Красота понятие нестатичное
Сказать проще, непостоянное
Временами немного странное
Говорят, что природой данное

Но извольте ответить честно
Что для вас красота? – Картинка?
Рассуждения ваши уместны
Только это лишь половинка…

Имидж можно всегда построить
Пропиарить себя - дело чести
И «обложкой» цену утроить
Когда хочется сладкой лести

Прячем лица за макияжем
Есть желание скрыть усталость
И рассудка таким вояжем
Маскируем всю нашу «малость»

Бедность душ, наше состояние
Не закроешь слоем «мейк-апа»
Он напротив катализатор
Выдаст тайны из подсознания

Тогда что красота? - Гармония!
Дружный синтез внутри и снаружи
Не потерпит она сражения
Тот баланс в душе не нарушит

Все мы с вами ей одержимы
Как украсить нам наши «туши»
Измененья необратимы
Стоит только почистить души…

З МIСЯЦЯ ДУША КОТЯЧА .

**************************************

Початок тут:

http://blog.i.ua/community/1878/496502/

2.

То ж вночi ,як Мiсяць сходить,

Всих котiв неначє зводить

Вiн до себе, як магнiтом ---

Притягає своїм свiтлом .

То ж душа моя кота

Вдень до мiсяця лiта !

Тiлом вдень кiт начє спить,

А душа ж його летить

Аж до Мiсяця -- до дому.

В iншiм тiлi живе в ньому

На поверхнi -- не побачиш--

Мiсяць їх ховає начє .

От, як тiльки засинаю ,

Тiлом тут вiдпочиваю .

А до Мiсяця душа,

Майже, миттю вiдлiта !

Скорше промiня летить

Свiтла, що, дивись, горить!

Мiсяць — то є дiм котячий !

У ночi коти все бачуть

Дуже добре. Свiтить їм

Їх котячий рiдний дiм.

То ж душа котяча має,

Як до дому потрапляє,

Iнше тiло — форму iншу--

Теж тварини, тiльки бiльшу .

Особливi цi iстоти !

Та вони щось мають проти....

Проти нас -- земного людства.

Мають на Землi рiдство

Серед деяких людей .

Мають декiлька "iдей" :

Скористатись як Землею ;

Як оволодiти нею ?!.....

Бо Земля -- це кращiй дiм .--

Хочуть володiти ним !

В норах там вони живуть .

Цiлiї мiста будують !

У пiдгрунтi Мiсяця

Все життя їх мiститься !

******** / 4.07.2010 р. /

       / далi буде /.......

 ПТАШИНI КАЗКИ.

**********************

*************************

7.

ЗОРЯНI ДIТИ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

          …..../ завершення /

Любiть!Хай буде звiр якийсь,чи птах....

Нехай на iншiй хтось говорить мовi !

Але ж i очi ,личка в них такi ж чудовi !

i Та душа,що сповнена Любовi ,

Та має в серцi Свiтло! Однiєї кровi

Усi : птахи i звiри, або люди .....

Любiть! Тодi душа i серце свiтлi будуть!

Тi дiтки Зорянi ,чудовi

Говорять теж на рiзнiй мовi,

Але ж спiлкуються помiж собою

На “мовi серця”,що в Любовi !

Тому й знаходяться далеко .--

В країнi ,де живуть Лелеки

Чарiвнi та Крилатi люди...

А схочеш й ти мiж ними будеш?!

i Також,як тi Зорянi дiтки

На Небi сяятимуть малюки.

Малюк iз серцем,що як Сонце сяє,

Той у вi снi помiж зiрок лiтає.....

Там,де живуть його Зiрковiї брати.

Захочешь?--З ними ти,як зiрочка,свiти!

Маленький Свiтлячок,але яскраво сяє

На фонi темряви,себе Свiт проявляє!

На фонi Свiтла —темряви безоднa !

Дивись:на темнiм Небi зiрка не одна!

А ось,дивись :одна з них стрiмко впала.

Дитинку Мати Миру,бач,комусь послала.

В цю ж мить,вiдразу ж десь,в якiйсь родинi

Радiють Подарунку Неба—Зорянiй дитинi .

Та Зоряна дитинка,поки,пам”ятає

Небесну Матiнку-Отця.--А потiм забуває

Тих,Хто життя iй Надихнув у тiло

Фiзичне!За для того Зоряна душа злетiла.

От так мандрує вiчно Зоряна дитина

Вiд Дому Матерi —Отця,що є  Єдинi

У цiм Безмежнiм Просторi ,безкрайнiм

З планети на планету дуже файно!”.....

Та знову довго дивний Птах бу-бу-бонiв.

Тетянцi   знову  надихав  чудових  снiв.....

******* / 16.06.2010 рiк /

 З МIСЯЦЯ ДУША КОТЯЧА !

****************************************

3.

До Землi вони лiтають

Ще й тому, що добре знають,

Що їх Мiсяць вже не годний

Для життя на нiм. Природний

Вiдбувається процесс

Вiдмирання..... Зовсiм щез

Весь життєвий той запас

На Землi що є у нас !

Там пдтримує життя їх

РОзчину єнергiя.....-- У хворих

На Землi тут є подiбна......

Ось, вiд того, очевидно,

Що коти людей “лiкують”.....

РОзчинну єнергiю аккомулюють,

Забирають поступово ;

Перетворюють на нову,

Що для їх життя придатна.

Кожна кiшка на це здатна !

Є коти, що дуже добрi .Злi--

Є “агенти” на Землi !.....”

Ось таку незвичну казку

Муркотiв той котик Васку .

Поки котик муркотiв,

Надихнув вiн дiткам снiв !

Сплять i бачуть у вi снi

Дiтки тi казковi сни !

Ось i ти, моя дитино,

Засинай !... Котра година ?

Час — у лiжечко, та спати !--

Рано вранцi нам вставати !

Спи, малюк мiй, засинай !

Спи, мiй котик ! ...Баю—бай !

******* / 4.07.2010 р. /

Пріоритети зовсім не розставлені 
Мети нема, не знаю чого хочу 
Лиш тільки дві мене в мені зіставлені 
І це..майбутнє зовсім не пророчить 

Куди іти?! Навіщо?! – ось питання 
Які хотіла б з часом розгадать 
Але в душі моїй поки лише мовчання 
І я не в силах тишу запитать 

Сиджу у парку де червоні квіти 
Холодний вітер часом обдува 
І спогад про таке чудове літо 
Душу мов ковдрою миттєво зігріва 

Єдине що я маю це надію.. 
Я сподіваюся знайти якісь шляхи 
І сповнити дитячу щиру мрію 
Уваги не звертати на віхи..

Ти образ честі для тисяч дівчин,
нехай знайдеться між них єдина,
що стане щастям твоїм навічно
і подарує дочку і сина.

Нехай життя твоє буде дивом,
щоб в храм душі ти ніс тільки квіти.
Лишайся чесним - живи красиво
нехай такими ж виростуть діти!

Вірш було написано моєму другу в День народження.Це мій перший вірш на україньскій мові. Це не моя рідна мова, але я люблю її так само як рідну. Мені приємно, що це мова моєї країни. Нажаль, в моєму Криму мало хто розмовляє на ній. Вибачайте, якщо щось не так.

Блошки Баксю загризають,

Бідний Бакся ледь терпить.

Тільки й знають що кусають,

Треба їх трішки провчить!

Будуть тоді блошки знати,

Як Баксюню ображати!

Якщо зникаєш, то зникай…
Якщо не знаєш, то не знай!
Та не кажи мені «бувай»-
Любов на згадку залишай.

І ті сторінки небуття
Згорни до купи та спали,
Або залиш для каяття,
Щоб повернутися могли.

Чорнилом із солоних сліз
Пиши без помилок листи.
Малюй там щастя повен віз,
Малюй троянди пелюстки,

Щасливі усмішки й думки,
Обійми і солодкі поцілунки.
Малюй, що хочеш ти,
Бо це не просто є малюнки…

Якщо зникаєш, то зникай!
Бери усе що тобі треба!
Любов мою запам’ятай,
Запам’ятай ти сльози неба.


Інші мої вірші також можна знайти тут: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko

ПТАШИНI КАЗКИ.

**************************

ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

2.

/ Українська казка /.

                  / продовження /.....

Так от,коли вже пiдлiтав,

Лишилось мало сили. Мав

Вiдпочити. За для цього

Пригледiв деревце. А в нього

Багато гiлок , де кислицi”......

Тетянцi мариться,чi сниться?

Але все бачить! Все-все так,

Розповiдає, як той птах :

“Сиджу на гiлочцi ,дивуюсь

Та краєвидом тим милуюсь,

Навколо мене що вiдкрився.

Вiдпочиваю.Бо втомився.

Аж,раптом бачу : недалеко

Летить чудовий птах Лелека.

Летить у напрямку до Сонця.

А Сонце,начє в оболонцi

Яскраво- райдужного кола.

Та свiтло розлива навколо

Безкрайнiм морем-окияном.”

Дивує Птаха. З ним Тетяну.

Та, саме дивне,баче Птах :

Лелека тiльки зробить змах

Крилами,що блищать на Сонцi

I теж,як Сонце,в оболонцi ;

Вiдразу ж з крил летить навколо

Дощ дiамантовий додолу.

Крилами начє розсипає

Тi дiаманти. Їх вiн має

Неначе несчiсленну кiлькiсть.

Неперевершену красу.I Бiльшiсть

Тих дiамантiв попадають

В мiста,де люди проживають.

Та де пройде цей дощ чудовий,

Там розквiтають знову й знову

Чудовi квiти, дивовижнi!......

Так кожен день бува на тижнi .

******* / 8 .06. 2010 рiк /

                                                                                                / далi буде /.......