Понеділок

Оскільки дідько в народних повір'ях виступає то лисим, то рогатим, і понеділок названий "днем дідьчим", на відміну від "Дажбожої", тобто сонячної, неділі,то ми легко знаходимо відгадку, з якою планетною був звязаний дідько. Лисим і рогатим був один-єдиний супутник землі - Місяць. І хоч нині не моляться до нього, Місяць залишається "лисим", коли він уповні, й рогатим, коли він молодий або старий. Понеділок - день місяця, з ним повязаний зелений колір, тому й місяцепоклонники-бусурмани мали зелені прапори, що перекликалося з кольором сходу

У пам'яті українського народу залишились згадки про давнину, коли час асоціювався з плинністю води як символом минучості. Люди вірили у добрий і лихий час, склався навіть певний календар, який можна назвати магічним і гороскопічним, оскільки він тісно пов'язаний із впливом небесних світил, насамперед Місяця, на долю людини, на її життя.

Віддавна поганим днем вважався понеділок, язичницька назва цього дня "День Місяця" вказує на давність семиденного тижня та повір'їв, пов'язаних з виміром часу.

П о н е д і л о к - день нещасливий, свято відьом і русалок. Цього дня не рекомендується починати нову роботу, білити хату, прясти, виїжджати в дорогу, митися, мити голову, одягати чисту сорочку; дитина, народжена цього дня, вважалась нещасливою у майбутньому житті.

Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.374-375 (Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)