Ім’я Христина мовою предків українців звучало як ХРАСТИНА, його можна перекласти як втілення Бога (Сонця) ти нам. Порівняй: заклик – хрести нас, і звернення – Сонце Ти нам…
До речі, річка Волга раніше називалась РА. Перейменовано за Петра І…
Х-РА-С-ТИ-НА могло писатись як ХРАЗТИНА чи як ХРАZТИНА (XRAZTYNA). [
Цікаво, що ТИ (TY) англійською не пишеться як The You. Це Ти –
говорити не обов’язково, достатньо сказати коротко – You (ТИ).] Пояснюю. Є букви
Z, З, С, S. Вони відійшли до різних алфавітів, але це окремі різні букви.
Z і
З – різні форми підсилення змісту слова,
С – приховання істинного змісту шляхом поєднання з іншим змістом,
S – приниження змісту (суті).
З – поєднання зі спробою підсилення,
С – поєднання зі спробою принизити/приховати зміст поєднання… Є ще поєднання зі утвердженням суті поєднаних часток, як одного цілого. Таке ще залишилось в російській мові.
Иван-да-Марья – назва рослини.
Ты да я, да мы с тобой – слова з російської пісні… Тут
ДА виступає як
И (І).
ДА – це також стверджувальна частка, українською
ТАК… Коли говорять
ти і я – це одне. Коли –
я з Тобою – це зовсім інше…
Ты-да-я – це вже як одне ціле… Тоді:
ТИ – це
Я, а
Я – це
ТИ. Або –
ТИ-це-Я. В латині ЦЕ – С… Буде ТИ-с-Я. Ми так не кажемо і не пишемо. Але ТИ зі Мною тоді вже не є одним цілим... :)
Х-РА-С-ТИ-НА –
втілення Бога (Сонця) – це Ти нам/наше… Втілення (
Х) божественної суті (
РА) поєднується (
С, З, Z) з тобою (
ТИ) для нас (
НА).
Причому, розкриття сакральної суті вимагало кількаразового вимовляння чи написання слова зі зміною інтонації, наголосу тощо…
ХР-А-С-ТЕ-НА – ставала ще й родоначальницею. Народження початку для нас.
А – це альфа – Початок всіх начал. Твоє народження –
ТЕ є Початок всіх начал для нас… Народження такої людини могло бути шансом на втілення померлих пращурів в Родові, який повинна була розпочати
ХРАСТЕНА. За умови поєднання зі своєю половиною…
Та це ще не все… Є таке місто Афіни і богиня Афіна. В написанні англійською –
Athens,
Athena. Дехто в Україні вже намагається писати Афіни як Атени… Англійці «чомусь» пишуть Атени у множині. Причому,
S тут принижує зміст… Українське АТЕНИ, хоч і спотворене, але точніше розкриває суть сакрального міста.
А (альфа) – початок всіх начал,
ТЕ – те [місЦЕ],
НИ – мені [для мене]… Причому, ця назва сакрального місця дана першою людиною, що з’явилась [втілилась] саме в цьому місці. Але це МІСЦЕ не сучасне місто Афіни, а приховане/сакральне Місце…
Тепер про богиню Афіну…
A-Th-E-NA.
А – це вже відоме АЛЬФА (Початок всіх начал),
NA (НА) – нам… Можна вдовольнитися й таким тлумаченням, як Афіна (Athena) – Початок всіх начал для нас. Тобто, родоначальниця – початок всіх нас… Але з часткою
the теж не все просто.
t (
Т) – твердь,
h (
Х) – подих вітру (Дух),
e – є, єсть.
Твердь Дух єсть. Тобто, плоть – є породження (творіння) духу (святого). Частка
th відповідно має сакральний зміст як і
ХР, і означає ствердження духу. Буквально – затвердіння. Духові, щоб втілитись, потрібно пройти всі агрегатні стан речовини, не порушуючи фізичні закони нашого матеріального світу. «Подих вітру» – пара – рідина – плоть.
Тому
Христина –
Храстина –
Храстена –
hRATHENA – втілення світоносної богині в людську подобу…
Ще один момент… Втілення богині Афіни (Athena) було поверненням з «того» світу, тому вона не була світоносною особою. Але її наступна іпостась ХРAthena… але то вже інша оповідка…
P.S. Коли було написано цей епізод, я вирішив пошукати в Мережі ім'я HRATHENA. Раджу читачеві - спробуй! ;)