Бывший студент одного из орловских вузов заочно поступил в Московскую академию художеств им. Сурикова. Вот как это было. Приводим переписку. Текст и пунктуация авторские.
-----
*** Дорогие коллеги!
Высылаю вам свой рисунок. Помогите, пожалуйста, нарисовать нормальную лошадь, я столько времени убил а всё равно получается это у***ще с человечьими ногами. Погибает ведь нормальный рисунок!
-----
Дорогой Андрей,
в вашем рисунке чувствуется истинный талант, талант хлебороба или наладчика линий высоковольтных передач. Ваш рисунок и письмо вывешены у нас в галерее. Ржём все. Спасибо огромное. Если есть ещё рисунки, немедленно высылайте.
Со слезами на глазах,
проф. А. Бичуков.
-----
*** Дорогие коллеги!
Честно сказать, не ожидал такой легкомысленности от столь уважаемых мужей. По-моему, смеяться здесь не над чем, коллега просит вас о помощи, что тут смешного? Я, блин, три часа потратил на этих *******ых лошадей…хрен нарисуешь, но некоторые ошибки я все-таки подправил: у коней задние ноги коленками –назад!!!
-----
Дорогой Андрюша!
Вы скоро доконаете старого больного человека. Мне нельзя так много смеяться, вы снова попали в точку, ваш второй рисунок снова в галерее и собирает толпы народу. Вы срываете занятия, профессора не могут сдержаться и прыскают при одном упоминании о конях. Клодт, если вы знаете кто это; впрочем это не важно, он тоже много времени уделял коням, так вот покойный Клодт в настоящее время, по всей видимости, так бешено вращается, что центробежная сила задевает и меня. Андрюшечка ответьте нам, пожалуйста, на вопрос: какому городу земля русская обязана рождением такого самородка? Какой садист перебил лошади задние конечности, или, может быть, она их сама повредила, прыгая с дерева на первом рисунке? Кто пересадил в сущности худенькой и безобидной лошадке слоновьи булдыжки и собачью голову? И что это торчит у коня, извините, из попы?
Практически ослепший от слёз умиления
проф. А. Бичуков.
-----
***Дорогие коллеги!
Хотя я уже лично стал сомневаться в вашей доброте, по-моему , вы там самодовольные стариканы консерваторы, которые только и умеют, что насмехаться, а вот чтобы поддержать русскую школу живописи, представителем которой я являюсь, тут вас нет.Несмотря ни на что, я всё-таки сам добился своего, и в конце концов у меня получились две замечательные лошади. Только в одном я с вами согласился: «то, что торчит у коня, извините из попы» (это, кстати хвост и неплохой), действительно должно быть повыше, а то похоже, что лошадка, не буду просить у вас прощения, скажу как есть, ***т, я нормально отношусь к конструктивной критике.
-----
Дорогой Андрюшенька!
И в мыслях не было над вами насмехаться, напротив, вся академия ждет не дождется писем от вас, все заходят спрашивают, нет ли от вас известий. Вот и в этот раз вы не подвели, говоря вашим языком, «русская школа живописи» вновь дала всем про*****ся, так сказать, показала всем этим лотрекам, монам, пикассам, где кони пасутся. К слову, если у вас есть наброски с другими животными, шлите всенепременно, вы, как я понимаю, анималист. Чудо, а не лошадки, снова в галерею, только опять не поймите превратно и не обижайтесь, можно вам задать ещё нескольно вопросов, только ради удовлетворения своего и не только своего любопытства? Всем это очень интересно. Почему первая лошадка такая длинная, может быть, это безумный профессор вколол ей вытяжку из спинного мозга таксы, и почему у этой бедной лошадки только две ноги? За что второй лошадке так искалечили задние ноги? Похоже лошака, которую вы присылали ранее, ещё раз спрыгнула с дерева. И что это за странные утюжки у всех коней на ногах?
Искренний поклонник вашего блестящего таланта
проф. А. Бичуко

Погляньте на цю картину ... Написано китайськими художниками Dai Dudu,Li Tiezi і Zhang An, олією на полотні в 2006 році. Цей малюнок дійсно  видатний. Тим більше дивує, що полотно можна комп'ютеризувати.

Якщо Ви "кликнете" на посилання знизу, з'явиться значно більша версія комп'ютеризованої картини. Ведіть курсором по зображеннях людей. Програма розповість Вам, хто вони, про кожного з них. 

АЛЕ (якщо "кликнути" по зображенню людини), то отримаєте особисту біографію кожного з них. 

Це чудово ... І може дати Вам заняття на багато годин! 

http://cliptank.com/PeopleofInfluencePainting.htm

Вчися знаходити в житті радість -

ось найкращий спосіб привернути щастя. 

 

Б. Франклін

                     Звёздочка

  Прошлой ночью, (незнаю, рассказывать надо ли),
Почти все спали, нонекоторые – видели, 
Как маленькаязвездочка, с неба ночного падая,
Кричала людям:«Ловите меня! Ловите меня!». 

 «Скорее! Ну, что жевы! Подставляйте ладошки!
Кого из вас выберу –тому счастье будет!».
Но, усмехаясь горько,тысячу раз облапошенные,
В чудеса не верилиэти неспящие люди. 

 Маленькую звездочкуохватил большой ужас:
Все ближе земля – ине одной человечьей ладошки.
Для счастливой звездыничего не может быть хуже,
Чем бездарно о землюрасплющиться синей лепешкой. 

 И зашлась она в крике– визгливом, пронзительном:
«Слышите!? Неужели я не нужнаникому в этом мире?!»
…Проснулся бомж, извякнув чугунною крышкою,
Из канализациивытянул руку, ладонь растопырив. 

 Сгреб звездочку втеплый вонючий кулак,
Сунул за пазуху, гдевшей больше, чем звезд у неба.
И получил то, чтодавно желал –
Целую буханку теплогочерного хлеба. 

 …А наутро люди, укоторых сна всю ночь не было,
Опечалили улицыневыспавшимися кислыми лицами,
И олигарх, наканунекупивший небо,
О пропаже звездынаписал заявленье в милицию.

Стал муж смотреть на тех, кто помоложе,
А красоту мою ?Имел в виду?.
В театр я беру билеты в ложу,
Насильно мужа на балет веду.
Идём по улице, он сзади на полшага,
Рукой мой локоть нервно теребя,
От ревности изводится бедняга –
Мужчины все не сводят глаз с меня.
В театре та же самая картина,
Ещё в фойе положен был почин,
Балет не смотрит в зале половина –
Я приковала взгляды всех мужчин.
Теперь мой муж других не замечает,
Душой и телом тянется ко мне.
В тот вечер я, об этом он не знает,
Смешные рожи корчила толпе.

автор:Галина Быстрова

 

http://www.molitvoslov.com/flash/

Італія - це країна великихмайстрів у різних видах мистецтв. У тому числі, завжди славився італійськийфарфор і статуетки для прикраси будь-яких приміщень. Кожна композиція -статуетки, що виготовляються італійськими майстрами, несе в собі цілу гамупочуттів та емоцій. Італійський фарфор і статуетки наповнюються сюжетами, щовідображають нашу ніжність і турботу про дітей і тварин ..

Свою історіюфарфор почав в Китаї і довго ще залишався секретом майстрів Піднебесної. І лишена початку XVIII фарфор був заново відкритий в Європі, після чого почалася йогопереможна хода по нашому континенту. Не дивно, що саме італійський фарфор істатуетки з нього придбали таку популярність, адже їх батьківщина - країна, що даласвіту стількох витончених  майстрів.Італійські статуетки були і залишаються справжніми витворами мистецтва. І, хочазараз купити порцелянову статуетку просто, тоді вони були доступні лише обраним.

Порцелянову статуетку купити - це купити шматочок душі майстра, як кажуть в Італії.Компанія Principe є спадкоємицею школи з трьохсотрічною історією. Саме вонидовели італійські статуетки і фарфор до досконалості, якою ми можемонасолоджуватися сьогодні. Італійський фарфор і статуетки виробництва Principeявляють собою об'єднання неаполітанської  творчої уяви зі своєрідністю кольору і формВенето. Це найвища якість ручної роботи та відображення Італійської культури ітрадицій.

PorcellanePrincipe - це марка італійського порцеляни, яка виконана в традиційній техніціCapodimonte, що виникла в Неаполі в 1743г. Principe зміг об'єднати неаполітанськутворчу уяву зі своєрідністю форм і кольору Венето. Компанія Porcellane Principeоб'єднала майстерність трьох партнерів: скульптора Лучіано Каццола, творця формЛіно Гобі і художника Серджіо Трафоретті, які змогли висловити у своїх роботах,і подарувати народові, незабутню красу і неповторність порцелянових виробів!

Порцелянові статуетки втілюють у собі самі непередбачувані ідеї художників, щовідрізняються своєю оригінальністю та сміливими дизайнами.

 

Чоловік і дружина прожили разом 60 років. Не було у них секретів один від одного, тільки одна таємниця була у дружини. На верхній полиці в її шафі стояла коробка з-під взуття, в яку чоловік ніколи не заглядав. І вже ставши дуже старою, дружина вирішила розповісти свій секрет і попросила чоловіка принести коробку. Коли чоловік приніс коробку і відкрив її, всередині він побачив

дві дуже гарні в'язані ляльки

і пачку грошей,

 

- Що це? - запитав здивований чоловік.

- Знаєш, перед нашим весіллям моя улюблена бабуся відкрила мені секрет щасливого сімейного життя. Вона сказала: <Якщо ти розсердишся на чоловіка, то ніколи не сперечайся, а піди і зв'яжи одну ляльку.>

На очі чоловіка навернулися сльози, адже в коробці було всього дві ляльки.Тоді він запитав:

- Відповідай, що це за гроші? Адже ти не відкладала їх з тих грошей, що ми витрачали на господарство?

- Ні,я накопичила їх, продаючи ляльок ...