1.собі самому в самотіпо вінця чарку наливаю.себе зі святом привітаюта за пустий присяду стіл.лиш хліб та сало, огірок -ото і вся моя трапезау час, коли іду по лезуі як останній кожен крок.мене пригорне п'яний сум -думки сховає у туманінадій якихось, у омані,у цю пусту зими красу -холодну, сіру, у вітрах,ще й з мокрим снігом та дощами,що льодом голим під ногами,скляні вмерзають на гілках....то ж, мимрю щось там в темнотіпро сум, про зиму неприглядну,про цю війну дебільну, кляту!про тишу мертву...
Читати далі...