Переглядаючи власний блог, знайшов свого вірша, написаного влітку 2007 року.
Вірш має власну історію написання і постійно кудись щезає з моїх електронних архівів.
Переношу його до Товариства... (Хоч перенести його без втрат не вдалось).

Залишилась Україна без Богдана...
Бунтарі віддали царедворцям шану…

Отаке царям, звичайно, любо-мило:
воєвод й стрільців наслали в Київ.

Й в груди б'ють себе московські сли,
з настановами везуть до нас листи.

В них – царі ж козацтво научають:
вольниці тепер в світах ніде не мають!

Московіт й козак ж бо однієї віри,
полюбімо предків й скіфові повірим…

Сли мовчать, як московіти раді
жити, з ласки царської, у шоколаді…

А чи ходять й досі їхні діти в личаках?
Чом панує в тім Заліссі страх?

Чом розбійник їхній, та й пішов в дяки,
й гривну сріблом розікрав на мідяки?...

Не дозволь ввести ж бо нас в оману,
славний, Богом даний, Отамане!

Щоб ті сли та й не чинили лиха,
щоб козацтво зовсім не заїла пиха,

щоб ніколи брат та й не ходив на брата,
щоб свій край в трубу не віддавати,

щоб дитячі душі не звели в торжище,
щоб нам всім не танцювать на попелищі,

щоб чужої ласки й в гадці не плекалось,
щоб країна ні за щось не піддавалась

на злу втіху збанкрутілого тирана –
не лишаймо Україну без Богдана!

Спогад навіяно Ledi Ada...

Думаю, що МИ не змінились... Лише вітер шматує обривки Мрій про ТУ Україну, що так і не здійснилась :(

Стара хата на крайній вулиці Села.. Ще минулого року були вікна і двері - зараз все зірвано.. Обережно заходжу до сіней, переступаючи через купи якогось мотлоху. До кімнати ліворуч. Ступаю по битому склу. Зі стін стирчать обривки дротів. По підлозі вітерець шурхотить сотнями квитанцій: за світло, за землю, якісь податки, недоїмки, штрафи.. Із меблів у кімнаті одна стара Скриня під вікном. Відкрита. Все вивернуто. Через розбиті вікна затікала вода. Все просякнуто цвіллю і тліном… Все ж заглядаю до Скрині… У великому відділові, де складають одяг, лише купка погризеного мишами ганчір’я. У маленькому, де зберігають цінні речі, порожньо.. Все вкрадено чи хазяї нічого не залишили. Ні, в самому дальньому закутку жовтіє якийсь складений аркуш паперу. Розгортаю, незвичний формат. Лист. Вмить щезає стара хата, розступаються стіни. Все пульсує і мерехтить якимось дивним сяйвом.. Десь 30-ті роки минулого століття. Гарний напівдрукований почерк. Пише молодий хлопець, років вісімнадцяти, 12-14 річній дівчині. Доля закинула його з українського села десь аж за Байкал. Служить в армії писарем. Бо знав грамоту. Служиться добре. Аж занадто. Але все згадує ТІ вечори, ті літні ночі і короткочасні зустрічі, коли вони були разом. Згадує її очі і дотик рук. І мрії, відомі лише їм двом. Сумує і не знає коли повернеться. Але надіється її побачити знов і бути разом… Знаходжу залишки якихось старих документів. Розумію, що жінка була замужем зо два рази. Чоловіки померли раніше її. Перший ще зовсім молодим. Он його паспорт – перший паспорт, який почали видавати селянам в СРСР. Його міг отримати далеко не кожен… Від другого - якісь пенсійні посвідчення… Я обережно згортаю аркуш Листа і кладу назад до Скрині.. Світ звужується до її розмірів. Закриваю кришку. Виходжу з хати і зі двору, щоб більше ніколи не повернутись до цього місця.   

Долю обходиш - переживши РОК..

всіх не зрозумієш і не полюбиш - а вчитиСя потрібно все життя :)

Спешить нужно медленно

Если мир меняется - меняемся и мы.. только мы немножко не догоняем :)

І порівняйте визначення із російськомовної Вікіпедії Ландскнехт та відчуйте різницю :)

ЛАНДСКНЕХТЫ, нем. наемные пешие войска 15-17 вв., преимущественно из крестьян и городского люмпенпролетариата, вербовавшийся профессиональными военными предпринимателями, организаторами и руководителями наемной вооруженной силы. Нанимаясь обычно для к.-н. одного похода, Л. не были постоянным войском. Л. являлись бичом для мирного населения. В подавлении крестьянских восстаний герм. князья прибегали к услугам Л. Они нанимались и в Россию в Смутное время…

Так яка ж у нас конституція??

2) В политическом и юридическом смысле – 1) государственный строй, 2) совокупность норм, определяющих порядок образования и деятельности органов законодательства, высшего управления и политического права граждан. Различают также К. в материальном и в формальном смысле. К. в материальном смысле есть то соотношение общественных классовых сил, которое определяет строение политической власти в данном государстве и степень участия в ней различных классов. К. а материальном смысле относится к строению всякого государства. Под К. в формальном смысле понимают основные законы государства. Формальная писаная К. может и не существовать. В довольно распространенном прежде словоупотреблении К. – закон или обычай, ограничивающий самодержавие или устанавливающий в той пли другой степени народовластие.

З цього визначення слідує, що КПРС - комуністична секта...

КОММУНИСТИЧЕСКИЕ СЕКТЫ, религиозные секты, ставящие одной из своих задач осуществление коммунизма в кругу своих приверженцев. Характерные черты К. с. – мистицизм (см.) и стремление к личному усовершенствованию: коммунистич. об-во строится не массами, не всем трудящимся об-вом, в коммунизме заинтересованным, а отдельной группой «совершенных» и для «совершенных». Особенное развитие К. с. получили в христианском мире. Христианство возникло как одно из следствий упадка и разложения древней римской культуры, доведенной до этого упадка полным истощением рабского труда – основы тогдашнего об-ва. Мистика, ожидание чуда характерны были для об-ва, не верившего в свои силы и не ожидавшего спасения от самого себя. Христианство стало на первых порах религией тогдашнего пролетариата, городского класса, не участвовавшего в производстве, ибо производство тогда было почти исключительно сельскохозяйственным. Этот пролетариат, в отличие от современного, не кормил об-во, а кормился на его счет. Для такого пролетариата характерным был коммунизм потребления, а не производства. Христианские общины первых веков, а позже христианские К. с. строили свой коммунизм на основе общего потребления. При низкой производственной основе общее и равное потребление означало ограниченное потребление, ибо произведенных продуктов не могло хватать на всех в изобилии. Отсюда среди первых христиан и, впоследствии, у многих К. с. – аскетизм (см.),идеи безбрачия или упразднения семьи, обществ, трапезы и т. д. Поскольку наука и знание в ср. вв. служили не для целей производства, а скорей для услаждения паразитических классов, почти все К. с. средневековья были особенно враждебно настроены против тогдашней науки и учености («суемудрия»). Коммунистич. идеи и традиции первохристианства постепенно отмирали (пока не отмерли окончательно), с превращением христианства в гос. Религию и с усилением церковной аристократии. Коммунистич. идеи были тогда объявлены еретическими, противоцерковными и сделались идеями еретических сект. Влияние К.с. в ср. вв. на крестьянство и городскую бедноту усиливалось по мере усиления эксплоатации крестьянства феодалами и закабаления ремесла торг, капиталом. Т. о., христианский коммунизм из коммунизма босяцкого пролетариата, каким он был в первые века христианства, превратился в коммунизм мелких производителей-крестьян и ремесленников. Об отдельных К. с. ср. вв. см. Адамиты, Анабаптисты, Апостолики, Бегарды, Богемские братья, Братья свободного духа, Валъденсы, Лолларды, Та-бориты. Развитие капитализма (особенно в Англии) шло рядом с экспроприацией крестьянства и с все большим увеличением кадров сельской и городской бедноты, к-рые принимали деятельное участие во всех буржуазно-демократич. революциях, составляя крайнее революц. крыло. Движения эти, с одной стороны, проникались коммунистич. настроениями, а, с другой, иногда принимали религиозную окраску (рядились, по выражению Маркса, в библейский костюм). Так было, например, в эпоху Крестьянской войны (см.) в Германии, в эпоху английской революции. В России недовольство крестьян существующим строем принимало часто форму протеста против официальной религии, являвшейся одной из основ крепостнического об-ва, – форму сектантства, иной раз с коммун, оттенком (см. Духоборы): К. с., т. о., вербуются преимущественно из крестьян и разоряющихся ремесленников; индивидуализм (цель – личное спасение), обособленное от всего окружающего об-ва существование – все это отвечает настроениям «самостоятельного» мелкого производителя, а не пролетариата. Ряд К. с. пытался устроить коммунистич. колонии, чаще всего на свободных землях Америки (см. Гармонисты, Шекеры). Пролетариат с того момента, как он сложился в класс, пошел мимо и против религиозного коммунизма, вступив на путь коммунизма революционного и научного.

Лит.: Волгин В. П., История социалистических идей, ч. 1, М.-Л., 1928; К а у т с к и и К., Предшественники новейшего социализма, 4-е изд.* М.-Л., 1924-25; X и л к у и т М., История социализма в САСШ, ч. 1, гл. I – Сектантские коммунистические об-ва, 2-е изд., П., 1919. М. Вольфсон.

 

Маю ось таку книженцію, і буду публікувати з неї статті, малютки та фото.. жаль, що це лище 4-й том..

 зацініть "наколки" :)