Вже більше року точиться скандал довкола однієї з реформ нової влади - впровадження обов'язкових РРО (реєстраторів розрахункових апаратів) та пов'язаних із цим змін в системі оподаткування для Фізичних Осіб-Підприємців (ФОП). Суть проста: закон вимагає від підприємців усі розрахункові операції демонструвати державі, використовуючи касовий апарат, та видаючи споживачу фіскальний чек. Іншими словами - це є детінізація розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Чому детінізація? Ні для кого не секрет, що з чесністю у нашому бізнесі не дуже. Так от без використання РРО існує дуже багато дієвих і діючих дуже давно "темних" схем ухилення від податків та уникнення відповідальності навіть такими підприємцями, які мають офіційно оформлений бізнес, і нібито й платять з нього належні податки. Але належні вони лише за документами, фактично ж все геть інакше.

Усі ці та інші слизькі моменти ліквідує система РРО. Більше того, підприємець навіть не зобов'язаний витрачати додаткові кошти на впровадження цієї системи, адже Податкова люб'язно розобила безкоштовний додаток, який можна встановити на комп'ютер, смартфон, лептоп чи планшет, і використовувати його у якості електронної каси.

Головний аргумент підприємців проти РРО це те, що влада тисне на малий бізнес, який і так ледь живий після весняного карантину та зниження купівельної спроможності споживачів. На їхню думку, вводячи обов'язковість РРО влада прирікає малий бізнес на загибель, і змушує чесних підприємців закривати ФОП, і переходити на нелегальне надання своїх товарів та послуг. Один широко відомий у вузький колах ФОП-письменник, великий прихильник Петра Порошенко  навіть публічно обурився, мовляв:

"я продавав свої книжки особисто через свою сторінку в інтернеті, покупець скидав мені на картку гроші, а я відправляв йому книжку новою поштою. Чого це тепер я маю проводити ці гроші через РРО і видавати йому чек, або ще гірше - сплачувати комісійні інернет-магазинам, які вже мають РРО, і можуть продати цю книжку за мене?"

І тут, особисто в мене виникає питання: ФОПи із цими претензіями абсолютно не приховуючись йдуть на мітинги і вголос наводять свої аргументи на вулиці, в соцмережах та ЗМІ. Чи не є ці аргументи прямим визнанням того, що без РРО підприємці дійсно користуються цими нелегальними схемами? Що таким чином, вони і отримують свій основний прибуток, значно більший, ніж декларують? Що з цього прибутку вони не сплачують податки? Що незаконно користуються перевагами спрощеної системи оподаткування? Але ж є і такі ФОПи, які ВЖЕ використовують касові апарати - це ті, яких ще команда Порошенко зобов'язала це зробити, й ті, які за власним бажанням легалізували усю свою діяльність. Виходить, що закон для всіх рівний, але для когось рівніший?

Тут і влада і опозиція з усіма ОПЗЖ і соросятами стоять на одному: судді мають піти. І цікаво тут те, що народ вважає так само: довіри до КСУ більш нема. А знаєте чого нема? Ні, не через те, що вони підірвали своїм рішенням основи антикорупційних інституцій - це звучить пафосно і цікавить лише спонсоров цих інституцій (читай - західних партнерів). Народу це не цікаво, всі знають, що головні корупціонери - це борці з корупцією. Цікаво те, що судді скасовуючи антикорупційні норми, в першу чергу прагнули не дати НАПК право перевіряти судей, і складати на них справи (а такі таких є багато). З точки зору права, ніби вони й праві, адже розподіл і незалежність трьох гілок влади ніхто не відміняв. А от з точки зору народу: недоторкані корупціонери-товстосуми хочуть ще більшої недоторканості. Яка ж тут довіра?

Ще одні дійові особи: це Порошенко, ОПЗЖ, соросята та інші ситуативні союзники. Порошенко - як завжди грає за Захід, яким дуже потрібно розпустити КСУ, а новий його склад наповнити "своїми" людьми, переважно з числа соросят (тому соросята тут в одному човні з Петром Олексійовичем, як завжди, негласно), і залишити дієвими якомога більше антикорупційних інституцій, у нинішній формі, які ВЖЕ складаються з соросят. Ну і репутаційно у цій війні Зеленський поки виступає не дуже успішно, що дуже на руку Порошенкові, якій марить надією скинути Зеленського і "врятувати" Україну самотужки. ОПЗЖ наразі має більш прагматичні ставки: просто користуватися можливими наслідками цієї війни. Адже, тиснучи на Зеленського, суд може прийняти рішення по "мові", "землі", "децентралізації", які розвалять всю програму і реформи "слуг", а ОПЗЖ навпаки отримає вигідні для себе рішення КСУ, які в іншій ситуації, ніколи б не були прийняті. 

Ну і останнє: Зеленський і Разумков. Тут виключно мої спостереження. Президент чи не вперше за все своє правління почав вести СВОЮ гру і робити високі ставки. Вище вже сказано, що репутаційно Зеленський у цій ситуації програє - це основний сьогоднішній меседж наших ЗМІ. Але чи це справді так? Наразі Зеленський почав грати за правилами великої політики: ситуація з КСУ - це демонстрація Заходу, що домовлятися тепер потрібно з Зеленським, а не з Порошенко. Адже, в цілому, яка різниця хто лобіюватиме їхні інтереси. І тут ставка на Зеленського дуже приваблива. Адже Заходу значно простіше інвестувати у дійсного президента, який має монобільшість в парламенті, свій уряд і найважливіше - підтримку народу (можете багато казати про падіння його рейтингу, але він летить в прірву у всіх політиків), аніж в одіозного олігарха, який вже перетворився на того самого мертвого коня, з якого давно слід злізти. 

І у цьому контексті кілька слів про його законопроект, який всі називають антиконституційним, де він прагне звільнити суддів. Повторюся ще раз: суддів звільнять у будь-якому випадку. Лишається лише правильно це оформити і наторгувати дивіденди всім учасникам. Так, законопроект неконституційний, і йому в альтернативу поданий законопроект від Разумкова, більш законнний, більш лояльний, і плюсом до нього - звернення від Нардепів до суддів про добровільну відставку. Результат - один, шляхи різні. 

Тут багато говорять про роль Разумкова у цій ситуації: як він тягне ковдру на себе і консолідує навколо себе "Слуг народу", мовляв, аби забрати владу у Зеленського. Одна ремарка: він консолідує навколо себе не лише "Слуг", але й противників Зеленського, які заради того, аби повалити президента, підтримують "розкол" всередині "Слуг". Їхній прорахунок лише в тому, що Разумков - в одному човні з Зеленським, в одній команді, якщо хочете. Всі ці чутки і "інсайди" їм лише на користь: така собі ілюзія незалежності Ради від Президента. Разумков НЕ грає проти Зеленського, а його власний рейтинг - це рейтинг "Слуг" і президента.  

Так повелося, що тут я розпочала зі своїх старих спостережень за дурнуватими зашкварами СН, тому не варто зраджувати собі. Продовжимо. 

Наразі маємо, що б ви думали? Ні, не про Конституційний Суд. Про це теж буде, але окремо і більш серйозно. А зараз — про міністра з питань окупованих територій Олексія Резнікова.

В своєму інтерв'ю з Яніною Соколовою щодо Кримської платформи примирення, і взагалі окупованих територій, Резніков нагора заявив, що Донбас — це «ракова пухлина» на території України. 

Як вам таке, Ілон Маск жителі Донбасу? Єдина країна, все таке. 

А знаєте, що саме прикре? Незважаючи на те, що інтерв'ю відбулося на каналі Порошенка, де в принципі такі твердження — нормально, це сказав НЕ міністр Порошенка. А міністр, з уряду Шмигаля, призначений вже у березні 2020 року. Міністр «нових облич», монобільшості — як хочете називайте. Але це дійсно «Я ваш пріговор». 

У мене, і у вас, я впевнена, є багато питань щодо кадрової політики Зеленського. Поки не будемо про натовп соросят всюди, де можна. А от конкретно візьмемо міністра Резнікова. Поважний адвокат, талановитий юрист. Поки все нормально. А от далі — ні. Виходець зі Львову представляє інтереси окупованих територій, всередині України та в Тристоронній контактній групі. Не знаю, чи варто нагадати, що у часи до 2013-го Львів і Донбас люто ненавиділи одне одного? Війна ще підігріла цю ненависть, і на виході маємо «ментально хвору територію». Н — неупередженість. 

Йдемо далі. Пам'ятаєте перегони 2019-го? Лозунги про «нові обличчя», «очищення влади»? Так, офіційно, Резніков ніколи не світився у пулі прибічників Порошенка-політика. Інша справа із Порошенко-олігархом-бізнесменом. Давайте згадаємо весну 2020, коли на карантин закривали метро і громадський транспорт. Пам'ятаєте, як вили Іри Геращенко та Льоши Гончаренки про недопустимість цієї заборони? А пам'ятаєте чому? Тому що вся зовнішня реклама у громадському транспорті і метро, і більшість рекламних площ в місті належить команді Порошенко-олігарха. Це я до чого. Відкриваємо у вікіпедії статтю про Резнікова і читаємо там: 

Sapienti sat.
Якщо наступного разу дивуватиметеся, чого Порошенко не у влади, а війна ще й досі не закінчилася, згадайте тих, хто займається цими питаннями у нашій країні. Війна — це великий бізнес, який так просто, як шоколадки, на когось не перепишеш.