О сообществе

Поштовх до роздумів про походження імен
Вид:
краткий
полный

І-МЕ-НА

ОУКЪ чи НЕУК - де ім'я твоє??

Є таке слово НЕУК, російською НЕУЧ..
З УЧ все здається все зрозумілішим: тоді НЕУЧ це той, хто не хоче учитись.
НАУКА, як синонім НАВЧАННЯ, російською УЧЁБА, відома не всім українцям. Причому, якщо НАВЧАННЯ від ВЧЕННЯ, то НАУКА від … УКА чи УК ?? І якщо НЕ – це заперечення, то НА, напевно ж наставляння, спрямування, спонукання.. У випадку НАУКА, наставляння до чого??
Ось тут беремо Вікіпедію і у російськомовній статті http://ru.wikipedia.org/wiki/У_(кириллица), яка не має точного еквіваленту українськомовної, дізнаємось, що була така історична кирилична буква «Оу». І якщо напряжемо сумління і прочитаємо про букву «Іжиця», яка була варіантом «Оу», побачимо, що у церковників і московської влади з тими буквами століттями діялась вакханалія.. З чого б це??..
Але повернемось до наших НЕУКів.. «В старо- и церковнославянской «Оу» азбуках носит название «Оукъ», что означает «наука, учение, научение». Виходить, НЕУК або НЕОУКЪ це той, хто заперечує науку..
Ну, хто довгий час заперечував науку, ми здається всі знаємо – це церковники..

Ось і виходить, що церква і влада навмисне знищувала і спотворювала МОВУ та АЗБУКУ, щоб приховати істинний зміст СЛОВА. Бо слов'яни володіли СЛОВОМ, і для цього їм не потрібна була ні церква, ні створені її апологетами штучні язики/мови та обрізані абетки..

І тут ще одна деталька – що ж таке ОУКЪ. Ця знищена буква, точніше її транскрипція містить істинну суть поняття наука..

КЪ – це твоє стремління до того, з чим по сутті ти є одним цілим.
О – об’єднання всієї сукупності і одне. ОДИН.
У – піднесення духом.
НАУКА полягає в навчанні тому, як об'єднати себе в одне, піднести духом і спрямувати до того, з чим є одним цілим. До Бога…
Релігія, заперечуючи НАУКУ в істинному її значенні – заперечує Бога по суті, що б не мололи язиками церковники. А сучасна наука, не знаючи навіть істинного значення своєї назви, ніколи нікого до Бога не приведе. 
До Бога Істинного веде лише об'єднання себе в одне ціле та піднесене устремління об'єднаного до Нього.

Істинна МОВА інваріантна, але від того, що ми вкладаємо в СЛОВА залежить ШЛЯХ кожного..

Сердій

Сердій:

я серДцем дію –

воно живе і б’ється наче лев..

я гнути лінію свою волію 

єднати світлом тисячі сердець..

вони ще сплять,

а я про Тебе мрію

і дію..

Бо я є суть Сердій..

БОГДАН: кому, що, навіщо...

Богдан – не від богом даний. Такий погляд на це древнє ім’я дуже й дуже поверхневий… Бог-дан – це з точки зору сучасної філології… Бог – здається, зрозуміло… ДА – це СТВЕРДЖЕННЯ (на зразок ТАК українського, тільки в ширшому розумінні), залишилось в російській мові.. Н – це НИ… НИ означає мені (рос. МНЕ) Бог- ДА-НИ – буквально Богом стверджені мені (для мене) Тобто, одного богдана замало для утвердження чогось. Потрібні БОГДАНИ… Але є ще й жіноче ім’я Богдана… НА – це НАМ… Бог-ДА-НА – Богом стверджена для НАС, Богом утверджена НАМ… Бог-дан – Богом стверджений для кого?... Тепер про БОГ… Бог ж не чоловічої статі… Слово БОГ – відголосок патріархату в поганому розумінні… БО-ГО – і не чоловік і не жінка… БО (тому що) ГОсподь наш… В імені цьому приховано і відповідь на запитання ЧОМУ…

БО-ГО-ДА-НА - тому, що Господом стверджена нам - у однині

БО-ГО-ДА-НИ – тому, що Господом стверджений(на/ні) мені – у однині чи множині, чоловічого чи жіночого роду…

БО-Г-ДА-Н – скорочене «сучасне» ім’я – безадресне з вихолощеною суттю…

БО-ГО-ДА-НА – Богом утверджене НАм життєдайне начало – земля, батьківщина, половинка жіночої чи чоловічої статі…

БО-ГО-ДА-НИ – Богом утверджені меНИ (і) не життєдайні суті, предмети, поняття…

Наприклад, правителі, закони неписані, власні/родові речі чи предмети, яких може бути багато…

Христина: хрестимо кого?

Що в імені твоЄму приховали провісники стриножених століть?… Сприймай слова мої оці зухвалі як серце Твоє тобі повелить… ХРИСТИНА Спершу може видатись, що ця ім’я походить від імені Христа. Про це начебто свідчить форма цього імені ХРИСТЯ. Але не все так просто… 
Багато імен вводилось християнською церквою, щоб викорінити імена істинні. 
Не забуваймо, що при хрещені нам «давали» ім’я, яке записувалось в церковну книгу. Є спеціальні книги, в яких розписано поденно, які імена можна давати, залежно від дня народження. 
Ми постійно чинили цьому спротив, намагаючись дитині дати істинне ім’я. Тоді для особливо сильних імен церквою придумувались імена схожі за звучанням, але антагоністичні за суттю. Це робилось зі знанням правил словотворення істинних мов та зі знанням магічного впливу імені на самого власника імені і на оточуючих.
ХРИСТИНА – ХРИСТИ-НА – хрести нас. Хто називав Христину по імені автоматично просив хрестити його, безвідносно як говорили: Христина чи Христино. Хрести-но мене…
Тепер спробуємо розібратись, яке істинне ім’я намагались приховати. Почнемо з того, це ім’я повинно бути близьким по звучанню та написанню до ХРИСТИНА.
Розпочну з ХРХРам, ХРест, ХоР, ХоРугви, ХоРошо… ХРін… 
ХР містить сакральний зміст. Хрін, до речі, відноситься до сакральної української кухні, його хрестять на Пасху, він входить до дванадцяти страв, які подають на Святвечір. ІН залишилось, наприклад, в англійській – це наше В. Хрін вростає глибоко В землю. Його доже важко викорінити і звести. ІН БО КРЕВЕНЬ СВЯТАІА КРЯВЬ НАШЄв (у) Бога кревного свята кров наша. Це з Велесової книги…
Windows XP – це теж не просто так. В логотипі чітко вимальовується свастика.
 
Причому як лівообертальна так і правообертальна. Свастика означає рух Сонця. Кругообіг. Сонцеворот…
Х – це вимовляється як подих вітру, з придихом… Х і означає подих відру, божественний подих. Прапорець корпорації включає колір сонця і коливається від подиху вітру… 
Пригадай, НАДИХНУТИ, ВДИХНУТИ життя. Пригадай, що коли люди розпочинають, якусь відповідальну справу, яка має початок і закінчення, перед початком інколи видихають коротке і різке ХХ-УУ. А коли завершили справу з полегшенням вимовляють ХХХХХ-УУУУУУ. 
Спробуй запитати когось, хто робить так, чому він так робить. Думаю, що ніякої зрозумілої відповіді ти не почуєш… 
Колись подібними звуками розпочинались та закінчувались «богослужіня». Суть будь-якої молитви у втіленні якихось наших задумів/бажань/прохань/мрій. 
Більшість «колишніх» сакральних молитов наших предків були зверненнями до померлих пращурів з проханням про допомогу. Пращур міг допомогти, лише втілившись в Рід. Пращури наших предків – суть боги… ХР – це божественне втілення…
Ім’я Христина мовою предків українців звучало як ХРАСТИНА, його можна перекласти як втілення Бога (Сонця) ти нам. Порівняй: заклик – хрести нас, і звернення – Сонце Ти нам… До речі, річка Волга раніше називалась РА. Перейменовано за Петра І… Х-РА-С-ТИ-НА могло писатись як ХРАЗТИНА чи як ХРАZТИНА (XRAZTYNA). [Цікаво, що ТИ (TY) англійською не пишеться як The You. Це Тиговорити не обов’язково, достатньо сказати коротко – You (ТИ).] Пояснюю. Є букви Z, З, С, S. Вони відійшли до різних алфавітів, але це окремі різні букви. Z і З – різні форми підсилення змісту слова, С – приховання істинного змісту шляхом поєднання з іншим змістом, S – приниження змісту (суті). З – поєднання зі спробою підсилення, С – поєднання зі спробою принизити/приховати зміст поєднання… Є ще поєднання зі утвердженням суті поєднаних часток, як одного цілого. Таке ще залишилось в російській мові. Иван-да-Марья – назва рослини. Ты да я, да мы с тобой – слова з російської пісні… Тут ДА виступає як И (І). ДА – це також стверджувальна частка, українською ТАК… Коли говорять ти і я – це одне. Коли – я з Тобою – це зовсім інше… Ты-да-я – це вже як одне ціле… Тоді: ТИ – це Я, а Я – це ТИ. Або – ТИ-це-Я. В латині ЦЕ – С… Буде ТИ-с-Я. Ми так не кажемо і не пишемо. Але ТИ зі Мною тоді вже не є одним цілим... :) Х-РА-С-ТИ-НА – втілення Бога (Сонця) – це Ти нам/наше… Втілення (Х) божественної суті (РА) поєднується (С, З, Z) з тобою (ТИ) для нас (НА). Причому, розкриття сакральної суті вимагало кількаразового вимовляння чи написання слова зі зміною інтонації, наголосу тощо… ХР-А-С-ТЕ-НА – ставала ще й родоначальницею. Народження початку для нас. А – це альфа – Початок всіх начал. Твоє народження – ТЕ є Початок всіх начал для нас… Народження такої людини могло бути шансом на втілення померлих пращурів в Родові, який повинна була розпочати ХРАСТЕНА. За умови поєднання зі своєю половиною… Та це ще не все… Є таке місто Афіни і богиня Афіна. В написанні англійською – Athens, Athena. Дехто в Україні вже намагається писати Афіни як Атени… Англійці «чомусь» пишуть Атени у множині. Причому, S тут принижує зміст… Українське АТЕНИ, хоч і спотворене, але точніше розкриває суть сакрального міста. А (альфа) – початок всіх начал, ТЕ – те [місЦЕ], НИ – мені [для мене]… Причому, ця назва сакрального місця дана першою людиною, що з’явилась [втілилась] саме в цьому місці. Але це МІСЦЕ не сучасне місто Афіни, а приховане/сакральне Місце… Тепер про богиню Афіну… A-Th-E-NA. А – це вже відоме АЛЬФА (Початок всіх начал), NA (НА) – нам… Можна вдовольнитися й таким тлумаченням, як Афіна (Athena) – Початок всіх начал для нас. Тобто, родоначальниця – початок всіх нас… Але з часткою the теж не все просто. t (Т) – твердь, h (Х) – подих вітру (Дух), e – є, єсть. Твердь Дух єсть. Тобто, плоть – є породження (творіння) духу (святого). Частка th відповідно має сакральний зміст як і ХР, і означає ствердження духу. Буквально – затвердіння. Духові, щоб втілитись, потрібно пройти всі агрегатні стан речовини, не порушуючи фізичні закони нашого матеріального світу. «Подих вітру» – пара – рідина – плоть. Тому ХристинаХрастина ХрастенаhRATHENA – втілення світоносної богині в людську подобу…

Ще один момент… Втілення богині Афіни (Athena) було поверненням з «того» світу, тому вона не була світоносною особою. Але її наступна іпостась ХРAthena… але то вже інша оповідка…

P.S. Коли було написано цей епізод, я вирішив пошукати в Мережі ім'я HRATHENA. Раджу читачеві - спробуй! ;)