своїх педагогів: Олександра Чорного (школа мистецтва, м.Слов'янськ), Оксани Дашивець (студія образотворчого мистецтва "Фантазія", село Новоселівка) Олени Шостопалової  (авторська художнья студія).
Діти мали унікальну можливість не тільки опановувати особливості роботи у пейзажному жанрі на пленері, але й обмінюватись творчим досвідом.
 Цьому сприяло й ознайомлення учасників пленеру з спеціяльно створеною експозицією дитячих малюнків та творів професійних художників, що надійшли до фондів музею після проведення пленерів у 2016 році.
 Традиційно пленер завершився виставкою просто неба. Але організатори пленеру, крім мистецьких завдань, ставили за мету патриотичне виховання молоді - екскурсія залами музею і знайомство з памятками народної архітектури занурили дітей у світ української минувщини.
 На згадку про пленер учасники отримали свідоцтва, а колекція музею поповнилась дитячими живописними та графічними творами





Музей гетьманства і фараони

  • 04.05.17, 21:11

Таємниці фараонів 

З 3 по 31 травня у Музеї гетьманства (м.Київ) працюватиме тематична виставка «Таємниці фараонів» з експозиційою частиною «Історія життя Тутанхамона».





Виставка прибула з Єгипту ще в далекому 2011 році. Але через бюрократичні перепони довгий час перебувала на складах Києва і нарешті зявилась можливість невеличку частину скарбів Єгипту  показати в казематах Музею гетьманства.

В експозиції представлені сучасні копії давньоєгипетських скульптур і мистецьких пам'яток, повязаних з життям  фараона Тутанхамона (саркофаг, трон, посмертна маска, погруддя цариці Нефертіті, скульптурне забраження єгипетських міфологічних божеств –Осіріса, Ісіди, Гора).

Прикрашають експозицію папіруси з нанесенними сюжетними малюнками (реконструкції портретних забражень фараонів, замальовки найвідоміших  єгипетських храмів, фрагменти міфологічних скульптурних композицій). Усі експонати виставки виготовлені в Арабській Республіці Єгипет.


Виставку відкривав посол Арабської Республіки Єгипету.

Виставка проходить за підтримки Реєстрового козацтва України.

Віце-прем҆єр – агент ФСБ?

  • 04.05.17, 17:36


Піп-Антибіотик, Держсекретар-циркач, поліцейські ілюзіоністи,

лайно Андріївським узвозом та інші  проблеми сучасної культури.

І. Корсун та інші в розмовах зі мною намагалися переконати мене, що В’ячеслав Кириленко – законспірований «крот» — агент ФСБ. Буцімто Славка заагентурили під час його навчання у Севастопольському морському училищі, коли юний клептоман попався на крадіжці грошей у свого товариша.  Врятувавши злодюжку від суду та від самосуду, Комітет завербував його для таємної роботи.

Під час «Студентської революції на граніті» Славко, нібито приймав участь у голодуванні по завданню таємної поліції – КГБ, як діючий агент-провокатор.  Відповідно, жодних наслідків для нього це не мало.

Далі моряк-недоучка закінчив університет, аспірантуру і – подався до політики. Рух Чорновола, кляузу на якого Кириленко підписав, здається, під номером 12, потім УНП, яку Славко вчасно покинув, вчасно перескочивши на висхідний ліфт Віктора Ющенка- Так. Далі – вправні і вчасні переходи до інших партій, і на сьогодні – учасник коаліції «Народний фронт», який висунув свого досвідченого бійця цілим віце-прем’єром.

Так от, я так не вважаю. Щоб завдати значних руйнувань в українській політиці, не обов’язково бути чиїмось агентом. В’ячеслав Кириленко – типовий український політик сучасності. Їхнє кредо цілком могли б озвучити в спільному короткому інтерв’ю інші відомі політики — Надя Савченко та Олег Ляшко.Там було б не багато слів та ще менше думок. Щось про «українську кров», титульну націю, «скотиняк» та справедливу справедливість. Там марно шукати щось на кшталт людської гідності, високих соціальних стандартів, сучасних світових маркерів культури та цивілізованості, або, борони Боже, відповідальності політика та чиновника.

І ідіотське голосування 23 лютого 2014 року Верховною радою, з подачі В’ячеслава Кириленка, відміни Закону про мови на мою думку, було не провокацією законспірованого «крота». Хоч це  голосування відбулось в час, коли російські диверсійні підрозділи готували масштабні провокації по всьому Сходу України, а війська РФ розгортались у Криму. Хоч воно і стало одним зі значних каталізаторів кривавих подій, що незабаром запалали в окремих регіонах країни. Цю абсолютно невчасну акцію, яку російські ЗМІ, цілком передбачувано, розістерили мало не до розмірів рускоязичного насєлєнія, я б характеризував інакше. Є такий міжнародний політичний термін Usefulidiot  — корисний ідіот – персонаж, що робить послугу ворогам, які його про це навіть не просять. В даному випадку я подібних архаїчних політиків назвав би подвійними корисними ідіотами. Вони, на випередження, підіграють ворожій пропаганді та дискредитують національні цінності. До речі, їхній ідіотський «Законопроект про відміну…» так ніколи й не був підписаним Президентом.-пише https://polperex

Але, незважаючи на те, що подібні персонажі не стоять на утриманні ФСБ сусідньої держави, а отримують заробітну плату з українського бюджету, від цього їхня діяльність не стає менш руйнівною. Оскільки В’ячеславу Анатолієвичу з його «любими друзями», яких я волів би радше називати «браттями меншими», доручили в нових Урядах культуру, саме в цій царині ще довго відчуватимуться наслідки їхньої «професійної» діяльності. Кургани та руїни колишніх закладів культури, що залишаться після кириленківщини, я б таки називав на честь авторів.

Призначення поза всякими конкурсами керівників знакових закладів культури на перший погляд, позбавлено будь-якої логіки. Попа – директором найбільшого скансену Європи?! Вчительку математики – гендиректором Музею № 1 України – Національного Історичного?!! Але… Це – не прості піп та вчителька. Піп Юрій Бойко – щось на кшталт Антибіотика з відомого російського серіалу. З ним на територію Національного музею архітектури та побуту заїхала «братва» на «модних» автівках та з пістолетами під пахвою. Пошукавши, що погано сховано на території, «бригада» провела масштабну акцію з мільйонними збитками для Музею у Пирогові, що носила романтичну назву «Країна мрій». Мрії про збагачення окремих осіб здійснились.«Братва» з музею з’їхала – тимчасово —  до наступного «швирка»?

Тепер стає зрозумілою логіка призначень «бувалого» чиновника В. Кириленка. Все-таки вчителями у нього були досвідчені «стовпи» — можна сказати, засновники української корупції. Хтось дуже не хоче, аби масштабні схеми розкрадання  при проведенні фестивалів, або незаконній схемі продажу квитків набули судової перспективи. В новій реформованій поліції є «ілюзіоністи» з традиційними навичками старої міліції – розслідування гальмується, а справам «раптово» присвоюються інші номери кримінальних проваджень – тих, які вже давно закриті. Кажуть, подібними «надзвичайними» властивостями голосіївських ментів вже зацікавились екстрасенси з НАБУ.

З вчителькою-директоркою Історичного, правда, постійно трапляються якісь незручності. Сказати, що вона не виправдала сподівань вибагливої публіки я не можу – напевне, навіть перевершила. Шоу зі скандалами, звільненнями та створенням повного безладу у роботі поважної установи як то кажуть, «мастгоу он…» Але вміння знайти пригоду та встрянути у неї у пані Сосновської неперевершене – славний нащадок Піноккіо.

Схеми, заради яких цю особу поставлено «на посаду» вона виконає за будь-яких обставин. Деякі з них вже спливають на поверхню – такі, як історія з виділенням земельних ділянок. Сплило на поверхню та потекло Андріївським узвозом також лайно з іржавих каналізаційних труб музею, як символ сучасного музейного менеджменту в Історичному…

Саме в цей час очі директорки дивились значно вище – вона планувала багатомільйонні оборудки з ремонтом музейного даху та Золотою колекцією. Наслідком цього стало непрофесійне втручання сторонньої організації, після якої її працівник з отруєнням потрапив до реанімації. А хто сказав, що вчителька математики може керувати складним комплексом музейних споруд та колекцій? Кириленко? – то хай перевдягається та допомагає їй з лайном впоратись!

Тим часом, Тетяна Сосновська дає прес-конференції, на яких її «ручна» профспілка намагається зробити історичний переворот у багатовіковій історії Тред-юніонів. Якщо в усьому світі профспілки захищають трудящих від сваволі адміністрації, то в Національному історичному профспілка намагається захистити адміністратора-самодура від колективу – насправді – круто!

В Музеї архітектури та побуту в Пирогові практично все готово для «розпилу» території та бюджетних коштів. Піп-антибіотик Юрій Бойко підкріплений «професійною» командою. Один з його замів – бувший управдом – очевидно, тому називається першим заступником – відомий правоохоронцям за попередньою діяльністю А. Науменко. Другий заступник – вчитель з позакласного виховання Ігор Паньків – тому він називається «науковим заступником» напевно, самий вчений з трійці. Команда лайнера «Музей у Пирогові» впевнено веде його до катастрофи. «Загублено» документи на землю, тому її здають в оренду без документів. Скоро почнуть продавати (якщо ще не продали).

І – наостанок – чому я не хочу платити податки на ТАКУ культуру. По-перше, їх все одно вкрадуть. А по-друге. Нещодавно повторно намалювалося ще одне «пташеня» Кириленка – Державний секретар Р. В. Карандєєв. В «дрімтім» В. Кириленка він, здається, займався цирками.  Зараз у «маляві»-відписці Р. В. Карандєєв у відповідності з правилами еквілібристики та ілюзіону пише нам, яким чином дивовижні персонажі Т.Сосновська та Ю.Бойко потрапили на посади та що у нього нема підстав розривати з ними контракт. Ростік, ти взагалі на роботу ходиш?! Інакше бачив би, як вже два місяці працівники Національного Історичного пікетують міністерство. Як економіст в далекому минулому ти міг би побачити сумні картини динаміки прибутків у Пирогові. Можна ще було ознайомитись із законними вимогами профспілок про розрив контракту з горе-керівниками, численні кримінальні провадження…

Треба хоч трохи цікавитись роботою!А краще – написати заяву за власним. Навіщо мені, Ростислав Володимирович, платити податки на Ваше утримання? Назвіть хоч одну причину! Держсекретар для відписок – дуже жирно для сучасної української економіки. Я серйозно хочу звернутись до влади, щоб у мене не брали податки на утримання Карандєєва та Мінкульту – не бачу змісту.

Вадим Логвінов

P70415-230041

 

P70415-230056

P70415-230106