25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем за нез'ясованих обставин загинув В'ячеслав Чорновіл. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша.
Автомобіль Чорновола врізався в "КамАЗ" з причепом, який розвертався
посеред шосе. В.Чорновіл і його водій загинули на місці, прес-секретар
лідера НРУ був госпіталізований з важкими травмами. Пізніше внаслідок серцевого нападу помер водій "КамАЗу".
Соратники В.Чорновола вважають його загибель політичним убивством.
На місці загибелі встановлено справжній козацький хрест. Поховано видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища.Його життя - це взірець для мільйонів громадян України. Для тих національно-свідомих українців, котрі підтримують тепер ідею національного відродження й сучасну українську незалежну державу. Це активна й дієва частина українства, яка, власне, слугує основою сучасного державотворення. Ці люди усвідомлюють себе патріотами своєї української нації, незалежної держави. При цьому вони досить критично оцінюють економічний та соціальний стан країни, дії Президента, уряду, парламенту. Проте вони впевнені, що Україна зможе подолати всі негаразди і досягти стабільності та добробуту.
Вячеслав Чорновіл казав: "Я вірю в силу духу українського народу". Будьмо вартими!В продовження теми про присвоєння звання «почесний громадянин» певного населеного пункту.
Звання “Почесний громадянин” існувало задовго до революції. Воно було встановлено в Росії в 1832 р. Надавалося воно, як сказано в енциклопедії, вихідцям з міщанства і духівництва, а також тим, хто мав вчений ступінь, артистам імператорських театрів, художникам тощо. Це звання надавало певні привілеї: право на свободу пересування, вибору місця проживання, звільняло від сплати подушної податі, рекрутської повинності. Почесний громадянин не підлягав тілесним покаранням, мав право участі в місцевому самоврядуванні тощо. Присвоювалось тільки з дозволу імператора.Якою ж була процедура присвоєння цього почесного звання? Клопотання про присвоєння цього звання міською думою надсилалось харківському губернатору, який виходив на міністра внутрішніх справ. Дозвіл на присвоєння звання давав імператор.
В Сумах першим “Почесним громадянином м. Суми” в 1873 р. став харківський губернатор князь Дмитро Миколайович Кропоткін. Через рік ним став Міністр народної освіти граф Дмитро Андрійович Толстой. За які заслуги перед містом були удостоєні вони цього високого звання - розшукати матеріали в архіві не вдалося (матеріал взято тут). Нині ж таке звання присвоюється певній «видатній» особистості (на погляд теперішнього керівництва населеного пункту), але жителі того населеного пункту в переважній більшості не підтримують такого кроку. Оскільки почесними роблять здебільшого особистостей, які:- або не мають жодного відношення до цього населеного пункту; - або м’яко кажучи не заслуговують на почесне звання; - або це звання дається щоб «підтерти» якомусь високо посадовцю певне місце…
Отак і стають почесними громадянами: - у Полтаві – Верка Сердючка, Йосип Кобзон; - у с. Моринцях – В.Ющенко; - у м. Харкові – Кушнарьов Є.П., Кірпа Г.М., Тацій В.Я.
На мою думку, практику надання звань почесних громадян міст, сіл, селищ потрібно скасувати, оскільки жодного практичного (економічного, культурного, політичного) навантаження для подальшої долі певного населеного пункту це не дає. Так от, шановні блогівчани, мені хотілося б дізнатися Вашу думку щодо цього питання. Оскільки кожен з Вас має до цього певне відношення.
Сосиски, що продаються в українських магазинах, в полімерній оболонці на 45% складаються з емульсії (перемелені і уварені до стану світло-сірої кашки шкіра, кістки, субпродукти, відходи м’ясовиробництва) і на 25% з соєвого білка. Вміст у них м`яса - 7%, а м`яса птиці - 15%. Інше складають мука, крохмаль і смакові добавки. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом екогігієни і токсикології імені Л.Медведя.
Як повідомляє "Дзеркало тижня", згідно даним дослідження, сардельки на 35% складаються з емульсії, 30% продукту складає соєвий білок, 15% - м`ясо, 10% - м`ясо птиці. У вареній ковбасі емульсії і соєвого білка міститься по 25%, м`яса - 10%, м`яса птиці - 30%.
"Право на існування має будь-яка продукція, якщо вона відповідає вимогам ГСТУ або ТУ, але при цьому виробник має надати покупцям достовірну інформацію про склад продукту", - прокоментувала результати дослідження Клавдія Максименко, яка відстоює права споживачів в рамках проекту ЄС і ПРООН "Співтовариство споживачів і суспільні об`єднання".
"Якщо ковбаса виготовлена з крохмалю, сої і інших добавок, її слід і називати відповідно, наприклад, соєвий батон, і продавати його за відповідною ціною, - підкреслює вона. - Тоді покупець нарешті отримає можливість обирати між рослинними компонентами і м`ясними, і знатиме, що він дає своїм дітям на сніданок - м`ясопродукт або підфарбовану емульсію з харчовими добавками".
За матеріалом УНІАН.
Отак і повернешся до споконвічного продукту українців - звичайного сала. Я до останнього часу не зовсім сприймала сало як цінний продукт власного харчування, однак зараз з задоволенням його споживаю. 
Чого і вам раджу.
Кількість українців, які пов’язують своє майбутнє з Європою з кожним роком зростає, натомість кількість прихильників російського вектора зменшується. До такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, порівнявши результати свого останнього соціологічного дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» з результатами досліджень минулих років.
Як розповів УНІАН експерт Інституту Горшеніна Володимир ЗАСТАВА, спостерігається стійка тенденція зменшення кількості людей, які пов’язують перспективи розвитку України з Росією, та збільшується кількість прихильників інтеграції України з Європейським Союзом. За його словами, на сьогоднішній день 28,6% українців пов’язують перспективи розвитку України з ЄС та 28,1% - з Росією, а у жовтні 2006 року цифри були 18,9% та 33,5% відповідно.
«Ця тенденція обумовлена й тим, що на фоні позитивних очікувань від політики Євросоюзу стосовно України (вступ до СОТ, можливе спрощення візового режиму), спостерігаються негативні очікування економічної загрози з боку Росії (ціна на газ, «торгові війни», економічні санкції)» - каже В.ЗАСТАВА.
Народний депутат України від Партії регіонів Тарас ЧОРНОВІЛ, коментуючи отримані Інститутом Горшеніна результати, підкреслив, що ця тенденція має місце не тільки протягом останнього року. «І це є абсолютно логічним в плані, перше, загально проголошеної всіма, і підтриманої політичними силами, євроінтеграції. Друге: поступове відходження значної частини людей від асоціацій з Радянським Союзом. Молодші люди більше зорієнтовані на Європу, мають певні надії, якщо не задля держави (тут накладається особистий певний стереотип), то свої особисті надії розвитку життя, майбутнього з якоюсь з країн Європи. І тому такий процент абсолютно є закономірним», - зазначив Т.ЧОРНОВІЛ.
З ним погоджується народний депутат Україні від НУ-НС Владислав КАСЬКІВ, який також вважає, що значна кількість українців орієнтована в своїй щоденній життєдіяльності на країни Європи. «Те, що відбувається в українській економіці: наближення до світових стандартів і розвиток ринку, дає все більшу уніфікованість зі світовими правилами і механізмами співіснування в суспільстві, в економічній площині. І плюс геополітичний фактор, який все гостріше позиціонує Росію, як опонента України… Ну якщо все це підсумувати, то просто Україна стає подібною на західний світ з кожним роком все більше», - заявив В.КАСЬКІВ.
Дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» проводилось Інститутом Горшеніна в рамках річної програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни» з 7 по 18 лютого 2008 року у 129 населених пунктах України.
За матеріалом УНІАН.
А яку думку з цього приводу маєте Ви? Будь ласка, в коментарях зазначте і обґрунтуйте свій вибір.
// Фото з сайту smoking-room.ru
Сьогодні, йдучи по вулиці або їдучи в метро, усе частіше зустрічаємо людей із сережками у всіх частинах тіла. Для міста прикрашання тіла металом стає буденним явищем, але все-таки ще не всі люди реагують на це адекватно.
Тінейджери таким чином намагаються підкреслити свою індивідуальність або "йти в ногу з модою", старше покоління зустрічає цю "моду" з осудом і нерозумінням. Де ж правда? Боротися з цим чи прийняти?
"Життя" поцікавилося цими питаннями і вирішило, якщо не розставити всі крапки над і, то, принаймні, пошукати відповіді на деякі питання.
Існує думка, що сережки - суто жіноча прикраса, і тільки геї проколюють праве вухо. Хоча...
Можна вірити у це, можна заперечувати, але простіше звернутися до історії. Адже, може, зовсім не обов'язково - геї, можливо, просто стиляги.
Пірсинг (Body piercing - з англ. - букв. - прокол тіла) - процес проколювання різних частин тіла з наступним вставлянням прикрас - існував протягом всієї історії людства.
 |
| Пірсинг вуха і довга мочка - предмет гордості молодого масаї. В Кенії переконані: для успішного полювання, воїну необхідно прикрашати своє тіло. Фото: smoking-room.ru |
Перші відомі чоловічі сережки з'явилися в долині Нілу в V тис. до н.е. Їх носили єгипетські фараони, ассірійські і фінікійські царі, скіфи і сармати.
Відомий Тамерлан носив золоті кульчики в обох вухах. Не цуралися дорогого колечка у вусі і слов'янські князі, і запорізькі козаки.
Де ж собака зарита
З давніх часів багато народів підходили до пірсингу досить винахідливо. Таміли Південної Індії, проколовши вуха дитині, починали розширювати отвір, вставляючи туди важкі предмети доти, доки мочки не досягали пліч.
Індіанці-ботокуди Південної Америки під шкіру нижньої губи вживляли дерев'яний диск, від чого на обличчі з'являвся "дзьоб".
Аборигени Калімантана вставляли у вуха важкі прикраси, а заодно вискубували брови і вії, просвердлювали верхні різці, робили в них мідні заклепки, потім ці зуби чорнили і заточували.
Багато жителів Індії і зараз вішають на ніс витончені сережки.
Південноамериканські індіанці міранья з ріки Жапура використовували як носові кільця щось схоже втулки як особливий знак свого племені.
 |
| У деяких племенах прийнято вставляти дерев'яні пластинки, деталі зі смоли чи металу у дірки, що у вухах або губі. А ви б наважились на таке? |
У більшості південноамериканських індіанців існував звичай робити отвори у найрізноманітніших частинах обличчя, але найчастіше в носі, вухах і нижній губі.
У дірочки протягували дерев'яні або бамбукові палички, згорнуті листки, а в урочистих випадках - порожнисті кісточки маленької пташки з протягненими крізь них перами. Іноді в нижню губу вставляли велику втулку з дерева, смоли, каменю або металу.
І звичайно, не можна не згадати ацтеків, що з ритуальною метою перфорували язик, а також древніх римлян, що вставляли в соски пряжки своїх плащів.
Однак пірсинг задумувалася не тільки як прикраса. Це, швидше за все, був знак відмінності, символ стану в суспільстві, приналежності до племені чи оберіг.
Великі таємниці маленьких сережок
У давніх єгиптян і ассірійців сережка свідчила про високий статус у соціумі, а в давньому Римі вказувала на раба. Давні греки, що носили сережки, заробляли собі на життя проституцією. Центуріони Цезаря носили кільця в сосках як знак мужності і відваги.
Сережка у злодія - символ безстрашності перед церковним судом і належності до соціального "дна".
У піратів сережка означала захоплений корабель.
Російські жінки дарували сережки, щоб уберегти солдатів від сліпої кулі. Може, саме звідси приказка "Для милого дружка хоч сережку з вушка!".
Особливий зміст у сережку вкладали козаки. У лівому вусі її носив єдиний син матері-одиначки. У правому - єдиний син у батьків. В обох вухах - останній у родині, годувальник і продовжувач роду. За козачою традицією, отаман або осавул був зобов'язаний оберігати таку, особливу людину. Цього щасливчика під час війни, наприклад, не мали права піддавати смертельному ризикові, не відсилали на вірну загибель у саме пекло.
Але в історії пірсинга були не тільки злети. Наприклад, у XIII столітті католицька церква заборонило будь-яким чином модифікувати тіло. Ця заборона поширилася і на сережки.
Однак уже в XVI столітті Генріх ІІІ спокійно носив у правому вусі дві сережки і, здається, непогано почувався.
Омріяна дірочка сьогодні
Техніка пірсинга проста і, загалом, мало змінилася за тисячоліття. У стародавні часи для проколювання частин тіла використовували голки і гострі ножі з металу, кісток, раковин або заточені камені.
 |
| "Тепер я чебурашка! А яке у мене "ікло!" Всі зуби видно!" |
Зараз майстри пірсинга використовують спеціальні пістолети, порожнисті голки і скальпелі, що значно полегшує неприємну процедуру.
Любителі серйознішого втручання у своє тіло, наприклад, підшкірних силіконових вставок або електронних пристроїв, вдаються навіть до хірургічних операцій.
"Життя" звернулася в кілька відомих пірсиг-студій у Києві, щоб довідатися, що, де і як.
Майстер студії Tatoo House Василь Вороновский розповів, що сьогодні з проханням проколоти якусь частину тіла звертаються щодня.
Переважно, це молоді люди від 16 до 20-22 років. Найбільшим попитом користується пірсинг пупка, брови, язика і губи. Іноді люди звертаються з приводу інтим-пірсинга.
"В принципі, робити пірсинг нескладно, - говорить Василь. - Однак найнебезпечнішою зоною для проколу є язик. В основному через те, що язик - це м'яка тканина, що в роті багато мікробів. А це вимагає додаткового догляду. Наприклад, для ефективного загоєння можна порекомендувати препарат мірамістін. Але всі люди різні, різний імунітет. Іноді цього буває не достатньо. Тоді доводиться підключати мазі і гелі з антибіотиками, білковими гідролізантами та інші засоби".
 |
| "Дивись мені в очі! В очі, я сказала!" Фото: www.mecho.ru |
І в принципі, за словами майстрів, пірсинг - безпечне захоплення. Але тільки якщо робити його в гарному салоні, з гарною апаратурою, одноразовими і стерильними інструментами.
А людина, якій ви довіряєте потерзати якусь ділянку вашого тіла, повинна мати як мінімум диплом (сертифікат) майстра, а ще краще медичну освіту, знати метали і ... психологію.
Однак майстер студії Tatoo House зізнався, що бувають і не дуже приємні моменти.
"Прийшла дівчинка, який зробили пірсинг пістолетом... Це просто розривається тканина, сережка з поганого металу. Це розряд Гіннес-шок. Довелося підрізати, виймати сережку, обробляти. Рятувати людину", - ділиться гірким досвідом майстер.
 |
| "Так, ще дві-три дірки в брові, кільце на губі... І все, мабуть. Хоча пірсінгу не може бути забагато!" |
Гарний майстер повинен гарантувати, що його робота буде хорошою, не призведе до незручностей.
Однак, за словами Василя, не завжди майстер зробить пірсинг беззастережно. Якщо ви учень середніх класів і прийшли без батьків, то про заповітну дірку навіть не мрійте.
Якщо ж ви "доросли" до віку, коли вас нормально сприймають і без батьків, і раптом жах як захотілося проколупати на тілі дірку, то в різних салонах Києва на таке задоволення прийдеться трошки розщедритися.
Наприклад, за дірку в вусі потрібно віддати 40-50 грн. Тому бийте відразу дві. Оптом дешевше - 60-70грн.
Пірсинг брови витягне з вашого гаманця близько 100 грн., ніс "потягне" на 100-120, а за пупок прийдеться викласти близько 150-180 грн.
Так що удачі! Ростіть, живіть, "коліться", шукайте свій стиль!
Але ніколи не забувайте, що ваша унікальність ніяк не залежить від маси металу на тілі!
Фото з сайтів: www.liveinternet.ru, www.news.bbc.co.uk і Джерело: http://life.pravda.com.ua/private/47c7f041b2c57/На Чорноморському побережжі Херсонської області виявлено масляну пляму розміром у декілька десятків кілометрів.
Як повідомило кореспонденту УНІАН джерело в обласному управлінні МНС, в районі від Чорноморського заповідника до села Більшовик місцевими жителями виявлено масляну пляму (можливо, мазут або дизпальне) в безпосередній близькості від самого берега.
На місце забруднення виїхала група фахівців МНС і представники обласної державної адміністрації, які вивчають ситуацію. За попередньою інформацією, на березі вже утворилася нафтова плівка до 3 см по всій протяжності забруднення. Точні розміри плями встановити поки що не вдалося у зв`язку з погодними умовами: на морі шторм.
Керівництво облМНС упродовж сьогоднішнього дня має намір закупити до п`яти тисяч спеціальних мішків, в які працівники МНС і добровольці з довколишніх населених пунктів збиратимуть забруднений прибережний пісок. Зразки забруднення вже зібрано і відправлено на експертизу для виявлення джерела і природи забруднення.
На думку джерела в облМНС, це забруднення пов`язане з торішніми аваріями суден у Азово-Чорноморському басейні, коли до акваторії морів потрапили тисячі тонн мазуту і дизпального. Судячи з усього, це забруднення – відгомін тої екологічної катастрофи, вважає співбесідник агентства. Нинішня поява пов`язана з підвищенням температури моря.
Джерело в облуправлінні МНС не виключає, що у зв`язку із забрудненням курортний сезон у районі такої
відомої рекреаційної зони, як Залізний Порт, буде зірвано, і прийом відпочиваючих у цьому районі буде закрито. 
Злочинна недбалість посадовців і злочинна самовпевненість певних бізнесменів вчергове призвела до тяжких наслідків для країни. Українцям, тепер вже вимушено, доведеться відпочивати деінде закордоном.
Та й не тільки – адже Крим є міжнародним курортом…
