З днем народження, друже
Спасибі Вам за Ваше слово добре,
Що голос істини і правди лине,
За Світанкової роси перлини,
За Вашу щирість, за хоробрість.
В цей день бажаємо Вам щиро
Наснаги творчої, здоров’я, щастя,
В житті новин приємних і прекрасних,
Благополуччя особистого і миру.
Може написав не зовсім професійно, але від щирого серця! Дякую Вам, друже за те, що ви є!!!
Ех, День народження! Яскраве, пам’ятне і до біса стресове свято.
От сидите ви якось, нікого не чіпає, вам подзвонять, а ви: «Алло, мам. Дякую. У мене День народження? Справді? І скільки мені тепер?»
Проте ще в школі ми звикли, що цей день є особливим. Вчителі нам казатимуть: «Вітер, ти не зробила домашку? Ай, не турбуйся. Це твій день! Я поставлю тобі 12». Друзі відриватимуть вам вуха і співатимуть відому пісеньку. В кафешці скажуть: «У вас сьогодні День народження! Наша компанія вас вітає. Чи не бажаєте отримати від нас тістечко у подарунок?».
Навіть батьки в цей день: «Вітер, з Днем народження! Ні про що не турбуйся. Ти наша улюблена принцеса. Любимо тебе» - «Дякую, я вас теж дуже ціную і мені приємно, що ви про мене так турбуєтесь». І тут настає 00:01. І живі позаздрять мертвим! Це як машина, яка розганяється зі 100 до 0, щоб відмотати назад все, що було: «Вітер, трясця! Скільки раз тобі казати, щоб ти вже прибралась? Чого за тебе все роблять інші? Це для тебе безкоштовний готель? Ти що, особлива? Давай подзвонимо в Раду: «Алло, це український парламент? Можете будь ласка, перекрити вулицю за вікном, бо моя донька особлива? А ще краще виділіть їй окремий гелікоптер, бо там, де вона живе, пройти неможливо» Так хочеш? А твоє вікно! Я не знаю як ти бачиш щось через своє вікно, але то нічого страшного. Воно усе рівно має більше переглядів, ніж те, що ти там робиш в неті. Ти бачила кіно «Місія нездійсненна»? Це про прибирання твоєї кімнати! Всі перехожі на вулиці жахаються: «Що? Що сталось? Землетрус?», а я їм: «Ні.-ні, не звертайте уваги, це всього лиш Вітер тут живе». Навіть коти і собаки оминають це місце. Чого? Погана енергетика. А знаєш, яке рідкісне явище знаходиться в рейтинзі між Лохнеським чудовиськом і іншопланетянами? Вітер прибирає! Хоча ні, Лохнеське чудовисько хоч хтось бачив. А ти що робиш? Сидиш вставившись в свій екран, щоб говорити з таким ж нездарами як і ти? Агов, передай їм, що ти нездара. Ну дивись-дивись в свій екран. Він все одно яскравіший, ніж твоє майбутнє» і хлопне дверима, привідкриє нагадати: «Дурепа» і закриє залишаючи в сльозах і соплях. Ніколи нічого не міняється. Ех, фантастичне свято =)
Не зрозумійте мене неправильно. Я люблю своїх батьків. Я знаю, що якими б божевільними вони не були, я в 10 раз божевільніша.
А тепер вам треба піти на роботу і забрати свою чашку. А ще проскролити в ФБ 200 повідомлень з цитую: «З Днем народження!» від людей в статусі ХтоТивБісаТакий. Але знаєте що, ця людина витратила 2 секунди свого життя, щоб написати щось, бо їй ФБ нагадав, і якщо тепер ви не напишете один пост-відповідь на всі 200 повідомлень: «Дякую всім за ваші побажання», ви будете дуже неввічливою людиною.
І хто придумав, що ти маєш запрошувати всіх своїх родичів, друзів друзів, людей, яких ти навіть не знаєш? Чого я маю це робити? Я хочу просто відпочити. Добрий друг порадить: «Та заспокойся! Це не про тебе. Це про твоє День народження». Ті люди потім поприходять не знаючи куди себе приткнути. Просто їж свій шматок торту. Твоє призначення в цьому світі – з’їсти свою порцію їжі. Найскладніше – пройти через чергу незручних запитань від усіх своїх тіточок і дядечок.
Зрештою, день закінчується і ти усвідомлюєш що насправді День народження означає. Це значить, що ти до дідька стара. Знайомі правда будуть переконувати: «Ой, Вітер, 32 – це нові 23», але насправді це тільки для того, хто так каже. Хто це довів? Мені потрібні реальні пруфи! Знаєте, що в реальності означає 32? Буквально 32!
Уф, я навіть не знаю, чого я це пишу. >> До речі, на сайті написана дата дня мого народження – фейкова, а вся інфа вигадана. =Р
Гарно святкуйте свої свята =)
Повільно капають грудневі дні. Догорає свічка 2018 року. Дивлюсь в люстерко і задумуюся - чи не криве воно?.. З тісної рами мені підморгує зморшкуватий сивий чоловік і намагається похвалитися своїми спогадами. А чи є чим хвалитися?
Три четверті віку тому світ поповнився черговим грішником. Свистіли кулі... Йшла війна... Немовля двічі було під розстрілом. Та якось вижило. Вже не маля - хлопчина - ріс, вчився, працював, мріяв... Щось здобув, багато чого - ні... Його Пегас пасся з козами десь на полонинах. А сьогодні той хлопець, уже зморшкуватий та посивілий, дивиться на мене з дзеркала і іронічно посміхається. Знову свистять кулі. Знову стріляють. Тільки з іншого боку...
Четверте грудня - для мене подвійне свято. Введениє та мій День народження. Цьогоріч я провів цей день скромно, з дружиною. Я утихомирював телефон, дружина чаклувала біля вічного вогню на кухні. В обід почаркувалися . І все... Загальні збори родини скликаю в суботу. Нас багато! Всі працюють, навчаються. А в вихідний зберемося та поспілкуємося!!!
Грудневі ночі - найдовші. Неласкаве сонце поспішно ховається за обрій, залишаючи людей з темрявою та холодом. Дякувати Богові, цогоріч небо дарує нам теплові субсидії. Довгі вечори коротаю з книжками... Газети й телевізор остогидли. Нудить від глуму, брехні та самивихваляння...
Але дата зимового сонцестояння невблаганно наближається. Навколо почне світлішати. Теплішати. Трелі соловейка заглушать звуки канонад! Розцвітуть сакури!
А може й зникне те, від чиго нині нудить?
Не можу утриматись і підморгую кривому дзеркалу...
Повільно капають грудневі дні. Догорає свічка 2018 року. Дивлюсь в люстерко і задумуюся - чи не криве воно?.. З тісної рами мені підморгує зморшкуватий сивий чоловік і намагається похвалитися своїми спогадами. А чи є чим хвалитися?
Три четверті віку тому світ поповнився черговим грішником. Свистіли кулі... Йшла війна... Немовля двічі було під розстрілом. Та якось вижило. Вже не маля - хлопчина - ріс, вчився, працював, мріяв... Щось здобув, багато чого - ні... Його Пегас пасся з козами десь на полонинах. А сьогодні той хлопець, уже зморшкуватий та посивілий, дивиться на мене з дзеркала і іронічно посміхається. Знову свистять кулі. Знову стріляють. Тільки з іншого боку...
Четверте грудня - для мене подвійне свято. Введениє та мій День народження. Цьогоріч я провів цей день скромно, з дружиною. Я утихомирював телефон, дружина чаклувала біля вічного вогню на кухні. В обід почаркувалися . І все... Загальні збори родини скликаю в суботу. Нас багато! Всі працюють, навчаються. А в вихідний зберемося та поспілкуємося!!!
Грудневі ночі - найдовші. Неласкаве сонце поспішно ховається за обрій, залишаючи людей з темрявою та холодом. Дякувати Богові, цогоріч небо дарує нам теплові субсидії. Довгі вечори коротаю з книжками... Газети й телевізор остогидли. Нудить від глуму, брехні та самивихваляння...
Але дата зимового сонцестояння невблаганно наближається. Навколо почне світлішати. Теплішати. Трелі соловейка заглушать звуки канонад! Розцвітуть сакури!
А може й зникне те, від чиго нині нудить?
Не можу утриматись і підморгую кривому дзеркалу...
Щось цього року зовсім не було бажання святкувати і навіть бачитися з друзями та знайомими. Навіть якась депресія насунулася. Але вже потроху відступає. Життя продовжується! Всім гарного дня! 
В цей день 27.12.1822 народився Луї Пастер, французький хімік і бактеріолог, основоположник сучасної мікробіології та імунології; розобив метод консервування (пастеризація) і заходи профілактичної вакцинації проти холери, сибірки, сказу.
