хочу сюда!
 

Елена

38 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «гумор»

Комп’ютер-Казанова.

*  
Комп’ютер пішов до інету
З такими як сам спілкуватись.
Прийшлось і мені іти разом,
Щоб волю йому не давати.

Бо любить хитрющща машина
Чомусь до жінок залицятись.
Доводиться довго і важко
Мені за це все віддуватись.

Морочить чаріні голівки,
Дарує вірші про кохання,
І будить в сердечках вразливих
На щастя якесь сподівання.

На мене весь гнів виливає
Увесь той обманутий люд.
Доводиться довго доводить
Що все ж таки "я не верблюд".

Отак і живЕмо ми разом
Неначе в казковому сні.
Комп’ютер серця розбиває,
А ось віддуватись - мені.

11 березня 2007 р.-
22 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

АнеКдоТи - еклюзив від ДВД.

Олімпійці. Якщо Вам не вдалося зайовувати золото в Пекіні, не хвилюйтеся. Золоті медалі можна буде купити в нас в Одесі на 07 кілометрі, за ціною бронзової.

Хочу пива...


Не медом єдиним...

22%, 7 голосов

38%, 12 голосов

41%, 13 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

В ЬІ Н О С "МОСКА" пО-Українськи!!! САГА про ШПАЛИ!!!

САГА про ШПАЛИ!!!

Це булла ніч. Потяг їхав в нічну зміну тому в нього не було

видно шайб на колесах, хоча гайки проглядались через морок надшпалних випаровувань. Рейки , як завжди, біли відданими одвічним традиціям і ніяк не хотіли перетинатись, хоча й паралельними їх було важко назвати – парадокс! Тому через такі дивні обставини, що склались навколо мене, яподумав, що сесію мені буде важко здати і буде дуже неприємно якщо вимкнуть світлоу вагоні .

Я поглянув у вікно і зрозумів, що ми стоїмо. Це також можна було зрозуміти й не дивлячись у вікно, а лише здогадатись проаналізувавши тенденцію зміни аспектів частоти, а також властивості та величину  амплітуди поперечного розкачування вагону. Такі думки можуть виникнути лише в людини несповна або через чур пере сповна Розуму, все-таки мабуть перше.. Всі полягали спати, залишились лише декілька компаній допивати недопите і я дописувати недописане. Надворі був такий дивний морок, що через його затуманену темряву можна було б розгледіти, навіть, за кілометр людину в полі, або поле в одвічній темряві… але в мене не виходило… НІ! Мабуть,все-таки шпали десь перетинаються з рейками, бо такого не моу бути щоб рейки не перетинались з вагонами в той час , як шпали не перетинаються між собою, а перетинаються лише між тобою , тоісТЬ реЛЬСОЮ, а саме з вагоном. Отже: якщо Шпали за допомогою таких посередників, як рейки, колеса, гайки і шайби перетинаються з вагоном, це означає що, болти на колесах на даремно заляпані грязюкою, щоб через неї не було видно шайби , бо шайб в Київському вагонобудівному депо дуже мало, навіть, можна сказати – ДеФіЦиТ! Тому , шибкоумні шайбо хитрі ПоЇздОслЮсарі з дуже розвиненою ХітроЖопостю знімають шайби з колес вагонів Заїжджих потягів таких, як, наприклад, з Дніпропетровська, Донецька, Сімферополя і Полтави. І пригвинчують на Свої, через що, не роГУблені Провідники вагонів, у своїх же інтересах свого ж Працевлаштування, заляпують Болти коліс болотом, щоб хитрі вагонослюсарі не помітили новеньких шайбочок Полтавського вагону. А заляпані Болти вагону можуть, в свою чергу, спричинити появу досить цікавих обставин та ситуацій. Так, наприклад, один заляпаний грязюкою болт може Заклинити колесо і перетнути зустрічну шпалу за досить цікавою траєкторією. Цю траєкторію можна було б дослідити, тільки у випадку, коли можна поставити себе на місце цього самого болта або шайби, в самому гіршому варіанті – грязюкою. Суть ситуації в тому, що  заклинивши колесо, болт відлітає по, наперед заданій, траєкторії, на наперед задану відстань. Але суть не в болті… Після цього починається доругий етап – евакуація шайби. Шайба відчувши в собі сили і можливість звільнитись від грязюки, наляпаній на неї примусово, зіскакує і прямує вже по заданій траєкторії, але відмінній від траєкторії болта, але так як не в болті суть,  то забудемо на деякий час про той сраний болт курва його б побрала... В той час , як шайба відлітає від колеса у співробітників Київського вагонобудівного депо спрацьовує сирена датчика «відривашайбивідколеса» Полтавського вагону №10 потягу №612 Київ – Кременчуг, що встановлений навмисно між колесом і шайбою активістами та добровольцями спеціальної шпигунської служби Київського вагонобудівного депо, ще до того, як їх заляпали не дурні провідники цих же вагонів заради свого ж заробітку та майбутнього і майбутнього та добробуту своїх сопливих дітей…

Після того, як спрацьовує система оповіщення Київського вагонобудівного депо, на місце скоєння відриву Шайби виїжджає оперативна група хитрих та постійноГОТОВИХ оперативників\вагонослюсарів, зацікавлених в знаходженні шайби особисто, так як їхня зарплатня зконцентрована на відсотках від знайдених заляпаних грязюкою новесеньких шайбочок! Тому прибувши на місце скоєння відриву вони оперативно витягують свої…хм) Свої «відірвавшихсяшайбошукачі» і налаштовують  їх на відповідні параметри відповідної шайби й розпочинають свої пошуки, але це виявляється не так вже й просто!!!

Дуже багато ускладнень несуть .. ШПАЛИ!!! Які перетинаються між собою і грязюкою, що відпала від болтів і прилипла спочатку до шпал, що перетинаються, а потім до підошви чобіт оперативників із Київського вагонобудівного депо. За роки служби оперативників ВИЯВИЛОСЬ!, що грязюка при змішуванні з надшпалними випаровуваннями й резиною підошв чобіт створюється Дивний синтез речовин, який в результаті викликає ПерЕшкоди у «відірвавшихсяшайбошукачАХ». І дуже шкідливо впливає на розумову діяльність Київських оперативників. Що було доведено самими ж постійноГотовими і хитрожопими оперативниками, через що їх через високу Шкідливість роботи, завчасно звільняють на пенсію!!! Після звільнення на пенсію майже кожен 987-ий оперативник відчуває дискомфорт,постійні депресії і недостачу екстріму у своєму житті. Вони відчувають тваринний потяг до щоденних чи то ранкових чи то нічних екстрених виїздів на місця скоєння відриву і відльоту шайб. Їх переповнюють одвічні спогади яскравих днів татемнючих ночей років своєї роботи на улюблене Київське вагонобудівне депо. Але ніхто і ніщо їм не може зарадити горю та допомогти згасити в собі це палке бажання . І від цієї безвихідності вони так і вмирають від «ПЕРЕІзбитка чуВСТВ», на радість зацікавлених особисто в ЇХ смерті, провідників Полтавських вагонів потягу №612 Київ – Кременчуг, але ж вони – сірі – навіть не уявляють і не здогадуються, що пОховання оперативників ПРоплачує Київське вагонобудівне депо за допомогою ресурсів та коштів ПОПЕРЕДНЬО продуманих та стягнених СТЯГНЕНЬ, у вигляді ПОДАТКІВ стягнених з цих же ж вагонопровідниках, що наперед заляпують колеса і болти разом з шайбами грязюкою! От саме за рахунок смертей своїх оперативників та податків стягнених з провідників Полтавських вагонів і живе все Київське вагонобудівне депо. В цьому заключається весь закон природи. Сильніші забирають у слабших, а потім їх гризе Сумління і сильніші помирають від ПЕреІЗбИТКА ЧУВсТВ, а саме від того що їх загРИзає совість. І слабкі залишаються у виграші, ще й з цілою тушою мяса сильнішого, за рахунок чого слабші й виживають…суки Мораль історії в тому, що сила не завжди важлива, а важлива -  ЇЇ КІЛЬКІСТЬ..і хітрожопость!!!АллілуйЙА!!! 29.11.2003  00:30 (с) torba

Бортжурнал

17.00 — Готовимся отдать концы. Суета. Лопнул электрический скат. Капитан напильником подгоняет голову под фуражку. Надоело говорить и спорить.
17.05 — Шторм. У всех сдуло погоны, и теперь мы не знаем who IS who, но это не самое страшное. Замерз бензин. Колем его топором и бросаем в топку кусками. А может быть, это и не бензин...
18.00 — Подняли якорь. Оказалось, что не наш. Подняли второй. Тоже не наш. Старики говорят, что якоря у нас вообще никогда не было, а судно прибивают ко дну гвоздями. Отдали концы. Не знаем, кому. Поплыли. Гвозди скребут по дну. Как бы его отцепить? Никто ничего не знает, тем более без погон.
18.10 — Прошли под мостом. Где ты наша верхняя палуба? На корме — трамвай. Пассажиры чем-то недовольны. Чем — не понять. Да и понимать нечем.
18.30 — Компас заглох. Видимо, кончилось топливо. Идем по флюгеру. Ветер все время меняет направление, но валюты нет как нет.
19.00 — На корме драка. Звука нет. Забыли включить фонограмму. Участники читают текст драки по бумажке. Никто не знает, кого драть. Боцману отбили склянки. Теперь никто не знает, когда заступать на вахту.
20.00 — Шторм. Смыло за борт трамвай. Пассажиры попрежнему недовольны. Им не угодишь. К счастью, трамвай лег в дрейф и мы оторвались от него.
21.00 — Капитан увидел на горизонте землю. Приказал раз¬дать ее крестьянам. Крестьяне приказали долго жить. Ночь.
До рассвета все ловят кайф. Старпому удалось что-то пой¬мать. Оказалось — триппер.
6.00 — Первым утренним бревном прибыл дед Мазай с рэкетирами. Пришлось отдать норд-вест, кильватер, розу ветров и половину бака. В оставшемся полубаке полукок варит полусуп.
7.00 — Вахтенный доложил, что в трюме пожар. Капитан не поверил, и вахтенного сняли с вахты, перерезав веревку.
9.00 — Это и в самом деле был пожар.
10.00 — Все готовятся к традиционному морскому празднику «Гибель «Титаника». Выбросили за борт холодильник. Он должен был играть роль айсберга, но не захотел. Капи¬тан объявил ему выговор.
10.05 — Кто-то стучится в дно. Спрашиваем — не отвечает.
10.07 — В дно стреляют из маузера и поют «Интернационал». Может, открыть? Если такое поют...
10.09 — Открыли кингстоны. Оказалось — просто вода.
10.10 — Воздуха осталась последняя клизма. В дверь бьют прикладами. Где взялись приклады на такой глубине? Видно, для них нет преград ни в море, ни на суше. Сушим весла. Они совершенно несъедобны. Капитан выразил недоверие полукоку. Кто-то подкрался незаметно. Капитан решил, что это конец. Странно — ведь мы же еще вчера отдали все концы. Какой-то неучтенный. Капитан решил, что это сухо¬груз, но мы все уверены, что это тот злополучный трамвай. Куда смотрит ГАИ? У капитана — сексуальные галлюцина¬ции. Он ходит из угла в угол и повторяет одно слово: «СОС». Приплыли...

Сельсовет:

Лектор:
- В настоящее время некоторые пессимистически настроеные элементы катастрофически мистифицируют паталогическую абстракцию. С точки зрения банальной концепции это явление возможно. А вы как считаете, товарищи колхозники?
Колхозник:
- Так-то оно так, потому как быть того не может, кабы чего-нибудь да не было. И не потому, что оно вообще, а когда оно что, вот тогда оно и пожалуста.

Сало в шоколаді.

*
Коли зберЕмось літом на пікнік,
Покинем всю роботу на леваді.
З собой захопим випить й закусить.
І не забудем сало в шоколаді.

Пакунків з їжей -"нікуди дівать"
Їх розпихаєм спереді і ззаді.
І тільки ніжно, ніжно у руках
Тримати будем сало в шоколаді.

Нас "Запорожець" стрімко понесе
В далекий край по рівній автостраді.
І думкой ми уже на пікніку,
Де "наминаєм" сало в шоколаді.

Хоч розхвалЯють Турцію і Крим
Не маєм віри всій отій баладі.
Там відпочинок лиш для буржуЇв.
І там немає сала в шоколаді.

Навіщо ж тоді мчати в далечінь?
Края нам рідні завжди будуть раді.
ЗвернЕмо в ліс і під найближчій кущ,
Бо нас чекає сало в шоколаді.

В салоні Запрожця,де уже
З комфортом розмістилися дві бл**і,
Ми будем пити рідний самогон
І будем їсти сало в шоколаді...

24 липня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Фалоімітатор.

*
Прочитав у блозі ЕПІКУРІЙЦЯ
http://blog.i.ua/user/636888/141724/
питання до жінок про фалоімітатор,
та вирішив і свою думку висловити з цього приводу.
*
Дуже здивувала
Зранку мене мила:
-Фалоімітатор
Я собі купила.

Що це штука гарна
Досі я не знала...
-Краще б ти купила
Імітатор сала...

Ним би ти наїлась?
Мабуть що нізАщо...
Може б зрозуміла
Що насправді краще.

24липня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

ЖЖ президента

16 Июля

Сегодня, расписывая ручку, я случайно подписал указ о предоставлении украинского гражданства 278 лицам из других стран. Сначала меня охватила паника, но Балога меня вовремя успокоил, мол, согласно новой поправке к Закону о гражданстве, новоиспеченные граждане Украины, автоматически становятся членами ЕЦ. Так это ж другое дело! Становитесь китайцы в очередь – всех гражданами сделаю! Эх, еще б мне Жванию гражданства лишить, чтоб потом снова торжественно вернуть… Его деньги новой партии ой как пригодятся.
Кстати, о гражданстве. Тут Россия заявила, что Сацюк является подданным Федерации, и не хочет его выдавать, несмотря на мое приглашение. Нет, ну это вообще никуда не годится! Я у него в гостях поужинал, а он ко мне в гости приехать отказывается. Не по-человечески как-то…
Потребовал созвать внеочередную сессию Верховной Рады. В тексте требования так и говорится: «Многоуважаемые депутаты, не соблаговолите ли вы, не будете ли вы столь любезны, прервать свой заслуженный отпуск и появиться в здании Верховной Рады хотя бы на несколько минут. С оплатой что-то придумаем».

http://www.balagan.fm/lj_president/