На вулиці Клепарівській, №18 знаходиться ВАТ "Львівська пивоварня", яке з 2008 р. входить до складу групи компаній Carlsberg Group і є одним з найбільших та найстаріших виробників пива та безалкогольних напоїв в Україні. На території підприємства з 2005 р. діє перший в Україні музей пивоваріння, відкритий з нагоди святкування 290-ї річниці "Львівської пивоварні".

Розвитку та вдосконаленню пивоваріння неабияк посприяли монастирі, адже саме освічені монахи мали можливість читати старовинні книги та знаходити перевірену віками рецептуру та методику пивоваріння. З др. пол. 17 ст. граф Станіслав Потоцький надає монахам єзуїтам право побудувати у Краківському передмісті Львова - Клепарові - броварню, "щоб пиво варити своє і добре", а вже з 1715 р. на Клепарові починає діяти перше промислове броварне підприємство.

Серед споживачів широкою популярністю користуються такі сорти львівського пива: "Львівське Світле" Алк.об. 3,7 %, "Львівське 1715" Алк.об. 4,0 %, "Львівське Преміум" Алк.об. 4,7 %, "Львівське Міцне" Алк.об. 7,0 %, "Львівське Портер" Алк.об. 8,0 %.

Музей працює щодня, крім вівторка з 10:30 до18:00.Екскурсії проводяться для груп від 7 чоловік. Початок екскурсій о 10:30, 12:00, 13:30, 15:00, 16:30, 17:30. Дегустація "Львівського" пива для осіб віком від 18 років. У музеї працює сувенірна крамничка, а також можна відвідати пивний ресторан "Хмільний дім Роберта Домса", який розташований у колишніх пивних підземеллях. Сайт музею www.lvivbeermuseum.com

***********

Дивитись про Львівську пивоварню тут

***********  

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.

***********

Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********  

Колишній монастир Святої Марії Магдалини розташований на перехресті вулиць С.Бандери та П. Дорошенко (вул. С. Бандери, №8-10). Нині в приміщенні костелу діє Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, №8).

Існує також легенда, за якою вівтар зробив поважний чернець - домініканець, який народився і виріс у Львові, але протягом багатьох років перебував з місією на далекому Сході. Коли він повернувся, то вирішив зробити такий своєрідний подарунок храму та місту. Поруч з костелом в 1635 р. було закінчене будівництво дерев'яної будівлі семінарії та монастирських келій.

У 1969 р. костел передали Львівській філармонії. У 1968-69 рр. та в 1988 р. чеська фірма "Rieger-Kloss" проводила реконструкцію органу. В 1988 р. тут створили Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Сьогодні орган костелу св. Марії Магдалини є одним з найбільших та найкращих в Україні.

***********

Дивитись про Костел Св. Марії Магдалини тут

***********  

Арсенал Сенявських. На розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної розташований колишній арсенал Сенявських (вул. Бібліотечна, №2).

У 1639 р. за проектом військового інженера генерала артилерії Павла Ґродзицького, одночасно з будівництвом Королівського арсеналу, розпочалось також зведення арсеналу для магната Сенявського. Неподалік від костелу Святої Марії Магдалини з'явилася споруда, яка виконувала оборонну функцію та була опорним пунктом зовнішньої лінії захисних споруд Львова.

Нa прикінці 17 ст. арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських будівля арсеналу та всі інші родинні володіння перейшли у власність до литовських князів Чарторийських, які облаштували поряд з будівлею стайню і манеж.

На початку 19 ст. будинок придбала родина Баворовських і в 1830-40-х рр. перебудували його за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на приватний музей. Скульптурний декор фасаду та інтер'єру виконав художник Й. Б. Шимзер.

***********

Дивитись про Арсенал Сенявських тут

***********  

До України 12 квітня з робочим візитом приїжджає прем`єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін.

Свої думки з цього приводу на УНІАН вже висловили:

Віктор Небоженко, політолог: ПУТІН ТЯГНУТИМЕ В МС, АЛЕ НЕ ДОПУСТИТЬ РОЗМОВ ПРО СПРАВЕДЛИВІ ГАЗОВІ ВІДНОСИНИ Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна: МИТНИЙ СОЮЗ ДЛЯ УКРАЇНИ – ЦЕ КАМ`ЯНА ДОБА Олександр Палій, політолог, історик: УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ДО ВІЗИТУ ПУТІНА ГОТУЄ ЗДАЧУ ЧОГО-НЕБУДЬ СТРАТЕГІЧНОГО Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «Номос»: МИТНИЙ СОЮЗ – ЛИШЕ ЕТАП ДЛЯ ПОГЛИНАННЯ НАФТОГАЗУ Ігор Бураковський, директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій: МИТНИЙ СОЮЗ – ДУЖЕ СЛАБКИЙ ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВІТЬ ДЛЯ РОСІЇ Що є митний союз для України? Просте питання не з легких, бо вони ставлять це питання руба.

Митний союз для України це:

Сьогодні, як і раніше, з неукраїнських джерел  навколоукраїнських медіа чуємо галасливі заперечення основних тез української історії. Історії яка була укладена саме українськими фахівцями і яка, як проілюструю нижче, збігається з загальноєвропейськими уявленнями про історичні процеси в Європі, в тому числі в Україні, протягом останніх 2000 років.

Україна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року

Однiєю з ключових фiгур, яка мала значний вплив на формування проукраїнської громадської думки в британському суспiльствi першої половини ХХ-го сторіччя, був вiдомий журналiст-мiжнародник Ланселот Лоутон. "Незалежна i автономна Україна, - писав вiн, - необхiдна для європейського економiчного прогресу i свiтового миру".

Ланселот Лотон виступив iз доповiддю, яка мала промовисту назву "Українське питання".

Одна тільки цитата з доповіді ---

"...З огляду на унiкальне географiчне положення будь-яка серйозна спроба з боку України скинути поневолювачiв i об'єднати свої чотири розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку..."

З повним текстом самої доповіді варто ознайомитися хоча б для того, щоб відчути ту прірву, що лежить між тим, що ми чуємо з північного сходу і тим, що давно всім відомо на заході від України. А також щоб звірити свої думки та знання.

Росії не сподобалися японські підручники для середньої школи

Міністерство закордонних справ РФ виступило з критикою підручників історії, географії та суспільствознавства, допущених міністерством освіти Японії для використання у середніх школах.

У заяві російського МЗС йдеться, що використання в японських середніх школах підручників з формулюваннями про «незаконну окупацію» південних Курильських островів свідчить про те, що у підростаючого покоління в Японії формують недружнє ставлення до сусідньої держави.

Російська сторона наполягає, що «суверенітет Росії над зазначеними землями не підлягає сумніву».

Нагадаємо, Росія також раніше висловлювала претензії і з приводу українських підручників, після чого Україна і Росія домовилися створити робочу групу у складі вчених-істориків з підготовки єдиного навчального посібника для вчителів історії.

Міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник вже пообіцяв, що з 1 вересня в школах України 11-класники вчитимуться по новому підручнику історії України, який буде «об’єктивним».

Джерело>>>