Я новий день будую на руїнах,
Мого колишньго життя,
З завалів вилізла душа,
Порепана,глуха,німа,
Безлика,змучена,слабка.
Її в
погоди шати зодягла:
Від Сонця стала золота,
Квітуча усмішка-весна,
З листочків ніжне покривало,
Царівна осінь віддала,
Лише зима сумна була,
Й серце крижане дала.