Збирався вшпарити відгук на одному з популярних сайтів відгуків (otozvik), але прочитав, що там куйня діється, гроші за відгуки не хочуть платити, понижують рейтинги, забирають собі авторське право на матеріали — так шо ну їх у сраку. Напишу краще тут.

Спробував нове морозиво. Пломбір-ескімо зі смаков журавлини і перцю чилі. Пломбір, тому що виготовлений із молока і вершкового масла. Ескімо — означає глазуроване морозиво.

Наповнювач незвичний: солодко-гострий. Що приємно, барвники натуральні. А от на смак дуже гостре. Хоча джем тільки під глазуррю і зовсім небагато в самому морозиві. Так що якщо їсти вприкуску з глазуррю або морозивом, то пекучість можна заїсти.

Морозиво мені сподобалось. Радує вага: 110 г.. Коштує дорого (21 грн.), але це виправдано. Правда, воно занадто гостре.

Повертаюсь до формату фотозвітів, до оглядів їжі. Бо як би мені не хотілось, крім огляду дегустацій не можу нічого запропонувати. Тому, на разі, рубрика "смаколики" залишається основною. Благо, є ще що куштувати. Хоча здавалось, що після минулорічного марафону (5 дегустацій) нових вермішельок/локшин годі очікувати. Однак виявилось, що вони таки з'явились. Причому вітчизняні. Від нового виробника. Що цікаво, про нові вермішелі швидкого приготування дізнався випадково, купуючи сухпайки. На щастя, у продавця були аж дві нові марки. Ще й у повному асортименті. Тому вирішив купити і продегустувати.

1. На дегустації новинки — 4 різновиди вермішелей швидкого приготування "Chibi": зі смаком курки, з грибами, зі смаком яловичини та зі смаком креветок (що саме по собі рідкість). Причому, новий не тільки бренд, а й виробник. А дизайн пачки який! Няшний, мультяшний. Втім, вони, переважно, без натуральних складових (м'ясо, креветки), на ароматизаторах. Проте з соняшниковою, а не пальмовою олією!

Вага цих вермішельок стандартна — 60 г. Коштують по 13 грн. кожна. Це не найдешевша ціна, але й не найдорожча (правда, під час публікації поста знайшов дешевше: можна було придбати і за 9 грн.). Ну але скільки б вона не коштувала, вермішель виявилась смачною. Та й на що можна скаржитись, якщо доставка обійшлась безкоштовно? Так що приємного апетиту!

Які часи — такий і контент. Саме тому всі, кому не лінь, розповідають про автономне електропостачання або освітлення. Я також думав про подібне, однак у розпорядженні не було ні генератора, ні акумуляторних освітлювальних приладів. Але нещодавно дядько передав LED лампу на акумуляторі, а у родині купили декілька ліхтариків, тож у мене спонтанно виникло бажання зробити порівняльний тест автономних джерел освітлення. І не лише тому що назбирався матеріал для публікації — просто вимкнення електрики залишаться з нами на роки, тому огляд ще довго буде актуальним.

1. Для порівняльного тесту взяв свічку, ручний LED ліхтарик, LED ліхтарик-брелок, налобний LED ліхтарик, акумуляторну LED лампу. У цьому огляді покажу як вони світять і які переваги/недоліки кожного з них.

Звичайно, порівняння суто суб'єктивне, за відчуттями. А знято поспіхом, на крінжовому фоні. Проте, такі зараз умови.

Що маю на увазі під словосполученням "незвичні снеки"? Це всі перекуси, окрім картопляних чіпсів, сухариків, брускет, смаженого арахісу, солоних кукурудзяних паличок. І нехай це не дуже здорова їжа, проте смачна. Тим паче, вона може здивувати.

1. На дегустацію незвичних снеків назбирав аж 8 найменувань: кукурудзяні кільця "Gonzo" зі смаком кальмара, кукурудзяно-картопляно-пшеничну соломку "Gonzo" зі смаком грибів, картопляну соломку "Своя лінія" зі смаком сметани з зеленню, кукурудзяні чіпси "Cheetos" зі смаком піци, цибулеві кільця пшенично-картопляні "Хрустата потата" зі смаком кропу та сметани, рисові чіпси "B.Yond" зі смаком сиру Чеддер і томатного соусу, смажену кукурудзу "Big Bob" зі смаком сиру, хрусткий нут зі смаком томатів і базиліку.

Вважаю, що такої кількості вистачить на огляд. Тому приємного апетиту та перегляду!
[ Читати далі ]

На 36-річчя зробив собі подарунок — замовив екскурсію по підземній річці. Клов. "Баян" серед діггерів і сталко-діггерів. Але ж я лише сталкер. Тому для мене це нова тема, хоч і популярне місце.

Мама істерила, хоча в умовах була права. Але не послизнувся і не намок. І майже не забруднився.

1. Дохріна води (а буває ще більше — ледве не під самий верх).

2. Ходити незручно: в підлозі вимоїни і ями, слизький мул, місцями слизькі плити, треба перелазити труби.

3. Є місця, де можна позлизнутися або впасти. Див. п.2.

4. Є водоспади, через які треба проходити.

І це ще не все. Просто труднощі у вигляді пролазання через люк і низька стеля — це дрібниці в порівнянні з вищезазначеним.

Напередодні того, як дізнався про зміну умов на Флікрі, встиг сходити з батьком у ліс. Правда я більше фотографував, ніж збирав. Але сам знайшов пару літніх опеньків.

Фоторепортаж швиденько опублікував на ЖЖ. Почитати можна тут.

Потім, правда, фотки довелося розміщувати на хостингу блогів (поки облаштовуюсь на новому сайті).

Запощу і тут декілька картинок.

Величезний мухомор.

Листя вже попадало, а ягоди черемхи ще висять.

Думаю, може ще сходити по гриби. Але робота. І фотки треба переносити.

Вчора в Києві було стільки заходів! Правда, і народу було багато.

Виставка військової техніки. Цього року просто, без назви.

Сфоткати нормально буоло неможливо. Діти залазили на танки і машини. А їх мами і жінки красувалися.

1. Іграшки, які дожили до сьогодення — це, переважно, машинки. Залишились або колекційні та напівколекційні, або з пізнього дитинства. Але й так непогано, бо було декілька спроб повикидати й їх.

Нажаль, деякі іграшки у непрезентабельному вигляді. Плюс, відзняв поспіхом на неприглядному фоні. Але показую все, як є.
[ Читати далі ]