Як намалювати голову коня
- 05.08.16, 22:42
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
Проміжний фініш малого кубку Львівщини зі спортивного туризму “Перехід-2011” пройшов поблизу “Родинного гнізда” – чудової приватної садиби Романа Попадинця в Жданівці. Дванадцять команд-учасниць змагань з усіх сил намагалися якнайшвидше перетнути фінішну пряму, щоб відпочити після дуже важкого переходу. Настільки важкого, що тільки сім із дванадцяти команд дійшли до місця призначення й тільки чотири із семи вирушили далі.
Річ у тому, як наголосив головний суддя змагань, інструктор-методист з оздоровчого туризму Львівського обласного управління фізичного виховання та спорту Юрій Дьячек, що мало просто дійти до проміжного фінішу, треба вкластися у визначений час. А вчасно пройти маршрутом зі старою картою в руках, на якій позначені стежки, деякі із яких уже завалені деревами, ох, як важко.
Тим не менше, саме труднощі роблять маршрути цікавими, а завдяки втомі відчувається справжня насолода від відпочинку. Особливо ж такого, як у “Родинному гнізді”.
Тут на спортсменів чекали чани з нагрітою джерельною водою, в яких можна було попаритися, потім охолодитися в чудовому ставку й розслабитися у фешенебельних номерах, кожен із яких збудований з іншої породи дерева – сосни, ялини, дуба, бука, ясена, модрини та черешні. Туристам розповідали про це, та безпосередні враження перевершили найсміливіші уявлення.
А часу помріяти в них було вдосталь. Стартували команди в селі Корчин поблизу водоспаду, звідти рушили на Ямельницю, потім на Східницю, Підбуж, щоб дійти до проміжного фінішу в Жданівці. Першою судді побачили команду з оригінальною назвою “Тапочки”. Захекані хлопці та дівчата розповідали, що цей маршрут є одним із найскладніших, а тому можна хіба поспівчувати командам з Києва та інших областей, які не звикли до таких подорожей.
Власник приватної садиби Роман Попадинець є прихильником здорового способу життя, а тому й не дивно, що він став одним із спонсорів змагань. Іншими спонсорами виступили Дрогобицька районна (Юрій Кулинич) та Трускавецька міська (Юрій Гарбузинський) організації партії “Удар” Віталія Кличка. Вони постаралися, щоб у кожного із учасників залишилася добра згадка про проміжний фініш у Жданівці. Команди, які посіли призові місця, нагородили кубками та цінними подарунками.
Та задоволеними залишились усі, адже враження про відпочинок у “Родинному гнізді” – просто незабутні.
Знайти "Родинне гніздо" можна на Дрогобиччині у селі Жданівка,
а телефон для довідок: +380 967 672 12 11
Сліди людської любові до техніки можна побачити і відчути у музеї мототехніки, що розпочав свою роботу 30 квітня 2011 року у Дрогобичі.
Не типовий та нестандартний музей прописався на вулиці Шашкевича, 9,. Ініціаторами створення комплексу раритетної мотототехніки є люди, які неодноразово у своєму житті скуштували екстрім на повну, бо без швидкостей, адреналіну та залізних коней не мислять свого життя – члени мотоклубу Lions MCДрогобич, заснований понад 5 років тому.
У середині музею атмосферу свята та піднесеності від реалізованої справи, передає усе – відреставровані та відглянцовані до блиску байки, дбало зібрана колекція фотографій раритетних мотоциклів та існуючих клубів минулих років, відео з ювілейного зльоту байкерів.
- Втілити мрію у життя було не так і просто, - зізнається віце - президент мотоклубу Анатолій Черниш. Члени клубу виношували її протягом декількох років. На заваді були різні перепони - відсутність приміщення, тривалий процес реставрації старовинної мототехніки. Бо тільки уявіть, інколи на відновлення одного байку може бути затрачено і до 10 років, розповів пан Анатолій.
Однак, затрачений час та клопітка праця біля байків – того таки варті. Мотоцикли, яким понад 40-70 років, перед відвідувачами постали як нові - робочі мотори, оригінальні шурупи, не підвів і зовнішній вигляд. Що вражає - усі байки приїхали на експозицію власним ходом, на підтвердження того один з них прямісінько у залі музею завели. Щоправда серед експонованих мотоциклів є далеко не повна колекція членів клубу. До відкриття музею вони встигли відреставрувати лишень 8 байків, інші – на підході. Загалом, байків, які хочуть виставити понад 30. Наразі гордістю музейного комплексу є мотоцикл 1938 року BMW R - 71, він серед інших експонатів найстаріший. Проте втримати довго першість залізному красеню не вдасся, зізнався, Анатолій Черниш, серед байків, які на завершальній стадії реставрації є і старші моделі. Тож здивувати відвідувачів буде чим.
Так що запрошуємо у Дрогобич до байків!
Христос Воскрес
Христос воскрес - радійте, діти, Біжіть у поле, у садок, Збирайте зіллячко і квіти. Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти Нехай почує Божий рай Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес... Збирайтесь, діти, ну ж співати: Христос воскрес! Христос воскрес!
Христос воскрес! Під небозвід пливе — злітає звук пісень. Це свято в нас - Великий день, Кінець журби, недолі, бід. Христос воскрес, Христос воскрес!
Христос воскрес! Радіє світ, Бо вже прийшла життя весна, Пропала вмить душевна тьма, Гріховне зло і смерті слід. Христос воскрес, Христос воскрес!
Христос воскрес! Вже грає дзвін, Навколо лине звук святий, Спішить до церкви гурт людей Христу віддати честь й поклін. Христос воскрес, Христос воскрес!
Христос воскрес! Надходить час: На зміну грішного буття Спасенне нам іде життя — Воскресний день святий для нас. Христос воскрес, Христос воскрес!
Христос воскрес! Веселий день, Співає люд, радіє світ. Любов несуть слова пісень В широкий світ, під небозвід.
Христос воскрес! В усіх серцях Росте добро і щирість слів, Щасливий блиск у всіх очах, На всіх устах веселий спів.
Христос воскрес! Співай, радій, Бо зникла ніч і сон гріха. Вже сонце йде, проміння рій Віщує день новий життя.
Христос воскрес! Христос воскрес! О, радійте, Божі люди, Кожний гнів нехай забуде І в любові проживає, - Так Христос заповідає, Бо любов прийшла з Небес: Христос воскрес! Христос воскрес!
Леонід Глібів
Ліна Костенко
Записки українського самашедшого
Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим,отже, завжди є люфт для надії. Я особисто дуже надіюсь, що у новому столітті все буде інакше, і ми будемо інакші, і непотягнемо за собою шлейф тих самих проблем. Бо я вже не так боюся нових найскладніших проблем, як тих самих,хронічних. Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.
Прочитав Записки самошедшого. Хочеться постійно цитувати. Мабуть прочитаю ще раз.
У книгарні розбирають на ура. На мій примірник черга. Хто вміє читати - раджу
Дніпропетровська обласна громадська організація «ЯСКРАВА КРАЇНА» за сприяння Трускавецької міської ради, санаторію «Карпати» та за підтримки Міністерства освіти і науки України успішно провели
ІІ-ий Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької творчості
«ЯСКРАВА КРАЇНА» В ТРУСКАВЦІ - 2011».
Діти провели тут Різдвяні свята, відвідали історичні та пам’ятні місця Дрогобиччини.
П’ятий за рахунком фестиваль приніс масу позитивних вражень та емоцій учасникам та гостям свята. Учасники фестивалю не тільки беруть участь у конкурсах, але й знайомляться із краєм, в якому перебувають. На практиці одесити вивчають Трускавець, а молоді трускавчани чи мешканці Івано-Франківська освоюють береги Криму та Одеси.
Фестиваль не тільки відкриває таланти, дає їм путівку в майбутнє, але й єднає Україну через серця молодшого покоління. Діти безпосередньо вбирають атмосферу кожного кутка України та зберігають його впродовж свого життя. Через те дуже приємно, що фестиваль вдався!
Наступна зустріч обдарованих дітей у Криму на творчо-оздоровчій базі «Яскрава країна, що в районі Великої Ялти.
« Ми плануємо і надалі збирати друзів і дарувати дітям свято.Яскраві емоції, незабутні враження чекають учасників майбутніх фестивалів в Криму, Одесі, Празі… Ми гарно розпочали п’ятий рік своєї праці у Трускавці. Маємо надію успішно продовжити його в різних куточках України. Запрошуємо!» -
завершила розповідь директор фестивалю Обласова Ольга Ігорівна.