Гарік!Ми пам"ятаємо тебе! Ми не знаємо твоє дійсне ім"я і чому ти з"явився тут. Але ти завжди був і будеш для нас еталоном нашої породи.Твої вельш - коргі
Розминулися в часі
Наші роки і дні,
Бо на Зоряній трасі
Ми були не одні.
Чаклували над нами
Чорні зорі згори.
Засипали снігами
Й не чекали пори.
Били холодом в груди –
Він дзвенів, мов кришталь!
І плели пересуди
В чорно – сіру вуаль.
Півстоліття – не жарти!
Тема ця – не нова.
Чому так впали карти?
Тут вже зайві слова.......