хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «україна»

Календарні плани виховних заходів. Травень 2011 року.

Гуманітарна та правова підготовка. Для генералів та офіцерів військових частин.
03.05, 10.05.2011 року. Соціальна політика держави у Збройних Силах України. Рішення Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України щодо забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
16.05, 23.05.2011 року. Етика військового керівника. Кодекс честі офіцера Збройних Сил України – концептуальні засади світоглядних та морально-етичних якостей військового керівника.
30.05.2011 року. Правова підготовка: "Закони України щодо запобігання та протидії корупції".

Гуманітарна та правова підготовка. Для військовослужбовців військової служби за контрактом та військовослужбовців строкової військової служби.
03.05, 10.05.2011 року. Внесок Українського народу в перемогу у Великій Вітчизняні війни 1941-1945 років.
16.05, 23.05.2011 року. Видатні постаті національної науки, культури та мистецтва. Українські полководці та воєначальники: історія та сучасність.
30.05.2011 року. Правова підготовка: "Закони України щодо запобігання та протидії корупції".

Суспільно - політичне інформування. 
03.05.2011 року. "Внесок українського народу у розгром фашистських загарбників".
10.05.2011 року. "Сім’я і родина обрядовість (До міжнародного Дня сім’ї)".
17.05.2011 року. "Значення слов’янської писемності у суспільно-політичному житті України".
24.05.2011 року. Засоби масової інформації України (до Дня журналіста)".
31.05.2011 року. "Тютюнопаління – звичка чи соціальна проблема? (До всесвітнього Дня проти тютюнопаління)".

Правове інформування.
05.05.2011 року. Указ Президента України від 17 квітня 2002 року № 348/2002 " Про Державну програму переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом ".
12.05.2011 року. Поняття злочину. Відповідальність за скоєні правопорушення військовослужбовцями, за порушення законодавства про порядок проходження військової служби.
19.05.2011 року. Вимоги чинного законодавства щодо недопущення правопорушень в природоохоронній сфері.
26.05.2011 року. Конституція України про державний устрій нашої держави.

Година культурно - освітньої роботи.
01.05.2011 року. "Історія виникнення Міжнародного дня солідарності трудящих"
08.05.2011 року. "Берегиня сімейного вогнища – берегиня держави ( До Дня матері)"
09.05.2011 року. "Солдатам Перемоги - вічна пам’ять (до Дня Перемоги)"
15.05.2011 року. "Міжнародне гуманітарне право та дотримання його вимог в миротворчих операціях"
22.05.2011 року. "Край, в якому ти служиш Вітчизні"
29.05.2011 року. "Миротворець – людина, що несе мир (До Міжнародного Дня миротворців ООН)"

Культурно - виховна та просвітницька робота.
03.05.2011 року. Бесіда: "Усе починається з матері (до Дня матері)".
05.05.2011 року. Зустріч з ветеранами війни: "День Перемоги – свято із сльозами на очах"
10.05.2011 року. Літературний вечір: "Святі Кирило і Мефодій у культурному житті слов’янських народів" (до Слов’янської писемності та культури)
12.05.2011 року. Бесіда: "Розвиток воєнної науки на сучасному етапі" (до Дня науки)
17.05.2011 року. Бесіда: "Війська діяльність С.Петлюри". (До дня народження С. Петлюри)
19.05.2011 року. Тематичний вечір: "Книговидавництво – справа державна". (до Дня працівників видавництв, поліграфії і книгодрукування).
24.05.2011 року. Бесіда: "Київ – головний державотворчий та воєнно-політичний центр України” (історія національної військової традиції).
26.05.2011 року. Бесіда: "Миротворча діяльність – благородна справа по підтриманню мира і стабільності у світі" (до Міжнародного дня миротворців ООН).
31.05.2011 року. Правове виховання: Доведення та роз’яснення випадків злочинів і подій, які трапилися у військах та відповідальності за злочини проти життя та здоров’я особи.

100%, 4 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Запрошуємо волонтерів!!!



МО “Остання барикада» запрошує всіх бажаючих долучитись до організації IV літературно-мистецького фестивалю «Київська барикада»  імені Юрка Покальчука, який проходитиме 17-21травня 2011року в Києві.

Якщо у Вас є можливість, час і, головне, бажання допомогти в підготовці фестивалю – пишіть нам  імейлом, sms, mms, по факсу, у конверті з марочкою, дзвоніть, телеграфуйте, давайте про себе знати на вконтактах, фейсбуках і т.д і т.п! Будемо раді співпраці!

До зустрічі на Барикадах!

Контактна особа: Євгенія (067)273 95 60

[email protected]

"Остання барикада".

Так що сьогодні було у Львові?

З повідомлень у пресі можна зрозуміти тільки одне - билися і стріляли. Що билися - це вже не новина. Новиною є те, що стріляли. Хто, на вашу думку, міг бути організатором сьогоднішньої стрілянини? Хто у ній найбільше зацікавлений? Давайте обговоримо цю тему.

Росія як духовна колонія України

Після завершення останніх президентських виборів в Україні мені до
певної міри стало навіть дещо жаль росіян. Ті пристрасті, що упродовж
останніх місяців кипіли у російських ЗМІ щодо українських справ, ту
хворобливу заангажованість московських медійників, політиків та
звичайних росіян у боротьбу між кандидатами в президенти важко пояснити
звичайною сусідською цікавістю.



Я також не вірю в те, що подібну реакцію російського суспільства можна
було організувати із Кремля. На таке не вистачить ані грошей, ані влади.
Ні, більшість росіян вболівали за результат наших виборів щиро і зовсім
з інших причин.

Про одну із них і, мабуть, найголовнішу я довідався від дописувача на
російському інтернет-форумі, на якому (як і на усіх інших форумах Росії у
ці дні) дружньо лаяли «хохлов» і «бандеровцов». Аргументуючи думку про
те, чому Україна не повинна бути незалежною, молодий росіянин написав:
«Ведь Украина – главнейшая часть России». Ось він ключ до розуміння
сучасної російської душі. Росіянам бракує України. Без нас вони
почуваються неповноцінними. Але їм бракує не просто території, наших
фабрик, заводів, хліба. Скоріш за все, вони не можуть змиритися із тим,
що втрачають право бути співучасниками нашої історії, культури, зрештою,
нашої європейськості.
Детальніше »

Заява УНА-УНСО з приводу можливих наклепів



У зв’язку із тим, що всілякі ворохобні сили намагаються звести наклеп на УНА-УНСО (їм це потрібно для задоволення власного бажання – руйнування нашої держави) УНА-УНСО заявляє:

9 травня 2011 року абсолютна більшість членства УНА-УНСО не прийматиме участі у жодних дійствах та заходах у всіх населених пунктах України за винятком м. Львів. Позаяк у цей час традиційно прийматиме участь у оздоровчих заходах серед лісових масивів нашої Вітчизни, спрямованих на зміцнення її обороноздатності та покращення генетичного фонду нації.

УНА-УНСО.

«Десять заповідей УНП» від Миколи Міхновського. А ми так живемо?



"Десять заповідей УНП" на рівні із брошурою «Самостійна Україна» стали найвидатнішим твором і спадком Миколи Міхновського, що без сумніву спричинив потужний вплив на становлення, розвиток та формування українського націоналізму. Розроблені вони були особисто Міхновським у 1904 році як своєрідний партійний «кодекс честі» для членів УНП та бажаючих вступити у партію.


Ось ці заповіді (подано в оригіналі):

    1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей.
    2. Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
    3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.
    4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
    5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі.
    6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.
    7. Не зробися ренегатом-відступником.
    8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
    9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.
    10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.

Як українофоби вільно цитують Антона Денікина

На сайті відомого українофоба та україножера О.Бузини знайшов дуже цікавий пасаж, в якому ця недорозвинута істота обурюється, що Антону Денікіну приклеюють імідж гонителя української культури. Звичайно, це тупе лисе створіння не згадує, що за Денікіна, який категорично не визнавав української нації і якого історики називають фашистом і вершителем геноциду українського народу, книги й газети українською мовою не лише не видавалися, але й вилучалися всюди і знищувалися, спалювалися, часто разом із приміщеннями й людьми, де ці книги й часописи були виявлені. Усі вивіски українською мовою були знищені. Школи українською мовою викладання ліквідовані, наукові, заклади, Академія наук – закриті. Всюди були зняті і знищені портрети Тараса Шевченка, його бюст у Києві денікінці скинули. Звичайно, такі люди є кумірами в бузиноподібних істот, і вони з радістю скрізь наводять цитату із «Зверненні головнокомандувача збройними силами Півдня Росії генерала А. Денікіна до населення Малоросії», яке було опублікувало в українофобській газкті «Киевлянин» у 1919 р:

«Оставляя государственным языком на всем пространстве России язык русский, считаю совершенно не допустимым и запрещаю преследование малорусского народного языка. Каждый может говорить в местных учреждениях, земских, присутственных местах — по-малорусски. Частные школы, содержимые на частные средства, могут вести преподавание на каком угодно языке… Равным образом не будет никаких ограничений в отношении малорусского языка в печати».

Ці маніпулятори від історії як завжди вирвали фразу з контексту та перекрутили її. Надаю повний текст звернення (переклад мій):

«До стародавнього Києва, "матері міст руських", наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність, ту єдність, без якої великий російський народ, знесилений і роздроблений, втрачаючи молоді покоління в братовбивчих міжусобицях, не в силах був би відстояти свою незалежність, - ту єдність, без якої невтолиме повне і правильне господарське життя, коли Північ і Південь, Схід і Захід великої держави у вільному обміні несуть один одному все, чим багатий кожен край, кожна область, без якого не утворилася б могутня російська мова, в рівній частці зіткана зусиллями Києва, Москви і Петрограда. Бажаючи знесилити російську державу перш ніж оголосити йому війну, німці задовго до 1914 року прагнули зруйнувати викувану у важкій боротьбі єдність російського племені.

З цією метою ними підтримувався і роздувався на півдні Росії рух, який поставив собі за мету відділення від Росії її дев'яти південних губерній під ім'ям "Української Держави". Прагнення відторгнути від Росії Малоросійську гілку російського народу не зупинене і понині. Колишні ставленики німців - Петлюра і його соратники, які поклали початок розчленування Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу: створення самостійної "Української Держави" і боротьбу проти відродження Єдиної Росії. Проте, від ізменческого руху, спрямованого на поділ Росії, необхідно абсолютно відкидати діяльність, навіюванню любов'ю до рідного краю, до його особливостей, місцевої старовини і місцевої народної мови. Зважаючи на це в основу улаштування областей Півдня Росії і буде покладено початок самоврядування та децентралізації при неодмінній повазі до життєвих особливостей місцевого побуту.

Оголошую державною мовою на всьому просторі Росії російську мову, але вважаю абсолютно недопустимим і забороняю переслідування малоросійської мови. Кожен може говорити в місцевих установах, земствах, суспільних місцях і в суді малоросійською. Місцеві школи, що утримуються на приватні кошти, можуть вести викладання на будь якій мові. У державних школах ... можуть бути впроваджені уроки малоросійської народної мови... Рівним чином не буде жодних обмежень відносно малоросійської мови у пресі»

Звичайно, ця заява, як водиться в росіян, супроводжувалась погромами українських культурних установ і шкіл, масовими репресіями української інтелігенції. Денікінці започаткували на окупованих територіях України, не лише «зачистки», знищення, всіх «неугодних», але й створення таборів смерті, жорстоких денікінських «застінків», де катували до смерті «малоросів», комуністів, жидів і всіх неугодних страшному денікінському режимові. Все це робилося заради головної ідеї - "єдиної та неподільної Росії".

Цей вислів взяли на озброєння інші російські політики фашистського спрямування, зокрема Сталін у доповіді на XII з'їзді ВКП(б) цитував царського генерала Денікіна "...бродять бажання влаштувати в мирному порядку те, чого не вдалося влаштувати Денікіну, тобто створити так звану єдину і неподільну". Під час покладення квітів до могили одного з катів українського народу Антона Денікіна, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін також наголосив на словах Денікіна про те, що він «ніколи не ділив Росію і вважав недопустимим доводити країну до розчленування».

Пам'ятайте звідкі пішла ідея про "єдину та неподільну Росію" і звертайте увагу на тих, хто цитує Денікіна. Скоріше за все це українофоби і фашисти.

З Днем Матері!



НАЙРІДНІША
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота