хочу сюда!
 

Cветлана

45 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «життя»

20 цитат від фрейда

Стовідсотково погоджуюсь з дідом Зігмундом, ні одній цитаті не можу заперечити.


  • Чим бездоганна людина зовні, тим більше демонів у нього всередині...
  • Ми вибираємо не випадково один одного... Ми зустрічаємо тільки тих, хто вже існує в нашій підсвідомості.
  • До нещастя, пригнічені емоції не вмирають. Їх змусили замовкнути. І вони зсередини продовжують впливати на людину.
  • Завдання зробити людину щасливою не входило в план створення світу.
  • Ми входимо у світ самотніми та самотніми залишаємо його.
  • Люблячий багатьох – знає жінок, люблячий одну – пізнає любов.
  • Ти не перестаєш шукати сили і впевненість зовні, а слід шукати у собі. Вони там завжди були.
  • Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність більшість людей лякає.
  • Любов та робота — ось наріжні камені нашої людяності.
  • Заздрість руйнівна.
  • Ми не завжди вільні від помилок, з приводу яких сміємося над іншими.
  • Маси ніколи не знали спраги істини. Вони вимагають ілюзій, без яких вони не можуть жити.
  • Сексуальним відхиленням можна вважати тільки повна відсутність сексу, все інше — справа смаку.
  • Ніщо не обходиться в житті так дорого, як хвороба і — дурість.
  • Перша людина, яка кинула лайку замість каменя, була творцем цивілізації.
  • Першою ознакою дурості є повна відсутність сорому.
  • Сновидіння — це королівська дорога в несвідоме.
  • У кожної людини є бажання, які він не повідомляє іншим, і бажання, в яких він не зізнається навіть собі самому.
  • Людині властиво понад усе цінувати і бажати того, чого досягти не може.
  • Єдина людина, з яким ви повинні порівнювати себе — це ви в минулому. І єдина людина, краще якої ви повинні бути — це ви зараз.
  • Масштаб особистості визначається величиною проблеми, яка здатна вивести вас із себе.

Що сповнює нас радістю?

Вже кілька днів ходжу щасливою. Мені зробили неоціненний подарунок – подарували 2 фотографії, про існування яких я навіть не здогадувалася. Фото з далекого доінтернетного та домобільного періоду, де зображена я і дорогі мені люди. При чому подарували без показухи чи помпи, якось трохи по-буденному, мимохідь. Типу, “о, тут є пару фоток, на – подивися”.

Непростий тиждень, сповнений раптово ускладнених взаємодій і невизначеності у важливих для мене проектах, а тут ТАКИЙ подарунок!.. Ця подія сповнила мене глибокою радістю, піджививши Щось неймовірно важливе в мені.

Ми всі різні і у кожного з нас є свої унікальні способи для підживлення свого духу, сповнення радістю власного серця. Скільки людей, стільки й шляхів віднайти ту істинну глибинну радість, доторкнутися до струн власної душі. Нас може сповнити радістю та любов’ю миле душі заняття, якесь особливе проводження часу. Або спілкування із особливою для нас людиною, коли ми радіємо по-справжньому – від самого факту зустрічі, від самої можливості спілкуватися. А потім подумки знову повертаємося до цієї розмови…

Після подібного підживлення батарейок ми помічаємо, що обставини перестають на нас тиснути. Вони втрачають свою владу над нами, припиняють пригинати нас до землі. Наші потріпані крильця потроху розправляються, починають наливатися силами.

Ми стаємо здатними відчувати любов, відчуваємо вдячність Життю за несподівані подарунки та миттєвості щастя.

Що частіше підживлюється наш дух, тим сильніше виявляються в нас істинні цінності. З наших бажань зникають дріб’язкові речі, нав’язані рекламою та оточенням. Ми стаємо центрованими у своєму єстві, нас перестає кидати із сторони в сторону. Життя набуває якісно нового рівня, сповнюється новими значеннями та сенсом.

Ми перестаємо жити новинними та політичними телесеріалами, адже віднаходимо красу та глибину реального світу, який так довго лишався поза нашою увагою. Нам відкривається радість від спілкування із реальними живими людьми.

Ми починаємо знову помічати все навколо і тішитися цією неосяжною пишнотою та різномаїттям…

Гарного всім дня і побільше миттєвостей радості)

© Катерина Когут, 2017


Виходимо на новий рівень

Ми вже з вами знаємо, що життя дбає про наше зростання. Саме тому і полюбляє час від часу поставити нас в цікаву позу, загнати до тупика. В ситуацію, де не діятимуть звичні рецепти, для проходження якої нам доведеться віднайти в собі і світі щось абсолютно нове.

Коли щоденне життя перетворюється на рутину, нас обсідають сумнівні друзяки – нудьга, ілюзія, що вже все знаєш про цей світ, тощо. Нашу волю зв’язують лінощі, сумніви, різноманітні побоювання. Ми починаємо імітувати діяльність, з життя зникає радість та задоволення. Найгірше, що в такому випадкові ми втрачаємо інтерес і перестаємо ШУКАТИ.

Та такий розвиток сценарію не входить до планів Сили, що Дарувала нам Життя. Тому Вона виходить на сцену, коли ми тривалий час сидимо без руху, прирісши до дивану “п’ятою точкою”, справжнім призначенням якої є пошук пригод. І все починає летіти шкереберть.

Ми різко перестаємо нудьгувати і благаємо повернути все як було, обіцяючи, що будемо з цього щасливими. Але Сила Життя невблаганна. Вона вже в курсі, що нашим з вами обіцянкам немає віри, тому продовжує гнути своє. І що скоріше ми зрозуміємо, що назад вороття немає і приймемо новий виклик, тим швидше вирулимо із ситуації. Та до нас з вами рідко доходить одразу. Ми внутрішньо впираємося, канючимо, дригаємо ногами, продовжуючи робити те, до чого звикли. А воно не працює. Ми здатні демонструвати нечувану затятість та міднолобість, раз по раз відтворюючи старі способи дії та реагування. Та Сила Життя лише любляче всміхається, поглядаючи на марність наших зусиль перебороти її.

І в один момент настає прозріння. Самостійно чи із сторонньою допомогою ми раптом усвідомлюємо, що доведеться спробувати щось нове. Ми вже не настільки наївні, аби продовжувати робити те саме і сподіватися на інший результат.
Поступово для нас стає очевидним, що проблему не розв’язати старими способами і для її вирішення доведеться піднятися на новий рівень. Раптом БАЦ! – і ми як справжні герої американських блокбастерів відкриваємо у собі власну СУПЕРЗДАТНІСТЬ, про існування якої навіть не здогадувалися.

Гарного всім дня і нових відкриттів, любі супергерої)

© Катерина Когут, 2017

https://behappy.pp.ua/vihodimo-na-noviy-riven/


І молода впевнена, що з нею такого не відбудеться)

Світлина від Oliy Oliy.

5%, 3 голоса

83%, 54 голоса

3%, 2 голоса

6%, 4 голоса

2%, 1 голос

2%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Здали...

Ася Резницкая
1 год ·
Ааааааааа!!!!

«Навещал ребёнка в лагере, гуляли по территории, нашли телефон. Лежит себе на тропинке, тёплый ещё, наверняка только что выпал из кармана какого нибудь оболтуса. Сперва хотели отнести на охрану, но по дороге решили, что можем и сами позвонить по какому нибудь номеру, выяснить имя владельца, и вернуть ему телефон. Так даже приятнее.

В телефонной книге было только два контакта. "Мама" и "Папа". Секунду помешкав, я нажал "Папу".

- Привет, сынок! - раздался в трубке густой приятный баритон.

- Простите, это не сынок. - сказал я. - Мы нашли телефон, хотим вернуть владельцу. Это телефон вашего сына?

- Да, сына. - немного растерянно ответил собеседник на том конце. - А как он у вас оказался?

- Говорю же - нашли. Гуляли, смотрим телефон лежит. Наверное из кармана выпал. Он у вас в каком отряде?

- Кто?

Баритон откровенно тупил. "Надо было мамаше звонить" - подумал я. С другой стороны, мне легко было понять растерянность отца, когда с номера ребёнка звонит какой-то непонятный мужик. Поэтому я терпеливо повторил.

- Сын ваш. В каком он отряде, вы знаете?

- Он ни в каком не в отряде.

- Он что, вожатый?

- Какой вожатый?! Вы где вообще этот телефон нашли?

- Тут, на территории.

- На какой территории?!

- На территории лагеря.

- Какого лагеря? Это что, розыгрыш?

- Знаете, мне не до розыгрышей. Я приехал в лагерь навестить своего ребёнка, мы нашли телефон. Лагерь "Дружба". Вы что, не знаете, где ваш ребёнок находится?

- Я отлично знаю, где находится мой ребёнок! Ни к какому лагерю это отношения не имеет. Вы или издеваетесь, или тут какая-то ошибка!

- А это мы сейчас легко выясним. - сказал я.

Мы как раз подходили к домику охраны.

- Назовите фамилию ребёнка и возраст. - попросил я баритона.

И пока один из охранников шуршал листами со списками детей, мой собеседник сопел в трубку, переваривая происходящее. Я специально держал телефон поближе к охраннику, что бы баритон мог слышать ответ из первых уст.

- Есть такой! - наконец сказал охранник, повторив фамилию и имя ребёнка. - Шестой отряд. Корпус три.

- Слышали? - спросил я в трубку. - Сейчас мы отнесём ребёнку телефон, и вы уж там дальше сами разбирайтесь, ваш это ребёнок, или не ваш.

- Хорошо. - ответил собеседник изрядно подсевшим голосом. - Спасибо. А где вы говорите этот лагерь находится?

- В Костино. Это по Ярославке.

- Блять! - неожиданно выругался баритон.

- Что? - спросил я. - Что-то не так?

- Да нет, всё так. Извините. - сказал баритон.

И секунду помолчав, вдруг зло процедил сквозь зубы:

- Всё так! Просто интересно, если ребёнок в лагере, то с кем эта сссука в Египет улетела?!»
(с)

Ваше життя

Життя – це найдорожче, що є у людини. Тому що воно дається нам лише раз. Але зате, життя дає нам мільйони чудових шансів та можливостей. І тому, прожити його треба так, щоб не було боляче за безцільно прожиті роки. Бо, знаєте, як буває - прокидаєшся через 30 років і бачиш: що ти спиш не на тому ліжку, поруч з тобою відпочиває не та людина, з якою ти мріяв прожити своє життя, ти працюєш на роботі, яку ненавидиш і тебе оточують люди, з якими тобі нецікаво.

 А все чому? Тому що ми боїмося! Боїмося, що подумають та скажуть про нас інші. Але це смішно! Тому що думки оточуючих змінюються щодня. Тому всякий раз, коли ти стоїш перед вибором, будь уважним: не вибирай те, що зручно, комфортно і визнано суспільством. Вибирай те, що знаходить відгук у твоєму серці. Вибирай те, що ти хотів би зробити, незважаючи ні на які наслідки. Тому що краще зробити і шкодувати, чим шкодувати, не зробивши. Робіть це зараз. Нічого не відкладайте на завтра. «Завтра» - це вбивця мрій. «Завтра» може і не настати…Робіть так, наче це сон. Дійте сміливо, не шукайте виправдань і ніколи не відмовляйтесь від того, що змушує вас посміхатись. Бо, нажаль, людина надто пізно усвідомлює, які хвилини в її житті були найщасливішим.

Тому хочу вам сказати, що усі ВИ вправі летіти, куди хочете, і бути такими, якими ви створені. Це життя – ВАШЕ!



Життя продовжується

Життя продовжується. Що б там не сталося, які б проблеми не були, як би погано вам не було. Вся краса життя в тому, що воно ніколи не зупиниться, не візьме тайм-аут, не сповільнить час..І як би не розривалась душа на шматочки, і як би не хотілось поставити велику крапку, всеодно доведеться вставати вранці, спішити, жити далі. А попереду – нові зустрічі, нові почуття, нові сподівання, стосунки, бажання, люди..А попереду ще ціле життя... 


Затишок

Я люблю затишок.
Я люблю затишок в будинку. люблю ці затишні дрібниці: невеликі подушки на дивані, сімейні фотографії, м'який плед на ліжку, красиво прикрашений стіл і запах випічки з духовки.
Я люблю затишний одяг: в'язані або просто м'які светри, люблю шарфики і шапки з помпонами, рукавиці з красивим візерунком, і милі шкарпетки теж люблю.
Я люблю затишні кафе, такі, в які хочеться прийти з подругою, замовити смачне тістечко і просто поспілкуватися, затишно розташувавшись в кріслі. люблю цю атмосферу в кафе, особливо перед святами.
Я люблю затишні книги, які хочеться перечитати, як в перший раз, або ті, які ти читаєш перший раз, але ти вже не можеш відірватися.
Я люблю затишних людей. люблю, коли можу поговорити з людиною про що завгодно; коли неважливо хто перший пише, головне - саме спілкування. затишні люди - ті, які завжди поруч, вони стають частиною тебе. вони перші дізнаються твої новини, вони переживають за тебе, як і ти за них. саме такі люди затишні для мене.

Я люблю затишок у всьому.



Для чого я живу?

Від початку до кінця людина йде по стежці життя. Кожен проходить її по-своєму. І у кожного з самого народження і до смерті є призначена смуга подій, яка може зазнавати змін з боку самої людини, вона ж наділяє наше життя певним змістом. Багато хто з нас шукають той самий вектор життєвих зусиль, спрямованих на досягнення поставлених цілей, а хтось знаходить його відразу і рухається по ньому все своє життя. Але варто жити тільки заради самореалізації? Хіба ми народжені лише для здійснення власних бажань?

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми — атеїсти або віруючі, буддисти або християни, — всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух в нашому житті — це рух до щастя…
Далай-лама


На мій погляд, будь-яка людина має розвиватися морально і виховуватися, тим самим шукати свій життєвий шлях і його сенс. Не варто забувати про те, що ми всі народжені рівними, і кожен з нас може внести свій внесок у розвиток людства. Будь в змозі дарувати добро і любов, незважаючи на навколишній «зміг» нашого сучасного суспільства. Часто здається, що легше бути нечесним, недобросовісним, непорядним, щоб досягати своїх цілей, нехай і корисливих шляхом. Але не треба шукати легких шляхів, адже вони не завжди так легкі. За будь-яке діяння миттєво діє наслідок, все в житті знаходиться в рівновазі, і це слід пам’ятати!
Життя — цікава штука, яку я повинен тримати в їжакових рукавицях, завжди передбачаючи від неї несподівані повороти подій. Тільки впевненим кроком, переступаючи через всі перепони, я досягну настільки бажаною нагороди, яка дасть мені можливість рухатися далі по дорозі моїй долі. А хто і що дає мені цю впевненість? Із-за чого я продовжую йти не зупиняючись?


Заради великих і маленьких миттєвостей, заради дива, заради чарівництва, я продовжую мій шлях з тих, хто дарує мені свої усмішки і гріє своїм теплом, хто потребує мене, вірить, сподівається, шукає в кожному погляді перехожого. Я живу заради рідних і близьких, можливо це так, але є суть глибше?

Все моє життя складається з незабутніх відчуттів і численних миттєвостей, які дають мені прагнення відчути їх ще раз повторити те, що не забуду ніколи. Це і становить моє щастя, заради цього я щодня встаю і проробляю певне коло дій, заради цього я кожен день живу. Саме щастя — не просто промені сонця в безпросвітні будні, це рівновага моєї душі, яка постійно говорить мені: дихай, живи, люби!

Для чого я живу? Для усвідомлення того, що я цілком щасливий і щасливі всі, хто оточує мене.

Часом в моєму житті з’являються чорні смуги, мене переслідує невдача, оточують програші, але тільки завдяки цьому, я починаю по-справжньому цінувати своє щастя, добиватися його і творити. Як казав один з письменників: «Щастя не шукають, як золото або виграш. Його створюють самі ті, у кого вистачає сил, знання і любові».

Я живу, щоб знайти в собі сили, здобути знання, відшукати любов і створити щастя!

А для чого ви живете?


15 речей, про які ви не зобов'язані звітувати і виправдовуватися

1. Ви не зобов'язані нікому пояснювати вашу життєву позицію.

Якщо ви живете в цивільному шлюбі, або переїжджаєте з одної орендованої квартири на іншу, або живете з батьками, хоча вам вже давно не двадцять - ви не зобов'язані нікому звітувати, чому ви робите так, а не інакше. Якщо ви повністю в курсі своєї життєвої ситуації, то це означає, що у вас є власні причини зберігати її такою, і вона нікого не стосуються.

2. Ви не зобов'язані нікому пояснювати ваші життєві пріоритети.

У вас є власні думки про те, що можна зробити для комфорту і щастя вашим близьким і вас самих - ось і ваш головний пріоритет. Так як ми всі - унікальні особистості з різними цінностями, мріями і прагненнями, пріоритети однієї людини незмінно будуть відрізнятися від пріоритетів іншої. Ви самі визначаєте свої, і не повинні ні перед ким звітувати.

3. Ви не зобов'язані вибачатися, якщо вам не жаль.

Якщо ви не жалкуєте про свої дії, і вважаєте, що хтось був не правий, або не особливо потребуєте прощення, ви не повинні вибачатися. Багато людей намагаються занадто швидко принести вибачення, щоб скоріше залікувати рани, які ще не готові до такого «лікування». Це може тільки погіршити становище. Вам дійсно не потрібно просити вибачення, якщо ви не відчуваєте себе винуватим.

4. Ви не зобов'язані ні перед ким виправдовуватись за час, проведений на самоті.

Багато хто боїться уславитися «грубим», «антисоціальним», «зарозумілим», якщо скасовуює плани або відмовляється від запрошень тому, що їм потрібно якийсь час побути наодинці з собою, щоб розслабитися, «перезавантажитися» або просто почитати хорошу книгу. Насправді подібні самотні тайм-аути - абсолютно нормальна практика, необхідна більшості з нас. Беріть їх упевнено і не переживайте з приводу пояснень.

5. Ви не зобов'язані погоджуватися ні з чиїми особистими переконаннями.

Просто тому, що хтось пристрасно розповідає про свої переконання, не потрібно сидіти і кивати на знак схвалення. Якщо ви не поділяєте їхню ідей, несправедливо по відношенню до себе та інших робити вигляд, що ви з ними згодні. Краще спокійно заперечити їм, ніж накопичувати несхвалення і розчарування.

6. Ви не зобов'язані говорити «Так».

Ви маєте повне право сказати «Ні», якщо для згоди немає вагомих причин. Найбільшого успіху у всіх сферах домагаються люди, що опанували мистецтвом відмови від усього, що не є їх пріоритетом. Визнайте доброту інших людей і будьте вдячними, але сміливо говорите «Ні» всьому, що відволікає вашу увагу від основних цілей.

7. Ви не зобов'язані виправдовуватися за свою зовнішність.

Ви можете бути струнким або повним, високим або не дуже, симпатичним або найзвичайнішим, але ви не повинні нікому пояснювати, чому ви виглядаєте саме так. Ваша зовнішність - виключно ваша справа, тут ви зобов'язані тільки собі. Не дозволяйте зовнішнім виглядом визначати вашу самооцінку.

8. Ви не зобов'язані нікому пояснювати ваші вподобання в їжі.

Є певні продукти, які просто не подобаються вам з різних причин - від смакових якостей до їх впливу на ваше здоров'я. Якщо хтось надокучає вам запитаннями, чому ви їсте (або не їсте) ті чи інші продукти, не звертайте на це уваги і дайте відповідь, що ви відчуваєте себе добре, харчуючись саме таким чином.

9. Ви не зобов'язані нікому звітувати про ваше сексуальне життя.

Якщо ви перебуваєте в близьких відносинах з дорослою людиною за взаємною згодою, то це нікого не стосується.. Ви можете чекати шлюбу, вступати у випадкові зв'язки і експериментувати - до тих пір, поки ви отримуєте задоволення, - це виключно ваша справа.

 

10. Ви не зобов'язані нікому пояснювати ваш кар'єрний або особистий вибір.

Іноді обставини змушують нас вибирати між роботою та особистим життям. Це рішення не завжди дається легко, і ви можете в підсумку вибрати роботу - не тому, що не дбаєте про свою сім'ю, а тому, що цей вибір дасть вам безпеку в майбутньому. У кожному разі, ви не зобов'язані пояснювати, чому ви віддали перевагу професії (або навпаки), якщо ви впевнені, що робите все так, як треба.

11. Ви не зобов'язані пояснювати ваші політичні чи релігійні погляди.

Якщо ви демократ, республіканець, католик, протестант або мусульманин - це ваш особистий вибір. Ви не повинні пояснювати свою віру. Коли хтось не може вас прийняти таким, яким ви є - це його проблема, а не ваша.

12. Ви не зобов'язані пояснювати, чому самотні.

Одружені ви чи ні, заміжня чи ні, це не має стосуватися нікого, крім вас. Самотність - НЕ розлад особистості. Ви вільні у виборі того, вступати в стосунки чи ні. Просто пам'ятайте: ви - це не ваше сімейне становище. Не потрібно клеїти на себе та інших даремні соціальні етикетки.

13. Ви не зобов'язані ні з ким зустрічатися тільки тому, що вас попросили.

Хтось може бути милим і симпатичним, але ви не зобов'язані йти на побачення з ним. Якщо ви відчуваєте в глибині душі, що вам не потрібна ця зустріч, то не ходіть на неї. Знайдіть причину для відмови і не міняйте свого рішення.

14. Ви не зобов'язані нікому пояснювати своє рішення про шлюб.

Незалежно від того, чи захочете ви одружитися і завести дітей або залишитися вільним і бездітним, це залишиться особистим рішенням. Навіть якщо ваша мама просто марить онуками, їй доведеться змиритися з вашим життєвим вибором, як би важко це не було.

15. Ви не зобов'язані пояснювати ваш вибір у відносинах.

Іноді люди роблять недоречні зауваження про ваші романтичні стосунки. Напевно хтось говорив, що ви «не ідеальна пара» або що вам потрібно пошукати собі когось іншого. Тим не менш, у цьому питанні ви не підзвітні нікому, крім себе. Живіть власним життям і ніколи не переривайте чи не зберігайте відносини тільки тому, що хтось каже вам так вчинити. Здійснюйте помилки і вчіться на них - це і є життя.