ПРИЙШЛА З ВІЙНОЮ

 

Навіщо прийшла ти з війною?

Зі зброєю вдерлася в дім.

Росія - ти стала ганьбою!

Повіривши фейкам своїм.

 

З тобою війни не чекала,

Не вірила Ненька моя,

Щоб на Україну напала,

Та сила ворожа твоя.

 

Забула історію свою,

Невдячне, брехливе дитя.

Пішовши на матір ордою,

Ти знищила своє життя.

 

Ми сильні, бо віримо в себе,

Незламний козацький наш дух!

Не вийде здолати нас в тебе,

Загине ворожий той рух!

 

Повстануть на сході Держави,

Всі ті, кому «цар» твій брехав.

Під прапором вічної слави,

Зганьблять тих, хто їх катував.

 

                            Олександр Кобиляков

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

 

Любіть Україну, як матір любіть!

Чи в радості то, чи у горі.

У бій вирішальний за неї ідіть!

Бо зрадник панує на крові.

 

Вставайте з колін та кайдани порвіть,

Врятуйте від смерті Державу.

Вона незабаром віддячить в ту мить,

Як тільки звільниться від клану.

 

Усуньте від влади панів і катів,

Бандитів, запроданців клятих,

Продажних ментів, суддів та крадіїв,

Нацистів кремлівських завзятих.

 

Країна рідненька, ще трохи – терпи,

Невдовзі твоя Перемога.

У бій йдуть сьогодні одні козаки,

Вони немов воїни Бога.

 

За Неньку встає України народ,

Та іншого шляху немає.

В набат знову б’є захисник-патріот,

Людей він у бій піднімає.

 

                                         Олександр Кобиляков

ЗРАДА

 

В країні відбулася зрада!

Зганьбили весь вільний народ!

Як швидко забула ця влада,

За що в бій пішов патріот.

 

Навіщо Майдан ми збирали?

Повірили в марні слова!

Щоб знов вони нас обібрали?

Тоді такій владі - ганьба!

 

В парламент обрали тих самих,

Нестерпних панів-крадіїв.

Нема інтересів Державних,

В продажних московських катів.

 

Нема навіть крапельки правди,

В брехливих, лукавих словах.

Забули під куполом Ради,

Що Ненька тріщить вже по швах.

 

У бій нас ведуть батальйони,

Отримавши віри мандат.

Повстануть Героїв мільйони,

Та зникне запроданський кат.

 

                               Олександр Кобиляков

ЗАХИСТИ НАС БОЖЕ

 

Я готова за тебе молитися,

Дорогий, любий мій захисник.

Перед Богом за тебе схилитися,

Аби тільки-би він допоміг.

 

Щоби він захистив у нерівному,

У святому, важкому бою.

І ти зміг відстояти ріднесеньку,

Україну квітучу свою.

 

Пам’ятаю той день, коли вперше ти,

На мою рідну земленьку встав.

А у юному віці, як воїн вже,

Прапор міцно рукою стискав.

 

Виріс синку, ти швидко і з гідністю,

Захищаєш мене від катів.

Від тієї російської нечисті,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

 

Я благаю тебе, рідний Боженько,

Захисти моїх вірних синів.

Дай їм сили, відваги й хоробрості,

В цій безглуздій та клятій війні.

 

                                   Олександр Кобиляков

ЛИСТ СОЛДАТУ

 

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

 

Я благаю, щоб ти повернувся,

До родини своєї, живим!

Та в бою, щоби не спотикнувся,

Ангел став охоронцем твоїм!

 

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

 

Знаю синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

 

Вірю, буде твоя перемога,

Та майбутнє щасливе життя.

В Україну я вірю та в Бога,

І чекаю на тебе щодня.

 

                       Олександр Кобиляков

Тишина на заре, только дождь шелестит,
Кроет зябкою дымкой дорогу,
Капли слез жгут ладонь, нынче лето грустит,
Сном дождя убаюкав тревогу.

Тишина на душе, воздух пышет грозой...
На пороге родимого дома
В дали взором умчав, не поникнув главой,
В жизнь, любовь и людей верим снова.

т.е.с. 29.06.15

 Шовкових споришів

Тендітний дотик.

У хатці з комишів

Леліє ґнотик –

 

Там сонечко до сну

Вмостилось. Тихо…

Ліг місяць на сосну,

Молочно диха.

 

Хор коників сюрчить -

Й руна з твердіні!

Замріяно турчить

Струмочок. Тіні

 

 Вистромлюють носи,

Ідуть навшпиньки,

І крапельки роси

З нічної синьки

 

 

На шовк із споришів

Зсипають рясно…

Розкрилення душі -

Дитинство ясне…

 12.06.2015

 

© Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 66669

 

 

Зашпори в серці,

Зашморг на волі  -
Так бо у герці

Борониться Доля,

 

Доля держави.

Котиться лава,

Пекло клекоче,

Нава скрегоче,

 

Хтива до крові.

Медузоголові

Сунуть ординці…

Спиш, українцю?! -

 

Зашморг на шиї,

Плюгавці вошиві

Волю ґвалтують!

Дух свій ґартують

 

Звитягу і зброю

Справжні герої –

На прю за свободу

Вкраїнського роду.

 

травень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика гражданская

Свидетельство о публикации № 66221

Привітання з Великоднем, привітання з Паскою, в віршах, в прозі , в картинках, жартівливі привітання тут http://page.if.ua/articles/21/46/